Постанова № 30917276, 10.04.2013, Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

10 квітня 2013 р. Справа № 820/1189/13-а

Колегія суддів Харківського окружного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Мельникова Р.В.,

суддів: Білової О.В., Шевченка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Чернової М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства України з туризму та курортів про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії та часткову компенсацію втраченої вигоди, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державного агентства України з туризму та курортів (далі - Держтуризмкурорт, відповідач), в якому просить суд:

- визнати незаконними дії відповідача, пов'язані з відмовою позивачеві провести інспекцію діяльності туристичної компанії ТОВ "JOIN UP", викладені у листі від 17.02.2012 № П-8-12 Державного агентства України з туризму та курортів;

- зобов'язати відповідача провести інспекцію відповідно до скарги позивача від 16.11.2011;

- частково компенсувати позивачеві втрачену ним вигоду в сумі 1000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не мав правових підстав відмовити йому у проведенні перевірки діяльності туристичної компанії ТОВ "JOIN UP", оскільки у відповідності до Положення про Державне агентство України з туризму та курортів, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 р. за № 444, чітко сформульовані обов'язки агентства, а саме: "4.Держтуризмкурорт України у відповідності з покладеними на нього завданнями:

7) видає ліцензію на право здійснення туроператорської діяльності;

8) здійснює контроль за дотриманням ліцензійних умов здійснення туроператорської діяльності .

25. організовує розгляд звернень громадян з питань пов'язаних з діяльністю Держтуризмкурорту України".

Відмова агентства перевірити факти та зробити висновок, щодо відповідності екскурсійного туру, наданого позивачеві туристичною компанією ТОВ "JOIN UP", організаційним вимогам ліцензійних умов, на думку позивача є порушенням Указу Президента № 444/2011 від 08.04.2011 р., Закону України «Про захист прав споживачів», тому зазначені дії відповідача позивач вважає незаконними.

У поданих до суду запереченнях (а.с.32-36) представник відповідача заперечував проти позову, посилаючись на те, що Держтуризмкурорт при розгляді звернення позивача діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. Представник відповідача повідомив, що Держтуризмкурорт не має повноважень на проведення перевірки якості надання туристичних послуг умовам договору на туристичне обслуговування між позивачем та туристичним оператором "JOIN UP".

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 02.04.2013 надійшла заява позивача про розгляд справи за його відсутності.

Від представника відповідача до канцелярії суду 09.04.2013 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи зазначене, суд розглянув справу за відсутності позивача та представника відповідача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, колегія суддів виходить з таких підстав та мотивів.

Положеннями ст. 5 Закону України «Про туризм» встановлено, що учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 20 Закону України «Про туризм», передбачено, що за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов'язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист обов'язується оплатити його.

До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.

Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до Закону.

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про туризм» за договором на екскурсійне обслуговування одна сторона (суб'єкт, що здійснює туристичну діяльність) за встановлену договором плату зобов'язується надати за замовленням іншої сторони (екскурсанта) обслуговування, істотною частиною якого є послуги екскурсовода (гіда-перекладача) загальною тривалістю не більше 24 годин, які не включають у себе послуги з розміщення.

Договір на екскурсійне обслуговування укладається за правилами, визначеними цивільним законодавством, у тому числі шляхом видачі ваучера.

Загальні положення про договір на надання послуг застосовуються до договору на екскурсійне обслуговування, якщо інше не передбачено законом та не суперечить суті зобов'язання.

Особа, яка надає екскурсійні послуги, зобов'язана до укладення договору на екскурсійне обслуговування надати екскурсанту необхідну і достовірну інформацію щодо екскурсійного обслуговування, його видів і особливостей, кваліфікації екскурсовода, про порядок і строки оплати екскурсійних послуг, а також надати екскурсанту на його прохання іншу інформацію з питань екскурсійного обслуговування.

Відповідальність сторін за невиконання, неналежне виконання зобов'язань відповідно до договору на екскурсійне обслуговування, порядок припинення договору на екскурсійне обслуговування визначаються відповідно до цивільного законодавства та законодавства з питань захисту прав споживачів.

