Рішення № 30911556, 22.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4715/13 22.04.13

За позовомВідкритого акціонерного товариства «Космос»доУкраїнського фонду підтримки підприємництвапровизнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконаннюСуддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Глущенко О.А.від відповідача:Кравченко М.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Космос» (надалі - «Товариство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Українського фонду підтримки підприємництва (надалі - «Фонд») про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вчинений 22.07.2002 р. Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Іванців В.П. виконавчий напис №3452 про звернення стягнення на предмет застави не відповідає вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим позивач вказує на існування підстав для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.03.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 03.04.2013 р.

02.04.2013 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду та відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на те, що на момент вчинення спірного виконавчого напису Приватне підприємство «Укрінподмаш» не було ліквідовано, а тому такий виконавчий напис підлягав виконанню.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.04.2013 р. розгляд справи відкладено до 22.04.2013 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача.

В судове засідання представник позивача з'явилася, на виконання вимог ухвали суду надала документи та пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду виконав, проти задоволення позовних вимог заперечував.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.08.1998 р. між Фондом та Закритим акціонерним товариством «Укрінпродмаш» (позивальник) було укладено фінансово-кредитну угоду №5 (надалі - «Угода»), відповідно до умов п. 1.1 якої згідно з рішенням Кредитної ради Фонд надає позичальнику фінансовий кредит на організацію виробництва лабораторного обладнання для діагностики сифілісу при використанні вітчизняних тест-систем 2 500 000,00 грн. строком на три роки із сплатою 10% річних.

Пунктом 2.1 вказаної угоди встановлено, що в забезпечення платіжних зобов'язань Фондом прийнято поручительство ВАТ «Космос» у формі майна, яке буде стягнено у разі порушення умов угоди в порядку, встановленому законодавством України.

21.10.1998 р. між Відкритим акціонерним товариством «Космос», правонаступником якого є Товариство, (заставодавець), Фондом (заставодержатель) та Закритим акціонерним товариством «Укрінпродмаш» (підприємством) було укладено договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Іванців В.П. 21.10.1998 р. за №484 (надалі - «Договір застави»).

Відповідно до п. 1 Договору застави заставодавець за згодою підприємства зобов'язується перед заставодержателем відповідати за виконання в повному обсязі фінансових зобов'язань, які складають суму 2 500 000,00 грн. і витікають з фінансово-кредитної угоди від 11.08.1998 р. №5, що укладений між підприємством і заставодержателем. У забезпечення своєчасного повернення кредиту та сплати нарахованих відсотків заставодавець передає в заставу заставодержателю основні засоби.

Предметом застави згідно п. 2 Договору застави є виробничий корпус №2 задовільної якості.

22.07.2002 р. на забезпечення зобов'язань ЗАТ «Укрінмаш» за Угодою Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Іванців В.П. було вчинено виконавчий напис №3452, яким звернено стягнення на незакінчений будівництвом, побудований на 85% виробничий корпус №2, розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Леніна, 68, що належить Товариству.

Із спірного виконавчого напису вбачається, що за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставленого нерухомого майна, нотаріус пропонував задовольнити вимоги Фонду в розмірі 2 831 739,32 грн., з яких 2 793 972,74 грн. основного боргу, 35 966,58 грн. штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 1 800,00 грн. виконавчого збору.

21.03.2012 р. старшим державним виконавцем відділу ДВС Обухівського МРУЮ було відкрито виконавче провадження ВП31791161 з виконання вказаного виконавчого напису.

12.12.2012 р. було проведено державну реєстрацію припинення Приватного підприємства «Украінпродмаш», яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Укрінпродмаш», на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи.

Спір у справі виник у зв'язку із наявністю, на думку позивача, підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 1046 Цивільного кодексу України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Із матеріалів справи вбачається, що Закрите акціонерне товариство «Укрінпродмаш» своїх зобов'язань щодо повернення суми кредиту та штрафних санкцій у визначений Угодою строк не виконало.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Частиною 6 статті 20 Закону України «Про заставу» реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

21.03.2012 р. старшим державним виконавцем відділу ДВС Обухівського МРУЮ було відкрито виконавче провадження ВП31791161 з виконання виконавчого напису №3452, вчиненого 22.07.2002 р. Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Іванців В.П., яким звернено стягнення на незакінчений будівництвом, побудований на 85% виробничий корпус №2, розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Леніна, 68, що належить Товариству.

В той же час, суд відзначає, що відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно з положеннями статті 609 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Матеріалами справи (відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які містяться на офіційному веб-сайті Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html) підтверджується, що 12.12.2012 р. було проведено державну реєстрацію припинення Приватного підприємства «Украінпродмаш», яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Укрінпродмаш», на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Отже, з 12.12.2012 р. боржник за Угодою (Приватне підприємство «Украінпродмаш») є ліквідованим у визначеному законом порядку, а відтак і зобов'язання з повернення ним суми кредиту та штрафних санкцій, які виникли на підставі Угоди, припинилися згідно приписів статті 609 Цивільного кодексу України.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про заставу» застава припиняється, зокрема, з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання.

Суд відзначає, що застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання, яка в силу закону припиняється одночасно з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

Аналогічні висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України від 05.04.2007 р. у справі №2/1051-24/183.

За таких обставин, у зв'язку з припиненням основного зобов'язання ПП «Украінпродмаш» зі сплати суми кредиту та штрафних санкцій в порядку статті 609 Цивільного кодексу України, зобов'язання Товариства за Договором застави станом на 12.12.2012 р. є також припиненим в силу Закону.

Відповідно до приписів ст. ст. 11, 15 Цивільного кодексу України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Положеннями ст. 16 15 Цивільного кодексу України України встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов'язання боржника.

В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.

Виходячи з приписів частини другої статті 50 Закону України «Про нотаріат», право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, а також нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 р. «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом, вирішуються господарським судом за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо суб'єктний склад сторін відповідного спору відповідає приписам статті 1 ГПК. При цьому за змістом статей 1, 2, 18, 22, 27 ГПК, статей 1 і 3 названого Закону нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а залучається до участі в ньому як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача.

Відтак, з аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що суд може захистити порушене право, зокрема, шляхом визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Предметом доказування у спорах зазначеної категорії є наявність обставин, які свідчать про порушення нотаріусом при вчиненні спірного виконавчого напису встановлених чинним законодавством правил вчинення нотаріальної дії.

Окремим випадком звернення з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, є випадок, коли обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

З огляду на відсутність обов'язку з виконання виконавчого напису у зв'язку з припиненням основного зобов'язання, в забезпечення якого укладався Договір застави, та на примусове виконання якого було вчинено спірний виконавчий напис, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про визнання виконавчого напису, вчиненого 22.07.2002 р. Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Іванців В.П. за №3452, таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Космос» задовольнити повністю.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22.07.2002 р. на договорі застави від 21.10.1998 р. Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Іванців В.П. за №3452, про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Космос» на користь Українського фонду підтримки підприємництва 2 831 739,32 грн. за рахунок заставленого майна.

3. Стягнути з Українського фонду підтримки підприємництва (01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11; ідентифікаційний номер 19019491) на користь Відкритого акціонерного товариства «Космос» (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Солов'яненка, 68; ідентифікаційний код 20572328) судовий збір у розмірі 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.04.2013 р.

Суддя В.П. Босий