Постанова № 30923009, 09.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 квітня 2013 року 13:53 № 826/3081/13-а

За позовомОСОБА_1доДержавної виконавчої служби Українипро скасування постанови, визнання дій протиправними

Головуючий суддя: Кротюк О.В.

Судді: Власенкова О.О.

Головань О.В.

Секретар судового засідання: Четвертак Я.І.

Обставини справи:

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної виконавчої служби України та, відповідно до змінених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправною і скасувати постанову №34398367 про стягнення з боржника виконавчого збору від 12.02.2013;

- заборонити Державній виконавчій службі України вчиняти будь-які дії стосовно майна ОСОБА_1 в межах постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 12.02.2013 №34398367.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому запереченні, долученому до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазуром Г.І 12.02.2013 винесено постанову про стягнення виконавчого збору з боржника ОСОБА_1 № ВП 34398367.

Представник позивача просить визнати протиправною і скасувати вказану постанову, оскільки боржником добровільно виконано рішення суду шляхом виконання мирової угоди, яка затверджена 17.12.2012 ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва. Поряд з цим представник позивача покликається на обставини невручення відповідачем боржнику відповідної постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.09.2012 року, а також відсутністю фактичних витрат державного виконавця на примусове виконання рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 листопада 2011 року.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

У відповідності до положень частини 1 статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" (№ 606-XIV від 21.04.1999, далі - Закон) копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як вбачається судом з копій матеріалів виконавчого провадження номер за ЄДРВП 34398367 (долучено до матеріалів справи) у виконавчому листі Обухівського районного суду Київської області від 20 квітня 2012 року адресою боржника є АДРЕСА_1

В той же час постанова про відкриття виконавчого провадження від 13.09.2012 року № ВП 34398367 (далі - Постанова) направлялась відповідачем на адресу позивача, яка зазначена у виконавчому листі, проте не була вручена адресату та повернена 27.10.12 поштовою службою відправнику з підстав закінчення терміну зберігання поштового відправлення.

Таким чином, враховуючи зазначене вище і положення частини 1 статті 31 Закону, суд дійшов висновку, що позивач в статусі боржника у виконавчому провадженні був повідомлений належним чином і його доводи в цій частині є безпідставними і необґрунтованим.

Доводи позивача про добровільне виконання рішення суду шляхом укладення мирової угоди і виконання її умов суд не приймає з огляду на наступне.

По-перше, позивач будучи повідомленим про відкриття виконавчого провадження не виконав Постанову добровільно в семиденний строк. По-друге, укладення мирової угоди не перериває такий семиденний строк, встановлений ч.2. ст..25 Закону для добровільного виконання.

Покликання позивача на відсутність понесення відповідачем витрат примусового виконання судом також не приймаються з огляду на наступне.

Постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Вказана позиція відображена у Постанові

Пленуму Вищого адміністративного суду "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" № 3 від 13.12.2010р.

Таким чином, відсутність факту добровільного виконання рішення в семиденний строк, встановлений Законом, автоматично зумовлює стягнення виконавчого збору.

Поряд з цим суд звертає увагу на те, що у відповідності до п.2 ч.1. ст.. 49 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання. У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору (ч.7. ст.. 28 Закону).

Щодо розміру виконавчого збору зазначеного у постанові про стягнення з боржника виконавчого збору від 12.02.2013 року, то суд вважає необхідним зазначити наступне.

У відповідності до частини 1 ст.28 Закону встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як випливає з виконавчого листа та рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 листопада 2011 року судом встановлено звернення стягнення на заставлено майно (автомобіль марки Лексус реєстраційний номер НОМЕР_1, далі - автомобіль) через прилюдні торги з встановленням початкової ціни реалізації цього предмета застави не нижче ніж 520000 гривень. Вказане обумовлено наявністю договору застави транспортного засобу укладеного між позивачем і стягувачем - ТОВ «Комерційний банк»Дельта» від 23 вересня 2009 року за яким кредитні зобов'язання ТОВ «Сіті'ком» забезпечувались майновим поручительством третьої особи у формі застави автомобіля вартість якого за домовленістю стягувача і боржника визначена в розмірі 520000 гривень (п.1.9. договору застави транспортного засобу).Таким чином вказна вартість є фактичною максимальною грошовою межею якою обмежуються зобов'язання майнового поручителя.

Оцінюючи вказане у сукупності суд дійшов висновку, що боргове зобов'язання за яким відкрито виконавче провадження від 13.09.2012 ВП №34398367 не може перевищувати вартість предмета застави на яке звертається стягнення. Причому початкова ціна реалізації автомобіля визначена судом не нижче 520000 гривень. А тому виконавчий збір за невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 Закону для самостійного його виконання, підлягає стягнення у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Вказане на думку суду свідчить про те, що сума виконавчого збору за виконавчим провадженням ВП №34398367 має становити 52000 гривень (520000*10%).

А тому постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 12.02.2013 року ВП № 34398367 підлягає визнанню протиправною та скасуванню в частині, що перевищує розмір виконавчого збору понад 52000 гривень.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, вимоги позивача щодо заборони відповідачу на вчинення дій пов'язаних з реалізацією постанови про стягнення виконавчого збору не підлягають задоволенню за їх безпідставністю.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в силу положень частини 2 статті 71 КАС України не повністю спростував покликання позивача і довів лише в частині відповідність оскаржуваного рішення вимогам ч.3. ст..2 КАС України.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги в цілому.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, то судові витрати позивача відшкодовуються пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною і скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 12.02.2013 ВП 34398367 в частині суми стягнення виконавчого збору в розмірі 2438413,16 гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Судові витрати в сумі 764 (сімсот шістдесят чотири) грн. 67 коп. присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної виконавчої служби України.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст..186 КАС України.

Головуючий суддя О.В. Кротюк

судді О.О. Власенкова

О.В. Головань

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.04.2013 р.