Рішення № 30920485, 27.03.2013, Лисичанський міський суд Луганської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 415/1432/13-ц

2/415/652/13

27.03.2013 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області

в складі головуючого судді: Томчишена С.В.,

при секретарі судового засідання Мішиній А.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1, малолітньої дитини ОСОБА_2, головного спеціаліста органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Лисичанської міської ради ОСОБА_3, прокурора прокуратури м. Лисичанська ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, поданого в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2, до ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом до відповідача, в якому просила позбавити її батьківських прав у відношенні її малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що вона є бабусею малолітньої дитини, а відповідач матірю дитини, але не виконує батьківських обовязків, не займається вихованням та не проявляє турботи, матеріально не утримує свого сина, останній проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним в позові, доповнивши їх тим, що відповідач з нового року не зявлялася вдома, у звязку з чим вона бажає оформити в подальшому опікунство над дитиною.

Відповідач у судове засідання не з'являвся два рази поспіль, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причину неявки суд не повідомила, тому суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних в ній доказів, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Представник Служби у справах дітей Лисичанської міської ради позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов, посилаючись на обставини, зазначенні у висновку органу опіки та піклування Виконавчого комітету Лисичанської міської ради про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.

Була вислухана думка малолітньої дитини щодо обставин, які стосуються її життя та мають юридичне значення для розгляду даної справи. Дитина вказала, що мати погано до нього ставиться та він не сумує за нею, проживає з бабусею, яка займається його вихованням та навчанням.

У судовому засіданні на підставі наявних в матеріалах справи доказів було встановлено наступні фактичні обставини спірних правовідносин.

Відповідач, громадянка України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, є матірю малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та записана такою у свідоцтві про його народження.

Батько дитини записаний зі слів матері, тобто за завою відповідача відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, про що 23 грудня 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Лисичанського міського управління юстиції Луганської області було зроблено актовий запис № 846.

З наданого позивачем до матеріалів справи копії свідоцтва про народження відповідача ОСОБА_5 вбачається, що вона приходиться донькою позивачу, а відповідно позивач є бабусею малолітньої дитини ОСОБА_2

Органом опіки та піклування Виконавчого комітету Лисичанської міської ради було надано висновок від 27 березня 2013 року про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.

Позивач, відповідач та малолітня дитина зареєстровані у житловій квартирі за адресою: м. Лисичанськ, квартал Ленінського комсомолу, 11/55. Квартиронаймачем вказаного житла є позивач, відповідач за цією адресою фактично не проживає.

Відповідач ніде не працює, малолітня дитина перебуває на утриманні своєї бабусі позивача у справі. Позивач зверталася до органів внутрішніх справ із заявою про розшук відповідача з метою спонукання її до виховання дитини.

Побутова характеристика свідчить про те, що відповідач ухиляється від виховання сина, часто і надовго залишає його на піклування бабусі, безвідповідально ставиться до виконання батьківських обов'язків, бродяжить, зловживає спиртними напоями.

Малолітня дитина перебуває під наглядом у лікаря-психіатра, знаходиться на домашній формі навчання, потребує додаткових занять, виконання з матір'ю домашніх завдань, але відповідач цього не робить, що свідчить про байдуже ставлення до розвитку сина, його здоров'я.

Характеристика, яка надана адміністрацією школи № 30 м. Лисичанська, свідчить про те, що вихованням хлопчика займається бабуся ОСОБА_1 позивач у справі, вона контролює процес навчання та виховання свого онука.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи та інші письмові докази, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду даної справи та вирішення спору, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до п.п. 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені вище фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можуть розцінюватися як ухилення від виховання дитини за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Відтак, оскільки відповідач покинула свого малолітнього сина, матеріальної та грошової допомоги на його утримання не надає, не піклується про здоровя дитини, не займається лікуванням, навчанням, його фізичним, духовним та моральним розвитком, суд доходить висновку, що вона фактично самоусунувся від виконання батьківських обовязків, чим порушує право дитини на належне батьківське виховання. Тому позовні вимоги щодо позбавлення відповідача батьківських прав не суперечать закону та відповідають інтересам дитини.

Згідно із ч. 2 ст. 60 ЦК України, якщо при розгляді справи буде встановлено, що дитина позбавлена батьківського піклування, суд встановлює опіку та призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Такого подання до суду не надходило, але враховуючи, що малолітня дитина ОСОБА_2 проживає разом з позивачем, суд вбачає підстави згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 167 СК України для збереження його права на проживання в житловому приміщення разом з його бабусею ОСОБА_1, та враховуючи згоду останньої на передання їй малолітньої дитини до встановлення над нею опіки, вважає за доцільне залишити дитину для проживання разом з нею до призначення опікуна над нею.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України відповідач зобовязана утримувати свого сина до досягнення ним повноліття. Згідно із абз. 1 ч. 2 ст. 166, ч. 2 ст. 247 СК України цей обовязок не може припинятися з позбавленням відповідача батьківських прав. Частиною 2 ст. 166 СК України встановлено, що одночасно з позбавленням батьківських прав суд вирішує питання про стягнення аліментів на дитину. Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню аліменти на дитину.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивач, на корить якого ухвалено рішення, звільнений від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини позовних вимог. Згідно з п. 14 ч. 2 ст. 3, п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не сплачується за подання заяв про захист прав малолітніх дітей, в тому числі про стягнення аліментів на їх утримання. Позивачем було сплачено судовий збір за немайновою вимогою про позбавлення відповідача батьківських прав.

Згідно із підпунктами 1, 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання позову майнового характеру становить 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,2 відсотка від мінімальної заробітної плати та не більше трьох її розмірів, а за немайновою вимогою 0,1 відсоток від мінімальної заробітної плати. Таким чином з відповідача підлягає стягненню судовий збір в дохід держави за майновою вимогою про стягнення аліментів в сумі 229,40 грн., та на корить позивача за немайновою вимого в розмірі 117 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 150, 155, 164, 165, 180, 182 183, 184, 191 СК України, ст. 60 ЦК України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 10, 11, 88, 212-215, 218, 224-225, 367 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, поданий в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2, до ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав у відношенні її малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановити над малолітньою дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, опіку та передати його під опіку органам опіки та піклування Лисичанської міської ради.

Залишити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживати разом з ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти на його утримання в розмірі 1/4 частини всіх доходів відповідача щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 лютого 2013 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять девять) грн. 40 коп. за такими реквізитами: отримувач коштів УДКСУ у м. Лисичанську Луганської області, код ОКПО отримувача 37800278, банк отримувача ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, рахунок 31219206700051, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу Лисичанський міський суд Луганської області, код ЄДРПОУ 05381343.

В частині стягнення аліментів допустити негайне виконання рішення в сумі платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 5 ст. 164 Сімейного кодексу України, копію рішення суду, після набрання законної сили, надіслати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції у Луганській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте Лисичанським міським судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, відповідач може його оскаржити в апеляційному порядку.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання через Лисичанський міський суд апеляційної скарги у десятиденний строк з моменту його проголошення, а особами, що брали участь у справі, але не були присутні при його проголошенні, крім відповідача, рішення може бути оскаржене в тому самому порядку та в той самий строк з моменту отримання копії рішення.

Суддя Томчишен С.В.