Постанова № 30913510, 25.04.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2013 року № 813/1475/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судового засідання Шозда Г.В.

позивача - ОСОБА_1,

представників

від відповідача - Данилець Л.Р., Челядин Р.В., Калітєєвська Є.О.,

від другого відповідача - Стегній А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Львівській області та другого відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Львівській області та до другого відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про, з урахуванням уточнених позовних вимог, визнання незаконним та скасування наказу від 05.02.2013 року за №15-к, акта про відмову від надання пояснень від 01.02.2013 року, акта службового розслідування від 05.02.2013 року, наказ від 03.04.2013 року за №50-к; про поновлення на посаді головного спеціаліста відділу екологічного контролю природних ресурсів - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області з моменту незаконного звільнення; про зобов'язання відшкодувати моральну шкоду в розмірі 5000 грн. 00 коп.

В позовній заяві позивач стверджує, що відповідачем протиправно звільнено його із займаної посади під час перебування на амбулаторному лікуванні. Також, продовжує позивач, його не було повідомлено про проведення службового розслідування та не повідомлено про його результати, які стали підставою для звільнення із займаної посади.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просить позов задовольнити.

Відповідач в письмових запереченнях на позов зазначає, що 05.05.2013 року позивач перебував на робочому місці повний робочий день, про факт перебування на лікарняному не повідомив жодну посадову особу інспекції, а тому під час винесення наказу про звільнення останнього з посади не було порушено норм Кодексу законів про працю, в тому числі в частині недопустимості звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності. Також, продовжує відповідач, позивач знав про проведення службового розслідування, оскільки був неодноразово присутній на засіданнях комісії. Однак, знаючи підставу проведення службового розслідування, відмовлявся ставити свої підписи під будь-якими документами - ознайомлення з наказами, надання пояснень, ознайомлення з протоколами засідання комісії тощо, про що складено відповідні акти.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечили з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву, просять в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши позивача та представників відповідачів, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

Наказом Державної екологічної інспекції у Львівській області від 05.02.2013 року за №15-к, за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов'язків, відповідно до п.3 ст.40 Кодексу законів про працю України, ОСОБА_1 - головного спеціаліста відділу екологічного контролю природніх ресурсів - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області звільнено із займаної посади.

Наказом Державної екологічної інспекції у Львівській області від 03.04.2013 року за №50-к, внесено зміни до п.1 вищенаведеного наказу, виклавши його у новій редакції: «Звільнити ОСОБА_1 - головного спеціаліста відділу екологічного контролю природніх ресурсів - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області, із займаної посади за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов'язків, відповідно до п.3 ст.40 Кодексу законів про працю України. У зв'язку із перебуванням ОСОБА_1 на лікарняному датою звільнення вважати 15.02.2013 року».

З наявної в матеріалах справи копії трудової книжки вбачається що позивач був звільнений 15.02.2013 року.

Також в матеріалах справи наявний листок непрацездатності серії АВФ №697199, в якому в графі «Стати до роботи» зазначено 15.02.2013 року.

Таким чином позивача було звільнено 15.02.2013 року, в день закінчення лікарняного.

Не погодившись із вищенаведеними наказами, позивач звернувся в суд з позовом про їх скасування та про поновлення на займаній посаді.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Таким чином, судом при вирішенні спору слід дослідити обставини систематичності невиконання позивачем без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором та наявності у нього раніше накладених дисциплінарних стягнень.

Так, наказом Державної екологічної інспекції у Львівській області від 22.01.2013 року за №10-к, з метою встановлення фактів порушення законодавства, за результатами проведеного аналізу погоджень зрізки зелених насаджень здійснених держінспектором з охорони навколишнього природного середовища Львівської області ОСОБА_1, вирішено провести службове розслідування щодо виявлених фактів порушення законодавства.

Позивач з наведеним наказом ознайомився, проте від підпису про ознайомлення з даним наказом та від надання пояснень відмовився, що підтверджується відповідним актом від 25.01.2013 року.

