Постанова № 30917454, 23.04.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2013 р. Справа № 921/44/13-г

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузя В.Л.

суддів Малех І.Б.

Матущак О.І.

за участю представників сторін:

від позивача - Недокус В.І. - представник;

від відповідача - Переймибіда Р.Б. - представник;

від прокуратури - не з'явилися;

Розглянувши матеріали апеляційної скарги б/н від 26.03.13 Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільопторг", м. Тернопіль

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 21.03.13

у справі № 921/44/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільоптторг", м. Тернопіль

до відповідача Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Тернопіль

за участю прокуратури м.Тернополя, м.Тернопіль

про визнання права власності на майно та витребування його з чужого незаконного володіння

Відповідно до протоколу розподілу справ КП "Документообіг господарських судів, справу № 921/44/13-г розподілено до розгляду судді - доповідачу Кузю В.Л.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 09.04.13 у склад колегії для розгляду апеляційної скарги у даній справі введено суддів - Матущака О.І. та Малех І.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.13 апеляційну скаргу у справі № 921/44/13-г прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.04.13.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 811 ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 21.03.13 (суддя Бурда Н.М.) зупинено провадження у справі № 921/44/13-г до вирішення Тернопільським окружним адміністративним судом справи № 2-а/1970/3951/12 та набрання рішенням законної сили.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопільоптторг» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду та прийняти рішення, яким продовжити розгляд справи у Господарському суді Тернопільської області. При цьому, скаржник посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та без належної оцінки доказів.

Крім цього, вказує на те, що місцевим судом в оскаржуваній ухвалі не взято до уваги, що реалізація неякісного бензину не може бути підставою позбавлення права власності шляхом визнання майна безхазяйним, а невідповідність бензину марки А-95 вимогам ДСТУ 4063-2001 «Бензини автомобільні. Технічні умови» за деяким показниками не може свідчити про відсутність права власності на нього.

Поряд з цим, апелянт звертає увагу суду на те, що у відповідності до п.94,10 ст.94 ПКУ арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу ДПС (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом, проте станом на даний час обґрунтованість арешту судом не підтверджена, так як провадження в адміністративній справі за поданням Тернопільської ОДПІ закрито (ухвала Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.11.12 у справі № 2-а-1970/3936/12).

Крім того, скаржник зазначає, що місцевим господарським судом не взято до уваги, що предметом розгляду адміністративної справи № 2-а-1970/3936/12 є скасування актів ненормативного характеру та визнання протиправних дій податкових органів, а предметом судового дослідження є правомірність прийняття податковим органом рішень та вчинення дій. Натомість предметом розгляду даної господарської справи є визнання права власності, а предметом дослідження - наявність доказів, яким підтверджується право власності на майно та нормативна обґрунтованість підстав визнання податковим органом цього майна безхазяйним. А тому на думку скаржника, вирішення справи в адміністративному провадженні не може вплинути на розгляд справи про визнання права власності.

У судовому засіданні представник відповідача надав суду заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги з підстав правомірності та обґрунтованості ухвали суду.

Представники сторін у судовому засіданні навели свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та в запереченнях на апеляційну скаргу.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч.2 ст. 85 та ч.1 ст.99 ГПК України у судовому засіданні 23.04.13 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Тернопільської ОДПІ про визнання права власності на майно - бензин марки А-95 у кількості 3419 літрів вартістю 37267,10 грн. та витребування його з чужого незаконного володіння.

При розгляді даного позову, оскаржуваною ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 21.03.13 на підставі ч.1 ст.79 ГПК України зупинено провадження у справі до вирішення адміністративної справи № 2-а-1970/3936/12 та зазначено, що пов'язаність даних справ полягає у тому, що, оскільки, позивач, заявляючи позов про визнання права власності на майно - бензин марки А-95 у кількості 3419 літрів вартістю 37267,10 грн. та витребування його з чужого незаконного володіння, посилається серед іншого на те, що воно (майно) вилучено Тернопільською ОДПІ як безхазяйне саме на підставі матеріалів вказаної перевірки та адміністративного арешту, а тому заявлений позивачем віндикаційний позов у господарській справі та додані до нього матеріали свідчать про наявність між ТОВ "Тернопільоптторг" і Тернопільською ОДПІ відносин, що випливають із адміністративно-правових, оцінка та аналіз яких не входить до підвідомчості господарських судів, проте можуть вплинути на розгляд господарської справи по суті.

