Постанова № 30913348, 24.04.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/1061/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

при секретарі - Горбач Д.О.,

за участю: представника позивача - Бублейника В.А.

представника відповідача - Луговської С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Продтранссервіс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, третя особа - Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому Хмельницької області про визнання дій неправомірними, -

В С Т А Н О В И В:

11 березня 2013 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Продтранссервіс" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, третя особа - Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому Хмельницької області про визнання протиправним дій Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції щодо складання акту № 745/15.2-05/24392571 від 30.01.2013 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Продтранссервіс" по питанню правомірності декларування показників декларації з ПДВ за період 01.11.2012 року по 31.12.2012 року; визнання протиправним дій Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції по формуванні в акті перевірки № 745/15.2-05/24392571 від 30.01.2013 року висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій із зазначеними платниками податків за період листопад-грудень 2012 року; визнання протиправним дій Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Продтранссервіс" за листопад-грудень 2012 року; зобов'язання Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Продтранссервіс" за листопад-грудень 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією (далі - Кременчуцька ОДПІ) була проведена документальна позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Продтранссервіс" (далі - ТОВ "ВО Продтранссервіс") по питанню правомірності декларування показників декларації з ПДВ за період з 01.11.2012 року по 31.12.2012 року. За результатами перевірки був складений акт № 745/15.2-05/24392571 від 30.01.2013 року, згідно якого позивачу зменшено суму податкових зобов'язань на суму ПДВ 1908069,90 грн. та зменшено суму податкового кредиту на суму ПДВ 1908069,90 грн., оскільки перевіркою встановлено відсутність поставок товару та укладення угод з метою настання реальних наслідків, в зв'язку з чим угоди є нікчемними, а отже відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість. Згідно висновків акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ було проведено коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Продтранссервіс" за листопад-грудень 2012 року. Позивач не погодився з даними діями відповідача та просить суд визнати їх протиправними.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просить визнати протиправним дій Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції щодо складання акту № 745/15.2-05/24392571 від 30.01.2013 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Продтранссервіс" по питанню правомірності декларування показників декларації з ПДВ за період 01.11.2012 року по 31.12.2012 року; визнати протиправним дій Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції по формуванні в акті перевірки № 745/15.2-05/24392571 від 30.01.2013 року висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій із зазначеними платниками податків за період листопад-грудень 2012 року, визнати протиправними дії Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Продтранссервіс" у електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" за листопад-грудень 2012 року та зобов'язати Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Полтавської області Державної податкової служби відобразити в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" суми податкового кредиту з податку на додану вартість, які Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Продтранссервіс" (код ЕДРПОУ 24392571) включило до податкових декларацій з податку на додану вартість листопад-грудень 2012 року.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на правомірність своїх дій під час проведення перевірки, з підстав викладених у відзиві на позов.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, надала до суду письмові пояснення стосовно предмету спору та клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Продтранссервіс" зареєстроване як юридична особа 20.06.1996 року виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 19.02.2003 року № 15851200000005914, взятий на податковий облік у ДПІ у м. Хмельницькому, є платником податку на додану вартість свідоцтво № 200107461 від 05.02.2013 року (т.1 а.с.22,23).

Позивач 03 грудня 2012 року змінив своє місцезнаходження з м. Кременчука на м. Хмельницький.

Працівниками Кременчуцької ОДПІ у період з 28.01.2013 року по 30.01.2013 року була проведена документальна позапланова перевірка ТОВ "ВО Продтранссервіс" по питанню правомірності декларування показників декларації з ПДВ за період з 01.11.2012 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки був складений акт № 745/15.2-05/24392571 від 30.01.2013 року (далі - акт перевірки), в якому вказані порушення позивачем, зокрема:

- ч. 1.2 ст.215, ч.1 ст. 216, ч. 1, 5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "ВО Продтранссервіс" з зазначеними в акті перевірки постачальниками та покупцями, тобто такі угоди носять фіктивний характер, а податковий кредит сформований даним контрагентом не дійсний;