Як вбачається з акта службового розслідування від 05.02.2013 року, на підставі проведеного службового розслідування члени комісії дійшли наступних висновків:

- в наявності в Держекоінспекції є 75 актів обстеження зелених насаджень погоджених ОСОБА_1, з яких окремі акти погоджено без отримання відповідних звернень місцевих органів виконавчої влади, що є порушенням п.4 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженим постановою КМУ від 01.08.2006 року за №1045. Це, зокрема, такі акти: по м.Дрогобичу - №32/08 (5 дерев), №33/08 (1 дерево), №34/08 (1 дерево), №35/08 (5 дерев), №36/08 (3 дерева), №37/08 (1 дерево), №38/08 (5 дерев), №40/08 (1 дерево); по м.Трускавцю - №13/70 (11 дерев). Вказані акти в порушення начальника інспекції зберігались окремо від звернень, не були підшиті у відповідній справі та не були зареєстровані у відповідному журналі реєстрації актів обстеження зелених насаджень;

- з наявних Держекоінспекції є 75 актів обстеження зелених насаджень, ОСОБА_1 не входить до складу відповідної комісії по 68, а просто ставить свій підпис біля підписів членів комісії, дописавши вручну своє прізвище, що є порушенням вимог п.4 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженим постановою КМУ від 01.08.2006 року за №1045;

- в журналі реєстрації вхідної кореспонденції відділу ЕКПР по жодному зверненню не проставлена відмітка про виконання, а саме не зазначений № та дата акту обстеження.

Відповідно до п.п.3, 4 Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 року за №1045, видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7 - 10 цього Порядку).

Підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява юридичної чи фізичної особи (далі - заявник) про видалення зелених насаджень.

Компетентний орган протягом трьох днів після надходження заяви затверджує склад відповідної комісії.

До складу комісії включаються представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, територіального органу Держекоінспекції, а також інших заінтересованих організацій.

Комісія у п'ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню, за зразком, затвердженим Мінрегіоном.

Судом встановлено, що, як вбачається з наявних в матеріалах справи актів обстеження зелених насаджень, які підлягають видаленню, такі погоджено позивачем без отримання відповідних звернень місцевих органів виконавчої влади.

Також, позивач не входив до складу відповідних комісій, однак, самовільно проставляв свій підпис на актах обстеження зелених насаджень.

При цьому, судом не береться до уваги наявний в матеріалах справи лист Управління житлово-комунального господарства і будівництва Трускавецької міської ради Львівської області від 06.08.2012 року за №353, яким надіслано перелік дерев по м.Трускавець, що підлягають комісійному обстеженню на предмет видалення у зв'язку із незадовільним стоном (сухостійні, всихаючи, вітровальні) у Курортному парку міста, оскільки на такому відсутні відмітки про його реєстрації в Держекоінспекції.

Пояснення ж позивача про те, що листи із зверненням місцевих органів виконавчої влади щодо зрізки зелених насаджень по населених пунктах видавались йому особисто безпосередніми керівниками, теж не беруться судом до уваги, оскільки такі не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та не спростовують наявності інших порушень, зазначених в акті службового розслідування.

Окрім того, судом встановлено, що, згідно з наказу від 31.10.2012 року за №192-к, за неналежне виконання своїх посадових обов'язків та систематичне порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 оголошено догану, а наказом від 17.12.2012 року за №214-к останнього притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

За таких обставин, суд вважає, що, оскільки за результатами службового розслідування встановлено факти систематичного невиконання позивачем належним чином своїх службових обов'язків та до нього раніше застосовувались дисциплінарні стягнення, відповідачем правомірно було видано наказ про звільнення працівника на підставі п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України.

З врахуванням обставин присутності позивача на робочому місці 05.02.2013 року та того, що згідно з наявного в матеріалах справи первинного листка непрацездатності від 05.02.2013 року Серії АВФ №697199, позивач з 05.02.2013 року по 15.02.2013 року перебував на амбулаторному лікуванні, відповідачем правомірно наказом від 03.04.2013 року за №50-к було внесено зміни у вищезгаданий наказ.

Що стосується вимог позивача про визнання незаконним та скасування акта про відмову від надання пояснень від 01.02.2013 року та акта службового розслідування від 05.02.2013 року, то такі задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Як передбачено ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З огляду на положення вищенаведеної норми, необхідною умовою для захисту прав, свобод та інтересів особи є наявність порушеного права.

В даному ж випадку, позивач просить визнати незаконними та скасувати акт про відмову від надання пояснень року та акт службового розслідування, якими лише зафіксовані певні юридично значимі факти і які без прийняття відповідного управлінського рішення жодним чином не порушують прав позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Щодо судових витрат, то такі, у відповідності до вимог ст.94 КАС України, не належить стягувати зі сторін.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1 В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

3. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26 квітня 2013 року.

Суддя В.Я.Мартинюк