Як встановлено Львівським апеляційним господарським судом, відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі, окрім іншого неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Відповідно до п.3.16 розділу 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій іншій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі, йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Як зазначалось вище, ТОВ «Тернопільоптторг» заявлено на розгляд господарського суду позовні вимоги до Тернопільської ОДПІ про визнання права власності на майно та витребування його з чужого незаконного володіння, так як на підставі акту ДПІ від 16.11.12 №0135/19/19/22/37076604 (а.с.15-19) власник такого майна не встановлений.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на правовстановлюючі документи, а саме: договір поставки нафтопродуктів № 59 від 01.07.11; товарно-транспортні накладні № 013829 від 30.10.12 (а.с.11) та №014023 від 13.11.12 (а.с.12); видаткову накладну № 121024000000024 від 24.10.12 (а.с.13) та додаткову угоду № 121024000000024 від 24.10.12 (а.с.14) до договору № 59 від 01.06.11 (а.с.9).

Натомість, предметом розгляду адміністративної справи №2-а-1970/3936/12 є скасування наказу про проведення перевірки від 05.11.12 № 460, рішення про накладення адміністративного арешту майна від 16.11.12 і зобов'язання вчинити дії щодо звільнення майна з арешту та щодо його повернення.

На думку колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду обставини, що будуть встановлені Тернопільським окружним адміністративним судом під час прийняття рішення у вищевказаній адміністративній справі не є визначальними щодо оцінки доказів у даній справі, оскільки, предметом даного господарського позову є визнання права власності на майно - бензин марки А-95 у кількості 3419 літрів вартістю 37267,10 грн. на підставі правовстановлюючих документів.

Господарський суд в рамках даної господарської справи на підставі поданих позивачем документів та в силу вимог норм ЦК України вправі встановити підставність або безпідставність поданого позову про визнання права власності та витребування майна в порядку ст.ст. 387, 392 ЦК України.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не погоджується з правовою позицією суду першої інстанції, який в порушення положень ст.43 та ст.79 ГПК України не з'ясував обставини, які би свідчили саме про неможливість розгляду даної справи до вирішення спору з вищезазначеної адміністративної справи.

Разом з цим, норми ст.35 ГПК України не визначають факти, встановлені судом рішенням в адміністративній справі, преюдиційними, тобто такими, що не підлягають доказуванню при розгляді господарського спору.

Згідно ч. 7 ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали про зупинення провадження у справі справа передається на розгляд місцевого господарського суду

Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, судова колегія прийшла до висновку щодо наявності підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для розгляду в господарський суд Тернопільської області.

Судові витрати по розгляду апеляційної скарги покласти на відповідача, відповідно до вимог ст.ст.49, 105 ГПК України.

Крім того, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, про те, що згідно з ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на ухвалу суду судовий збір становить 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 573,50 грн., проте при поданні апеляційної скарги скаржником подано докази сплати судового збору в сумі 1147,00 грн. згідно платіжного доручення № 696 від 25.03.13.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 ЗУ «Про судовий збір» підставою для повернення судового збору є внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно п.5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.13 питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі і за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору.

Враховуючи вищевикладене, зайво сплачена сума судового збору згідно платіжного доручення № 696 від 25.03.13 в розмірі 573,50 грн. підлягає поверненню скаржнику.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільопторг" задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 21.03.13 у справі № 921/44/13-г скасувати.

3. Справу № 921/44/13-г передати на розгляд місцевого господарського суд.

4. Стягнути з Тернопільської об'єднаної державної інспекції Тернопільської області Державної податкової служби (46003, м.Тернопіль, вул..Білецька,1, код ЄДРПОУ 21131189) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільоптторг» (46000, м.Тернопіль. вул.Чехова,8, код ЄДРПОУ 37076604) 573,50 грн. судового збору за перегляд ухвали суду в апеляційному порядку.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Тернопільоптторг» (46000, м.Тернопіль. вул..Чехова,8, код ЄДРПОУ 37076604) з державного бюджету (УДКСУ у Личаківському районі м.Львова, код ЄДРПОУ 38007620) 573,50 грн. зайво сплаченого судового збору згідно платіжного доручення № 696 від 25.03.13.

6. Місцевому господарському суду видати наказ на виконання даної постанови.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 25.04.13

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Малех І.Б.

Суддя Матущак О.І.