Постанова № 30917209, 24.04.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2013 року Справа № 812/3008/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Опейкіній Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби до Антрацитівської міської ради Луганської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог - Дочірнє підприємство "Надежда" Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора №6 УЖКГ" про звернення стягнення податкового боргу комунального підприємства на кошти органу місцевого самоврядування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Антрацитівська об'єднана державна податкова інспекція в Луганській області Державної податкової служби (далі Антрацитівська ОДПІ), звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Антрацитівської міської ради Луганської області, в якому зазначив в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Дочірнє підприємство «Надежда» Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №6 УЖКГ» (далі ДП "Надежда"), в якому просив, звернути стягнення податкового боргу вказаної третьої особи в розмірі 164 930,00 грн. на кошти Антрацитівської міської ради в управлінні якої перебуває таке комунальне підприємство та його майно.

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за ДП "Надежда" обліковується податковий борг, який виник внаслідок несплати підприємством самостійно визначених сум податкових зобов'язань та нарахування штрафних санкцій і пені.

На виконання вимог податкового законодавства, податковим органом були вчинені заходи спрямовані на стягнення податкового боргу, однак вони не призвели до позитивного результату, а саме, було направлено на адресу комунального підприємства першу та другу податкові вимоги. Позивачем були подані позовні заяви до суду з вимогою стягнення податкового боргу, які були судами задоволені, внаслідок чого Антрацитівською ОДПІ були спрямовані платіжні вимоги та інкасові доручення до банківських установ, але вказані платіжні документи повернулись до ОДПІ без виконання. Позивач вважає, що звернення до суду з позовом щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі є неможливим у зв'язку з відсутністю у ДП «Надежда» КП «ЖЕК №6 УЖКГ» майна, на яке можливо звернути стягнення, що підтверджується листами АКП «Бюро технічної інвентаризації» від 29.10.12 №667 та ВДАІ Антрацитівського МВ УМВС від 31.10.12 №960.

Керуючись положеннями ст.96 Податкового кодексу України, Антрацитівська ОДПІ звернулась до Антрацитівської міської ради Луганської області з відповідним поданням від 25.02.13 №1105/9/19-105 щодо прийняття рішення, передбаченого вказаною нормою. Листом-відповіддю від 19.03.2013 податковий орган було повідомлено про загальну ситуацію, яка склалась на комунальних підприємствах, але жодне з рішень, передбачених ст. 96 Податкового кодексу України, прийнято не було, що фактично є відмовою у задоволенні вимог податкового органу.

В судовому засіданні 24.04.2013 позивач уточнив суму податкового боргу про звернення стягнення якого заявлено позов. Позивач пояснив, що зміна суми податкового боргу відбувається постійно внаслідок списання безнадійного податкового боргу та збільшення податкових зобов'язань за поточними деклараціями. Станом на 23.04.2013 борг складає 167535,10 грн. Відповідач проти збільшення суми позову не заперечував, подана заява відповідає вимогам статті 137 КАС, а тому приймається судом.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним в адміністративному позові, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Антрацитівська міська рада заперечувала проти заявленого позову.

На думку відповідача податковий орган має право звертатися до органу місцевого самоврядування із поданням щодо прийняття рішення про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу комунального підприємства лише дотримавшись певної процедури щодо погашення податкового боргу такого підприємства.

Позивачем процедура погашення податкового боргу ДП «Надежда», яка передбачена нормами податкового законодавства не здійснювалася, а саме, не здійснювався опис майна платника податків ДП «Надежда», майно підприємства не було передано у податкову заставу, не було прийнято заходів щодо продажу майна підприємства. Відтак, недотримання податковим органом процедури погашення податкового боргу виключає можливість стягнення суми податкового боргу з Антрацитівської міської ради.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

Третя особа у справі ДП "Надежда", пояснень по суті заявлених вимог не надавала.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд встановив наступне.

Дочірнє підприємство "Надежда" комунального підприємства "Житлово-експлуатаційної контори №6 УЖКГ" створене за рішенням Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна контора №6 УЖКГ за погодженням з Антрацитівською міською радою (рішення №6/4 від 16.08.2006 (а.с. 174). Статут ДП "Надежда" затверджений рішенням Антрацитівської міської ради №7/14 від 29.09.2006 (а.с. 175-180).

