Рішення № 30913899, 22.04.2013, Харцизький міський суд Донецької області

2/0550/2617/2012

2/0248/55/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2013 року Харцизький міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді - Сидорової М.В.

при секретарі - Нагорняк М.Ю., Тарасової І.В.

з участю прокурора - Ткаченко О.В., Любоженко Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харцизьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування виконкому Харцизької міської ради, про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки над дитиною та призначення опікуна, стягнення аліментів на утримання дитини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка 29.10.2012 року звернулась до суду з позовом до відповідача про позбавлення його батьківських прав, встановлення опіки над малолітньою дитиною, призначення її опікуном та стягнення аліментів на утримання дитини який мотивує тим, що її донька ОСОБА_3, перебувала у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем ОСОБА_2 та під час їх спільного проживання, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_4.

ІНФОРМАЦІЯ_2 її донька ОСОБА_3 померла. До її смерті син доньки - ОСОБА_4 мешкав періодично то з нею, то зі своїми батьками. Під час проживання з батьками, відповідач вихованням свого сина не займався, недбале ставився до своїх батьківських обов'язків. Після смерті доньки онук постійно проживає з нею, вона займається його вихованням, доглядом та утриманням. Відповідач належної уваги сину не приділяє, не цікавиться його життям, здоров'ям, навчанням, поведінкою, не спілкується з ним та ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню, матеріальної допомоги на утримання сина не надає.

Таким чином вважає, що є всі підстави для позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Також зазначає, що вона може здійснювати обов'язки опікуна, оскільки є рідною людиною для дитини, постійно з дня народження по теперішній час опікується ним, виховує, утримує. Вона є пенсіонеркою, отримує постійний дохід в вигляді пенсії, має у власності нерухомість, усі необхідні умови для проживання онука. Вона постійно цікавиться його життям, відвідує батьківські збори, піклується про здоров'я дитини, його духовний, психічний та фізичний розвиток. На обліку у лікарів за станом здоров'я не перебуває. В зв'язку з цим просить встановити опіку та призначити її опікуном над онуком - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Також просить стягнути з відповідача на утримання сина аліменти в розмірі ? части зі всіх видів заробітку відповідача, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги з підстав викладених в позові, а також додатково пояснила, що її донька ОСОБА_3 вживала наркотиками, з 2002 року перебувала на обліку як ВІЛ-інфікована. В 2001 році її донька почала співмешкати з відповідачем, вони постійного місця проживання не мали, завжди його змінювали та переїжджали до різних міст, зокрема, мешкали у м. Москва до 2004 року, надалі в м. Білгород, в містах Харцизьк та Макіївка Донецької області, Тернівка Дніпропетровської області, Севастополь АРК.

Відповідач належної уваги сину не приділяв, зловживав спиртними напоями, не працював. Зі скарг доньки та онука вона знає, що відповідач бив їх, жорстоко з ними поводився. Вона намагалась підтримувати онука, допомагала матеріально, піклувалась про нього, часто забирала онука до себе та він мешкав з нею. Умови проживання у доньки та дитини були завжди незадовільні, зокрема, в м.Севастополі вони мешкали у вагончику, згодом перейшли до дачного будинку, який орендували, постійно змінювали житло. Дитина була недоглянута, дитячий садок онук не відвідував.

Також позивачка пояснила, що коли її донька разом із відповідачем та її онуком мешкали в будинку батьків відповідача в м.Тернівка Дніпропетровської області, то разом з ними мешкав рідний брат відповідача, який хворів на туберкульоз. Дитина також захворіла на туберкульоз та його поставили на облік, але онук належного лікування не отримував через недбалість своїх батьків. Влітку 2012 року через сварку доньки та відповідача, вони почали мешкати окремо, донька з онуком у м.Севастополь АРК, відповідач - в м.Тернівка Дніпропетровської області у батьків. Через поганий стан здоров'я донька не працювала, потребувала лікування та догляду, який надавала вона, в липні-серпні 2012 року донька знаходилась на стаціонарному лікуванні. Весь цей час онук знаходився з нею та вона піклувалась про нього, відповідач не цікавився ні дружиною, ні сином.

