Рішення № 30923121, 04.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1010/13 04.04.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк»До Науково-дослідного підприємства Української академії наук «Інститут автоматизованих систем»Простягнення 73 865,15 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Бойко Р.Ю. - за дов.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача - Науково-дослідного підприємства Української академії наук «Інституту автоматизованих систем» про зобов'язання останнього звільнити та повернути нежитлове приміщення на першому та другому поверсі нежилого на праві власності Публічного акціонерному товариству «Український інноваційний банк» приміщення за адресою: м. Бровари, вул. Гагаріна, 26. Стягнути з відповідача 21 588,39 грн. заборгованості із сплати орендних платежів, 2 893,61 грн. заборгованості зі сплати платежів з відшкодування комунальних послуг, 1090,57 грн. пені за несплату орендних платежів, 133,88 грн. пені за несплату платежів з відшкодування комунальних послуг, 48 158,70 грн. - неустойки за період з 17.10.2012 по 10.01.2013р., а всього 73 865,15 грн. заборгованості за договором 1/7-12 від 23.07.2012р.

04.03.2013р. Позивач через відділ діловодства суду подав клопотання, відповідно до якого просить суд у зв'язку з тим, що 25.02.32013р. Відповідач звільнив та повернув Позивачу за Актом приймання-передачі приміщення на першому та другому поверсі за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, 26, загальною площею 156кв.м., п.2 прохальної частини позовної заяви просить виключити.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача 21 588 грн. 39 коп. орендної плати, 2 893 грн. 61 коп. комунальних послуг, 1090 грн. 57 коп. пені за несплату орендної плати, 133 грн. 83 коп. пені за відшкодування комунальних платежів, 48 158 грн. 70 коп. неустойки, тому має місце уточнення позовних вимог, виходячи з яких й вирішується спір.

Відповідач в засідання суду 04.04.2013р. не з'явився, надав письмовий відзив на позовну заяву від 05.03.2013р., в якому частково визнав позовні вимоги в сумі заборгованості за договором оренди в розмірі 21 588,39 грн., суми відшкодувань комунальних платежів в розмірі 2893,61 грн.

Розгляд справи на прохання сторін неодноразово відкладався, тому за клопотанням сторін, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» та Науково-дослідним підприємством Української академії наук «Інститут автоматизованих систем» було укладено Договір оренди нежитлового приміщення №1/7-12 від 23 липня 2012 року, за умовами якого Позивач передав, а Відповідач прийняв, згідно з актом прийому-передачі нежитлових приміщень від 23.07.2012р., у тимчасове платне користування нежитлове приміщення Броварської філії ПАТ «Укрінбанк» загальною площею 156 м.кв., що розташоване за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, 26.

Згідно з п. 3.1 Договору загальний розмір щомісячної орендної плати за оренду приміщення складає 8 580,00 грн.

Відповідно до п. 3.4 Договору орендна плата перераховується Відповідачем на розрахунковий рахунок Позивача щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця.

Згідно з п. 3.6 Договору витрати на утримання та обслуговування приміщення не входять до складу орендної плати, а оплачуються Відповідачем окремо, на підставі Договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна №2/7-12, укладеного між Позивачем та Відповідачем 23.07.2012р., згідно з виставленими Позивачем рахунками.

Згідно з п. 2.2.3 Договору про відшкодування Відповідач зобов'язується не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок Позивача на підставі отриманих від останнього рахунків за санітарне обслуговування прилеглої території, компенсувати сплачений податок на землю та компенсувати сплачені витрати за комунальні послуги, а саме:

- за використану електричну енергію та за теплопостачання - у розмірі, пропорційному орендованій Відповідачем площі;

- за водопостачання й водовідведення та за вивезення сміття - в залежності від кількості працівників Відповідача.

Згідно з п. 4.1.6 Договору Відповідач зобов'язався своєчасно і в повному розмірі зносити платежі, передбачені Розділом 3 Договору.

Суду доведено, починаючи з серпня 2012 року Відповідач перестав сплачувати орендні та комунальні платежі у відповідності з Договором та Договором про відшкодування, чим, відповідно, порушив п.п. 3.1., 3.6. Договору.

Враховуючи систематичне не виконання Відповідачем умов Договору та Договору про відшкодування, Позивач, відповідно до п.п. 6.2.3 Договору, запропонував Відповідачу розірвати Договір з 16.10.2012р., про що повідомив Відповідача листом №658 від 01.10.2012р. Відповідач проти розірвання Договору не заперечив.

Матеріалами справи доведено, що 16.10.2012р., в порядку п. 6.2.3 Договору, Договір оренди нежитлового приміщення від 23.07.2012р. було розірвано, у зв'язку з чим Позивачем та Відповідачем було складено та підписано Акт звірки взаємних розрахунків за Договором, згідно з яким Відповідач має перед Позивачем заборгованість по орендній платі у розмірі 21 588,39 грн.

11.10.2012р. Позивачем та Відповідачем було складено та підписано Акт звірки взаємних розрахунків за Договором про відшкодування, згідно з яким Відповідач має сплатити Позивачу заборгованість у розмірі 2 438,07 грн. Станом на 16.10.2012р. заборгованість вже склала 2 893.61 грн.

