Постанова № 30915629, 16.04.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2013 року 810/1496/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Головенко О.Д.,

при секретарі судового засідання Вишневському Ю.А.,

за участю:

представника позивача: Горюнової Л.О.;

представника відповідача: Мельниченка Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суматра ЛТД" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, -

в с т а н о в и в:

Приватного підприємства "Суматра ЛТД" (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) та просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 02.01.2013 № 0001482204.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що відповідачем проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по розрахункам з ТОВ "ТБК "ОБС - Груп" за період з 01.03.2011 по 3.03.2011, за результатами якої було складено акт перевірки та висновки якого слугували для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

На думку позивача податкове повідомлення - рішення від 02.01.2013 № 0001482204 є незаконним та протиправним та вважає, що відповідачем було неправомірно збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2011 року на загальну суму 8 741,00 грн., а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування своїх заперечень вказав, що позивачем задекларовано податковий кредит з податку на додану вартість, який був нарахований на підставі взаємовідносин з ТОВ "ТБК "ОСБ - Груп". На думку відповідача зазначений кредит нарахований безпідставно, оскільки Ірпінською ОДПІ Київської області ДПС було отримано акт від ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя про результати документальної позапланової невиїзної перевірки контрагента позивача - ТОВ "ОБС - Груп" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість на предмет нікчемності правочинів з підприємствами - контрагентами. Вказує, що такою перевіркою було встановлено відсутність даного підприємства за місцезнаходженням. Тобто підтвердити правомірність формування податкового зобов'язання та податкового кредиту не уявляється можливості. Зокрема зазначив, що на теперішній час за результатами автоматизованого співставлення по контрагенту позивача встановлено розбіжності між сумою, задекларованого податкового зобов'язання.

Вважає, що позивачем було порушено п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) в результаті чото ПП "Суматра ЛТД" занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за березень 2011 року на загальну суму 8 741,00 грн.

На думку відповідача оскаржуване податкове повідомлення - рішення є правомірним та таким, що винесено відповідно до норм чинного податкового законодавства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач - Приватне підприємство "Суматра ЛТД" має статус юридичної особи, що підтверджується відповідним Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 490405.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі наказу № 750 від 03.12.2012, виданого Ірпінською ОДПІ, згідно п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 ПК України проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по розрахунках ТОВ "ТБК "ОБС - Груп" за період з 01.03.2011 по 31.03.2011.

За результати проведеної перевірки був складений акт від 14.12.2012 № 1923/22-4/36382680 про результати позапланової невиїзної перевірки ПП "Суматра ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по розрахунках з ТОВ "ТБК "ОБС - Груп" за період з 01.03.2011 по 31.03.2011.

Відповідно до вищевказаного акту перевірки було встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме: п. 198.2 (з урахуванням п. 187.9 ст. 187), п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого підприємством ТОВ «Табаско» занижено сплату податку на додану вартість на загальну суму 345 361,52 грн., в тому числі за червень 2011 року на суму 345 361,52 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 02.01.2013 № 0001482204.

Судом встановлено, що позивачем було укладено договори з ТОВ "ТБК "ОБС - Групп" про купівлю - продаж відходів поліетилену № 53, відповідно до якого продавець контрагент позивача - ТОВ "ТБК "ОБС - Групп" зобов'язується передати у власність, а покуцель позивач - ПП "Скматра ЛТД" зобовязується прийняти товар та оплатити відповідно до умов такого договору та договір про надання послуг з переробки давальницької сировини № 53/1, відповідно до якого замовник в особі позивача доручає, виконавець - ТОВ "ТБК "ОБС - Групп" зобовязується надати відповідно до умов цього договору послуги з переробки поліетилену ТОВ "Суматра ЛТД".

Представником позивача було надано ряд письмових доказі на підтвердження вчинення відповідних правочинів за даними договорами.

Згідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 цього Кодексу.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Крім того, п. 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленні з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Також, відповідно до ст. 2 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 2.15 п. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 проведено аналіз відповідних законодавчих норм та наголошено на тому, що для підтвердження податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у вказаному листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції, а саме рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції:

- договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо, необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції;

- можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо;

- наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Представником позивача на підтвердження чинності укладених договорів було надано ряд письмових доказів, зокрема, договір купівлі - продажу № 53 від 01.03.2011, договір про надання послуг з переробки давальницької сировини № 53/1 від 01.03.2011, податкові, видаткові накладні, реєстри видаткових та отриманих накладних, акти здачі - прийняття робіт, довіреності на отримання цінностей за рахунком фактури, що також надані до суду, банківські виписки, договір 04/01.2011 транспортно - експедиторського обслуговування від 04.01.2011, фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за 31.12.2011, оборотно - сальдові відомості, наказ про введення штатного розкладу № 2-шр від 01.04.2011, звідний для відрахувань у фонди за березень 2011 рік, довіреність № 18 від 28.03.2011 на отримання від ТОВ "ТБК "ОБС - Групп" відходів поліетилену, договір № 04.01.2011 транспортно - експедиторського обслуговування від 04.01.2011, заявка № 29/3 на перевезення вантажу автомобільним транспортом до договору № 04.01.2011 від 04.01.2011, товарно - транспортна накладна № 343448 від 04.04.2011, договір № 01/05-10 суборенди приміщення від 01.05.2010, акт прийому - передачі до договору суборенди приміщення, лист № 32 від 01.06.2011 про пролонгацію договору суборенди складського приміщення, договір оренди № 33-П нерухомого майна, що знаходиться на балансі Інституту хімії ім. О.О. Чуйка НАН України від 01.07.2010 та акт приймання - передачі в оренду нежилих приміщень від 01.05.2010.

На думку суду та враховуючи вищенаведене, можна зробити висновок, що всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). Питання про недійсність правочину має бути встановлена судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність правочину. Про недійсність правочину виноситься судове рішення.

Суд не бере до уваги твердження відповідача щодо відсутності ТОВ "ТБК "ОБС - Групп" за місцезнаходженням та інші його порушення, що встановлено актом перевірки ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжі, оскільки на думку суду позивач не несе відповідальність за правильність ведення особистого податкового обліку контрагента та не несе відповідальності за правомірність/неправомірність (злочинність) дій своїх контрагентів, підроблення ними документів, дій щодо фіктивності діяльності контрагентів у разі вчинення з ними реальних господарських операцій та інших неправомірних дій.

Судом оглянуто та надано оцінку усім наданим первинним документам позивача та зроблено висновок, що вони містять всі обов'язкові реквізити, як того вимагає законодавство.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суд дійшов висновку, що податковим органом не доведено правомірності свої дії при складені оскаржуваного повідомлення-рішення, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправними та підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Р" Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС від 02.01.2013 № 0001482204.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суматра ЛТД" судовий збір в сумі 114 (сто чотирнадцять) грн. 71 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Головенко О.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 19 квітня 2013 р.