ІНФОРМАЦІЯ_2 її донька померла в м.Севастополь. Відповідач приїхав до м. Севастополь разом із матір'ю, відвідав похорони, надав на поховання доньки гроші в розмірі 1000 грн., та не поспілкувавшись із сином, поїхав до свого дому. Онук залишився з нею та 25 серпня 2012 року вона разом з ним повернулась до м.Харцизьк Донецької області де постійно мешкала. Про те, що разом з нею мешкає її онук, позивачка повідомила в правоохоронні та інші відповідні органи, поставила дитину на облік у дитячу поліклініку, оформила онука до школи, піклується про нього, одягає, виховує. Після її звернення до суду із даним позовом про позбавлення батьківських прав, відповідач 26.11.2012 року приїхав до м.Харцизьк та відвідав школу, де навчається онук, але дитина з батьком спілкуватися відмовилась, відповідач був в стані сп'яніння.

Позбавлення відповідача батьківських прав у відношенні його сина потрібно для надання дитині певного правового статусу разом з наданням пільг та гарантій як дитині, позбавленим батьківського піклування, а також захисту інтересів дитини, яка боїться батька та не бажає з ним спілкуватися, а відповідач має намір відібрати сина від неї.

Також пояснила, що має у власності 1/2 частини однокімнатної квартири, в якій також мешкає її син, який також є власником 1/2 частини. Оскільки її син дорослий та не бажає, щоб вони мешкали усі разом, вона з онуком постійно мешкає в трикімнатній квартирі своєї подруги, з якою уклала договір найму. Онук забезпечений окремою кімнатою та йому створені усі необхідні умови для відпочинку та навчання. Просить позов задовольнити повністю.

Представник позивача - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просить позов задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав повністю та пояснив, що він є батьком малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. З матір'ю дитини (донькою позивачки) ОСОБА_3 він перебував в фактичних шлюбних відносинах з 2001 року по серпень 2012 року. Про те, що ОСОБА_3 зловживала наркотики та перебувала на обліку як ВІЛ-інфікована не знав. В серпні 2012 року ОСОБА_3 померла, після цього позивачка забрала його сина до себе. Він не ухиляється від виконання батьківських обов'язків, бажає спілкуватися з сином та брати участь у його вихованні, він не зловживає наркотичними засобами та спиртними напоями, врівноважений та ніколи не підіймав руку на дружину та сина, жорстоко з ним не поводився. Позивачка через те, що негативно до нього ставиться, перешкоджає спілкуватися із сином, не дає можливості проживати дитині разом із ним за місцем своєї реєстрації в м.Тернівка Дніпропетровської області. Він офіційно працевлаштований та має постійний дохід у вигляді заробітної плати, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебував та не перебуває.

При цьому відповідач не спростовує та не заперечує проти доводів позивачки про те, що він разом із дружиною та сином під час спільного життя постійно змінювали місця проживання, а також про те, що позивачка надавала допомогу у вихованні та догляді за його сином, займалась його вихованням, але таку необхідність обґрунтовує тим, що в цей час він разом із донькою позивачки працювали без офіційного працевлаштування, через що не мали змоги постійно піклуватися про сина, тому допомогу надавала позивачка.

Влітку 2012 року через сварку він та донька позивачки почали мешкати окремо, ОСОБА_3 разом із сином в м.Севастополі АРК, а він у батьків в м.Тернівка Дніпропетровської області. Йому було відомо, що ОСОБА_3 проходила курс лікування в лікарні в м.Севастополь, але він сина не забирав до себе, оскільки про це просила дружина. На похоронах у дружини був, але син з ним не спілкувався, ховався за бабусю, тому був вимушений повернутись до м. Тернівка без дитини. Після цього він намагався спілкуватися з сином по телефону, але позивачка перешкоджала такому спілкуванню. Матеріально сина після смерті дружини не підтримував, передавав декілька разів подарунки в виді пакету з фруктами та цукерками, намагався відвідати сина в школі, однак контакт не відбувся через позивачку, яка негативно налаштовує дитину проти нього. Має намір піклуватися про сина, виховувати його, приймав заходи для оформлення пенсії дитині в зв'язку із втратою годувальника, але йому було відмовлено через те, що дитина разом з ним не мешкає.