Згідно з п. 8.2 Договору та п. 2.2.4 Договору про відшкодування за прострочення виконання зобов'язань Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення виконання зобов'язань за кожен день існування такого прострочення.

Станом на 10.01.2013р. сума пені за заборгованістю по сплаті орендної плати відповідача за Договором складає 1090,57 грн. За Договором про відшкодування сума пені за заборгованістю з відшкодування комунальних платежів складає 133.88 грн.

19.11.2012р. Відповідачу була направлена Претензія №794 з вимогою сплатити заборгованість перед ПАТ «Укрінбанк» за Договором та договором про відшкодування, однак вимога Позивача була проігнорована.

Відповідно до п. 2.1 Договору передача об'єкту оренди орендодавцем, прийняття його орендарем і повернення об'єкту оренди при припиненні або розірванні цього договору проводиться уповноваженими представниками сторін безпосередньо при передачі об'єкта оренди і оформлюються актами прийому-передачі, підписаними уповноваженими представниками сторін.

Матеріали справи свідчать, що 25.02.2013р. відповідач звільнив та повернув позивачу за актом приймання-передачі приміщення на першому та другому поверсі за адресою: м. Бровари, вул.. Гагаріна, 26, загальною площею 156 кв.м.

Враховуючи дату розірвання Договору - 16.10.2012р., період прострочення Відповідачем повернення приміщення можна вважати період з 17.10.2012р. по 25.02.2013р., за розрахунком Позивача неустойка у розмірі подвійної плати за користування приміщенням за час прострочення, починаючи з 17.10.2012р. по 10.01.2013р. складає 48 158,70 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір № 1/7-12 від 23.07.2012 є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті орендних та інших платежів за період з серпня 2012р. по жовтень 2012р. у розмірі 24 482,00 грн. (21588,39 грн. орендної плати, 2893,61 грн. комунальних послуг.)

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.4 Договору орендна плата перераховується Відповідачем на розрахунковий рахунок Позивача щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пунктів 3.4 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 5 числа поточного місяця.

Проте, матеріали справи свідчать, що відповідач свого обов'язку зі спати орендних та комунальних платежів належним чином не виконав у зв'язку із чим заборгованість відповідача по орендній платі за серпень, вересень, жовтень 2012р. становить 24 482,00 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором оренди №1/7-12 у сумі 24482,00 грн. (21588,39 грн. орендної плати, 2893,61 грн. комунальних послуг) Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 8.2 Договору та п. 2.2.4 Договору про відшкодування за прострочення виконання зобов'язань Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення виконання зобов'язань за кожен день існування такого прострочення.

Отже, порушення відповідачем строків оплати за надані послуги, передбачений п. 3.4, 3.6 Договору оренди від 23 липня 2012р.№1/7-12, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 1090,57 грн. за несвоєчасну сплату орендної плати, 133,83 грн. пені за несвоєчасне відшкодуванні комунальних платежів, відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Також підлягає задоволенню вимога Позивача про стягнення з Відповідача неустойки в розмірі подвійної плати за користування приміщенням за час прострочення, починаючи з 17.10.2012р. по 10.01.2013р., що складає за розрахунком Позивача 48158,70 грн.

Заперечення відповідача, щодо безпідставності нарахування позивачем неустойки, не приймається судом з наступних підстав.

Відповідач порушив умови договору, не повернувши 17.10.2012р. нежитлове приміщення з оренди в передбаченому п. 2.1 Договору порядку (фактично приміщення було повернуто за актом прийому-передачі 25.02.2013р.).

Згідно зі ст. 785 ЦКУ у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У п. 2.1. Договору сторони погодили, що передача об'єкта оренди Орендодавцем, прийняття його Орендарем і повернення об'єкта оренди при припиненні або розірванні цього Договору проводиться за актом прийому - передачі. Відповідач орендоване приміщення не звільнив, за актом прийому-передачі своєчасно не повернув, що не заперечується сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦКУ, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Дана норма не має посилання на певну умову передбачену договором.

Неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦКУ, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин (право на яку виникає в орендодавця у разі несвоєчасного повернення орендованого майна орендарем) та підлягає стягненню за весь час прострочення зобов'язання щодо повернення речі.

Таким чином, заявлена позивачем неустойка за несвоєчасне повернення Відповідачем нежитлового приміщення Позивачу в розмірі 48158,70 грн. задовольняється судом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Науково-дослідного підприємства Української академії наук «Інститут автоматизованих систем» (03142, м. Київ, вул. Семашка, 13, код ЄДРПОУ 32919223) на користь Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» (04053, м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-А, код ЄДРПОУ 05839888) 21 588 (двадцять одну тисячу п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 39 коп. орендної плати, 2 893 (дві тисячі вісімсот дев'яносто три) грн. 61 коп. комунальних послуг, 1090 (одну тисячу дев'яносто) грн.. 57 коп. пені за несплату орендної плати, 133 (сто тридцять три) грн. 83 коп. пені за відшкодування комунальних платежів, 48 158 (сорок вісім тисяч сто п'ятдесят вісім) грн. 70 коп. неустойки у розмірі подвійної плати, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 19.04.2013р.