Рішення № 30913110, 10.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-22/10399-2012-32/570-2012 10.04.13

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», м. Київ

до відповідача Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних сил України, м. Київ

про стягнення 9 434,72 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Калінчук В.В. - юрисконсульт

від відповідача: Пасічник К.Ю. - юрисконсульт

громадянин України - Шульгіна Ю.В.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду м. Києва від 25.02.2013 року справу № 5011-22/10399-2012-32/570-2012 було передано на розгляд судді Підченку Ю.О.

СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» звернулося до господарського суду м. Києва з позовними вимогами до Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних сил України про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 9 225,26 грн. та пені в сумі 209,46 грн. відповідно до договору оренди житлового приміщення № 4622 від 01.08.2008 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2012 року по справі № 5011-22/10399-2012 було скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2012 року та рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2012 року, а справу було передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Судом прийнято до уваги, що вказівки які містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи відповідно до вимог статті 111-12 ГПК України. У якості фактів, які повинні бути досліджені судом під час нового розгляду спору по даній справі є:

· попередніми судовими інстанціями не встановлені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, зокрема, не досліджено зміст пункту 2.6 Договору житлового приміщення № 4622 від 01.08.2008 року;

· судами не оцінено чи підтверджують наявні в матеріалах справи докази факт повернення орендарем майна орендодавцеві за актом прийому передачі.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, і судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач у судовому засіданні наполягав на заявлених позовних вимогах, просив позов задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючи свої заперечення тим, що згоди щодо пролонгації Договору житлового приміщення № 4622 від 01.08.2008 року сторонами не досягнуто та даний Договір припинився 31.12.2011 року у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, приймаючи до уваги доводи позивача та відповідача, суд встановив:

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.08.2008 року між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», далі Орендодавець, та Адміністративно-господарчим управлінням Генерального штабу Збройних сил України (правонаступником якого є Центр забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних сил України), далі Орендар, укладено договір оренди житлового приміщення № 4622, далі Договір. Додатком № 1 до Договору є акт прийому-передачі житлового приміщення, згідно з яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове користування квартиру № 141 у будинку на вул. Борщагівській 10 для тимчасового проживання родини гр. Волчихіна Б.В.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди комунального майна, тому до спірних правовідносин слід застосувати спеціальні норми права, які передбачені Законом України "Про оренду державного та комунального майна", далі Закон. Сторони у справі досягли всіх суттєвих умов передбачених законом для договорів даного виду: зокрема щодо предмету оренди, за його індивідуально - визначеними ознаками, ціни, строку його дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст. ст. 10, 12, 18, 26 Закону, п. п. 1, 2 ст. 180, п. 1 ст. 181, ст. 283 ГК України та ст. ст. 627, 628, 638, 759 ЦК України.

Пункт 1 статті 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно з ч. 3 ст. 27 Закону у разі припинення договору оренди орендар окремого індивідуально визначеного майна зобов'язаний повернути це майно відповідному підприємству, господарському товариству, створеному в процесі приватизації (корпоратизації), або його правонаступнику. У разі припинення договору оренди цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу орендар за згодою орендодавця передає об'єкт оренди органу, який до укладення договору оренди здійснював повноваження з управління відповідним майном. Зазначений орган або його правонаступник зобов'язаний протягом тридцяти днів прийняти об'єкт оренди в своє управління.

Щодо не встановлення обставин судами попередніх інстанцій, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, зокрема, не досліджено змісту пункту 2.6 Договору то слід зазначити, що даним пунктом сторони передбачили, що орендні платежі сплачуються Орендарем по день фактичної передачі Орендодавцю приміщення за актом прийому-передачі. Згідно з п. 3.2.5 Договору відповідач зобов'язується після закінчення строку дії Договору або в разі його розірвання, у порядку передбаченому п. 5.5 Договору, звільнити приміщення та повернути його Орендодавцю за актом прийому-передачі. Обов'язок складання акту приймання-передачі приміщення покладається на Орендаря. Акт приймання-передачі приміщення підписується сторонами та скріплюється їх печатками.

Відповідач продовжує користуватися орендованим приміщенням, яке було ним отримано по акту прийому-передачі (Додаток № 1 до Договору). Даний факт підтверджується актом про обстеження житлового приміщення від 18.06.2012 року. Заяви про припинення строку дії Договору від сторін не надходило.

Вказівки касаційної інстанції щодо відсутності оцінки наявності в матеріалах справи доказів фактичного повернення Орендарем майна Орендодавцеві за актом прийому-передачі, то слід зазначити, що матеріали справи не містять такого акту прийому-передачі.

На таких підставах, позивач намагається стягнути з відповідача основний борг в сумі 9 225,26 грн., який утворився за Орендарем за фактичне користування приміщенням за період з 01.01.2012 року по 31.05.2012 року.

В силу статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено факт, що строк дії Договору пролонговано з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року та доведено невиконання відповідачем зобов'язань за договором оренди щодо своєчасного внесення орендних платежів за користування майном. За такими обставинами, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 9 225,26 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

В процесі розгляду справи сторонами не виконано вимог ухвал суду щодо проведення між ними звірки розрахунків на час звернення позивача з позовом. Позивач подав суду акт про відмову відповідача від підписання акту звірки розрахунків та сам акт звірки розрахунків, який підписаний тільки Комунальним підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», згідно якого сума боргу складає 9 225,26 грн. При цьому судом враховано, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо.

Основне зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином, а тому позивач з посиланням на вимоги пункт 6.3 Договору, намагається стягнути з відповідача пеню в розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення, позивач наполягає на стягненні з відповідача пені в сумі 209,46 грн.

Несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, а наданий позивачем розрахунок пені відповідає вимогам частини 6 статті 232 ГК України, тому позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 209,46 грн. за вказаний період обґрунтовані та підлягають задоволенню в сумі 209,46 грн., за розрахунком позивача.

У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судових витрат зі справи, у тому числі і сум державного мита (судового збору) за подання заяви про перегляд рішення в апеляційному або у касаційному порядку, здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат за приписами ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609,50 грн. за подання позову покладаються на відповідача у справі - Центр забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних сил України.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 826, 50 грн. за перегляд рішення у апеляційному порядку покладаються на позивача у справі - Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд».

Витрати по сплаті судового збору в сумі 838,50 грн. за перегляд рішення у касаційному порядку покладаються на відповідача у справі - Центр забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних сил України

У судовому засіданні, яке відбулося 10.04.2013 року згідно ч. ч. 2,3 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 10, 12, 17, 18, 26, 27 закону України « Про оренду державного та комунального майна», ст. ст. 599, 627, 628, 638, 759, 762, 785, 795 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, ч. 6 ст. 232, ст. 283 ГК України, ст. ст.42, 43, 33, 34, ч.3 ст.43, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2, 3 ст. 85, 111-12 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» до Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних сил України - задовольнити.

2. Стягнути з Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних сил України, 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 22991178, на користь:

- Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», 04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34, код ЄДРПОУ 31454734, основний борг з орендної плати в сумі 9 225,26 грн., пеню в сумі 209,46 грн., витрати по сплаті судового збору за подання позову в сумі 1 609,50 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 838,50 грн. за перегляд рішення у касаційному порядку, видавши наказ.

3. Витрати по сплаті судового збору в сумі 826, 50 грн. за перегляд рішення у апеляційному порядку покладаються на позивача у справі - Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд».

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 15.04.2013 року

Суддя Ю.О.Підченко