Також пояснив, що має ще доньку - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, від першого шлюбу, який був розірваний в 2001 році. З донькою не спілкується, аліменти на її утримання не виплачує по договореності з матір'ю доньки, участь в її вихованні не приймає.

Зараз він мешкає в м.Тернівка Дніпропетровської області разом із матір'ю та рідним братом - ОСОБА_7 в трикімнатній квартирі, яка належить матері. Для дитини будуть створені усі умови, необхідні для його виховання, навчання та відпочинку.

Відповідач зазначає, що ставиться до сина позитивно, бажає особисто виховувати сина, бажає з ним спілкуватися, від виконання батьківських обов'язків не ухилявся та просить в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування виконкому Харцизької міської ради в судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що орган опіки та піклування виконкому Харцизької міської ради встановив, що малолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, після смерті його матері постійно мешкає разом з рідною бабусею ОСОБА_1 в м.Харцизьку. Відносини між дитиною та позивачкою доброзичливі, відповідачка відповідально ставиться до виховання онука. піклується про нього. На підставі того, що підтверджуючи документи щодо зловживання відповідачем алкоголем та наркотичними засобами у органу опіки та піклування були відсутні, як і звернення до відповідних органів щодо вчинення батьком насильства в сім'ї під час сумісного проживання батьків, враховуючи те, що відповідачем були надані довідки про те, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, органом опіки та піклування було складено висновок за №336/02 від 12.03.2013р., відповідно до якого рішення щодо позбавлення батьківських прав залишено на розсуд суду. В судовому засіданні стало відомо, що відповідач перебуває на обліку у лікаря нарколога, була вислухана думка самої дитини про те, з ким та з яких причин дитина бажає проживати, з'ясовано ставлення дитини до батька, та з урахуванням інтересів дитини представник третьої особи просить позов щодо позбавлення батьківських прав задовольнити. Також просить задовольнити позов в частині призначення позивача опікуном над малолітнім ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 з підстав викладених в поданні органу опіки та піклування виконкому Харцизької міської ради №355/02 від 12.03.2013р.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вона знає позивачку понад 15 років, вони є подругами. Охарактеризувати позивачку може лише з позитивної сторони як добру та турботливу бабусю. Вона постійно піклувалась своїм онуком ОСОБА_4, передавала йому посилки, матеріально допомагала, купувала йому одяг, іграшки, коли він мешкав за батьками. Після смерті доньки, позивачка привезла онука до м.Харцизька та він став постійно мешкати з нею. Хлопчик спочатку був дуже знервований, але позивачка надала йому ласку та опіку. Зараз вони мешкають разом з нею в її трикімнатній квартирі загальною площею 70 кв.м., частину якої вона здала позивачці безстроково. У позивачки є своє житло, але через різноголоси із своїм сином, який також мешкає в квартирі позивачки, їм разом мешкати не зручно. Позивачка дуже турботлива, забезпечує дитину гарним харчуванням, відвідує з ним лікарні. У дитини своя кімната, є всі необхідні речі для відпочинку та навчання. Про батька дитина згадувати не бажає, при цьому скаржився на те, що батько його бив. Зараз позивачка ніякої допомоги на утримання та виховання онука не отримує. Батько матеріальної допомоги на утримання сина не надає, про сина не піклується, не займається його вихованням.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що вона мешкає в м.Севастополь АРК, знає обидві сторони з 2006 року. Відповідач в 2006 році з дружиною ОСОБА_3 та сином ОСОБА_10 приїхали до садового товариства м.Севастополь та стали проживати з нею по сусідству. Характеризує відповідача як жорстоку людину, якого син боявся. Відповідач з дружиною зловживав спиртними напоями, до листопада 2006 року вони з дитиною мешкали у вагончику, потім переселилися до дачного будинку, який орендували. Відповідач постійно бив свою дружину ОСОБА_3, виганяв її з дому разом з сином. 