ДП "Надежда" зареєстроване як юридична особа, є платником податку на додану вартість та перебуває на податковому обліку в Антрацитівській ОДПІ (а.с. 128-131).

Антрацитівська міська рада є органом місцевого самоврядування, зареєстрована як юридична особа (а.с. 132-133).

Відповідно до наданих податковим органом матеріалів за ДП "Надежда" як за платником податків, станом на 23.04.2013 обліковується податковий борг в сумі 167535,10 грн., з яких сума боргу з податку на прибуток за основним платежем - 126,00 грн., з податку на додану вартість 167409,10 грн., з них за основним платежем 150909,00 грн., штрафні санкції - 5765,65 грн., пеня 10734,45 грн.

Зазначена сума боргу підтверджується наданими податковим деклараціями з податку на додану вартість, податку на прибуток, податковими повідомленнями-рішеннями про нарахування штрафних санкцій, розрахунком суми пені та виписками з картки особового рахунку платника податків (а.с. 28, 30-124, 198-234 т.1, 4-5 т.2).

Більш детальний розрахунок суми податкового боргу ДП "Надежда" наведений у розрахунку податкового органу (а.с. 2-3, т.2)

Як вбачається зі змісту картки особового рахунку, ДП "Надежда" протягом 2010 року було нараховано зобов'язань з ПДВ на суму 57759,23 грн., сплачено протягом 2010 року 2300 грн., у 2011 році нараховано 47921,81, сплачено 14749,92 грн., у 2012 році нараховано 44702,61 грн. сплачено 8397,30 грн., протягом 2013 року оплата не здійснювалася.

Відповідач у справі не заперечує проти наявності податкового боргу та його розміру, підтвердженого наданими позивачем документами.

Відповідно до вимог чинного на момент виникнення податкового боргу законодавства, позивачем виставлено ДП "Надежда" першу податкову вимогу від 05 березня 2007 року №1/162 на загальну суму податкового боргу яка утворилась станом на момент прийняття вимоги за боржником в розмірі 3299,00грн. та другу податкову вимогу від 14 серпня 2007 року №2/310 на суму 18735,87грн., які були отримані 06 березня 2007 року та 14 серпня 2007 року відповідно (а.с.29).

Позивач звертався до суду з вимогами про стягнення податкового боргу ДП "Надежда" з розрахункових рахунків підприємства. Постановами Луганського окружного адміністративного суду від 15.03.2011 у справі №2а/1525/11/1270 та від 18.10.2012 у справі №2а/1270/7349/2012 вимоги податкового органу були задоволені, стягнуто податковий борг ДП "Надежда" з рахунків у банках (а.с.11-17).

З метою виконання зазначених судових рішень позивач надсилав до банківських установ інкасові доручення (а.с.18-20, 145-147), які поверталися без виконання:

- за рахунком №2604112310041 у відділенні ПАТ "Укркомунбанк" на підставі п. 12.11 Постанови НБУ №22 від 21.01.2004 та абз. 5 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (відповідно до цієї норми закону - страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону;

- за рахунком №2600712310041 у відділенні ПАТ "Укркомунбанк" на підставі п. 10.9, 12.11 Постанови НБУ №22 від 21.01.2004 - на рахунок накладено арешт.

Накладення арешту на рахунок №2600712310041 у відділенні ПАТ "Укркомунбанк" підтверджено наданою відповідачем постановою ВДВС Антрацитівського МУЮ від 05.02.2013 (а.с. 185).

Відповідачем надано бухгалтерську довідку та виписку про рух коштів на банківському рахунку відповідно до яких з жовтня 2012 по 01.04.2013 надійшло 70129,21 грн. Протягом цього ж періоду державною виконавчою службою було списано з рахунку суму 78711 грн. залишок коштів на складає 737,33 грн. (а.с. 236, 242-259).

Відповідно до повідомлень отриманих позивачем від Антрацитівського КП «Бюро технічної інвентаризації» від 29.10.12 №667 та ВДАІ Антрацитівського МВ УМВС від 31.10.12 №960 за ДП "Надежда" не зареєстровано об'єктів нерухомості та транспортних засобів (а.с. 9-10).