- п. 185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188, п.187.1 ст. 187, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198, п.206.1 ст. 206 Податкового кодексу України № 2755-VІ, в результаті чого дані, наведені в декларації з податку на додану вартість за листопад-грудень 2012 року про обсяги поставок та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит за перевіряємий період - не є дійсним, та як наслідок зменшується сума податкових зобов'язань на суму ПДВ 1908069,90 грн., в т.ч. за листопада 2012 року - 961619,15 грн., за грудень 2012 року - 946450,75 грн. та зменшується сума податкового кредиту на суму ПДВ 1908069,90 грн., в т.ч. за листопада 2012 року - 961619,15 грн., за грудень 2012 року - 946450,75 грн.

Позивач не погодився з даними діями та висновками податкового органу та оскаржив їх до суду.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи правомірність дій Кременчуцької об'єднаної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи державної податкової служи - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у п.п. 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно за статтею 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим кодексом.

Статтею 62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Водночас пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Отже, право податкового органу на проведення позапланової невиїзної перевірки виникає з моменту надсилання платнику податків наказу та повідомлення про її проведення.

Підпунктом 78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Тобто, перевірка не проводиться, якщо платник податків надасть органу державної податкової служби письмові пояснення та їх документальне підтвердження. Якщо за наслідками розгляду зазначених документів виявиться порушення складання, оформлення, або недостовірність даних, зазначених у документах, які запитуються, орган державної податкової служби здійснює документальну перевірку платника податків.

Відповідачем не надано належних доказів повідомлення позивача про проведення документальної невиїзної перевірки.

Як зазначено на сторінці 3 акту перевірки на підприємство позивача був направлений запит № 64/152-13 від 28.01.2013 року про надання підтверджуючих документів щодо придбання та подальшої реалізації товару у листопаді-грудні 2012 року, але відповіді підприємство не надано (т.1 а.с.10), сама перевірка була проведена у період з 28.01.2013 року по 30.01.2013 року, тобто в той час коли фактично перевірка вже розпочалась.

Таким чином, суд приходить до висновку, що всупереч вказаним нормам, наказ про проведення документальної невиїзної перевірки не був вручений представнику позивача, отже, станом на момент проведення перевірки у органу державної податкової служби було відсутнє право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 року № 984.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства акт службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п. 7 розділу IV Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, рішенням податкового органу, з яким закон пов'язує виникнення у платника податків податкових зобов'язань, є податкове повідомлення-рішення.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання ними делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що фактично позивачем оскаржуються дії відповідача щодо складання акту перевірки.

Згідно діючого законодавства вказаний акт, на відміну від податкового повідомлення-рішення, не тягне за собою якихось юридичних наслідків для позивача, а тому не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії. Він є документом, що лише фіксує певні обставини так, як їх бачить представник податкового органу.

З огляду на вказане акт перевірки є лише одним із видів доказів, належність, допустимість та достовірність яких оцінюється судом при розгляді справ, зокрема, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Акт перевірки органу державної податкової служби не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обов'язковим до виконання, сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків.

Дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акту перевірки є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень компетенції. Самі по собі ці дії не тягнуть для особи будь-яких правових наслідків, оскільки не тягнуть за собою юридичних наслідків.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає об'єкту порушеного права, тим більше, що сам наказ відповідача про проведення перевірки судом першої інстанції визнаний законним і позивачем постанова суду в цій частині не оскаржена.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача у визнанні правочинів здійснених позивачем з контрагентами, зазначеними в акті перевірки, в період листопад-грудень 2012 року, такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст. 228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним . Правочин, який порушує публічних порядок, є нікчемним.

Частиною 3 ст. 228 Цивільного кодексу України визначено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

З приписів ст. 228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01 січня 2011 року виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави і суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Таким чином, з 01 січня 2011 року повноваження на встановлення законності правочину належить до виключної прерогативи судових органів.

Згідно із пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

З наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що укладені між позивачем та контрагентами у спірних періодах договори в судовому порядку не оспорювались, таких, що набули законної сили, рішень судів з приводу визнання договорів недійсними немає.

Таким чином, висновок відповідача про наявність ознак нікчемності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами в розумінні ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України зроблений відповідачем на підставі невірного тлумачення змісту вказаної норми матеріального права.

Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Кременчуцької ОДПІ що полягають у визнанні правочинів здійснених позивачем з контрагентами, зазначеними в акті перевірки, в період листопад-грудень 2012 року, такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними підлягають задоволенню.

Як встановлено контролюючим органом під час проведення перевірки, господарські операції позивача з ТОВ "ВО Продтранссервіс" суперечать інтересам держави та суспільства, внаслідок чого, перевіркою встановлено завищення податкових зобов'язань з ПДВ на суму 1908069,90 грн., та завищення податкового кредиту на загальну суму 1908069,90 грн.

Підпунктом б) пункту 2.1 Порядку № 984 передбачено, що орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у випадку якщо дані перевірки результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Виходячи зі змісту абз.4 п.86.7 Податкового кодексу України за наслідками такої перевірки керівником органу державної податкової служби (або його заступником) приймається рішення про визначення грошових зобов'язань з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків (п.86.8. Кодексу).

Також, положеннями п.7. Порядку № 984 передбачено, що за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

За змістом п.86.9 Податкового кодексу України та п.7 Порядку № 984 єдиним випадком відсутності у податкового органу обов`язку в десятиденний термін з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки прийняти за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення є призначення такої перевірки відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, однак навіть такі обставини призначення перевірки є підставою не для неприйняття податкового повідомлення-рішення, а для відкладення терміну його прийняття до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Відповідно до п.14.1.157 п.14.1 Податкового кодексу України під податковим повідомленням-рішенням слід розуміти - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Положеннями ст.58 Податкового кодексу України та наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 985 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року № 1440/18735 (далі по тексту - Порядок № 985) встановлено єдиний порядок складання та надіслання (вручення) платникам податків під час податкового контролю податкових повідомлень-рішень, в т.ч. за результатами всіх видів перевірок щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, а також у випадках, коли визначити податкове зобов'язання платника відповідно до законодавства повинен здійснити орган державної податкової служби.

Згідно п.58.1. Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п.1.2 Порядку № 985 органи державної податкової служби складають та направляють (вручають) платникам податків податкові повідомлення-рішення про нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Судом встановлено, що за наслідками перевірки у спірних правовідносин відповідачем на підставі висновків акту перевірки від 30.01.2013 року за № 745/15.2-05/24392571 податкові повідомлення всупереч вищенаведеним нормам права прийняті не були.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи відповідачем здійснено коригування та внесено зміни відносно податкової звітності позивача з податку на додану вартість та податку на прибуток, які знайшли своє відображення в "Системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", розробленої з метою реалізації вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 р. № 262-р "Про заходи щодо удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість".

Порядок дій підрозділів органів ДПС з використання Системи визначається Методичними рекомендаціями щодо взаємодії органів Державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з ПДВ з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, які затверджені наказом ДПА України від 18 квітня 2008 року № 266.

Система призначена для проведення співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на центральному рівні із забезпеченням доступу до результатів співставлення підрозділам органів державної податкової служби на регіональному та районному рівні для відпрацювання отриманих результатів та використання їх для контрольно-перевірочної роботи.

Після виконання автоматизованого співставлення Система забезпечує доступ до його результатів у вигляді екранних звітних форм співробітникам підрозділів органів ДПС у розрізах регіонів, районів, звітних податкових періодів тощо для опрацювання результатів співставлення.

Об'єктом автоматизації є процес співставлення даних податкової звітності з ПДВ: розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту, розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів з використанням інформації актів/довідок перевірки платника ПДВ (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) у розрізі контрагентів, донарахованих сум ПДВ.

Підставами для здійснення коригування посадовими особами податкового органу є виключно: встановлення факту допущення працівником податкового органу помилок при введенні до електронної бази податкової звітності інформації із податкової звітності на паперових носіях; узгоджене податкове повідомлення-рішення та рішення суду, яким змінені суми ПДВ.

При цьому акт перевірки не є підставою для коригування в електронній базі податкової звітності задекларованих платником податків показників. Натомість, як випливає із змісту пунктів 5.7, 5.8, 5.10, 7.1 та 7.2 Методичних рекомендацій, такий акт може бути підставою для винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень чи для звернення до суду про стягнення у дохід держави всього, що набуто сторонами за правочином, який суперечить інтересам держави та суспільства.

Як встановлено під час розгляду справи податкове повідомлення - рішення на підставі акту перевірки від 30.01.2013 року за № 745/15.2-05/24392571 Кременчуцькою ОДПІ не приймалося.

Беручи до уваги, що інформація з бази даних ДПС України використовується в подальшому податковим органом при обчисленні податкових зобов'язань як самого позивача так і інших платників податків, які мали з ним правовідносини, а також при здійсненні перевірок інших платників податків, суд вважає помилковим висновок податкового органу , про те, що дана інформація внесена до бази не призводить до настання для позивача будь - яких негативних наслідків.

Посилання представника відповідача на те, що ним не може бути проведено коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "ВО Продтранссервіс", оскільки останній перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Хмельницькому, не приймають судом до уваги, виходячи з наступного.

Згідно пояснень наданих до суду ДПІ у м. Хмельницькому, останній зазначив, що в 2012 році до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис щодо зміни місцезнаходження позивача з м. Кременчук на м. Хмельницький. Згідно ст. 45 Бюджетного кодексу термін перебування на обліку продовжено до кінця бюджетного року в ДПІ за попереднім місцезнаходженням.

21 січня 2013 року ДПІ у м. Хмельницькому отримано облікову справу ТОВ "ВО Продтранссервіс" з Кременчуцької ОДПІ та взято на податковий облік підприємство позивача.

Після відкриття провадження по даній справі ДПІ у м. Хмельницькому облікову справу повернуто до Кременчуцької ОДПІ для продовження перебування по податковому обліку.

21 березня 2013 року ДПІ у м. Хмельницькому повторно отримано облікову справу ТОВ "ВО Продтранссервіс" з Кременчуцької ОДПІ та залишено по на обліку в ДПІ у м. Хмельницькому. Показники податкової звітності ДПІ у м. Хмельницькому не підлягали коригуванню, оскільки останньою перевірки підприємства позивача не проводились та акти перевірок на складались.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Продтранссервіс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, третя особа - Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому про визнання дій неправомірними підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійсненні позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відтак, оскільки позивачем за звернення до Полтавського окружного адміністративного суду сплачено судовий збір в загальному розмірі 2294 грн., що підтверджується квитанцією № 12 від 11.03.2013 року (т.1 а.с. 2), суд дійшов висновку, що вказана сума підлягає частковому стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

За приписами частини другої статті 7 Закону України "Про судовий збір" у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Отже, суд вважає за необхідне повернути фізичній особі-підприємцю Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Продтранссервіс" з Державного бюджету України надмірно сплачену суму судового збору в розмірі 2259,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Продтранссервіс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, третя особа - Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому Хмельницької області про визнання дій протиправними - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби щодо визнання правочинів укладених Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Продтранссервіс" з контрагентами, вказаними в акті № 76/15-222/33588945 від 09.01.2013 року нікчемними в силу припису закону.

Визнати протиправними дії Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби щодо коригування показників податкові звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Продтранссервіс" у електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" за листопад-грудень 2012 року.

Зобов'язати Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Полтавської області Державної податкової служби відобразити в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" суми податкового кредиту з податку на додану вартість, які Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Продтранссервіс" (код ЕДРПОУ 24392571) включило до податкових декларацій з податку на додану вартість листопад-грудень 2012 року.

В інший частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Продтранссервіс" (код ЕДРПОУ 24392571) витрати по сплаті судового збору в розмірі 17,20 грн. (сплачений згідно квитанції № 12 від 11.03.2013 року).

Повернути з Державного бюджету Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Продтранссервіс" (код ЕДРПОУ 24392571) надмірно сплач

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 26 квітня 2013 року.

Суддя Г.В.Костенко