Рішення № 30914566, 24.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5317/13 24.04.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»ДоВідкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»Простягнення 15 115,58 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивачаКірсанова К.О.Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (далі - позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (далі - відповідач) про стягнення 15 115,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.03.2013 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначений на 10.04.2013 р.

05.04.2013 р. на запит Господарського суду м. Києва №06-37.1 від 22.03.2013 р. через канцелярію суду надійшов витяг з інформацією по полісу №ВС/4377657 з єдиної централізованої бази даних МТСБУ.

08.04.2013 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшли заперечення на позовну заяву, за змістом яких останній вказував, що полісом №ВС/4377657 від 20.03.2009 р., яким застраховано цивільно-правову відповідальність страхувальника відповідача, передбачено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третім особам у розмірі 25 500,00 грн. та встановлено франшизу у розмірі 510,00 грн., а відтак відповідач не заперечує про стягнення страхового відшкодування на користь позивача у розмірі 14 605,58 грн. (15 115,58 грн. вартість відновлювального ремонту згідно звіту від 16.02.2010 р. - 510,00 грн. франшизи). Крім того, за змістом зазначених заперечень, представник відповідача просив суд здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.04.2013 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 24.04.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

25.12.2008 р. між ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» та Оліферович О.В. укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності №19G-268011, за яким позивач страхує майнові інтереси останнього, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортного засобу «Chevrolet Aveo», державний реєстраційний номер ВА 6058 АІ.

20.10.2009 р. о 17 годині 15 хвилин громадянин Аблязімов О.В., керуючи транспортним засобом «Chevrolet Aveo», державний реєстраційний номер АН 1030 СТ, при слідуванні по вул. Артема м. Донецька, не обрав безпечну швидкість руху та не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Chevrolet Aveo», державний реєстраційний номер АН 9429 ВН та автомобілем «Chevrolet Aveo», державний реєстраційний номер ВА 6058 АІ, заподіявши автомобілям механічні пошкодження, після чого залишив місце події, що довідкою ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Донецька.

Постановою Будонівського районного суду м. Донецька від 09.11.2009 р. у справі №3-2992/2009р. водія Аблязімова Олексія В'ячеславовича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до звіту автотоварознавчого дослідження спеціаліста №123/10-01, складеного 16.02.2010 р. Центром незалежних експертиз, вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Chevrolet Aveo», державний реєстраційний номер ВА 6058 АІ, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 17 622,45 грн.

Відповідно до рахунку-фактури №СЧ-0000017 від 18.01.2010 р., складеного ВАТ «Донецьк-Авто» філіал «Макіївський Авто-Центр» вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Chevrolet Aveo», державний реєстраційний номер ВА 6058 АІ складає 15 648,10 грн.

Страховим актом №93506 від 18.02.2010 р. пошкодження транспортного засобу марки «Chevrolet Aveo», державний реєстраційний номер ВА 6058 АІ, внаслідок ДТП, що сталося 20.10.2009 р. о 17 годині 15 хвилин по вул. Артема м. Донецька, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 15 115,58 грн.

Виконуючи зобов'язання за договором позивачем перераховано на рахунок ВАТ «МаківськийАвтоЦентр» страхове відшкодування у розмірі 15 115,58 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про операції за 16.03.2010 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, позивач зазначає, що до нього перейшло в межах суми 15 115,58 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Вина Аблязімова О.В., який керував автомобілем «Chevrolet Aveo», державний реєстраційний номер АН 1030 СТ, встановлена у судовому порядку.

Як вбачається з витягу МТСБУ, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу автомобілю марки «Chevrolet Aveo», державний реєстраційний номер АН 1030 СТ, застрахована відповідачем згідно із полісом №ВС/4377657.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються транспортним засобом «Chevrolet Aveo», державний реєстраційний номер АН 1030 СТ застраховано відповідачем, що підтверджується полісом №ВС/4377657, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Положеннями п. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" №3045, тобто чинною на момент звернення із заявою) визначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплати його;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Позивач 14.02.2013 р. звернувся до відповідача претензією №524-24/14 від 14.02.2013 р. з вимогою про відшкодування шкоди в порядку регресу на суму 15 115,58 грн.

Статтею 38 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування на пред'явлення регресного позову, а не вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток.

Відповідно до припису частини 2 статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі, у зв'язку з чим можливість використання судового способу захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів не може бути поставлена законом чи підзаконним нормативно-правовим актом у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, зокрема, й досудового врегулювання спору.

Аналогічного висновку дійшов Конституційний Суд України у рішенні №15-рп/2002 від 09.07.2002 року, вказавши на право кожної особи вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. При цьому, держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивач отримав право вимоги потерпілої особи до страховика після виплати страхового відшкодування та не був зобов'язаний звертатися з вимогою (претензією) виплатити страхове відшкодування в порядку регресу безпосереднього до особи, відповідальної за завданий збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність.

Аналогічну правову позицію містить постанова Вищого господарського суду України від 30.11.2012 р. у справі 5011-67/3351-2012 та постанова Верховного Суду України №12/050 від 28.08.2012 р. у справі 23/279.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено (звіт експерта), що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Chevrolet Aveo», державний реєстраційний номер ВА 6058 АІ, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 17 622,45 грн., а позивачем набуто право зворотної вимоги у розмірі 15 115,58 грн.

За змістом заперечень на позовну заяву представником відповідача зазначено, що полісом №ВЕ/1272191 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб у розмірі 25 500,00 грн., а франшиза у розмірі 510,00 грн., проте копії полісу №ВЕ/1272191 на підтвердження викладеного останнім не додано, при цьому, вимогами ухвали Господарського суду м. Києва від 22.03.2013 р. останнього зобов'язано надати таку копію для огляду у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем викладених у запереченнях на позовну заяву обставин.

Згідно п. 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалось клопотання про витребування їх судом, то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Згідно витягу МТСБУ, надісланому на запит Господарського суду м. Києва від 22.03.2013 р. полісом №ВС/4377657, передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 35 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.

Враховуючи визначені полісом №ВС/4377657 розміри лімітів відповідальності та франшизи, розмір шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, а також вартість відновлювального ремонту забезпеченого позивачем транспортного засобу, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 15 115,58 грн. до звернення позивача із позовом до суду.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 15 115,58 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3; код ЄДРПОУ 16467237) страхове відшкодування в сумі 15 115 (п'ятнадцять тисяч сто п'ятнадцять) грн. 58 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Повний текст рішення складено та підписано 25.04.2013 р.