Рішення № 30920106, 16.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4796/13

16.04.13

За позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології»

Про стягнення 51 401,60 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 51 401,60 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2013 було порушено провадження у справі № 910/4796/13, розгляд справи було призначено на 02.04.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2013 розгляд справи, у зв’язку із неявкою в судове засідання представників відповідача, а також з метою виконання сторонами вимоги суду, було відкладено до 16.04.2013.

В судове засідання 16.04.2013 позивач своїх представників не направив, однак, через канцелярію суду позивачем було подано клопотання, в якому останній просив суд здійснити розгляд справи по суті за наявними в ній матеріалами без участі представника позивача. В судовому засіданні 02.04.2013 представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору № 25_112009 від 25.11.2009 було надано відповідачу послуги, проте відповідач оплатив такі лише частково, у зв’язку з чим у останнього перед позивачем виник борг, внаслідок чого Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія» звернулося до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар-Україна» (поручитель відповідача перед позивачем за договором поруки від 30.03.2011) 538 577, 33 грн., в результаті чого рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 02.03.2012 у справі № 5013/1544/11, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2012, позовні вимоги позивача задоволено повністю, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 538 577,33 грн., які повністю були перераховані відповідачем на розрахунковий рахунок позивача лише 20.12.2012. Враховуючи наведені обставини, а також те, що відповідачем зобов’язання за договором № 25_112009 від 25.11.2009 по оплаті наданих послуг було виконано після спливу строку, що встановлений наведеним договором, позивач, посилаючись на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 23 748,47 грн. за період з 15.01.2011 до 19.12.2012 – 3 % річних та 27 653, 13 грн. за період з січня 2011 до грудня 2012 – індекс інфляції.

Відповідач своїх представників в судові засідання 02.04.2013 та 16.04.2013 – не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору – не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у наданому позивачем витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.11.2009 між позивачем – Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія», як виконавцем, та відповідачем – Товариством з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології», як замовником, було укладено договір № 25_112009, за умовами якого позивач зобов’язався надати відповідачу послуги, а відповідач в свою чергу зобов’язався прийняти такі та оплатити.

Як зазначає позивач у позовній заяві, ним на виконання умов договору № 25_112009 від 25.11.2009 згідно акту здачі прийняття № К-9 від 16.12.2010 було надано позивачу послуги на загальну суму 803 650,40 грн., проте відповідач здійснив лище часткову оплату таких, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 538 577, 33 грн.

Як зазначає позивач у позові, зв’язку із наведеними обставинами Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія» звернулося до суду про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар-Україна» (поручитель відповідача перед позивачем за договором поруки від 30.03.2011) 538 577, 33 грн. заборгованості.

Так, рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 02.03.2012 у справі № 5013/1544/11, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2012 у справі № 5013/1544/11, позовні вимоги позивача було задоволено повністю та присуджено до стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар-Україна» на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія» 538 577, 33 грн. заборгованості за договором № 25_112009 від 25.11.2009 згідно акту здачі прийняття № К-9 від 16.12.2010.

Судом на виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.03.2012 у справі № 5013/1544/11 було видано наказ № 5013/1544/11 від 26.03.2012.

Як зазначає позивач у позовній заяві, постановою від 30.07.2012 ВП № 33603126 було відкрито виконавче провадження з виконання наказу-дублікату № 5013/1544/11 від 26.03.2012.

Як зазначає позивач у позові, відповідачем на розрахунковий рахунок Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія» було повністю перераховано суму заборгованості в розмірі 538 577, 33 грн., що підтверджується банківськими виписками від 09.11.2012, від 13.11.2012, від 15.11.2012, від 30.11.2012, від 19.12.2012 (належним чином засвідчена копія якого знаходяться в матеріалах справи, а оригінал був досліджений судом в судовому засіданні по справі).

Позивач, враховуючи наведені обставини, зокрема, те, що обов’язок по оплаті наданих послуг відповідачем за договором № 25_112009 від 25.11.2009 було виконано повністю лише 19.12.2012, просить суд стягнути з відповідача 23 748,47 грн. за період з 15.01.2011 до 19.12.2012 – 3 % річних та 27 653, 13 грн. за період з січня 2011 до грудня 2012 – індекс інфляції.

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, зокрема рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.03.2012 у справі № 5013/1544/11, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2012 у справі № 5013/1544/11, суд дійшов висновку, що позивачем на виконання умов договору № 25_112009 від 25.11.2009 згідно акту здачі прийняття № К-9 від 16.12.2010 було надано послуги на загальну суму 803 650,40 грн., проте відповідач оплатив такі лише частково, у зв’язку з чим у останнього перед позивачем виник борг в сумі 538 577, 33 грн. за договором № 25_112009 від 25.11.2009 згідно акту здачі прийняття № К-9 від 16.12.2010, який Товариство з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» погасив, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача грошових коштів в наведеній сумі, лише 19.12.2012, що підтверджується банківськими виписками від 09.11.2012, від 13.11.2012, від 15.11.2012, від 30.11.2012, від 19.12.2012, внаслідок чого у позивача виникло право вимоги до відповідача сплатити в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України 3 % річних та індекс інфляції, які Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія» просить суд стягнути з відповідача, а саме 23 748,47 грн. за період з 15.01.2011 до 19.12.2012 – 3 % річних та 27 653, 13 грн. за період з січня 2011 до грудня 2012 – індекс інфляції.

Судом перевірені надані позивачем розрахунки сум 3 % річних та індексу інфляції, з якими суд погоджується щодо сум, строків і ставок нарахувань, а тому, враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов’язання по оплаті наданих послуг за договором № 25_112009 від 25.11.2009, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та 3 % річних є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме: 23 748,47 грн. за період з 15.01.2011 до 19.12.2012 – 3 % річних та 27 653, 13 грн. за період з січня 2011 до грудня 2012 – індекс інфляції.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» (код ЄДРПОУ – 36376609, місцезнаходження: 03038, м. Київ, вул. Ямська, буд. 28А) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія» (код ЄДРПОУ – 30665225, місцезнаходження: 26225, Кіровоградська обл., Маловисківський р-н., село Хмельове, вул. Комсомольська, буд. 1) 23 748 (двадцять три тисячі сімсот сорок вісім) грн. 47 коп. – 3 % річних, 27 653 (двадцять сім тисяч шістсот п’ятдесят три) грн. 13 коп. – індекс інфляції та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. – витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата підписання рішення – 22.04.2013