Рішення № 30917272, 04.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2398/13 04.04.13

За позовом Державного підприємства Державний науково-дослідний проектно-вишукувальний

інститут «НДІпроектреконструкція»

До Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Державне підприємство «Український карантинний розсадник»

Про зобов'язання вчинити дії

Суддя Ващенко Т.М.

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Розум О.В. представник за довіреністю № 5-вк від 14.01.13.

Від відповідача: Макоцьоба Ю.А. представник за довіреністю № 7 від 09.01.13.

Від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державного підприємства Державний науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція» (далі - позивач) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача укласти з позивачем Договір.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує зобов'язання за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 52 від 28.02.11. в частині підписання Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на обов'язок відповідача укласти з Державним підприємством Державний науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція» Договір № 01 про відшкодування витрат за надані послуги в редакції позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.13. порушено провадження у справі № 910/2398/13, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Український карантинний розсадник»; розгляд справи призначено на 26.02.13.

За результатами судового засідання 26.02.13., розгляд справи в зв'язку з неявкою представника третьої особи та невиконання учасниками судового процесу вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 11.02.13. про порушення провадження у справі № 910/2398/13, на підставі ст. 77 ГПК України відкладено на 14.03.13., про що судом прийнято відповідну ухвалу.

В судовому засіданні 14.03.13. представником позивача підтримано подане ним 05.03.13. через відділ діловодства суду клопотання, яке є письмовими поясненнями у справі, в яких Державним підприємством Державний науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція» незначним чином переформулювано пред'явлені позовні вимоги без зміни їх змісту, та в якому позивач просить суд зобов'язати відповідача укласти з позивачем договір про відшкодування витрат на утримання орендованого майна (частини площі 7-го поверху будинку розташованого за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, яка складає 503,6 кв.м) у редакції, що міститься в додатку до позовної заяви.

Представник третьої особи в судове засідання 14.03.13. повторно не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 14.03.13. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 04.04.13.

В судовому засіданні 04.04.13. представником позивача підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.04.13. проти позову заперечував, проте, своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався.

Представник третьої особи в судове засідання 14.03.13. вкотре не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/2398/13.

В судовому засіданні 04.04.13. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Наказом Міністерства з питань Житлово-комунального господарства України від 01.09.08. № 275 (п. 1) передано з балансу позивача на баланс третьої особи з правом господарського відання об'єкти нерухомого майна, зокрема, нежитлові приміщення сьомого поверху адміністративної будівлі по бульвару Лесі Українки, 26 у м. Києві загальною площею 503,6 кв. м.

28.02.11. між Фондом державного майна України (Орендодавцем) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (Орендар) укладено Договір оренди № 52 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 503,6 кв. м, які розташовані на сьомому поверсі будівлі за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, що обліковується на балансі Державного підприємства «Український карантинний розсадник» (Балансоутримувач), про між сторонами складено та підписано акт приймання-передачі № б/н від 28.02.11.

Відповідно до п. 5.10 Договору, Орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання Договору укласти з Балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю.

Згідно з п. 10.1 Договору, він діє з 28.02.11. по 27.01.14. включно.

Пунктом 10.2 Договору визначено, що умови цього Договору зберігають силу протягом усього строку цього Договору.

24.05.12. між третьою особою та відповідачем було укладено Договір № б/н від 24.05.12. про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Проте, 12.09.12. наказом № 90 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження даних проведеної інвентаризації площ виробничих приміщень, що знаходяться на балансі інституту» з метою більш ефективного використання виробничих та службових приміщень Державного підприємства Державний науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція», наведення порядку у взаємовідносинах з постачальником за надані послуги, затверджено дані згідно проведеної інвентаризації КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» від 01.08.11., з яких вбачається, що приміщення загальною площею 685,9 кв.м (з яких 503,6 кв.м за Договром) на сьомому поверсі по бульвару Лесі Українки, 26 у м. Києві перебувають на балансі позивача.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 52 від 28.02.11. в частині підписання Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на обов'язок відповідача укласти з Державним підприємством Державний науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція» Договір № 01 про відшкодування витрат за надані послуги в редакції позивача.

Суд відзначає, що відповідач своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, жодних доказів на обґрунтування своє правової позиції у справі не надав.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, суд дає самостійну оцінку доказам на підставі чинного законодавства і не зв'язаний позицією сторін.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини.

Положеннями абз. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Матеріалами справи підтверджується укладання між Фондом державного майна України та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 52 від 28.02.11. та не заперечується відповідачем.

Частиною 2 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95. № 786.

Положеннями п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 "Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна" визначено, що до плати за оренду індивідуально визначеного майна не включається витрати на утримання цього майна та оплата за послуги, які відповідно до укладених угод зобов'язується надавати орендарю підприємство, на балансі якого перебуває це майно.

Отже, витрати на утримання майна та плата за комунальні послуги відшкодовується Орендарем балансоутримувачу.

Згідно ст. 511 Цивільного кодексу України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Як відзначалось судом, відповідно до п. 5.10 Договору, Орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання Договору укласти з Балансоутримувачем орендованого майна договір про

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Положеннями ч. 1 та 2 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

19.11.12. позивач звернувся до відповідача з листом № 643/к з пропозицією підписати Договір № 01 про відшкодування витрат на надані послуги та додав до вказаного листа вказаний Договір. Отримання відповідачем вказаного листа підтверджується відбитком штемпеля відповідача з датою такого отримання - 20.11.12.

Проте, відповідач своїм листом № 01-14-3933 від 03.12.12. відмовився від підписання Договору № 01 в зв'язку з тим, що балансоутримувачем орендованого відповідачем майна є третя особа, а не позивач у справі.

Частиною 3 ст. 181 Господарського кодексу України визначено, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. ст. 511, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173-181 Господарського кодексу України, враховуючи приписи п. 5.10 Договору оренди № 52 нерухомого майна, що належить до державної власності від 28.02.11. та наказу № 90 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.09.12. існують підстави для зобов'язання відповідача укласти Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

За таких обставин, позовні вимоги Державного підприємства Державний науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція» є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Приймаючи до уваги вищевикладене, судові витрати у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державного підприємства Державний науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція» задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, б. 26; ідентифікаційний код 19028107) укласти з Державним підприємством Державний науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26; ідентифікаційний код 04653199) Договір № 01 про відшкодування витрат на утримання орендованого майна (частини площі сьомого поверху будинку розташованого за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, яка складає 503,6 кв.м) у редакції Державного підприємства Державний науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція», що міститься в додатку до позовної заяви № 63/15 від 05.02.13.

3. Стягнути Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, б. 26; ідентифікаційний код 19028107) на користь Державного підприємства Державний науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26; ідентифікаційний код 04653199) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп.

4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.04.13.

Суддя Т.М. Ващенко