Нормами ст. 23 Закону України «Про туризм» закріплено, що ваучер - форма письмового договору на туристичне або на екскурсійне обслуговування, яка може використовуватися відповідно до цього Закону.

У договорі на туристичне обслуговування, укладеному шляхом видачі ваучера, мають міститися такі дані: найменування та місцезнаходження суб'єкта туристичної діяльності, номер ліцензії (дозволу) на відповідний вид діяльності, юридична адреса; прізвище, ім'я (по батькові) туриста (при груповій поїздці прізвища, імена (по батькові) членів групи); строки надання і види туристичних послуг, їх загальна вартість; назва, адреса та номер телефону об'єкта розміщення, його тип та категорія, режим харчування; розмір фінансового забезпечення відповідальності туроператора (турагента) або межі відповідальності суб'єкта туристичної діяльності за договором агентування; інші дані, обумовлені характером угоди, складом групи тощо; дата видачі ваучера.

Порядок оформлення ваучера та його використання затверджується центральним органом виконавчої влади в галузі туризму.

Судом встановлено, що між позивачем та туристичною компанією ТОВ «Join Up», які є суб'єктами вище вказаних взаємовідносин, було укладено договір на придбання туру до Шрі Ланки з відпочинком на морі та спільно з ним міні екскурсійний тур по місцевості, термін перебування з 23.10.2011 по 24.10.2011.

Позивач 16.11.2011 звернувся до Обласного комунального закладу «Організаційно- методичний центр туризму» Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації із заявою щодо надання адвокатської і юридичної допомоги для складання судового позову та супроводження судового процесу щодо претензій до туристичного оператора «Join Up», оскільки на його думку, останнім порушено умови укладеного договору.

Згідно ст. 7 Закону України «Про туризм», регулювання в галузі туризму здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади в галузі туризму, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також іншими органами в межах їх компетенції.

Відповідно до вимог ст. 29 Закону України «Про туризм» передбачено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи у випадках і в порядку, визначених законом, здійснюють контроль за додержанням вимог законодавства з питань туристичної діяльності, проводять перевірки якості надаваних (наданих) туристичних послуг, додержання ліцензійних умов, стандартів, норм і правил щодо здійснення туристичної діяльності та відповідно до закону накладають стягнення і вживають інших заходів за порушення законодавства в галузі туризму.

З матеріалів справи вбачається, що Обласний комунальний заклад «Організаційно-методичний центр туризму» Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації 05.12.2011 за вих. № 90 надіслав заяву позивача на розгляд Держтуризмкурорту за належністю, з проханням надати рекомендації щодо вирішення питань, порушених позивачем.

Статтею 1 Положення про Державне агентство України з туризму та курортів, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 р. за № 444 (надалі за текстом - Положення № 444) встановлено, що Державне агентство України з туризму та курортів (Держтуризмкурорт України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра інфраструктури України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері туризму та курортів.

Згідно п. п. 8, 25 ст. 4 Положення № 444, передбачено, що Держтуризмкурорт України відповідно до покладених на нього завдань: здійснює контроль за додержанням ліцензійних умов провадження туроператорської діяльності; організовує розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю Держтуризмкурорту України.

Держтуризмкурорт в межах повноважень, визначених Положенням, розглянувши заяву Позивача, 28.12.2011 за вих. № 1147 надав відповідь Обласному комунальному закладу «Організаційно-методичний центр туризму» Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації, відповідно до якої рекомендував позивачеві звернутися до спеціально уповноваженого органу у сфері захисту прав споживачів - Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів у Харківській області, наділеної відповідно до пункту 10 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» правом подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 16.01.2012 позивач звернувся зі скаргою безпосередньо до Держтуризмкурорту, в якій зазначив, що туристичним оператором «Join Up» порушено Ліцензійні умови провадження туроператорської діяльності, на яку 17.02.2012 за вих. № П-8-12, позивачеві надано відповідь, яка полягала у тому, що з питань можливих порушень туристичним оператором «Join Up» умов договору на туристичне обслуговування позивачу необхідно звернутися до Держспоживінспекції.

