Рішення № 30913118, 23.04.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.04.13р. Справа № 904/2873/13

За позовом Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ (представник позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенція по управлінню заборгованістю", м. Київ)

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед", м. Дніпропетровськ

про стягнення 22 777, 95 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Меркулова О.О., представник, довіреність №28/12/12 від 28.08.2012р.

від відповідача - Миколайчук С.В., представник, довіреність №181 від 03.01.2013р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ (представник позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Агенція по управлінню заборгованістю", м. Київ) - далі по тексту - позивача до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ДНІПРОІНМЕД", м. Дніпропетровськ - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача страхове відшкодування в порядку регресу у сумі 22 777,95грн.

Посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини саме відповідача, позивач просить суд судові витрати по справі у вигляді 1 720,50грн. судового збору у повному обсязі покласти на відповідача.

За результатами розгляду позовної заяви за вих. № РГ/04586/11/8 від 26.03.2013року ухвалою господарського суду було порушено провадження по справі та призначено слухання на 23.04.2013року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.02.2012року на вул. Київській у м. Сімферополь мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів, автомобіля марки "Тойота" - державний номер АК 9624 ВТ, під керуванням водія Петрусенко С.М. та автомобіля марки "Нісан" - державний номер АК 0555 АМ 00116 КМ під керуванням водія Сиром'ятникова А.В., що належить на праві власності Османовій Д.Р. - далі по тексту - страхувальник.

Відповідно до Довідки про дорожньо-транспортну пригоду та Постанови Київського районного суду м. Сімферополь від 20.03.2012року по справі № 3/0109/625/12 винним у скоєні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнаний водій автомобіля марки "Тойота" - державний номер АК 9624 ВТ, під керуванням водія Петрусенко С.М., який порушив Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001року.

На підставі складених документів позивачем страхувальнику було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 22 777,95грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9998 від 13.03.2012року на загальну суму 22 777,95грн.

Цивільно-правова відповідальність водія Петрусенко Сергія Михайловича, як експлуатанта наземного транспортного засобу автомобіля марки "Тойота" - державний номер АК 9624 ВТ, застрахована відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії № АВ/5237383, укладеного з відповідачем, у зв'язку з чим відповідно до вимог ст.ст. 6,9,22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 993,1191 Цивільного Кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» позивачем 06 листопада 2012 року за вих. № РГ/04586/12/8 на адресу відповідача була направлена заява на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу у відповідності до лімітів відповідальності страховика встановленими за полісом № АВ/5237383, в розмірі - 22 777,95грн., з проханням відшкодувати вказану шкоду, яку відповідач залишив без розгляду, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Відповідач у судове засідання з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні повноважний представник відповідача позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі і просить суд відмовити позивачеві в позові у повному обсязі посилаючись на те, що в порушення вимог ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" водій транспортного засобу у триденний термін письмово не повідомив страховика і не зберіг пошкоджений транспортний засіб.

Крім цього, відповідно до вимог ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Відповідно до Полісу № АВ/5237383 франшиза складає 1 000,00грн., у зв'язку з чим сума страхового відшкодування повинна бути зменшена на 1 000,00грн., тоді як позивач не застосував франшизу у сумі 1 000,00грн.

23.04.2013року в судове засідання з'явився повноважний представник позивача та повноважний представник відповідача. За результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважних представників сторін, за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та представників сторін повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

12.02.2012року на вул. Київській у м. Сімферополь мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів, автомобіля марки "Тойота" - державний номер АК 9624 ВТ, під керуванням водія Петрусенко С.М. та автомобіля марки "Нісан" - державний номер АК 0555 АМ 00116 КМ під керуванням водія Сиром'ятникова А.В., що належить на праві власності страхувальнику, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання та по суті не заперечується повноважними представниками сторін в судовому засіданні.

Відповідно до Довідки про дорожньо-транспортну пригоду та Постанови Київського районного суду м. Сімферополь від 20.03.2012року по справі № 3/0109/625/12 винним у скоєні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнаний водій автомобіля марки "Тойота" - державний номер АК 9624 ВТ, під керуванням водія Петрусенко С.М., який порушив Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001року, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання та по суті не заперечується повноважними представниками сторін в судовому засіданні.

На підставі складених документів позивачем страхувальнику було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 22 777,95грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9998 від 13.03.2012року на загальну суму 22 777,95грн., що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання та по суті не заперечується повноважними представниками сторін в судовому засіданні.

Цивільно-правова відповідальність водія Петрусенко Сергія Михайловича як експлуатанта наземного транспортного засобу автомобіля марки "Тойота" - державний номер АК 9624 ВТ, застрахована відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії № АВ/5237383, укладеного з відповідачем, у зв'язку з чим відповідно до вимог ст.ст. 6,9,22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 993,1191 Цивільного Кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» позивачем 06 листопада 2012 року за вих. № РГ/04586/12/8 на адресу відповідача була направлена заява на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу у відповідності до лімітів відповідальності страховика встановленими за полісом № АВ/5237383, в розмірі - 22 777,95грн., з проханням відшкодувати вказану шкоду, яку відповідач залишив без розгляду, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою у якій позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування в порядку регресу у сумі 22 777,95грн.

Посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини саме відповідача, позивач просить суд судові витрати по справі у вигляді 1 720,50грн. судового збору у повному обсязі покласти на відповідача.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ч.2 ст.1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В статті 9 Закону України "Про страхування" визначено поняття франшизи, як частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

За п.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (надалі - Закон) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, отже було порушено право позивача на відшкодування завданих йому збитків.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду в судове засідання та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 22 777,95грн. збитків в порядку регресу є обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, але є такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 21 777,95грн., оскільки позивачем не була врахована франшиза у сумі 1 000,00грн., тоді як відповідно до наданого відповідачем оригіналу Полісу № АВ/5237383 франшиза складає 1 000,00грн., у зв'язку з чим сума страхового відшкодування повинна бути зменшена на 1 000,00грн., тоді як позивач не застосував франшизу у сумі 1 000,00грн.

Заперечення відповідача в частині того, що в порушення вимог ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" водій транспортного засобу у триденний термін письмово не повідомив страховика і не зберіг пошкоджений транспортний засіб, суд не може прийняти до уваги, оскільки зазначені обставини документально відповідачем не були доведені.

Заперечення відповідача, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи і відповідно до Полісу № АВ/5237383 франшиза складає 1 000,00грн., у зв'язку з чим сума страхового відшкодування повинна бути зменшена на 1 000,00грн., тоді як позивач не застосував франшизу у сумі 1 000,00грн., слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, а отже таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

З урахуванням абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 720,50грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 993, 1187, 1191, ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України, ст. 22 п. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.ст.1,22,33,43,44,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ДНІПРОІНМЕД" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, буд. 21, к. 307; ідентифікаційний код 21870998) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 20474912) 21 777,95грн. (двадцять одна тисяча сімсот сімдесят сім грн. 95 коп.) - страхове відшкодування в порядку регресу; 1 720,50грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) - судовий збір, видати наказ.

В решті відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко Повне рішення складено 25.04.13р. Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко