Постанова № 30917892, 23.04.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2013 року № 813/2662/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Кравчука В.М.

за участю секретаря судового засідання Степанюка Т.В.,

представника позивача Малицької Л.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства "Юридична консультація Іванни Малицької" до Державної податкової інспекції у м.Червонограді Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.12.2012 р. № 0004991501 та акту перевірки від 11.12.2012 р. № 1931/292/150116/35549337, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Юридична консультація Іванни Малицької" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Червонограді Львівської області Державної податкової служби, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.12.2012 р. № 0004991501 та акт перевірки від 11.12.2012 р. № 1931/292/150116/35549337.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що податковий орган неправомірно та безпідставно застосував штрафні санкції за порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання на 44 дні. Вважає, що Перехідними положеннями ПК України, визначені інші розміри штрафних санкцій - не більше 1 гривні за кожне порушення допущене в період з 01 січня по 30 червня 2011 р., а саме в цей період встановлено порушення. Крім того, на думку позивача, єдиний податок з юридичних осіб був сплачений своєчасно 07.04.2011 р. до закінчення граничного строку сплати податкового зобов'язання. В інший день платежів по сплаті податку з єдиного податку юридичних осіб за І квартал 2011 р. підприємство не здійснювало, а тому немає факту несвоєчасної сплати податку.

Також позивач наводив мотиви для скасування акту перевірки від 11.12.2012 р. № 1931/292/150116/35549337 «Про результати перевірки своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету», однак в цій частині суд закрив провадження у справі.

З цих підстав представник позивача просив позов задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнає, вважає, що штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання по єдиному податку з юридичних осіб нараховано правильно відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України. Вважає, що 07.04.2011 р. платник податку сплатив єдиний податок з фізичних осіб у зв'язку з чим і виник борг по сплаті єдиного податку з юридичних осіб. Крім того, 22.04.2011 р. платник повторно сплатив єдиний податок з фізичних осіб, а 31.05.2011 р. подав заяву про перекидку помилково сплачених коштів. Відповідно, лише 03.06.2011 р., коли було проведено перекид коштів, було зараховано сплату податку з юридичних осіб за І кв. 2011 р., що з 20.04.2011 р. по 03.06.2011 р. становить 44 дні прострочення сплати податкового зобов'язання. Просить в позові відмовити.

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Приватне підприємство "Юридична консультація Іванни Малицької" зареєстроване як юридична особа та є платником єдиного податку з доходів юридичних осіб.

ПП "Юридична консультація Іванни Малицької" подало 11.04.2011 р. до податкової інспекції Розрахунок сплати єдиного податку суб'єктами малого підприємництва-юридичною особою за І квартал 2011 р., в якій самостійно визначило суму доходу 250 грн., яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет.

Останнім днем сплати узгоджено податкового зобов'язання було 20.04.2011 р. Платіжним дорученням № 12 від 07.04.2011 р. платник податку перерахував до місцевого бюджету 250 грн. єдиного податку з фізичних осіб за березень 2011 р. № 34216379700019, код податку 18050200.

Платіжним дорученням № 5 від 22.04.2011 р. сплатило 600 грн. єдиного податку з фізичних осіб на рахунок № 34216379700019, код податку 18050200.

Кошти сплачені 07.04.2011 р. та 22.04.2011 р. обліковувались на окремому рахунку платника за спеціальним кодом «умовний платник», так як ПП "Юридична консультація Іванни Малицької" не є платником єдиного податку з фізичних осіб, а є платником даного податку з доходів юридичних осіб.

11.12.2012 р. ДПІ у м.Червонограді провело перевірку ПП "Юридична консультація Іванни Малицької" щодо своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету єдиного податку з юридичних осіб, про що було складено акт перевірки від 11.12.2012 р. № 1931/292/150116/35549337.

Перевіркою встановлено, що до спливу граничного строку сплати податку (до 20.04.2011 р.) єдиний податок з юридичних осіб не було сплачено, а борг 107,50 грн. сплачено 03.06.2011 р. платіжним дорученням № 311, кількість днів затримки становить 44 дні.

В карточку особового рахунку платника було внесено борг 107,50 грн. (250 грн.х43%) та винесено податкове повідомлення-рішення від 27.12.2012 р. № 0004991501 на суму 21,50 грн., внаслідок порушення п.295.3 ст. 295 ПКУ.

Податковий орган правомірність свого рішення пояснює тим, що директор ПП "Юридична консультація Іванни Малицької" подала до ДПІ у м. Червонограді заяву № 1 від 31.05.2011 р. на перекид помилково сплачених коштів за призначення єдиний податок з фізичних осіб (№ 34216379700019, код податку 18050200) на рахунок єдиного податку з юридичних осіб (№ 31511969700019, код податку 18050300). Висновком ДПІ у м. Червонограді № 221 від 01.06.2011 р. прийнято рішення про перекид відповідних сум коштів, що погоджено з Червоноградським міськфінуправлінням, УДКСУ у м. Червонограді Львівської області. Так, платіжним дорученням № 311 від 03.06.2011 р. Держказначейством проведено перекид коштів, а тому лише 03.06.2011 р. було погашено борг 107,50 грн.

Позивач не погоджується з нарахованою штрафною санкцією, тому оскаржив податкове повідомлення-рішення в судовому порядку. Таким чином, спір виник щодо правомірності нарахування штрафних санкцій платнику податку за порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Вирішуючи спір, Суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 16.1.3 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

У п. 31.1 ст.31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В свою чергу статтею 295 Кодексу встановлено порядок нарахування та строки сплати єдиного податку. Платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3).

Зазначені положення Кодексу набрали чинності з 01.01.2012 р. Як вбачається з матеріалів справи, правопорушення встановлено в період з 20.04.2011 р. по 03.06.2011 р.

Матеріалами справи підтверджується, що ПП "Юридична консультація Іванни Малицької" самостійно визначило в розрахунку єдиного податку з доходів юридичних осіб за березень 2011 р. суму 250 грн., що підлягає сплаті до бюджету, останній день сплати якої настає 20.04.2011 р.

Фактично податок було сплачено до бюджету 07.04.2011 р., однак такий було сплачено як податок з фізичних осіб, платником якого не є позивач, тобто з порушенням коду бюджетної класифікації податку. Позивач визнає цю обставину і тому погодився на перекид коштів. Разом з тим, вважає, що це не повинно впливати на несвоєчасність сплати податку.

Суд вважає доводи позивача в цій частині необґрунтованими, враховуючи вимоги ст. 43 ПК України, відповідно до якої повернення помилково або надмірно сплачених сум податків відбувається за заявою платника податків. Звернувшись із такою заявою, позивач визнав, що податок сплачено на помилковий рахунок. Ця помилка мала місце з вини позивача і призвела до ненадходження до бюджету єдиного податку з юридичних осіб в розмірі 107,50 гривень у встановлений строк. Суд погоджується з позивачем, що єдиний податок фактично було сплачено до бюджету, проте звертає увагу, що залежно від виду платників податку єдиний податок фізичних осіб та юридичних осіб обліковується окремо, на різних рахунках, а відтак, платник податків повинен сплачувати цей податок на відповідні рахунки. У разі надмірної сплати податку, в тому числі не на той рахунок, платник податків має право звернутися з заявою про повернення зайво сплачених коштів, але не має права зараховувати сплату одного виду платежу в рахунок іншого.

Згідно з п. 109.1 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Несвоєчасну сплату узгодженого зобов'язання слід вважати бездіяльністю платників податків. Отже, несвоєчасно сплативши податкове зобов'язання, платник податків порушив податкове законодавство. І відповідно до гл. 11 ПК України до нього повинні бути застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Згідно з п. 113.3 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, дії платника податків мали ознаки податкового правопорушення і були підставою для податкової відповідальності.

Разом з тим, Суд не погоджується з розміром нарахованої ДПІ штрафної санкції за дане порушення. Згідно з п. 7 підр. 10 р. Перехідних положень ПК України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Податковий кодекс України не робить будь-яких винятків щодо кола порушень податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року, для яких застосовується штраф в розмірі 1 гривня.

Враховуючи те, що порушення податкового законодавства (несвоєчасна сплата податкового зобов'язання) мало місце саме в період з 1 січня по 30 червня 2011 року, тобто з 20.04.2011 р. по 03.06.2011 р., то й штрафні санкції повинні нараховуватися з урахуванням пункту 7 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України.

Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 27.12.2012 р. № 0004991501 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20,50 гривень.

Під час звернення до суду позивач сплати судовий збір у розмірі 114,70 гривень. Судові витрати у вигляді судового збору відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України слід стягнути на користь позивача з Державного бюджету України пропорційно до задоволеної частини вимог в сумі 108,95 гривень.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Червонограді Львівської області Державної податкової служби від 27.12.2012 р. № 0004991501 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20,50 гривень.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Юридична консультація Іванни Малицької" з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 108,95 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 25 квітня 2013 р.

Суддя В.М.Кравчук