Відповідно до звіту про фінансові результати діяльності за 2012 рік ДП "Надежда" отримано збитки у розмірі 212 тис. грн.

Відповідно до балансу підприємства за 2012 рік, у ДП "Надежда" відсутні необоротні активи (розділ 1 балансу), вартість виробничих запасів на кінець періоду складає 7900 грн., непокриті збитки 904800 грн., заборгованість перед бюджетом 332900 грн., зі страхування 476100 грн., з заробітної плати 36100 грн., інші поточні зобов'язання 165600 грн. (а.с. 181,182).

25.02.2013 позивач в порядку статті 96 Податкового кодексу України звернувся до Антрацитівської міської ради з поданням №1105/9/19-105, в якому запропонував відповідачу у справі з метою виконання вимог статті 96 прийняти рішення про:

- виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу;

- затвердження плану досудової санації, який передбачає погашення податкового боргу;

- ліквідацію платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

- прийняття сесією рішення щодо порушення справи про банкрутство (а.с. 7).

19.03.2013 за №4-515 відповідач надав позивачеві відповідь, в якій зазначив про складну ситуацію, яка склалася в управлінні житлово-комунального господарства, відсутність джерел для фінансування витрат на погашення податкового боргу підприємств ЖКГ та заборону нормами Бюджетного кодексу України прийняття рішень, які призводять до виникнення додаткових витрат місцевих бюджетів без визначення джерела коштів, виділених для забезпечення цих витрат (а.с. 8).

Під час розгляду справи 16.04.2013 позивачем було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу та складено акт опису №3/19, відповідно до якого у ДП "Надежда" відсутнє майно, яке може бути передано у податкову заставу. Зазначений акт підписаний податковим керуючим, директором та бухгалтером ДП "Надежда" (а.с. 196-197).

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Вимоги заявлені податковим органом в даному позові врегульовані статтею 96 Податкового кодексу України, відповідно до якої у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;

затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;

ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Пунктом 96.3 ПКУ визначено, що відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Матеріалами справи доведена наявність непогашеного податкового боргу ДП "Надежда". Ні відповідач, ні третя особа у справі не заперечують дану обставину, будь-яких заперечень щодо суми боргу відповідачем також не надано. Обставини наявності податкового боргу також підтверджені набравшими законної сили рішеннями суду.

Позивачем вживалися, передбачені законом заходи для стягнення податкового боргу, наявні рішення суду про стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків підприємства, однак фактичне стягнення сум податкового боргу не відбувається, інкасові доручення позивача повертаються без виконання.

Зазначені обставини підтверджуються наданими відповідачем відомостями про рух коштів на розрахунковому рахунку підприємства. Як вбачається з пояснень та наданих документів підприємство має два рахунки у відділенні ПАТ "Укркомунбанк", один з яких є спеціальним рахунком, який використовується для аккумулювання внесків на соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності, сятгнення коштів з якого на інші цілі не допускається, на інший рахунок накладено арешт відповідно до постанови органу державної виконавчої служби. Відповідно до наданої виписки кошти з банківського рахунку знімаються виключно виконавчою службою на погашення заборгованості за виконавчими документами.

Таким чином, суд вважає доведеною неможливість стягнення коштів на погашення податкового боргу з рахунків підприємства.

Щодо майна підприємства, яке може бути передано у податкову заставу, то відповідно до акту опису від 16.04.2013 таке майно у підприємства відсутнє, це підтверджується і балансом підприємства, відповідно до якого в нього відсутні основні фонди, а розмір виробничих запасів незрівнянно менший, ніж сума податкового боргу та складає лише 7900 грн.

Таким чином, матеріалами справи доведена відсутність у ДП "Надежда" власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Всі заперечення відповідача зводяться до обґрунтування неможливості прийняття рішення про виділення коштів на погашення податкового боргу комунального підприємства, оскільки такі кошти не передбачені бюджетом і відсутні додаткові джерела для їх забезпечення. Також відповідач вважає, що податковий орган не дотримався, встановленої законодавством процедури погашення податкового боргу, безпідставно та передчасно звернувся до міської ради з поданням, не здійснив заходів щодо опису в податкову заставу майна підприємства та його продажу, а рішення про опис майна та акт опису майна в податкову заставу були складені вже під час розгляду даної справи в суді.

