Постанова № 30920689, 26.04.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 год. 00 хв.

"26" квітня 2013 р. Справа № 809/915/13-a

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Лучко О.О., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головавтотрансінспекції в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в розмірі 510 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

21.03.2013 року Головавтотрансінспекція в собі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області звернулася з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій згідно постанови №144360 від 18.12.2012р. в розмірі 510 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що працівниками територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області 29.11.2012р. складено акт за №073640 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, під час якої виявлено відсутність у водія ОСОБА_1 ліцензійної картки на автомобіль. За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області 18.12.2012р. винесено постанову за №144360 про застосування до відповідача фінансових санкцій в розмірі 510 грн. за порушення, передбачені абз.4 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.03.2013 року дану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення вказаних недоліків.

Позивач у зазначений строк усунув недоліки позовної заяви, а тому відповідно до п.3 ч.1 ст.183-2 КАС України судом 01.04.2013 року винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яку разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами направлено відповідачу за адресою, зазначеною згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. 11.04.2013 року, документи які надсилалися відповідачу повернулися до суду з відміткою Укрпошти - за закінченням терміну зберігання. Згідно правил ч.4 ст.33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи. Заперечення проти позову чи заяви про визнання позову від відповідача у строки, передбачені ст.183-2 КАС України, не надходили.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Суд, розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог ст.183-2 КАС України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, - прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05.04.2001р. встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

У ст.1 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами, а автомобільний самозайнятий перевізник - це фізична особа - суб'єкт господарювання, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів на таксі без застосування праці найманих працівників.

Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Зокрема, в ст. 39 цього Закону зазначено, що такими документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі, є: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.

Статтею 60 Закону України N 2344-III від 05.04.2001р. передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки до автомобільних перевізників застосовуються санкції - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 грн.). Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

У відповідності до п. 28 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №15-рп/2002 від 09.07.2002 року дане положення слід розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Таким чином, право суб'єкта владних повноважень на звернення до суду визначено в ч.2 ст.124 Конституції України.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2012р. працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області проводилася перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт та було виявлено порушення вимог даного законодавства, а саме: під час експлуатації легкового автомобіля (марки Opel Kadett, державний номерний знак НОМЕР_1), який належить ОСОБА_1 та облаштованого як таксі, виявлено відсутність у водія ліцензійної картки.

Дані обставини зафіксовані в акті перевірки від 29.11.2012р №073640 (а.с. 9).

За виявлені порушення на підставі вищевказаного акту перевірки, начальником управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області 18.12.2012р. винесено постанову №144360, на підставі якої до ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції в розмірі 510 грн. (а.с. 11).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 з 30.10.2000 року зареєстрований як фізична особа-підприємець та згідно довідки Коломийської ОДПІ Івано-Франківської області ДПС одним із видів його діяльності на 2012 рік є надання послуг таксі (а.с. 8, 40)

Крім того, відповідно до довідки територіального управління Головавторансінспекції в Івано-Франківській області від 20.02.2013 року відповідач не отримував ліцензію на право провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортам, зазначеним в акті перевірки. Вказане свідчить про відсутність у відповідача на момент проведення перевірки ліцензійної картки на автомобіль.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій в розмірі 510 грн. за порушення, передбачені абз.4 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідно до постанови №144360 від 18.12.2012р., винесеної начальником управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області.

Дана постанова відповідачем до вищестоящого органу або в судовому порядку не оскаржувалась.

На день розгляду справи відповідачем добровільно сума застосованих фінансових санкцій не сплачена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Стосовно судових витрат, то відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 86, 183-2, 256, Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, АДРЕСА_1, 78200) в дохід державного бюджету (№31110106700002 УДКСУ в м.Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО - 836014, код одержувача 37952250) фінансові санкції в розмірі 510 грн. (п'ятсот десять гривень).

Постанову суду звернути до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до ч.9 ст.183-2 КАС України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Відповідно до ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, рішення суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя: Лучко О.О.