Рішення № 30919949, 24.04.2013, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/551/2013

Справа № 537/1082/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.04.2013 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді - Хіневича В.І., при секретарі - Таранець Т.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, вказуючи, що між нею та відповідачем 07.04.1990 року було зареєстровано шлюб у Кременчуцькому палаці шлюбів, який рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 26.10.2010 року розірвано. Від шлюбу мають повнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітню дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

За час спільного проживання в шлюбі за рахунок спільних з відповідачем коштів ними було придбано квартиру АДРЕСА_1. Вказану квартиру вони отримали на підставі укладеного договору про будівництво житлового будинку та внесених в 1996 та 1997 роках на рахунок КП «Спектр» дольових внесків на будівництво житлового будинку. Після сплати всіх внесків та затвердження акту приймання житлового будинку в експлуатацію 24.04.1998 року було видано свідоцтво про право власності на квартиру на імя ОСОБА_2.

З урахуванням вимог ст.57, 60,70 Сімейного кодексу України прохала суд визнати квартиру №12, що розташована в буд.15 по вул.Цюрупи в м.Кременчуці обєктом спільної сумісної власності її та ОСОБА_2, в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за нею право власності на 1/2 частину вищезазначеної квартири, а також стягнути з ОСОБА_2 на підставі ст.79,88 ЦПК України понесені нею судові витрати в сумі 879,40 грн., які складаються з судового збору в сумі 229,40 та 650,00 грн. за надання правової допомоги.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позов підтримала з підстав зазначених в позові та прохала його задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково, а саме, погодився з вимогами щодо визнання квартири АДРЕСА_2 обєктом спільної сумісної власності та визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 її частину, але прохав відмовити в задоволенні вимог стосовно сплати судових витрат, оскільки вважає, що саме позивач повинна нести ці витрати.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача та відповідача, судом встановлено наступне.

Між позивачкою та відповідачем 07 квітня 1990 р. в Кременчуцькому палаці шлюбів було зареєстровано шлюб , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії І-КЕ №279647.

Рішенням Крюківського районного суду м.Кременчука від 26.10.2010 р., яке набрало законної сили, вищезазначений шлюб між сторонами розірвано.

Від вказаного шлюбу сторони мають двох дітей: повнолітню Анну, ІНФОРМАЦІЯ_3 та малолітню Софію, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження.

Як встановлено судом, квартира АДРЕСА_1 була придбана шляхом укладеного договору про будівництво житлового будинку та внесених в 1996 та 1997 роках на рахунок КП «Спектр» дольових внесків на будівництво житлового будинку, а в подальшому, після сплати всіх внесків та затвердження акту приймання житлового будинку в експлуатацію, 24.04.1998 року було видано свідоцтво про право власності на квартиру на імя ОСОБА_2. . .

Оскільки вищезазначені обставини не заперечувалися відповідачем в судовому засіданні та підтверджуються долученими до матеріалів справи документиками, а саме, квитанціями, розрахунками про сплату ОСОБА_2 на рахунок КП «Спектр» дольових внесків на будівництво житлового будинку, свідоцтвом про право власності на квартиру №51 від 24.04.1998 р., виданого УЖКГ Кременчуцької міської ради Полтавської області, розпорядженням голови виконкому Кременчуцької міської ради Полтавської області від 24.03.1998 р. №322-р, суд вважає достовірно доведений той факт, що спірна квартира була придбана за час перебування у шлюбі та проживання однією сімєю подружжям ОСОБА_2 за їх спільні кошти.

Згідно ст.60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку ( доходу).

У відповідності до ст.70 Сімейного Кодексу України у разі поділу майна , що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

В розумінні ст.57 Сімейного кодексу України дане нерухоме майно не являється особистою приватною власністю відповідача, отже, зазначене майно є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2, кожному з них належить по 1/2 його частині і тому підлягає поділу.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року № 11, зокрема положеннями п. 22 та п. 23 роз'яснено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2,3 ст.325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Враховуючи вищевказані норми та повне визнання відповідачем вимог, що стосуються спільного майна подружжя, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задволенню.

Положення ст.79 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До останніх відносяться і витрати на правову допомогу.

Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Отже, в звязку з повним задоволення позовних вимог ОСОБА_1, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача понесені позивачем та підтвердженні відповідними квитанціями судові витрати, а саме, 229,40 грн. сплаченого судового збору та 650,00 грн. витрат за надання правової допомоги.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 79, 88, 212, 213, 215 ЦПК України , ст.ст. 57, 60, 61, 62, 70 Сімейного Кодексу України, ч. 3 ст. 368, ст. 370 Цивільного кодексу України суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.

Визнати квартиру №12, що розташована в буд.15 по вул.Цюрупи в м.Кременчуці обєктом спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири №12, що розташована в будинку 15 по вул.Цюрупи в м.Кременчуці Полтавської області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 879 грн. 40 коп..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.І. Хіневич

Повний текс рішення виготовлено 26.04.2013 року.