Постанова № 30918722, 16.04.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2013 р. Справа № 920/110/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Ісаєвій А.Ю.,

за участю представників:

апелянта - Кожушко С.В. за довіреністю №88 від 27.08.2012р.,

боржника - не з'явився,

розглянувши у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотрейд-Плюс", м. Полтава (вх.№980С/2-7 від 25.03.2013р.) на ухвалу господарського суду Сумської області від 18.02.2013р. у справі №920/110/13,

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотрейд-Плюс", м. Полтава,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімконсалтінг", м. Суми,

про визнання банкрутом ,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 18.02.2013р. по справі №920/110/13 (суддя Костенко Л.А.) провадження у справі припинено (т.1., а.с.69-70).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотрейд-Плюс" з ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій з урахуванням уточнень до неї, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті ухвали норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 18.02.2013р. по справі №920/110/13 та передати справу на розгляд до суду першої інстанції (т.1, а.с.78, 85-87).

Апелянт вважає, що судом першої інстанції було невірно трактовано та застосовано положення частини 1 статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Згідно вказаної норми Закону для порушення провадження у справі про банкрутство достатньої однієї з визначених даною статтею підстав, які не залежить одна від одної. Тобто, наявність такої підстави, як відсутність боржника за його місцезнаходженням, є достатньої для порушення провадження у справі про банкрутство. Отже, висновки суду першої інстанції про недостатність наявності лише однієї підстави для визнання боржника банкрутом є помилковими.

Крім того, апелянт зазначає, що факт внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням слугує беззаперечним доказом відсутності боржника, оскільки у відповідності до вимог частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» внесені до Єдиного державного реєстру відомості вважаються достовірними та такими, що можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Таким чином, апелянт вважає, що судом першої інстанції було невірно оцінено наявні в матеріалах докази, надано перевагу іншому доказу (неподання звітності) без врахування вимог частини 1 статті 52 Закону, що призвело до винесення неправомірної ухвали.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.03.2013р. апеляційну скаргу ТОВ "Екотрейд-Плюс" прийнято до провадження та розгляд скарги призначено на 10.04.2013р. (т.1, а.с.76-77).

Боржник, ТОВ "Ексімконсалтінг", відзиву на апеляційну скаргу не надав, свого представника у судове засідання Харківського апеляційного господарського суду не направив, про причини неявки суд не сповістив, про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений. У відповідності до штампу вихідної кореспонденції Харківського апеляційного господарського суду (вих.№004746) ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження була направлена 28.03.2013р. у кількості двох примірників, що підтверджує належне надіслання копій процесуальних документів - ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження від 28.03.2013р. учасникам судового процесу.

Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на те, що ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження направлялась рекомендованою кореспонденцією, а також на те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою та зважаючи на стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представника боржника.

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 10.04.2013р. представник ТОВ "Екотрейд-Плюс" підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, просив ухвалу господарського суду Сумської області від 18.02.2013р. скасувати та передати справу на розгляд місцевого господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

14.01.2013р. кредитор - ТОВ "Екотрейд-Плюс" звернувся до господарського суду Сумської області з заявою про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника - ТОВ "Ексімконсалтінг" в порядку статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка мотивована наявністю на дату подання заяви заборгованості боржника перед кредитором за договором №21/06/2012 від 21.06.2012р. та відсутністю керівних органів боржника за його місцезнаходженням (т.1, а.с.2-3).

На підтвердження наявної та непогашеної заборгованості кредитором до матеріалів справи були надані відповідні документи, зокрема: договір №21/06/12 від 21.06.2012р., укладений між боржником та кредитором (т.1.,а.с.4); рішення господарського суду Сумської області від 30.08.2012р. по справі №5021/1196/12 про стягнення з ТОВ "Ексміконсалтінг" на користь ТОВ "Екотрейд-Плюс" 102700,00 грн. попередньої оплати за договором №21/06/12 від 21.06.2012р., 2054,00 грн. судового збору (т.1,а.с.5-6); наказ від 11.09.2012р. на примусове виконання рішення господарського суду Сумської області від 30.08.2012р. по справі №5021/1196/12 (т.1,а.с.7) та постанова про відкриття виконавчого провадження від 12.10.2012р. на примусове виконання наказу, виданого 11.09.2012р. у справі №5021/1196/12 (т.1,а.с.8).

На підтвердження відсутності боржника за місцезнаходженням кредитором надано, по-перше, лист відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції №306 від 09.01.2013р. (т.1.,а.с.9-10), в якому, зокрема, зазначено про відсутність боржника за місцем знаходження, по-друге, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 09.01.2013р., в який внесено запис щодо відомостей про юридичну особу - «відсутність юридичної особи за місцезнаходженням» (т.1,а.с.11).

18.02.2013р. господарським судом Сумської області винесено оскаржувану ухвалу про припинення провадження у справі, яка мотивована неможливістю визнання боржника банкрутом, посилаючись лише на одну підставу передбачену статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - відсутність боржника (т.1.,а.с. 69-70).

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Колегія суддів зазначає, що згідно п. 104 постанови пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. "Про судову практику у справах про банкрутство" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною 1 статті 52 названого Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Тобто, така підстава, як відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходження є самостійною та достатньою підставою для звернення кредитора із заявою до господарського суду. При цьому сам факт відсутності боржника за його місцезнаходженням повинен бути належним чином підтверджений.

Статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до частини 5 статті 17 вказаного Закону, в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи, а при внесенні відповідного запису - про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до вимог частини 1 статті 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Статтею 20 Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується.

Тому, враховуючи приписи статті 34 Господарського процесуального кодексу України допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка (пункт 105 постанови пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" №15 від 18.12.2009р.).

Як вже було зазначено вище, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 09.01.2013р. внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

За таких обставин, вищенаведений витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням.

Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що положеннями абзацу 8 статті 1 Закону про банкрутство встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.10.2012р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження на примусове виконання наказу, виданого 11.09.2012р. у справі №5021/1196/12 про стягнення 102700,00 грн. попередньої оплати за договором №21/06/12 від 21.06.2012р. та 2054,00 грн. судового збору, всього 104754,00 грн.

Таким чином, враховуючи приписи чинного законодавства, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила, що, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, та постанова про відкриття виконавчого провадження є належними та допустимим доказами для звернення до місцевого господарського суду з заявою про визнання боржника банкрутом в порядку спрощеної процедури, визначеної статтею 52 Закону про банкрутство.

Разом з цим, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що надіслання боржником до ДПІ у м. Сумах 14.01.2013р. податкової декларації з податку на додану вартість за 2012р. не спростовує факту відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням, що, в свою чергу, в розумінні частини 1 статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є самостійною підставою достатньою для провадження справи про банкрутство.

Таким чином, господарський суд Сумської області неповно з'ясував обставини справи та дійшов помилкового висновку про те, що одна підстава - відсутність боржника за його місцезнаходженням, є недостатньою для визнання боржника банкрутом та неправомірно припинив провадження у даній справі.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Сумської області від 18.02.2013р. по справі №920/110/13 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

У відповідності до частини 7 статті 106 Господарського процесуального кодексу України, у випадку скасування ухвали, зокрема, про припинення провадження у справі, справа передається на розгляд до місцевого господарського суду.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про скасування ухвали місцевого господарського суду про припинення провадження у справі, то справа №920/110/13 передається на розгляд до місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, 4 ч.1 ст. 104, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотрейд-Плюс", м. Полтава задовольнити.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 18.02.2013р. про припинення провадження у справі №920/110/13 скасувати.

Справу №920/110/13 передати на розгляд до господарського суду Сумської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 15 квітня 2013 року.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя В.С. Хачатрян