08.12.2006р. - в день народження сина відповідача, вона познайомилась з позивачкою - бабусею дитини, яка приїхала до м. Севастополя, оскільки дуже турбувалась за дитину та намагалась відсторонити онука від негативного впливу його батьків. Вона часто забирала онука до себе в м.Харцизьк, або залишалась в м. Севастополі, щоб піклуватися про дитину. Були випадки, що коли бабуся була відсутня, то вона сама брала дитину та кормила у себе, оскільки батьки не забезпечували дитині належного харчування, дитина не доїдала та була виснаженою. Відповідач після похорон своєї дружини, сина до себе не забрав, дитина відмовилась спілкуватися з батьком. Позивачку онук любить та відноситься до неї як до єдиної рідної людини.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що вона мешкає в м.Севастополі та по сусідству з нею з 2006 року мешкали відповідач зі своєю дружиною ОСОБА_11 та сином ОСОБА_10. Характеризує відповідача лише з негативної сторони, як агресивну людину. Він часто бив дружину, знущався над нею, зловживав алкоголь, часто поводився неадекватно, підіймав руку на сина. Дитина боялась батька, відносини між батьком та дитиною були погані. Дитина не отримувала належного батьківського піклування від своїх батьків. Єдиною людиною, яка піклувалась про дитину, була позивачка - мати дружини відповідача, яка постійно висилала посилки для онука, приїжджала до нього, опікувалась ним, одягала, кормила та виховувала його. Після похорон своєї матері, дитина відмовилась їхати з батьком та залишилась з бабусею, яку любить та не захотів залишати.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що вона є матір'ю відповідача та бабусею його сина ОСОБА_10. Її син з 2001 року перебував в фактичних шлюбних відносинах з донькою позивачки - ОСОБА_3. В 2004 року у них народився син ОСОБА_10. Позивачка не бажала, щоб вони мешкали разом та чинила їм постійно перешкоди. Про те чим хворіла дружина сина ОСОБА_13 їй не відомо. Син разом із дружиною та її онуком деякий час - біля двох років мешкали в м.Тернівка Дніпропетровської області у неї. Її другий син - ОСОБА_4, який проживає разом із нею, хворий з 1992 року на туберкульоз, онук коли мешкав з ними інколи спілкувався з ним, але їжа готовилась для них окремо, посуд був у кожного свій. Дитина проходила обстеження у лікарів, туберкульоз у нього виявлено не було. Вона разом з відповідачем була на похоронах матері онука, після похорон онук з батьком спілкуватися та підходити до нього не захотів. Відразу син не забрав онука із собою до м.Тернівка через те, що побоювався, що позивачка поскаржиться до міліції. В листопаді 2012 року дізналися, що позивачка з онуком повернулась з м.Севастополя до м.Харцизька Донецької області, в зв'язку з чим в двадцятих числах листопада 2012 року приїхали до м.Харцизьк щоб забрати його із собою. Хлопчик був у школі та коли вони з відповідачем прийшли до школи, онук весь тремтів, убігав, нічого не хотів пояснювати. Матеріально онуку після смерті його матері не допомагала, але коли відвідували онука, залишили вчителю фрукти, оскільки хлопчик їх взяти не захотів. Син свою дружину та сина не бив, любить хлопчика, бажає приймати участь в його вихованні. Відповідач живе в окремій кімнаті в її квартирі, працює, спиртними напоями не зловживає, для хлопчика будуть створені усі необхідні умови для нормального життя та навчання. Вважає, що відповідач не ухиляється від виконання батьківських обов'язків.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що вона є дружиною рідного брата відповідача - ОСОБА_7, знає відповідача з осені 1991 року, є хрещеною матір'ю сина відповідача - ОСОБА_7. Охарактеризувати відповідача може лише з позитивної сторони, він не зловживає спиртними напоями, працює. Син відповідача ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, після смерті своєї матері - ОСОБА_3 з серпня 2012 року проживає з бабусею - позивачкою по справі, яка ховає хлопчика від батька, не дає можливості їм спілкуватися, негативно відноситься до відповідача. Під час спільного проживання відповідача з ОСОБА_3, вони змінювали місця проживання, але підтримували з її сім'єю зв'язок, тому знає, що відповідач відноситься до сина як звичайний батько. Про факти побиття відповідачем дружини або дитини їй нічого не відомо.

