Ухвала суду № 30918256, 18.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 р.Справа № 820/477/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2013р. по справі № 820/477/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аромат"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Аромат" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 15.01.2013 року №0000020221;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 15.01.2013 року №0000050221.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2013р. по справі №2а-820/477/13-а позов товариства з обмеженою відповідальністю "Аромат" до Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 15.01.2013 року №0000020221 та №0000050221, прийняті відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Аромат".

Відповідач, не погодившись з постановою Харківського окружного адміністративного суду, подав апеляційну скаргу. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не враховано того, що ТОВ "Аромат" по господарських операціях з ТОВ "Івітек ТТК", ТОВ "Капрі-Альфа", ТОВ "Фармастор", ТОВ "Альба Україна", ТОВ "Стиль Д", ТОВ "Ріал Істейт Ф.К.А.У", КП "Фармація" неправомірно зменшено доходи при обчисленні податку на прибуток підприємств та податкових зобов'язань при обчисленні податку на додану вартість на суми витрат за договорами поставки товарів та послуг, щодо яких відсутні документи на підтвердження реальності даних операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача. Крім того, позивачем неправомірно включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, витрати за кредитними договорами, призначення яких є погашення основної суми отриманої позики за іншою кредитною угодою. Таким чином, просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2013р. по справі №2а-820/477/13-а скасувати, та прийняти нове рішення яким в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, та просив вимоги апеляційної скарги задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечував з підстав, зазначених в письмових запереченнях на апеляційну скаргу, та просив в задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників та доповідь обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби проведена документальна виїзна перевірка ТОВ "Аромат" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 30.09.2012 р.

Результати перевірки оформлені актом № 2426/220/30226021 від 28.12.2012 р. (а.с.25-67).

Висновками акту перевірки від 28.12.2012 року встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

- пп.134.1.1, пп.134.1.2 п. 134.1 ст. 134, пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, пп.139.1.4, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження товариством податку на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 206470 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, пп. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження товариством податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 51057,00 грн.

З урахуванням висновків акту перевірки № 2426/220/30226021 від 28.12.2012 року, відповідач прийняв податкове повідомлення рішення №0000020221 від 15.01.2013 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 308065,50 грн., за основним платежем 206470 грн., та за штрафними санкціями 101595,5 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 15.01.2013 року №0000050221 яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість у розмірі 63821,25грн., з яких за основним платежем 51057 грн. та за штрафними фінансовими санкціями 12764,25 грн. (а.с.98-99, т.1).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з правомірності формування позивачем податковго кредиту по господарських операціях з контрагентами - ТОВ "Івітек ТТК", ТОВ "Капрі-Альфа", ТОВ "Фармастор", ТОВ "Альба Україна", ТОВ "Стиль Д", ТОВ "Ріал Істейт Ф.К.А.У", КП "Фармація", що підтверджені первинними документами, які оформленні відповідно до вимог податкового законодавства, та з того, що позивач, укладаючи договори на отримання послуг з передпродажної підготовки товарів мав намір отримати фінансову вигоду від цієї операції, а також з правомірності віднесення позивачем до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, суми відсотків за кредит та комісій банку за кредитними договорами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, з урахуванням наступних підстав.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначену згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України. Відповідно суми, підтверджені податковою накладною, до складу податкового кредиту включатися можуть.

В п. 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Частинами 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складається документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для перевірки позивача та прийняття податкових повідомлення рішень були фінансово-господарські відносини з наступними контрагентами: ТОВ "Івітек ТТК", ТОВ "Капрі-Альфа", ТОВ "Фармастор", ТОВ "Альба Україна", ТОВ "Стиль Д", ТОВ "Ріал Істейт Ф.К.А.У", КП "Фармація".

Щодо фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "Івітек ТТК", колегія суддів зазначає наступне.

Між ТОВ "Аромат" та ТОВ "Івітек ТТК", 19.03.2012 р. було укладено договір №1-1903 поставки хімічної сировини для виробництва продукції (а.с.104, т.1). За умовами даного договору постачальник (ТОВ "Івітек ТТК") зобов'язується поставити та передати у власність покупця ТОВ "Аромат" у встановлені строки хімічну сировину різного асортименту з комплектом товаросупровідних документів на дану сировину. Сировина поставляється окремими партіями. Асортимент, кількість, якість, ціна та загальна вартість, вимоги до якості, графік поставки та умови поставки, порядок оплати кожної партії визначається сторонами у відповідних специфікаціях, які мають силу додаткових угод та є невід'ємною частиною договору. Вказаний договір підписаний уповноваженими особами (директорами) сторін, скріплений їх підписами та печатками підприємств.

