Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 квітня 2013 р. Справа №805/3357/13-а
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10год.45хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Мозгової Н.А.
при секретарі Проніні Д.С.
за участю
представника позивача Кушнір О.І.
представника відповідача не з'явився
прокурора Романченко Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Іловайського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті в особі її структурного підрозділу Управління Укртрансінспекції в Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
15.03.2013р. позивач, Іловайський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті в особі її структурного підрозділу Управління Укртрансінспекції в Донецькій області звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивачем 20 вересня 2012 року під час перевірки транспортного засобу - марки DAF CF 85.430, державний номер НОМЕР_1, який належить відповідачу, встановлено, що при наданні водієм ОСОБА_3 послуг з перевезень вантажу, перевізник ОСОБА_2 в порушення вимог ст..ст.60, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» не забезпечив водія, який здійснював перевезення вантажу наявністю індивідуальної контрольної книжки водія, та встановлено не повірений тахограф, про що складено відповідний акт перевірки № 035661 від 20.09.2012 року.
На підставі зазначеного акта перевірки, 13 листопада 2012року начальником управління Укртрансінспекції у Донецькій області Єлісоветським І.Ю. стосовно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 винесено постанову № 147294 про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн., яку тієї ж дати направлено для добровільного виконання відповідачу.
Однак, на теперішній час відповідач суму стягнення до Державного бюджету України не перерахував, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 фінансові санкції у розмірі 1700,00 грн.
Представник позивача та прокурора в судовому засіданні підтримали доводи позовної заяви та просили її задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, про причини не явки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Суд заслухавши пояснення представника позивача, прокурора, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.
Позивач - Структурний підрозділ Управління Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті в Донецькій області є територіальним структурним підрозділом Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті без права юридичної особи.
У відповідності до п. 2 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Пунктом 4 цього Порядку передбачено, що державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.
Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.
Відповідач - ОСОБА_2, є фізичної особою-підприємцем, дата проведення державної реєстрації 08.04.1999року, однією з видів господарської діяльності є: діяльність вантажного автомобільного транспорту, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Посадовими особами позивача 20 вересня 2012 року під час перевірки транспортного засобу - марки DAF CF 85.430, державний номер НОМЕР_1, який належить відповідачу, встановлено, що при наданні водієм ОСОБА_3 послуг з перевезень вантажу, перевізник ОСОБА_2 в порушення вимог ст..ст.60, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» не забезпечив водія, який здійснював перевезення вантажу наявністю індивідуальної контрольної книжки водія, та встановлено не повірений тахограф, про що складено відповідний акт перевірки № 035661 від 20.09.2012 року.
Як вбачається з акта № 035661 від 20.09.2012 року водій - ОСОБА_3 з даним актом ознайомлений.
На підставі зазначеного акта перевірки, 13 листопада 2012року начальником управління Укртрансінспекції у Донецькій області Єлісоветським І.Ю. стосовно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» винесено постанову № 147294 про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн., яку тієї ж дати направлено для добровільного виконання відповідачу.
Про час і місце розгляду справи про порушення, вказане в акті перевірки, відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить відповідне повідомлення.
Зазначену постанову № 147294 від 13 листопада 2012року про застосування фінансових санкцій було направлено відповідачу згідно п. 29 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, про що свідчить супровідний лист та поштове повідомлення з відміткою про отримання.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (в редакції, що діяла на момент вчинення спірних правовідносин) - центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують: урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту; урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює: державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
У відповідності до ч. 4 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (в редакції, що діяла на момент вчинення спірних правовідносин) від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, за додержанням, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 № 1567 (надалі - Порядок).
Згідно пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут; відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
Статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" (в редакції, що діяла на момент вчинення спірних правовідносин) передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Згідно із абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (в редакції, що діяла на момент вчинення спірних правовідносин) за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, застосовуються санкції у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 21 Порядку № 1567 встановлено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис.
Згідно із абз. 2 п. 27 Порядку № 1567 за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформляється згідно з додатком 5.
Разом з тим, відповідно до пункту 28 Порядку № 1567, фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
Як вже було зазначено, відповідача було притягнуто до відповідальності за порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ, а саме: перевезення вантажу без наявності індивідуальної контрольної книжки водія та встановлення не повіреного тахографа та застосовано до відповідача фінансові санкції в сумі 1700,00 грн.
Суду не надано відомостей та представник позивача підтвердив, що в адміністративному та судовому порядку постанова про застосування фінансових санкцій не оскаржувалась.
На час розгляду справи доказів про сплату зазначеної суми фінансових санкцій відповідачем не надано.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
За таких обставин, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ті обставини, що суму заборгованості до Державного бюджету України відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день винесення рішення не надано, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Згідно п.2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладений обов'язок представляти інтереси держави у випадках передбачених законом.
Згідно ст. ст. 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 60 КАС України передбачено можливість звернення прокурора до суду в інтересах держави.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-11, 17, 69-72, 86, 94, 122, 128, 138, 143, 153, 158-163, 167, 185-186, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Іловайського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті в особі її структурного підрозділу Управління Укртрансінспекції в Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн. - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця - ОСОБА_2 (84600, АДРЕСА_1) до Державного бюджету України фінансові санкції у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.
Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 18.04.2013 року. Повний текст постанови у відповідності з вимогами ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України складений 23.04.2013 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанови, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Мозговая Н. А.
Судове рішення № 30922832, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 18.04.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 805/3357/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: