Постанова № 30913375, 22.04.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2013 року справа № 823/817/13-а

16 год. 59 хв.м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання - Литвинчук В.М.,

за участю:

представника позивача - Миронова Т.М.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,

встановив:

Державна податкова інспекція у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби подала позов, в якому просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь державного бюджету через державну податкову інспекцію у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби податковий борг в сумі 1984 грн. 86 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на момент звернення до суду у відповідача обліковується заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, яка виникла в результаті несплати авансових внесків за три квартали 2012 року, а також подання уточнюючої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік, в якій відповідач самостійно збільшив суму податку, нарахував штраф та пеню. Крім того, згідно податкового повідомлення-рішення від 14 листопада 2012 року № 0021681700 до відповідача застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, яке відповідач отримав та не оскаржив.

19 квітня 2013 року позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення суми за податковим повідомленням-рішенням від 14 листопада 2012 року № 0021681700 та просив стягнути в відповідача суму податкового боргу в розмірі 1809 грн. 13 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що в нього відсутня заборгованість по податку з доходів фізичних осіб; уточнена податкова декларація була подана з відповідними донарахуваннями, однак вказані суми були сплачені. Крім того, у 2012 році відповідач подавав декларації, в яких не показував жодного отриманого доходу, а тому, на його думку, в позивача відсутні підстави для стягнення авансових внесків.

Заслухавши пояснення представника позивача та самого відповідача, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Відповідач, як фізична особа - підприємець, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстрований 15.03.2010р., взятий на облік в органах державної податкової служби 16.03.2010р., на час розгляду справи перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби.

Відповідно до пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Згідно підпункту 177.5.1 пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

08 лютого 2012 року відповідач подав до державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2011 рік, де самостійно визначив суму податку, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 924 грн.

До декларації відповідач подав розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, в якому, крім іншого, зазначив розмір квартальних авансових платежів, що підлягають сплаті до бюджету у поточному звітному періоді, в сумі 531 грн.

20 березня 2012 року відповідач подав до державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2011 рік, в якій самостійно збільшив суму, що підлягала перерахуванню до бюджету, на 1200 грн., визначив розмір штрафу в сумі 36 грн. та пені в сумі 5 грн. 10 коп.

Згідно абзацу 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як свідчать матеріали справи, відповідач зазначену ним в уточнюючій податковій декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік суму, яка підлягала перерахуванню до бюджету, в розмірі 1200 грн., а також штраф в сумі 36 грн. та пеню в сумі 5 грн. 10 коп. не сплатив. Крім того, відповідач не сплатив задекларовані ним суми авансових внесків в розмірі 1593 грн.

Отже, як свідчать матеріали справи, у відповідача станом на дату подання позову виник податковий борг, який становить 1809 грн. 13 коп.

22 жовтня 2012 року відповідач подав до державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2012 рік, в якій задекларував дохід, отриманий фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності в сумі 10576 грн., та суму податку, що підлягає поверненню з бюджету в розмірі 672 грн. 75 коп.

На думку відповідача, вказане свідчить про отримання значно меншого доходу, та, як наслідок, відсутність обов'язку сплати авансових внесків, які самостійно ним задекларовані в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік та розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб.

Проте, відповідно до частини 2 підпункту 177.5.1 пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України у разі зменшення суми отриманого доходу за попередній календарний квартал поточного року більше ніж на 20 відсотків у порівнянні з розрахунковою очікуваною сумою доходу на такий квартал платник податку має право зменшити суму авансового платежу, що підлягає сплаті у наступний строк, встановлений цим підпунктом, пропорційно зменшенню суми зазначеного доходу. Для такого зменшення суми авансового платежу фізичною особою - підприємцем до настання строку сплати такого авансового платежу до органу державної податкової служби подається заява у довільній формі, що містить розрахунок зменшення суми авансового платежу та коротке пояснення обставин, що призвели до зменшення суми отриманого доходу.

Крім того, відповідно до підпункту 177.5.3 пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати. Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому цим Кодексом.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що відповідач зобов'язаний сплачувати авансові внески у визначеному ним розмірі, а якщо під час остаточного розрахунку в нього виникла переплата з податку на доходи фізичних осіб, то він не позбавлений можливості повернути вказану переплату в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Пунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу передбачено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 59.4 зазначеної статті передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 зазначеної статті передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачає, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання позивачем сформована вимога про сплату боргу від 28 березня 2012 року № 147, яка отримана відповідачем 28.06.2012.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) в дохід бюджету через державну податкову інспекцію у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби (18003, м. Черкаси, вул. Енгельса, 157, ідентифікаційний код 34503239) податковий борг в розмірі 1809 (одна тисяча вісімсот дев'ять) грн. 13 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк

Постанова складена в повному обсязі 26.04.2013р.