На підтвердження виконання умов даного договору позивачем до матеріалів справи надано податкову накладну № 130 від 18.04.2012 р. на загальну суму 11550,00 грн., в т.ч. 1925,00 грн. ПДВ, та видаткову накладну №18043 від 18.04.2012р. на поставку метаамінофенола у кількості 25 кг. та параамінофенола у кількості 25 кг., на загальну суму 11550,00 грн., в т.ч. 1925,00 грн. ПДВ. Поставка метаамінофенола у кількості 25 кг. та параамінофенола у кількості 25 кг. підтверджується товарно-транспортною накладною від 18.04.2012 р., перевезення товару здійснювалося автомобілем «Мерседес 313», держ. номер АХ5297СІ, пункт навантаження: м.Харків, вул. Артема, 4, пункт розвантаження: м.Харків, вул. Примакова, 46, в графі 8 зазначено, що з вантажем слідують документи: В/н № 18043, в даній накладній наявні підписи осіб, що прийняла та передала вказаний товар (а.с. 16, т. 2). Крім того, ТОВ "Івітек ТТК", зареєстровано у встановленому законом порядку його діяльність не припинена, що підтверджується копією витягу з ЄДРПОУ від 29.01.2013 р. (а.с.14-15, т.2). Таким чином, вищезазначені первинні документи відповідають вимогам податкового законодавства щодо їх оформлення та підтверджують реальності фінансово -господарських операцій позивача з ТОВ "Івітек ТТК". Крім того, придбаний позивачем товар у ТОВ "Івітек ТТК" (хімічна сировина: метаамінофенол, параамінофенол) був використаний ним у власній господарській діяльності для виробництва парфумних та косметичних засобів, які в подальшому були реалізовані.

Щодо висновків відповідача про порушення ТОВ «Аромат» вимог ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України та завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств, оскільки маркетингові послуги, послуги з мерчандайзингу, послуги по передпродажній підготовці товару не є витратами ТОВ «Аромат», які використовуються в його господарській діяльності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

В п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування включаються інші витрати.

Згідно пп. 138.10.3 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат підприємства включаються витрати на збут. Згідно з цим підпунктом витрати на збут включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, а саме - витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

Згідно з пп. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.

До маркетингових послуг належать, у тому числі послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Мерчандайзинг - один із видів маркетингу, що сприяє інтенсивному просуванню товарів у роздрібній торгівлі без активної участі спеціального персоналу - вдале розміщення товарів у торговому залі, оригінальне оформлення прилавків та вітрин, організація презентацій з роздачею сувенірів, наданням знижок та пільг.

Передпродажна підготовка товарів - послуги по розміщенню продукції в місцях продажу, послуги з очищення, фасування, оперативного поповнення обсягів товарів на стелажах, розміщення інформації про товар, або найбільш вигідне порівняно з конкурентами розміщення або позиціювання товарів на торговельному, касовому та іншому обладнанні або конструкціях. Отже, послуги з передпродажної підготовки відносяться до послуг маркетингових.

Крім того, проаналізувавши вимоги податкового законодавства, колегія суддів зазначає, що для врахування витрат на рекламні та маркетингові послуги при обчисленні об'єкта оподаткування необхідне доведення безпосереднього зв'язку таких витрат з господарською діяльністю платника податків та підтвердження первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу України.

З матеріалів справи встановлено, що сума за отримані маркетингові послуги, послуги з мерчандайзингу, послуги по передпродажній підготовці товару від контрагентів - ТОВ «Капрі-Альфа», ТОВ "Фармастор", ПАТ "Альба", ТОВ «Стиль Д», ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У», КП «Фармація», КП«Фармастон», позивачем була включена до складу податкового кредиту.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «Капрі-Альфа», колегія суддів зазначає, що вони здійснювалися на підставі договору № 174 від 18.08.2011р. (а.с.113-117). За умовами даного договору, постачальник зобов'язаний передати згідно замовлень покупця у власність покупця косметичну та парфумову продукцію, а покупець отримати та оплатити товар. Згідно даного договору було реалізовано товар на загальну суму 82604,98 грн. Крім того, між ТОВ "Аромат" та ТОВ «Капрі-Альфа», було укладено договір №174/М від 24.02.2012 р. та договір № 174.1/М від 01.06.2012 р. про надання послуг з передпродажної підготовки товарів, послуг з надання торгових місць під викладку товарів. З матеріалів справи встановлено, що ТОВ "Аромат" отримало послуги по вищезазначеним договорам на загальну суму 3150,00 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) № РН-0000008 від 29.02.2012 р. та № РН-0000018 від 29.06.2012 р. (а.с.116-117, т.1).

