Рішення № 30913425, 23.04.2013, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
23.04.2013
Номер справи
910/6381/13
Номер документу
30913425
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6381/13 23.04.13

За позовом Заступника прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах

держави в особі 1) Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу

Київської міської державної адміністрації та 2) Шкіряно-венерологічного

диспансеру № 3 Святошинського району м. Києва

До Фізичної особи - підприємця Чайки Світлани Володимирівни

Про стягнення 22 622,46 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від прокуратури Ханчин Г.О. - посвідчення № 004658 від 20.09.2012

Від позивача-1 не з'явився

Від позивача-2 Василенко А.І. - по дов. № б/н від 18.04.2013

Кашеварова О.О. - головний лікар, наказ № 844/к від 22.07.2010

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Заступника прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі 1) Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської державної адміністрації та 2) Шкіряно-венерологічного диспансеру № 3 Святошинського району м. Києва про стягнення з Фізичної особи - підприємця Чайки Світлани Володимирівни 22 622,46 грн. заборгованості, яка складається з : 14 970,51 грн. боргу по орендній платі, 7 651,95 грн. боргу за комунальні послуги за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно короткострокового договору про передачу в користування (оренду) нерухомого майна лікувально-профілактичних закладів комунальної власності міста Києва № 5.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2013 було порушено провадження у справі № 910/6381/13 та призначено до розгляду на 16.04.2013.

Прокуратура в судовому засіданні 16.04.2013 позовні вимоги підтримала повністю.

В судовому засіданні на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 18.04.2013 для надання можливості відповідачу ознайомитись з матеріалами справи.

Прокуратурою 18.04.2013 до відділу діловодства суду подано пояснення, в яких просить відновити строк для звернення з вищевказаним позовом до суду у відповідності до вимоги п. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України.

Відповідачем 18.04.2013 до відділу діловодства суду подано клопотання про здійснення фіксування судового процесу у справі № 910/6381/13 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідач у поданому 18.04.2013 до відділу діловодства суду відзиві проти позову заперечує, оскільки заявлена сума боргу жодними належними доказами не доведена та не підтверджена, в зв'язку з чим просить в задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні 18.04.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 23.04.2013.

Позивач-1 в судове засідання 23.04.2013 не з'явився.

Позивачем-2 до відділу діловодства суду 22.04.2013 подано додаткові пояснення щодо нарахування та відшкодування вартості комунальних послуг.

Відповідач в судове засідання 23.04.2012 не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, з огляду на наступне

Згідно абз. 2 п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Формуляр (протокол) судового засідання від 18.04.2013 свідчить про те, що представник відповідача Бонтлаб В.В. згідно довіреності № 205 від 15.04.2013 був повідомлений про те, що наступне судове засідання відбудеться 23.04.2013 (оголошено перерву).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

В судовому засідання 23.04.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Стосовно заявленого прокуратурою клопотання про відновлення строку на звернення з даним позовом до суду слід зазначити наступне

Згідно з ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду в передбачених законом випадках.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Також даною нормою передбачено право прокурора звертатися до суду з позовами з метою представництва інтересів держави в суді.

Згідно з ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого праваабо про особу, яка його порушила.

Про обставини несплати коштів на користь комунального медичного закладу Прокуратурі Святошинського району м. Києва стало відомо із звернення головного лікаря Шкірно-венерологічного диспансеру № 3 Святошинського району м. Києва, яке надійшло 21.03.2013 (копія наявна в матеріалах справи).

Приймаючи до уваги, що прокуратура району не була учасником договірних правовідносин, про обставини існуючої заборгованості та порушення інтересів держави їй не могло бути відомо до надходження звернення.

З огляду на викладене Прокуратурою Святошинського району м. Києва позовна давність не пропущена, а отже порушене право підлягає захисту.

Відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» об'єктом оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) (п. 1 ст. 4 Закону) орендодавцями є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування, управляти нерухомим майном, яке перебуває у комунальній власності (ст. 5 Закону).

Між Шкіряно-венерологічним диспансером № 3 Святошинського району м. Києва (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Чайкою Світланою Володимирівною (орендар) було укладено договір про передачу в користування (оренду) нерухомого майна лікувально-профілактичних закладів комунальної власності міста Києва № 5 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 160/1216 від 02.04.2009 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва (далі - об'єкт оренди), що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Верховинна, 13 для надання косметологічних послуг.

Згідно з п. 2.1. договору об'єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 36,8 кв. м. на 2-му поверсі.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору не було сплачено вартість наданих послуг, а тому у орендаря у період з вересня 2009 року по квітень 2010 року виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 14 970,51 грн. та за період з листопада 2009 року по квітень 2010 року заборгованість за комунальні послуги в розмірі 7 651,95 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокуратури підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Пунктом 9.1. договору встановлено, що договір діє з 01.08.2009 до 30.04.2010.

