Рішення № 30922127, 26.04.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2013 р. Справа № 911/1259/13

За позовом Заступника Чернігівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова

до Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТСОБСТАР-ХК"

про стягнення 91 976,05грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від прокуратури Пантюхов О.В. (посвідчення № 011863 від 28.10.2012р.);

від позивача не з'явилися;

від відповідача Горбач О.В. (дов. від 22.04.2013р.).

Обставини справи:

Заступник Чернігівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова (далі - позивач) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТСОБСТАР-ХК" (далі - відповідач) про стягнення 91 976,05 боргу за договором про відшкодування вартості за спожиту електричну енергію (КЕКВ 1163), спожитої в процесі надання послуг з харчування № 139 від 01.03.2012р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про відшкодування вартості за спожиту електричну енергію (КЕКВ 1163), спожитої в процесі надання послуг з харчування № 139 від 01.03.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.04.2013р. порушено провадження у справі 911/1259/13, розгляд справи призначено на 26.04.2013р.

24.04.2013р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про припинення провадження у справі № 910 від 23.04.2013р. (вх. № 10425 від 24.04.2013р.), згідно якого останній просив суд припинити провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки станом на 23.04.2013р. відповідачем погашено заборгованість у повному обсязі, яке прийнято судом.

26.04.2013р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 21-1 від 26.04.2013р. (вх. № 10574 від 26.04.2013р.), згідно якого останній просив суд припинити провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки відповідачем сплачено борг повністю, яке прийнято судом.

Представник позивача в судове засідання 26.04.2013р. не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка представника позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2012р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернігів (Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю „МЕТСОБСТАР-ХК" (Сторона 2) укладено договір про відшкодування вартості за спожиту електричну енергію (КЕКВ 1163), спожитої в процесі надання послуг з харчування № 139, за умовами якого сторона 1 зобов'язалася забезпечувати сторону 2 електричною енергією, отриманою від Публічного акціонерного товариства „Чернігівобленерго" для забезпечення надання послуг з харчування особового складу Збройних Сил України, а сторона 2 - відшкодовувати стороні 1 вартість спожитої електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі договору про закупівлю послуг харчування № 286/2/12/4 від 07.02.2012р. для кожної військової частини, до площ яких має доступ сторона 2 згідно наказу Міністра оборони України № 846 від 28.12.2011р. та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Згідно п. 9.1. договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк з 01.03.2012р. до 31.12.2012р.

На виконання п. 1.1. договору про відшкодування вартості за спожиту електричну енергію (КЕКВ 1163), спожитої в процесі надання послуг з харчування № 139 від 01.03.2012р. позивач надав відповідачу електричну енергію на загальну суму 91 976,05грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору актами виконаних робіт (надання послуг) (а.с. 15, 17).

Відповідач свій обов'язок, передбачений п. 6.6. договору про відшкодування вартості за спожиту електричну енергію (КЕКВ 1163), спожитої в процесі надання послуг з харчування № 139 від 01.03.2012р., з оплати отриманої згідно договору електричної енергії, виконав частково, сплативши 04.04.2013р. 45 501,56грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1414 від 04.04.2013р. (а.с. 30), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент порушення провадження у справі (08.04.2013р.) склав 46 474,49грн. (91 976,05грн. - 45 501,56грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 1414 від 04.04.2013р. (а.с. 30).

Крім того, суд встановив, що після порушення провадження у справі (08.04.2013р.) відповідач 11.04.2013р. сплатив на рахунок позивача 46 474,49грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1537 від 11.04.2013р. (а.с. 31), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за договором про відшкодування вартості за спожиту електричну енергію (КЕКВ 1163), спожитої в процесі надання послуг з харчування № 139 від 01.03.2012р. на момент судового розгляду справи відсутній, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 30-31).

Предметом позову є вимога про стягнення 91 976,05грн. боргу за договором про відшкодування вартості за спожиту електричну енергію (КЕКВ 1163), спожитої в процесі надання послуг з харчування № 139 від 01.03.2012р.

Частиною першою ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Суд встановив, що на виконання п. 1.1. договору про відшкодування вартості за спожиту електричну енергію (КЕКВ 1163), спожитої в процесі надання послуг з харчування № 139 від 01.03.2012р. позивач надав відповідачу електричну енергію на загальну суму 91 976,05грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору актами виконаних робіт (надання послуг) (а.с. 15, 17); відповідач свій обов'язок, передбачений п. 6.6. договору про відшкодування вартості за спожиту електричну енергію (КЕКВ 1163), спожитої в процесі надання послуг з харчування № 139 від 01.03.2012р., з оплати отриманої згідно договору електричної енергії, виконав частково, сплативши 04.04.2013р. 45 501,56грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1414 від 04.04.2013р. (а.с. 30), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент порушення провадження у справі (08.04.2013р.) склав 46 474,49грн. (91 976,05грн. - 45 501,56грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 1414 від 04.04.2013р. (а.с. 30); після порушення провадження у справі (08.04.2013р.) відповідач 11.04.2013р. сплатив на рахунок позивача 46 474,49грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1537 від 11.04.2013р. (а.с. 31), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за договором про відшкодування вартості за спожиту електричну енергію (КЕКВ 1163), спожитої в процесі надання послуг з харчування № 139 від 01.03.2012р. на момент судового розгляду справи відсутній, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 30-31).

Відтак, вимога про стягнення 45 501,56грн. боргу за договором про відшкодування вартості за спожиту електричну енергію (КЕКВ 1163), спожитої в процесі надання послуг з харчування № 139 від 01.03.2012р. є такою, що не підлягає задоволенню судом, оскільки вказана вимога задоволена в добровільному порядку відповідачем до 08.04.2013р., моменту порушення провадження у справі.

Пунктом 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

З огляду на те, що після порушення провадження у справі (08.04.2013р.) відповідач 11.04.2013р. сплатив на рахунок позивача 46 474,49грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1537 від 11.04.2013р. (а.с. 31), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за договором про відшкодування вартості за спожиту електричну енергію (КЕКВ 1163), спожитої в процесі надання послуг з харчування № 139 від 01.03.2012р. на момент судового розгляду справи відсутній, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 30-31), суд вважає, що провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення 46 474,49грн. боргу за договором про відшкодування вартості за спожиту електричну енергію (КЕКВ 1163), спожитої в процесі надання послуг з харчування № 139 від 01.03.2012р. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Приписами ч. 3 ст. 49 ГПК України передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи, що відповідач не звільнений від сплати судового збору згідно ст. 5 Закону України „Про судовий збір" витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача, оскільки відповідач після моменту звернення позивача з позовом до суду (03.04.2013р., що підтверджується відміткою на поштовому конверті, а.с. 25) сплатив позивачу 91 976,05грн., 04.04.2013р. - 45 501,56грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1414 від 04.04.2013р. (а.с. 30) та 11.04.2013р. - 46 474,49грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1537 від 11.04.2013р. (а.с. 31).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі в частині вимоги Заступника Чернігівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова до Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТСОБСТАР-ХК" про стягнення 46 474 (сорока шести тисяч чотирьохсот семидесяти чотирьох гривень) 49 коп. боргу за договором про відшкодування вартості за спожиту електричну енергію (КЕКВ 1163), спожитої в процесі надання послуг з харчування № 139 від 01.03.2012р. припинити.

2. У задоволенні решти позову - відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТСОБСТАР-ХК" (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 22-А, кімн. 310; код ЄДРПОУ 37250616) в доход Державного бюджету України 1 839 (одну тисячу вісімсот тридцять дев'ять гривень) 52 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 26.04.2013р.

Суддя П.В. Горбасенко