Втім, суд вважає доводи відповідача необґрунтованими, оскільки стаття 96 ПКУ, передбачає прийняття 4 можливих рішень відповідною радою за наслідками розгляду подання податкового органу:

виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;

затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;

ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Відповідачем надано пояснення лише щодо неможливості прийняття рішення про виділення коштів. Будь-яких пояснень щодо неможливості прийняття інших рішень, передбачених статтею 96 ПКУ відповідачем не надано.

Щодо посилань відповідача на недотримання позивачем процедури погашення податкового боргу та відсутності підстав для звернення до міської ради з поданням слід зазначити наступне.

На думку суду, при вирішенні даного позову, слід надавати оцінку наслідкам звернення податкового органу до відповідної ради, а не з'ясуванню обставин наявності чи відсутності підстав у податкового органу для внесення такого подання. Якщо рада вважає, що податковим органом не було дотримано всіх вимог податкового законодавства, які передують внесенню подання, та не погоджується з такими діями податкового органу, вона не позбавлена права захищати свої інтереси в судовому порядку шляхом оскарження дій податкового органу, які рада вважає протиправними.

Натомість, відповідач у справі, отримавши подання податкового органу, надав відповідь від 19.03.2013, яка за своєю суттю є відмовою у задоволенні подання, будь-яких зауважень щодо відсутності повноважень чи підстав у податкового органу вносити таке подання у відповіді не зазначив, не оскаржив дії податкового органу в судовому порядку і фактично, розглянувши подання по суті, відмовив у його задоволенні, не прийнявши будь-якого з передбачених статтею 96 Податкового кодексу України рішень.

У разі не прийняття одного з передбачених статтею 96 ПКУ рішень, чи не отримання відповіді протягом 30-ти днів податковий орган зобов'язаний звернутися до суду з позовом про звернення стягнення податкового боргу на кошти відповідного органу місцевого самоврядування

Таким чином, звернення позивача з даним позовом до суду прямо передбачено статтею 96 ПКУ та є обов'язковим.

Як у відповіді на подання податкового органу, так і в запереченнях на адміністративний позов відповідач лише посилається на відсутність можливості прийняти рішення про виділення коштів на погашення податкового боргу, з огляду на відсутність належного фінансування та інших джерел надходжень. Однак, відповідач жодним чином не пояснює неможливість прийняття інших рішень, передбачених статтею 96 ПКУ. Відповідач не мотивує, що перешкоджало прийняти рішення про досудову санацію чи порушення процедури банкрутства комунального підприємства.

Матеріалами справи доведено, що у підприємства відсутнє майно, яке може бути передано у податкову заставу та реалізоване в рахунок погашення податкового боргу, стягнення коштів з банківських рахунків на виконання судових рішень також не здійснюється.

Посилання відповідача на не здійснення позивачем заходів щодо опису та реалізації майна підприємства спростовуються складеним 16.04.2013 актом опису №13/9.

Суд вважає доведеними, передбачені статтею 96 Податкового кодексу України, обставини для задоволення вимог податкового органу про звернення стягнення податкового боргу комунального підприємства на кошти органу місцевого самоврядування.

Частиною 2 статті 94 КАС України встановлено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки позивачем, суб'єктом владних повноважень, зазначені витрати не здійснювалися, вони не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби до Антрацитівської міської ради Луганської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог - Дочірнє підприємство "Надежда" Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора №6 УЖКГ" про звернення стягнення податкового боргу комунального підприємства на кошти органу місцевого самоврядування задовольнити повністю.

Звернути стягнення податкового боргу Дочірнього підприємства "Надежда" Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора №6 УЖКГ", м. Антрацит, с.м.т. Кріпеньске, вул. 40 років Жовтня, буд. 38а, ід. код. 34166066 в сумі 167 535 грн. 10 коп. (сто шістдесят сім тисяч п'ятсот тридцять п'ять гривні 10 коп.) на кошти Антрацитівської міської ради Луганської області, м. Антрацит, вул. Леніна, буд. 1, ід. код 26100822.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 26.04.2013.

Суддя А.М. Каюда