За умовами п. 4.19. договору орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний передати майно по акту приймання-передачі орендодавцю.

Факт повернення та відповідно прийняття позивачем-2 з оренди нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Верховинна, 13, загальною площею 36,8 кв. м. підтверджується актом приймання-передачі від 30.04.2010.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно з п. 3.1 договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном лікувально-профілактичних закладів міста Києва, затвердженої розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та на дату підписання договору становить 50,00 грн. за 1 кв. м., що в цілому складає 1 840,00 грн.

Витрати орендодавця на утримання майна - не входять до складу орендної плати, нараховуються орендодавцем та сплачуються орендарем одночасно з орендною платою, а саме:

- плата за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди;

- амортизаційні відрахування на об'єкт оренди;

- експлуатаційні витрати орендодавця.

Пунктом 3.9. договору передбачено, що орендар відшкодовує орендодавцю вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у т. ч. покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, яка не входить до складу орендної плати або сплачує вартість цих послуг самостійно на підставі договорів, укладених з відповідними організаціями, що надають такі послуги.

Відповідачем доказів укладення відповідних договорів із постачальниками зазначених вище послуг не подано.

Прокуратурою пред'явлено вимогу про стягнення заборгованості за комунальні послуги в загальному розмірі 7 651,95 грн., до складу якої входить: 6 301,91 грн. за теплоенергію, 936,57 грн. за електроенергію, 34,38 грн. за водопостачання, 265,38 грн. за вивіз сміття та 113,71 грн. за послуги зв'язку.

Відповідно до п. 3.4. договору до орендної плати та до витрат орендодавця на утримання орендованого майна нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених чинним законодавством України, який сплачується орендарем одночасно з вказаними платежами.

Згідно з п. 3.2. договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 3.5. договору орендна плата та інші платежі сплачуються орендарем починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати платежів є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 3.6. договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав своїх зобов'язань у зв'язку чим у останнього виникла заборгованість по орендній платі за період з вересня 2009 року по квітень 2010 року в розмірі 14 970,51 грн. та заборгованість за комунальні послуги за період з листопада 2009 року по квітень 2010 року в розмірі 7 538,24 грн.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 4.2. договору орендар зобов'язався вносити орендну плату та інші, передбачені договором платежів своєчасно і в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, вимоги заявника про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 14 970,51 грн. та зі сплати комунальних послуг в розмірі 7 538,24 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Наявність в матеріалах справи укладених позивачем-2 з підприємствами, що надають відповідні комунальні послуги, договорів та платіжних доручень про сплату позивачем-2 відповідних послуг свідчать про правомірність відшкодування позивачу згаданих витрат.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача 113,71 грн. за послуги зв'язку, що включені до складу комунальних послуг, задоволенню не підлягають з огляду на наступне

Стаття 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлює, що залежно від функціонального призначення комунальними послугами є централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо.

Отже, послуги зв'язку не входять до числа комунальних послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України № 720 від 09.08.2005 затверджено Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг (чинних на момент дії договору), відповідно до яких у разі передачі абонентом телефонізованих приміщень в оренду з орендарем укладається тимчасовий договір (за відсутності заборгованості за користування телефоном та надані телекомунікаційні послуги) за заявами абонента та орендаря на строк дії договору оренди.

В даному випадку орендодавець мав право тимчасово переоформити договір з вузлом зв'язку (оператором) на ім'я орендаря з подальшим правом відновлення попереднього договору - на підставі вище названих Правил.

Доказів того, що в орендованому відповідачем приміщенні був телефон та відповідач користувався послугами зв'язку не подано, тоді як обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується прокуратури, яка мала довести наявність тих обставин, на підставі яких вона звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 113,71 грн. заборгованості за користування послугами зв'язку.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених прокуратурою, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Заступника прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі 1) Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської державної адміністрації та 2) Шкіряно-венерологічного диспансеру № 3 Святошинського району м. Києва є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Чайки Світлани Володимирівни (м. Київ, вул. Осіння, 33, корпус 4, кв. 423, ідент. номер 2904921625) на користь Шкіряно-венерологічного диспансеру № 3 Святошинського району м. Києва (м. Київ, вул. Верховинна, 13, код ЄДРПОУ 05416254) 14 970 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят) грн. 51 коп. боргу по орендній платі, 7 538 (сім тисяч п'ятсот тридцять вісім) грн. 24 коп. боргу за комунальні послуги.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Чайки Світлани Володимирівни (м. Київ, вул. Осіння, 33, корпус 4, кв. 423, ідент. номер 2904921625) в дохід Державного бюджету України 1 711 (одну тисячу сімсот одинадцять) грн. 85 коп. судового збору.

4. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 25.04.2012.

СуддяВ.В. Сівакова

Попередній документ : 30913217
Наступний документ : 30913427