Щодо господарських відносин ТОВ "Аромат" та ТОВ "Фармастор", вбачається що дані операції здійснювались на підставі договору поставки № 27/07/11-АФ від 27.07.2011 р. За умовами даного договору постачальник (ТОВ "Аромат") зобов'язується передати (поставити) у замовленні строки другій стороні - покупцю (ТОВ "Фармастор") товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно п.1.3 договору, предметом поставки є визначена родовими ознаками продукція з найменуванням зазначеним у Прайс-листі постачальника (а.с.122-124, т.1). Крім того, по даному договору укладено протокол розбіжностей від 27.07.2011р., який підписаний обома представниками сторін та скріплений печатками підприємств. Згідно Додатку 1 до договору сторонами 27.07.2011р. укладено специфікацію, в якій зазначено назву товару (крем «Сказка», крем дитячій «Колобок», вазелін, тощо), вартість товару (базова ціна б/НДС, базова ціна з НДС, рекомендована базова ціна), кількість товару в упаковці, найменування виготовлювача та країну виготовлення. Сторонами погоджений графік поставок товару постачальником (а.с. 125-126, т.1). Крім того, між ТОВ "Аромат" та ТОВ "Фармастор", було укладено договір № 27/07-АММЧ від 27.07.2011р. та про надання послуг з маркетингу та марчандайзингу від 27.07.2011 р. За умовами даного договору, замовник доручає виконавцеві, а виконавець зобов'язується надати замовнику за плату послуги з проведення марчайдайзингу товару, який постачає замовник виконавцю в певні періоди часу, що належать виконавцеві (а.с.118-120, т.1). ТОВ "Аромат" від ТОВ "Фармастор",отримало вказані послуги на загальну суму 8216,00 грн., що підтверджується Актами надання послуг №108139 від 31.10.2011р., №108149 від 31.10.2011 р., № 108150 від 31.10.2011 р., №127203 від 30.11.2011 р., № 127204 від 30.11.2011р., №138065 від 30.12.2011 р., №10122 від 31.01.2012 р., № 195 від 29.02.2012 р., № 19543 від 29.02.2012 р., № 30144 від 30.03.2012 р., № 30145 від 31.03.2012р., № 32147 від 29.04.2012р., № 32148 від 30.04.2012 р., № 54517 від 30.05.2012 р., № 54516 від 30.05.2012р., № 62815 від 29.06.2012 р., № 62814 від 30.06.2012р., №63886 від 30.07.2012р., №63887 від 31.07.2012р., №284 від 30.08.2012 р., №283 від 31.08.2012 р., № 22738 від 29.09.2012 р., № 22739 від 30.09.2012 р. (а.с. 127-149, т.1).

Щодо господарських операцій ТОВ "Аромат" та ПАТ "Альба" колегія суддів зазначає, що вони здійснювались на підставі договору поставки № 199 від 25.10.2006 р., за яким реалізовано готової продукції на загальну суму 1237288,26 грн. Крім того, між ТОВ "Аромат" та ТОВ "Альба", було укладено договір № У/01/08-11 від 01.08.2011 р. про надання маркетингових та інформаційних (консультаційних) послуг (а.с.150, т.1). За умовами п. 1.1 данного договору, замовник (ТОВ «Аромат») доручає, а виконавець (ПАТ "Альба",) зобов'язується надати йому у відповідності до умов даного договору спеціальну інформацію (кваліфіковану консультацію) та провести маркетингові дослідження за вказаними напрямками (загальна характеристика обігу продукції конкурента, стан і практика застосування господарського ринку законодавства у регіоні, можливі, доцільність та ефективність проведення рекламних компаній, тощо п.4.1 договору), а замовник зобов'язується прийняти вказані послуги та оплатити їх. Виконавець проводить дослідження на фармацевтичному ринку України з метою забезпечення якнайкращих можливостей для збільшення збуту лікарських засобів та виробів медичного призначення, що реалізується замовником (п.3.1 договору). Виконання договору поставки, підтверджується актами виконаних робіт № 11007936 від 01.08.2011 р., № 11006977 від 01.08.2011 р., № 11,,6964 від 01.08.2011 р., № 12001893 від 01.08.2011 р., №12002184 від 01.08.2011 р. (а.с.156-160, т.1). Крім того, між сторонами були укладені акти зарахування зустрічних однорідних позовних вимог від 10.11.2011 р., 16.12.2011р., від 10.02.2012р., від 06.03.2012р., від 06.04.2012 р., від 08.05.2012р., від 07.06.2012р., від 04.07.2012 р., від 07.08.2012 р., від 09.07.2012 р., від 08.10.2012 р. (а.с.64-74, т.2). З матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Аромат» було отримано вказані послуги на загальну суму 2751,84 грн. Оплата товару підтверджується відповідними платіжними дорученями № 4973 від 26.12.2011 р., № 5031та № 5032 від 29.12.2011 р. (а.с.75-77, т.2).