Відповідачем надано до суду копію реєстру №8 вихідної кореспонденції Держтуризмкурорту, згідно з яким лист № П-8-12 було відправлено ОСОБА_1 17.02.2012.

Проте суду не надано відомостей щодо дати отримання позивачем листа № П-8-12 від 17.02.2012.

У зв"язку з неможливістю встановити день, коли ОСОБА_1 дізнався або повинен був дізнатися про можливе порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача, щодо якого він звернувся до суду з даним позовом, не вбачається пропущення позивачем строку звернення до суду.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року за № 465, Держспоживінспекція України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, має право перевіряти суб'єктів господарювання сфери послуг, подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів.

Згідно зі ст.21 Закону України «Про туризм» відповідальність сторін за невиконання, неналежне виконання зобов'язань відповідно до договору на екскурсійне обслуговування, порядок припинення договору на екскурсійне обслуговування визначаються відповідно до цивільного законодавства та законодавства з питань захисту прав споживачів.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачеві надано відповідь з посиланням на норми законодавства, та зазначено, що для вирішення порушених у скарзі питань йому необхідно звернутися до спеціально уповноваженого органу у сфері захисту прав споживачів - Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, а відтак суб'єкт владних повноважень в особі Держтуризмкурорту діяв в порядку та у спосіб, що передбачені нормами діючого законодавства.

Щодо позовних вимог про проведення перевірки якості надання туристичних послуг умовам договору на туристичне обслуговування між Позивачем та туристичним оператором «Join Up», колегія суддів зазначає наступне.

З аналізу норм Положення № 444, можна дійти висновку, що Держтуризмкурорт, як орган ліцензування туроператорської діяльності, здійснює контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов провадження туроператорської діяльності.

У відповідності до вимог ст. 20 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», державний нагляд за додержанням органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»

Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування здійснює позапланові перевірки додержання органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування лише на підставі надходження до нього в письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення вимог законодавства у сфері ліцензування.

Таким чином, Держтуризмкурорт, як орган ліцензування, наділений правом перевіряти порушення лише вимог законодавства у сфері ліцензування.

У своєму зверненні до Держтуризмкурорту позивач посилався на порушення відповідачем норм Ліцензійних умов. Однак, Розділ 6 Ліцензійних умов провадження туроператорської та турагентської діяльності, затверджений наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства культури і туризму України від 11.09.2007 р. за № 111, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.09.2007 р. за № 1123/14390 (далі - Ліцензійні умови), визначає вимоги до укладання договорів при здійсненні туристичної діяльності, а пункт 6.1.11 встановлює, що якість туристичних послуг повинна відповідати умовам договору, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються законодавством про захист прав споживачів.

Щодо вимоги позивача про проведення Держтуризмкурортом перевірки фактів відповідності екскурсійного туру організаційним вимогам ліцензійних умов суд наголошує, що екскурсійний тур не може відповідати ліцензійним умовам, оскільки види екскурсійного обслуговування передбачаються у договорі на туристичне обслуговування, і саме договір може відповідати ліцензійним умовам.

Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів», спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, і мають право перевіряти суб'єктів господарювання сфери послуг.

Аналізуючи наведені норми, колегія суддів прийшла до висновку, що Держтуризмкурорт не наділений повноваженнями на проведення перевірки якості надання туристичних послуг умовам договору на туристичне обслуговування між Позивачем та туристичним оператором «Join Up», таким правом наділений спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - Держспоживінспекція.

Стосовно вимог позивача про відшкодування втраченої ним вигоди у розмірі 1000 гривень, колегія суддів прийшла до наступного.

Під час розгляду справи колегія суддів не знайшла підстав для визнання дій відповідача такими, що порушують права, свободи та інтереси позивача.

Тому підстави для задоволення вимоги позивача про відшкодування втраченої ним вигоди у розмірі 1000 гривень, яка є похідною від зазначеної вище позовної вимоги, у суду також відсутні.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача належним чином не обґрунтовані, тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И Л А:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державного агентства України з туризму та курортів про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії та часткову компенсацію втраченої вигоди - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 15.04.2013.

Головуючий суддя Р.В. Мельников

Суддя О.В. Білова

Суддя О.В. Шевченко