Ухвала суду № 30918047, 17.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-7050/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

17 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Маслія В.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвагон» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвагон» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання відсутності повноважень на призначення і проведення перевірки та визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецвагон» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання відсутності у відповідача повноважень на призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, щодо повноти декларування та своєчасності сплати ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Брілліон» за період з 01.07.2008 року по 30.04.2009 року; визнання протиправними дії ДПІ щодо призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, щодо повноти декларування та своєчасності сплати ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Брілліон» за період з 01.07.2008 року по 30.04.2009 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 22.08.2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідачем допущено порушення вимог пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК і безпідставністю проведено виїзну перевірки на підставі постанови слідчого, що не підлягала виконанню, позаяк у слідчого відсутні повноваження на призначення такого роду податкових перевірок, а також порушенням відповідачем пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПК, оскільки за зазначений в акті період часу відповідачем вже проводилася документальна перевірка. Також, позивач зазначив про порушення відповідачем п. 102.1 ст. 102 ПК, оскільки перевірка проведена за період, що перевищує 1095 днів. Крім того, позивач звернув увагу на порушення в оформленні результатів перевірки та невідповідність висновків перевірки про нікчемність правочинів нормам цивільного та податкового законодавства.

Колегія суддів вважає такі доводи апелянта необгрунтованими, та зазначає наступне.

Відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК та постанови ст. слідчого з ОВС СВПМ ДПА у м. Києві майора податкової міліції Міщенка О.В. від 18.11.2011 року, по кримінальній справі № 71-00217 та на підставі наказу ДПІ від 06.04.2012 року № 331 і направлення від 06.04.2012 року № 495/22-50П, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, щодо повноти декларування та своєчасності сплати ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Брілліон» за період з 01.07.2008 року по 30.04.2009 року, результати якої оформлено актом від 23.04.2012 року № 124/22-50/32111827.

В акті перевірки зроблено висновок про те, що правочини щодо оформлення будь-яких документів між ТОВ «Спецвагон» та ТОВ «Брілліон» протягом 01.07.2008 року -30.04.2009 року є нікчемними відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 215, ч. 2 ст. 228, ч. 1 ст. 236 ЦК та, як наслідок, недійсними з моменту їх вчинення, з огляду на що перевіркою встановлено порушення пп.пп. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» в результаті чого позивачем занижено ПДВ на загальну суму 1112241 грн., у т.ч.: за липень 2008 року - 91667 грн., за серпень 2008 року - 566978 грн., за лютий 2009 року - 453596 грн.

Згідно з актом перевірки зміст порушень полягає у тому, що позивачем завищено податковий кредит з ПДВ внаслідок безпідставного включення сум ПДВ, нарахованого у зв'язку з придбанням у ТОВ «Брілліон» товарів, робіт (послуг), оскільки правочини між позивачем та ТОВ «Брілліон» є нікчемними згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК та не створюють правових наслідків.

Відповідно до п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Види таких перевірок визначені у статті 75 Податкового кодексу України, згідно п.75.1 якої органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2 ст.75 Податкового кодексу України:

- документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також отримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків;

- документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

- документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок;

- документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок передбачений статтею 78 Податкового кодексу України, у відповідності до п.78.1 якої визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, перелік яких наведений у підпунктах 78.1.1 - 78.1.13 ст.78 цього Кодексу.

Зокрема, згідно пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Пунктом 77.9 ст.77 та пунктом 78.8 ст.78 Податкового кодексу України передбачено, що порядок оформлення результатів документальної планової перевірки та порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.9 ст.86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки позивача) передбачено, що у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що документальну позапланову виїзну перевірку позивача відповідачем було здійснено в межах визначених повноважень органів державної податкової служби і за наявності обставин, визначених пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК.

Посилання позивача на те, що вказана постанова слідчого не підлягала виконанню відповідачем з огляду на відсутність у слідчого таких повноважень, є необгрунтованим, оскільки такі посилання позивача не свідчать про протиправність рішень і дій саме відповідача, до повноважень якого не віднесено контроль за законністю постанов слідчого та оцінки останніх на предмет можливості виконання. Окрім цього, ст. 114 КПК передбачено обов'язковість постанов слідчого для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.

Статтею 104 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Проте, дії суб'єкта владних повноважень, що можуть бути оскаржені в судовому порядку, повинні безпосередньо впливати на права та обов'язки такої особи, що звертається до суду з відповідним позовом.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У відповідності до п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Висновки податкового органу за наслідками проведення перевірки, викладені у відповідному акті, не породжують для суб'єкта господарювання певних юридичних наслідків та не змінюють фінансово-економічне становище платника, а отже, не порушують його права та законні інтереси.

У зв'язку з цим незгода позивача з висновками акта може бути реалізовано ним шляхом подання до органу державної податкової служби письмових заперечень; оскарження рішень контролюючих органів, прийнятих за наслідками перевірки, або оскарження інших дій чи рішень органу державної податкової служби під час реалізації результатів перевірки, з висновками якої платник не погоджується. Оцінка актів перевірки, як носіїв доказової ін формації, на предмет їх належності та допустимості, а також обґрунтованості та переконливості висновків перевірки, може бути надана у сукупності з іншими матеріалами при вирішенні питання щодо право мірності прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень, правомірність інших рішень чи дій контролюючих органів, пов'язаних з фактичною реалізацію результатів перевірки, або в ході провадження кримінальної справи, в рамках чого вказані в акті обставини знайдуть своє підтвердження або будуть спростовані.

Водночас незгода позивача з висновками перевірки не свідчить про неправомірність здійснення самої перевірки і не спростовує наявність підстав для цього.

Доводи позивача про порушення відповідачем п. 102.1 ст. 102 ПК, а саме те, що перевірка проведена за період, що перевищує 1095 днів від дня її проведення, є необґрунтованими й такими, що суперечать змісту п. 102.1 ст. 102 ПК, так як вказаною нормою встановлено строк давності 1095 днів для визначення грошових зобов'язань, а не період, за який проводяться перевірки. Водночас, зазначивши в акті про заниження податкових зобов'язань з ПДВ за липень, серпень 2008 року, лютий 2009 року, відповідач не визначав позивачу грошових зобов'язань. Представник позивача помилково вважає, що актом перевірки здійснюється нарахування грошових зобов'язань, адже контролюючий орган визначає грошові зобов'язання у податкових повідомленнях-рішеннях.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвагон» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Маслій В.І.

Файдюк В.В.