Суд, вислухавши пояснення сторін, думку прокурора, який вважав за доцільне позов задовольнити та позбавити відповідача батьківських прав, пояснення свідків, а також думку дитини, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи, дослідивши матеріали справи, знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню через наступне:

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом встановлено і це не заперечується та не оспорюється сторонами, що відповідач ОСОБА_2 з 2001 року перебував в фактичних шлюбних відносинах з донькою позивачки - ОСОБА_3 та під час їх спільного проживання у них народився син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Батьком в свідоцтві про народження дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 записаний відповідач - ОСОБА_2, матір'ю - ОСОБА_4.(а.с.8)

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла у віці 33 років в м.Севастополь (а.с.9).

Відповідно до довідки про причину смерті №852 від 13.08.2012р., виданої КЗ «Міська лікарня №1 ім.М.І.Пірогова», ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, померла від ВІЛ з проявами багатьох інфекцій, інтоксикація (а.с.72). Відповідно до довідки №241 від 19.03.2013р., виданої КЗ «Севастопольський протитуберкульозний диспансер», ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, знаходилась на стаціонарному лікуванні з 24.07.2012р. по 12.08.2012р. з діагнозом: туберкульоз периферичних лімфатичних вузлів (а.с.167).

Судом також встановлено та також не спростовується сторонами, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за місцем мешкання батька - відповідача по справі в м.Тернівка Дніпропетровської області, однак після смерті своєї матері постійно проживає разом з бабусею - позивачкою ОСОБА_1 в м.Харцизьку Донецької області.

Відповідач зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 48), проживає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_12 (а.с. 57) в трикімнатній квартирі, яка належить ОСОБА_12 на праві власності (а.с. 99-109).

Відповідно до акту обстеження умов проживання (а.с.61), умови в квартирі де мешкає відповідач задовільні, квартира устаткована необхідними меблями, побутовою технікою, речами повсякденного вжитку, для дитини створені належні умови для нормального розвитку, навчання та відпочинку.

Відповідно до даних трудової книжки відповідача (а.с.93-96, 138-141), витягу з наказу №25 від 08.02.2013р.( а.с.92) та довідки №15-ОК від 29.02.2013р. (а.с.137) відповідач ОСОБА_2 працює в ТОВ «АТБ-Маркет» (м.Тернівка) з 14.09.2012р. на посаді молодшого приймальника товарів, з 08.02.2013р. - продавця з окладом 1330,00 на місяць.

За місцем проживання (а.с.57) та місцем роботи (а.с.60) відповідач характеризується позитивно.

Відповідно до наданих відповідачем копій довідок про стан його здоров'я, відповідач здоров. Так, згідно копій довідок, виданих КЗ «Тернівська центральна міська лікарня» Дніпропетровської області, за №126 від 18.10.2012р. - ОСОБА_2 здоров; б/д від 17.09.2012р. - ОСОБА_2 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с.56). Згідно медичної довідки про проходження психіатричного огляду, виданої КУ «Психіатрична лікарня м.Макіївки» 22.03.2011р., ОСОБА_2 психіатричних протипоказань для функцій гірника підземного не має, дійсна до 22.03.2016р. (а.с.55). Згідно сертифікату про проходження наркологічного огляду, виданого КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м.Макіївки 23.03.2012р., огляд проведено 20.03.2012р., ОСОБА_2 наркологічних протипоказань для роботи ГРП не має, дійсна до 20.09.2012р. (а.с.55).