Щодо взаємовідносин ТОВ «Аромат» та ТОВ «Стиль Д» встановлено, що господарські операції між ТОВ «Аромат» та ТОВ «Стиль Д» здійснювалися на підставі договору поставки № 50 від 17.12.2009 року (а.с.164, т.1). На виконання данного договорубуло реалізовано готової продукції на загальну суму 1944662,17 грн. Крім того, між ТОВ «Аромат» та ТОВ «Альба Україна» було укладено договір №272М від 01.12.2009 року про надання маркетингових послуг (а.с.161-163, т.1). ТОВ «Аромат» було отримано вказані послуги на загальну суму 35404,02 грн., що підтверджується відповідним актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № Б-00000444 від 21.02.2012 р. та актом зарахування зустрічних одннорідних вимог від 21.02.2012 р., а також актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №Б-00007909 від 17.10.2011 р. та актом зарахування зустрічних одннорідних вимог від 21.02.2012 р. (а.с.172-175, т.1).

Щодо взаємовідносин ТОВ «Аромат» та ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У», вбачається що дані операції здійснювалися на підставі договорів поставки № 620 від 23.10.2007 р., та договору поставки № 499 від 27.09.2007 р. (а.с. 184-206, т.1). Відповідно до матеріалів справи, ТОВ «Аромат» було отримано вказані послуги на загальну суму 70637,68 грн., що підтверджується відповідними актами виконаних робіт (надання послуг) № 10014219 від 31.12.2011 р., № 10014245 від 31.12.2011 р., № 10013076 від 30.09.2011 р. (а.с.207-209, т.1). Виконання умов даного договору, підтверджується актами зарахування зустрічних вимог від 01.07.2012 р. (а.с.79, т.2).

Щодо взаємовідносин ТОВ «Аромат» та КП «Фармація». Колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Аромат» та КП «Фармація» було уладеного договір про надання маркетингових послуг №107 від 01.01.209 року (а.с.210 т.1). За умовами данного договору, виконавець (КП «Фармація») надає замовнику (ТОВ «Аромат»), а замовник приймає та оплачує маркетингові, інформаційно-консультаційні та інші послуги; надає замовнику, за його письмовою вимогою, інформацію про об'єм продажу товару, що поставляється останнім (п. 2.1 договору). Крім того, між ТОВ «Аромат» та КП «Фармація» було укладено договір №255 від 01.01.2010 року про маркетингове обслуговування, а також було укладено додаткову угоду №1 від 01.01.2010 року, та додаткову угоду від 31.12.2010 р. до договору №255 (а.с. 210-218, т.1). Виконання послуг по договору № 255 від 01.01.2010 р. підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт № 2598 та № 2365 від 31.10.2011 р. (а.с. 219-220, т.1). Оплата за маркетингові послуги підтверджується платіжними дорученнями № 504 від 17.02.2012 р, №505 від 17.02.2012 р., № 591 від 27.02.2012 р. (а.с.82-84, т.2).

На підтвердження здійснення господарських операцій між ТОВ «Аромат» та КП «Фармастон», до матеріалів справи надані акти зустрічних однорідних вимог від 10.11.2011 р., 16.12.2011 р., від 10.02.2012 р., від 06.03.2012 р., від 06.04.2012 р., від 08.05.2012 р., від 07.06.2012 р., від 04.07.2012 р., від 07.08.2012 р., від 07.09.2012 р., від 08.10.2012 р. (а.с.64-74, т.2).

Виконання наданих контрагентами послуг з вищезазначеними контрагентами підтверджується відповідними звітами про надання маркетингових послуг, а саме: звітами ТОВ «Капрі-Альфа» по договорам № 174/М від 01.06.2012р. та № 114/М від 24.02.2012р., звітом ТОВ «Альба Україна» по договору № У/01/08-11 від 01.08.2011р., звітом ТОВ «Стиль Д» по договору №272М від 01.12.2009 року, звіт КП «Фармація» по договору №107 від 01.01.209 року, та договору № 255 від 01.01.2010 р., а також до матеріалів справи надано перелік передпродажних та маркетингових послуг ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У». по договору № 499 від 27.09.2007 р. та № 620 від 23.10.2007 р.

Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що здійснення передпродажної підготовки товарів безпосередньо стосується господарської діяльності ТОВ «Аромат» та сприяє збільшенню об'ємів його виробництва, оскільки надання саме таких послуг спрямовано на стимулювання збуту продукції, розширення ринку збуту продукції. Крім того, придбані послуги безпосередньо впливали на результати діяльності ТОВ «Аромат» з розповсюдження на ринку товарів, виготовлених позивачем та розміщених його контрагентами в роздрібній торгівельній мережі для продажу кінцевому споживачу та були направлені на отримання доходу. Підтвердженням того, що в період надання цих послуг обсяги товарообороту та дохід позивача зростали, позивачем до матеріалів справи надано довідку за вих. №01/12-01 від 31.01.2013 р. про збільшення об'ємів реалізації парфумово-косметичних товарів за 9 місяців в порівняні з аналогічним періодом 2011 р. та довідку за вих. № 02/13-01 від 31.01.2012 р. про збільшення об'ємів продажу по супермаркетах ТОВ «Альба Україна», ТОВ "Фармастор", ТОВ «Стиль Д», ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У», за 9 місяців в порівняні з аналогічним періодом 2011 р. (а.с.26-27, т.2).

Отже, матеріалами справи документально підтверджено, що ТОВ «Аромат» правомірно відніс до податкового обліку витрати за наслідками здійснення реальної господарської діяльності, і такі витрати обумовлені об'єктивними потребами здійснення господарської діяльності позивача та спрямовані на отримання ним доходу, а всі первинні документи які надані позивачем на підтвердження факту здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами, оформленні відповідно до вимог податкового законодавства.

Щодо неправомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми відсотків та комісій банку за кредитним договором при обчисленні об'єктів оподаткування, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») та ТОВ «Аромат» було укладено договір про відкриття кредитної лінії №299/К від 16.07.2010 року. Згідно даного договору ТОВ «Аромат» надавались у тимчасове користування грошові кошти (кредит). Кредит було надано у формі поновлюваної кредитної лінії з максимальним лімітом у сумі 500000,00 доларів США, що еквівалентно 3950400,00 грн. Відсоткова ставка 11% річних. Термін дії кредитної лінії з 28.04.2007 року по 27.04.2010 року (а.с. 225, т. 1).

29.11.2011 року між ТОВ «Аромат» та ПАТ «Кредобанк» було укладено договір про відкриття кредитної лінії №34/11-2011. Згідно данного договору, відсоткова ставка 16,4% річних. Строк дії договору 28 листопада 28 листопада 2013 р. Згідно п. 2.1.2 даного договору, призначення кредитної лінії: рефінасування кредитної зоборгованість перед ПАТ «ВіЕйБі Банк», згідно Кредитного договору № 299/К від 16.07.2010 р.; рефінансування кредитної заборгованості перед ПАТ «Енергобанк» згідно Договору про відкриття лінії № КН7-006 від 29.12.2010 р. (а.с. 231-236, т.1) поповнення обігових коштів

Відповідно до пп.138.10.5, п. 138.10 ст.138 Податкового кодексу України до витрат, що враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених Податковим кодексом України, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Підпунктом 139.1.4 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України встановлено, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку витрати на погашення основної суми отриманих позик, кредитів (крім повернення поворотної фінансової допомоги).

Згідно з п. 141.1. ст. 141 Податкового кодексу України до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку. Таким чином до складу витрат при визначенні оподатковуваного прибутку можна включати проценти за будь-якими кредитами. Також, діючим законодавством України не встановлено заборони щодо включення до складу витрат процентів за кредитними договорами за ознакою цільового призначення кредитних коштів. Довід апеляційної скарги щодо призначення кредиту за договорами про відкриття кредитної лінії № КН7-006 від 29.12.2010р., № 299/К від 16.07.2010р., №34/11-2011 від 29.11.2011р. (а.с.225-236, т.1) на погашення основної суми отриманих позик документально відповідачем не доведено.

Крім того, з наданих бухгалтерських довідок, журналів-ордерів та відомостей по рахунках, вбачається, що виплати здійснювались як «відсотки банку». Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивач мав право включити вищезазначені виплати до складу витрат при визначенні оподатковуваного прибутку, а фактичні обставини справи підтверджують здійснення господарської діяльності між позивачем з його контрагентами та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, які виписані на виконання укладених між позивачем та його контрагентами договорів.

З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податковий кредит підтверджений відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку та наявний зв'язок витрат позивача з його господарською діяльністю.

Згідно ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності своїх рішень.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2013р. по справі №2а-820/477/13-а суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2013р. по справі № 820/477/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мінаєва О.М.Судді Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.

Повний текст ухвали виготовлений 23.04.2013 р.