Постанова № 30920581, 23.04.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032) 261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2013 року № 813/65/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Кравчука В.М.,

за участі секретаря судового засідання Степанюка Т.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Сай Т.П.,

розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.12.2012 р. № 0009001701,-

ВСТАНОВИВ:

Підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської області Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.12.2012 р. № 0009001701.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки податкового органу про завищення суми податкового кредиту на 28500 грн. за березень-квітень 20112 р., внаслідок вчинення господарських операцій з ПП "Домінанта-Еко" з приводу купівлі-продажу, поставки товару (дошки) не відповідають дійсності. Вважає, що реальність придбання та поставки товару від ПП "Домінанта-Еко" підтверджується належними первинними бухгалтерськими документами. Процедура встановлення факту реальності господарської операції вимагає співставлення даних платника та його контрагентів шляхом проведення зустрічних звірок, проте, така не проводилась.

Крім того, вважає, що ДПІ безпідставно встановила порушення ним податкового законодавства, оскільки такі висновки зроблені виходячи з акту перевірки ПП "Домінанта-Еко", який взагалі не є документом, що може підтверджувати чи спростовувати взаємовідносини між підприємствами, тому немає підстав стверджувати про безтоварність угоди між ОСОБА_3 та ПП "Домінанта-Еко".

Також, на думку позивача, ДПІ немає повноважень надавати висновки про нікчемність правочинів, вчинених юридичними особами, оскільки визнавати недійсними господарські зобов'язання може лише суд. З цих підстав просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

ДПІ вважає вимоги ОСОБА_3 необгрунтованими та незаконними. Вважає правочини по придбанню товару (дошок) між ним та ПП "Домінанта-Еко" нікчемними (фіктивними), оскільки в ході проведення перевірки щодо цього постачальника, встановлено відсутність основних фондів, виробничих потужностей, трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності, до перевірки надано не всі документи, а відносно керівника ПП "Домінанта-Еко" порушено кримінальну справу. На думку ДПІ, ці обставини вказують на те, що операції по поставці товару вчинені лише з метою отримання податкової вигоди при фактичній відсутності господарських взаємовідносин між сторонами, тобто відсутній сам факт придбання товару. Вважає, що не можливо встановити, як здійснювалась купівля-продаж, поставка товару (ким і кому), оскільки, вважає, відсутній факт здійснення господарської діяльності.

З наведених обставин податковий орган вбачає проведення операцій без мети настання правових наслідків; які не мають реального товарного характеру, що свідчить про умисел при укладенні угоди у вигляді нанесення шкоди державі, її громадянам. Вважає, що відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 203, п.1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України правочини, укладені між ОСОБА_3 та ПП "Домінанта-Еко" мають ознаки нікчемності та є нікчемними, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець, основним видом діяльності якого є виробництво готових текстильних виробів, крім одягу, інших виробів не віднесених до інших угрупувань, виробів з деревини.

30.11.2012 ДПІ у Буському районі Львівської області провела позапланову перевірку ПП ОСОБА_3 з питань повноти обчислення та своєчасності сплати ПДВ за період з 01.04.2012 р. по 30.06.2012 р., про що складено акт № 216/17-00/НОМЕР_2.

Перевіркою встановлено порушення ОСОБА_3 пп.14.1.181 ст. 14, п.198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», внаслідок чого завищено суму податкового кредиту за березень 2012 р. на суму 14333,33 грн., квітень 2012 р. на суму 14166,67 грн.

В акті перевірки надано висновки про нікчемність угод з посиланням на п. 1,2 ст. 215, ст.203, 216, 228 Цивільного кодексу України, вплив на які мали господарські операції з ПП "Домінанта-Еко".

В основу виявлених порушень ДПІ покладено акт перевірки, проведеної Городоцькою МДПІ, від 02.11.2012 р. № 514/22/35287445 відносно ПП "Домінанта-Еко", якою встановлено відсутність підприємства за фактичним місцезнаходженням, зайве включення до складу валового доходу суми продажу товарів по безтоварних операціях, відсутність необхідних ресурсів для здійснення підприємницької діяльності та порушення кримінальної справи відносно керівника ПП "Домінанта-Еко" ОСОБА_4, ОСОБА_5

Виходячи з наведеного, за результатами перевірки ПП ОСОБА_3 винесено податкове повідомлення-рішення від 05.12.2012 р. № 0009001701за платежем ПДВ на суму збільшення ПДВ на 28500 грн. та нараховано штрафні санкції 14 250 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між ПП ОСОБА_3 та ПП "Домінанта-Еко" виникли такі правовідносини.