При цьому судом встановлено та це підтверджується довідкою №690, наданою КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м.Макіївки» на запит суду за клопотанням представника позивача, що відповідач ОСОБА_2 перебуває на обліку в Макіївському наркологічному диспансері з 23.03.2012 року з діагнозом: Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю з шкідливими наслідками (а.с.165).

Суд приймає до уваги вказану довідку КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м.Макіївки», оскільки вона містить останню інформацію про стан здоров'я відповідача, підтверджує факт перебування відповідача на обліку у лікаря-нарколога, на що посилалась позивачка в позові, та критично оцінює пояснення відповідача про те, що він не перебуває на будь-якому обліку підтверджуючи це, зокрема, сертифікатами лікаря-нарколога, оскільки строк дії вказаних сертифікатів на час розгляду справи в суді сплинув.

Судом також встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, навчається в 1 класі Харцизької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 з 1 вересня 2012 року та згідно наданої характеристики на учня за час навчання він зарекомендував себе як старанний, здібний, активний та комунікабельний учень. За період відвідування школи учнем, батько не цікавиться навчанням сина. Контроль за навчанням і вихованням дитини виконує його рідна бабуся - ОСОБА_1, яка турбується про стан здоров'я ОСОБА_4, відвідує школу, батьківські збори, цікавиться навчанням і вихованням дитини та його успіхами в школі (а.с.12).

Згідно повідомлення Харцизької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 від 07.12.2012р. №371, 26 листопада 2012 року на перерві до учня ОСОБА_4 завітав батько з бабусею. Побачивши батька, ОСОБА_4 став ховатися і плакати, спілкуватися з батьком відмовився. У батька були ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю (а.с.76).

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст.ст.141,155 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків, мають ґрунтуватись на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст. 157 СК України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Як вбачається зі ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства» батько та мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Пленум Верховного Суду України в п.п. 15,16 постанови від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

З висновку органу опіки та піклування виконкому Тернівської міської ради Дніпропетровської області №566/91-21 від 20.02.2013 року вбачається, що Орган опіки та піклування виконкому Тернівської міської ради вважає недоцільним позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Такий висновок зроблений органом опіки та піклування на підставі як дослідження документів, які характеризують особу ОСОБА_2, так і зі слів заявника, який зокрема, органу опіки та піклування пояснював, що відносини в сім'ї були добрі, між ним та його співмешканкою ОСОБА_3 не було суперечок, вони періодично змінювали місце свого проживання, оскільки не мали власного житла, та про те, що він бажає виховувати сина, але бабуся дитини ОСОБА_1 перешкоджає цьому.

Суд критично оцінює вказаний висновок органу опіки та піклування, оскільки вважає його передчасним, зробленим без повного з'ясування особи батька та з'ясування фактичних відносин відповідача з сином. Також, суд приймає до уваги той факт, що такий висновок про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, складено на підставі свідчень відповідача, без врахування думки дитини.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконкому Харцизької міської ради №336/02 від 12.03.2013р., рішення щодо позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 залишено на розсуд суду. Такий висновок зроблено на підставі того, що підтверджуючи документи щодо зловживання відповідачем алкоголем та наркотичними засобами у органу опіки та піклування були відсутні, як і звернення до відповідних органів щодо вчинення батьком насильства в сім'ї під час сумісного проживання батьків. Також органом опіки та піклування було враховано те, що відповідачем були надані довідки про те, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, проживає в трикімнатній квартирі разом з матір'ю та має задовільні умови проживання, працює, має постійний дохід.

При цьому суд враховує, що при складанні вказаного висновку органу опіки та піклування не було відомо про той факт, що відповідач з 23.03.2012 року перебуває на обліку у КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м.Макіївки» з діагнозом - психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю з шкідливими наслідками. Також з такого висновку не вбачається, чи було з'ясовано ставлення дитини до батька та не встановлено, які відносини між батьком та його малолітнім сином, чи відповідає інтересам дитині позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітнього сина.