09.03.2012 р. між ПП "Домінанта-Еко" (Продавець) та ПП ОСОБА_3 (Покупець) було укладено договір № 090301 купівлі-продажу товару. З податкових та видаткових накладних вбачається, що предметом цього договору були дошки букові. На виконання даного договору ПП "Домінанта-Еко" виписало видаткові накладні (від 13.03.12 р. № 4 на суму 23 000 грн., від 21.03.12 р. № 27 на суму 25000 грн., від 30.03.12 р. № 39 на суму 15 000 грн., від 06.04.12 р. № 3 на суму 55 000 грн., від 11.04.12 р. № 5 на суму 30 000 грн., від 15.03.12 р. № 19 на суму 23000 грн.) та відповідні їм податкові накладні (від 13.03.12 р. № 4, від 21.03.12 р. № 27, від 30.03.12 р. № 39, від 06.04.12 р. № 3, 11.04.12 р. № 5, від 15.03.12 р. № 19.

Від ПП "Домінанта-Еко" накладні підписував ОСОБА_4, від ОСОБА_3 він особисто.

Випискою з банківського рахунку підтверджується оплата вартості товару.

Товаро-транспортні накладні не складали, а тому й транспортні витрати не відображались в податкових накладних.

Всього ОСОБА_3 включив до податкового кредиту в березні 2012 р. 47 452 грн., в квітні 2012 р. 32199 грн.

Судом оглядались зазначені вище бухгалтерські та первинні документи та не було виявлено обставин, що викликають сумнів в достовірності наданих первинних та бухгалтерських документів. Податковий орган ні під час перевірки, ні під час розгляду справи не мав зауважень щодо їх форми та змісту. Водночас, відповідач заперечує сам факт (реальність) здійснення господарських операцій між ПП ОСОБА_3 з ПП "Домінанта-Еко" з приводу придбання та поставки дошок.

Вирішуючи спір, Суд виходить з наступного.

Відносини щодо нарахування та сплати податку на додану вартість регулюються Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

Відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Враховуючи підстави позову та заперечень, спір виник щодо реальності господарської операцій між ПП ОСОБА_3 з ПП "Домінанта-Еко" .

В акті перевірки платника податків - ОСОБА_3 від 30.11.2012 р. податковий орган доводить порушення ним ПК України лише з підстав покликання на акт перевірки ПП "Домінанта-Еко" з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податків та обов'язкових платежів до бюджету за період 01.01.12 р. по 02.10.12 р., проведеної Городоцькою МДПІ Львівської області, оформлену актом від 02.11.12 р. 3 514/22/35287445. Цим актом встановлено порушення ПП "Домінанта-Еко" ч. 1,5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 ЦК України; відсутність за фактичним місцезнаходженням; проведення безтоварних операцій з іншими контрагентами з метою ухилення від сплати податків, безпідставного їх формування; відсутність необхідних ресурсів для здійснення будь-якої фінансово-господарської діяльності; порушення СУ ДПС у Львівській області кримінальної справи № 139-1224 відносно ОСОБА_5, який придбав ПП "Домінанта-Еко", відносно засновника ОСОБА_4, а також ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які діяли за попередньою змовою з ними.

Однак такі доводи є безпідставними і Суд їх відхиляє з огляду на таке. Щодо фактів порушення ПП "Домінанта-Еко" податкового законодавства, то Суд відзначає, що один платник податків не несе і не може нести відповідальності за іншого платника, навіть, якщо вони перебували між собою у господарських взаємовідносинах. Доводи про відсутність необхідних ресурсів для здійснення будь-якої фінансово-господарської діяльності нічим не підтверджуються, податковий орган не надав про це жодних письмових доказів, а також не з'ясовував цього під час перевірки.

Щодо факту порушення кримінальної справи № 139-1224, то слідче управління ДПС у Львівській області листом від 10.04.13 р. повідомило Суд, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2, 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Відтак, презумпція правомірності правочину у встановленому законом порядку не спростована.

Оцінюючи ці факти, Суд надає перевагу письмовим доказам (первинним документам) та поясненням позивача. Водночас, у разі доведення вироком суду події злочину і вини посадових осіб під час здійснення господарських операцій з ПП "Домінанта-Еко" податковий орган може вимагати перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. На даний момент, достовірних фактів, які б не викликали сумніву в реальності придбання дошок, їх поставки немає.

Таким, чином в судовому порядку спростовано доводи, на які покликався відповідач при проведенні перевірки ОСОБА_3 Використання акту перевірки, проведеної щодо іншого платника податків, як належного та допустимого доказу є необгрунованим. Жодних інших фактичних доказів, які б підтверджували висновки про порушення ОСОБА_3 податкового законодавства не надав.

Як наслідок безпідставності висновків про нікчемність правочинів та відсутність мети до реального настання правових наслідків, не відповідають закону і оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05.12.2012 р. № 0009001701, а тому позов слід задовольнити.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України слід стягнути на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської області Державної податкової служби від 05 грудня 2012 року № 0009001701.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 427,50 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 26 квітня 2013 р.

Головуючий суддя Кравчук В.М.