Перевіряючи усі обставин суд ретельно дослідив докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, з'ясував позицію відповідача та його обґрунтування заперечень. Крім того, суд з'ясував думку дитини, оскільки вона здатна її висловити.

Згідно з міжнародними та національними правовими нормами до прав дитини належить, зокрема, право на врахування її думки щодо питань, які стосуються її життя. Зокрема, відповідно до положень ст. 12 ч. І Конвенції ООН від 20 листопада 1989 р. «Про права дитини» (ратифікована Україною 27.02.1991р.), держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Згідно з положеннями ст. 171 СК України, думка дитини має бути врахована при вирішенні питань, що стосуються її життя. Таким чином, суд визнав необхідним з'ясувати думку дитини при розгляді даної справи, оскільки вирішення даного спору впливає на її інтереси та стосуються її життя.

Враховуючи вік дитини, стан її розвитку та здоров'я, здатність висловлювати свою думку, в присутності психолога, в судовому засіданні була вислухана думка сина відповідача - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який розповів, що після смерті його матері він мешкає з бабусею - ОСОБА_1 в м.Харцизьк Донецької області, відвідує школу, забезпечений одягом, належним харчуванням, житлом та усім необхідним для навчання та відпочинку. У період коли він жив з батьками по різним містам, його батько бив матір та його, з ним не займався та не гуляв, уваги йому не приділяв, батька він не любить, ставиться до нього погано, бажає жити лише з бабусею, яка піклується про нього, а він любить її. З батьком він спілкуватися не бажає. Після переїзду з м.Севастополя до м.Харцизька, батько ніяких подарунків йому не передавав, йому не телефонував, одяг не купував. Переїжджати до м.Тернівка він не бажає. Категорично відмовляється жити з батьком.

В судовому засіданні також було встановлено, що позивач та відповідач перебувають у напружених стосунках. Позивачка пояснювала суду про те, що відповідач, будучі чоловіком її доньки, негативно ставився до її доньки та її онука та переймається, що таке ставлення відповідача до дитини не змінилось і зараз, що свідчить про відсутність будь-якої підтримки сину протягом тривалого часу.

Виходячи із встановлених обставин, наданих сторонами доказів та вимог закону, суд приходить до висновку про те, що під час розгляду справи судом було встановлено свідоме та умисне нехтування відповідачем своїми обов'язками щодо виховання та утримання свого сина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач жодним чином, як батько, не бере участь у фізичному і духовному розвитку сина, його навчанні, вихованні тощо, дані фактори можна розцінювати як свідоме ухилення від виховання дитини та свідоме нехтування своїми батьківськими обов'язками, наслідком чого є необхідність застосування до відповідача заходу у вигляді позбавлення батьківських прав.

Пояснення позивачки та її представника, надані ними докази, показання свідків ОСОБА_15, ОСОБА_9, ОСОБА_16, розповідь та думка самої дитини, інші фактичні обставини, які були встановлені в судовому засіданні, суд приймає як беззаперечні докази винної поведінки та свідомого нехтування своїми батьківськими обов'язками відповідачем.

Відповідач не довів в судовому засіданні ту обставину, що позивач перешкоджає йому спілкуватися з сином, що в свою чергу заважає йому виконувати свої батьківські обов'язки по вихованню дитини. Та обставина, що позивачка негативно до нього ставиться, не спростовує та не свідчить про те, що відповідач не повинен матеріально утримувати свого сина, піклуватися про його стан здоров'я, намагатися налагодити зв'язок із сином.

Суд не бере до уваги показання свідків ОСОБА_12, ОСОБА_14 щодо поведінки відповідача та його ставлення до малолітнього сина, оскільки вони є близькими родичами відповідача і зацікавлені у результаті розгляду справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав позбавлення відповідача батьківських прав. Позбавлення відповідача батьківських прав сприятиме інтересам дитини, а тому позовні вимоги в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей. При ухиленні їх від цього обов'язку кошти на утримання дітей стягуються у судовому порядку.

Згідно до ст. 166 ч. 3 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку утримання дитини.

В силу ч. 4 ст. 167 СК України якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

Згідно до ст. 243 СК України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Відповідно ст. 244 СК України опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини. Не можуть бути опікунами, піклувальниками дитини особи, зазначені в статті 212 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що дитина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично позбавлений батьківської турботи, позивачка кохає свого онука, бажає приймати участь у його вихованні та бути призначеною опікуном над онуком. Позивачка має певні доходи для утримання дитини, є пенсіонеркою та отримує постійний дохід у вигляді пенсії (а.с.5,10). Позивачка забезпечена житлом, має у власності 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: Донецька область, м.Харцизьк, пров.Ніколенко, 5, кв.24 (а.с.28), проживає в трикімнатній квартирі за адресою: Донецька область, м.Харцизьк, пров.Максименко, 4, кв.25, на яку оформила договір оренди житлового приміщення від 01.02.2013р. Позивачка за кримінальними справами не значилась і в розшуку не перебуває (а.с.21).

Судом також встановлено, що взаємовідносини між позивачкою та її онуком ОСОБА_4 доброзичливі та гармонійні. Позивачка відповідально ставиться до виховання онука, піклується про його стан здоров'я, утримує його. Малолітня дитина також виявила бажання проживати та виховуватись в сім'ї рідної бабусі - позивачки по справі.

Вказане також підтверджується поясненнями в судовому засіданні свідків ОСОБА_15, ОСОБА_9, ОСОБА_16,, не довіряти яким у суду немає підстав.

Крім того, відповідно до подання органу опіки та піклування виконкому Харцизької міської ради №355/02 від 12.03.2013р., орган опіки та піклування перевірив особу кандидата в опікуни та вважає за можливе призначити опікуном ОСОБА_1 над малолітнім ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у разі позбавлення батьківських прав його батька (а.с.154-155).

На підставі викладеного, враховуючи, що дитина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, фактично позбавлений батьківської турботи, її навчанням та вихованням займається бабуся - позивачка по справі, яка відповідає вимогам, що встановлені діючим законодавством до опікунів, дитина знаходиться на її повному утриманні та вихованні, суд вважає можливим призначити позивачку опікуном малолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Крім того, оскільки відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання сина, хоча має таку можливість, суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу щодо стягнення з відповідача на користь опікуна аліментів на утримання малолітнього онука.

Визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню, суд враховує стан здоров'я дитини та відповідача, вік дитини та матеріальне становище сторін, тому вважає за можливе стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини зі всіх видів доходів відповідача, але не менш, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, до повноліття дитини.

Згідно зі ст.367 ЦПК України суд вважає за можливе допустити негайне виконання рішення в частини стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Також відповідно до ст.88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 229,40 грн.

Керуючись ст.ст.150,164, 166, 167, 180, 182, 243, 244 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10,11,60, 88, 213-215,224, 367 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування виконкому Харцизької міської ради про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки над дитиною та призначення опікуна, стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, який народився в м. Павлоград Дніпропетровської області батьківських прав відносно малолітньої дитини - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Встановити опіку над малолітньою дитиною - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та призначити його опікуном ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка народилась в с.Китманово Китмановського району Алтайського краю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, який народився в м. Павлоград Дніпропетровської області, ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІПННОМЕР_2 аліменти на утримання дитини - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менш, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29.10.2012 р. й до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, який народився в м. Павлоград Дніпропетровської області, ІПН НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в розмірі 229,40грн. на р/р 31218206700088, банк: ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34686480, отримувач: УДКСУ у м.Харцизьку (м.Харцизьк), код платежу 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України 050) символ звітності 206, код ЄДРПОУ суду 02895679.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: