Рішення № 30911482, 11.04.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" квітня 2013 р. Справа № 911/831/13-г

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго», м.Київ

до Публічного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція», смт.Коцюбинське

про стягнення 57328,61 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Іващенко О.В.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» (далі - відповідач) про стягнення 57328,61 грн.

Провадження у справі №911/831/13-г порушено відповідно до ухвали суду від 13.03.2013 року та призначено справу до розгляду на 26.03.2013 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.03.2013 року повідомив суд, що підприємство відповідача є Приватним акціонерним товариством «Білицький завод «Теплозвукоізоляція», а не Публічним акціонерним товариством «Білицький завод «Теплозвукоізоляція», як зазначено позивачем в позові.

Судом, у судовому засіданні 26.03.2013 року встановлено, що позивачем при виготовленні позовної заяви допущено описку, а саме найменуванням відповідача зазначено - Публічне акціонерне товариство «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» замість - Приватне акціонерне товариство «Білицький завод «Теплозвукоізоляція», що не відповідає фактичним обставинам справи. Згідно доданих до позовної документів, а саме: Статуту Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція», довідки АБ №249326 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та свідоцтва №490398 серія А00 про державну реєстрацію юридичної особи вбачається, що позов заявлено до Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція».

Ухвалою від 26.03.2013 року судом виправлено допущену в ухвалі №911/831/13-г від 13.03.2013 року описку у відповідності до ст. 89 ГПК України та відкладено розгляд справи на 11.04.2013 року.

В судовому засіданні 11.04.2013 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, в судове засідання 11.04.2013 року повторно без поважних причин не з'явився, вимоги суду не виконав, відзив на позов не надав. Представником відповідача подано до суду клопотання про повернення позовної заяви без розгляду, яке залишено судом без задоволення, по суті позовних вимог відповідач заперечень не надав.

За таких обставин, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні у справі докази, судом встановлено наступне.

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка у квітні 2011 року у відповідності до вимог та положень Закону України «Про акціонерні товариства» перейменована у Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (позивач) та Закритим акціонерним товариством Білицьким заводом «Теплозвукоізоляція», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» (відповідач) було укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2001 року № 9075001.

З технологічних причин системи теплопостачання будинків, розташованих за адресами: вул. Бахмацька, 20 та вул. Корсунська, 46 була відключена від теплових мереж котельні «Бахмацька» та підключена до теплових мереж ТМ № 1 РК «Біличі». У зв'язку з цим та необхідністю відокремлення розрахунку відпуску теплової енергії зазначеними тепловими джерелами номер договору 9075001 з 01.11.2007 року було змінено на № 1410140.

Згідно з пп. 2.2.1. та 2.3.1. Договору і відповідно до законодавства України позивач постачає теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з відповідачем для потреб: опалення - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком 1 до Договору, яку відповідач зобов'язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до звернення-доручення про укладення Договору розрахунковим способом за тарифами, встановленими і затвердженими Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг, які можуть змінюватись в період дії договору.

На підставі п. 5 Додатку 4 до Договору відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ).

Відповідно до п. 2 Додатка 4 до Договору відповідач до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця.

Як стверджує позивач, зобов'язання з постачання теплової енергії ним виконувались належним чином, про що також свідчить відсутність претензій з боку споживача та відповідні обставини відповідачем в ході розгляду спору не заперечувались та не спростовані.

Однак свої зобов'язання за зазначеним Договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.09.2012 року по 01.02.2013 року виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.02.2013 року становить 55 225,02 грн., що підтверджується обліковими картками (табуляграмами) та довідкою про надходження коштів за спожиту відповідачем теплову енергію.

Наявність заборгованості відповідачем вході судового розгляду не заперечена та не спростована.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

У зв'язку з порушенням відповідачем строків виконання грошових зобов'язань з оплати теплової енергії, позивачем нараховано відповідачу 1611,44 грн. пені на суму боргу за період фактичного прострочення, 169,86 грн. інфляційних та 322,29 грн. річних.

Пунктом 7 Додатка 4 до Договору передбачено, що у разі несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду нараховується пеня на суму фактичного боргу у розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством.

Враховуючи вимоги статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» пеня нараховується у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ в межах скороченого строку позовної давності

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, пеня, 3% річних та інфляційні нараховані в залежності від сум та періодів фактичного прострочення виконання зобов'язань, що відповідає ст.ст. 549, 625 Цивільного кодексу України, тому вимоги про стягнення 1611,44 грн. пені, 169,86 грн. інфляційних та 322,29 грн. річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, позивачем доведені, відповідачем не спростовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відшкодування судових витрат покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» (08298, Київська обл., смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 7, код 00292729) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 55225,02 грн. боргу, 1611,44 грн. пені, 169,86 грн. інфляційних, 322,29 грн. річних та 1 720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Кошик А.Ю.

дата підписання 22.04.2013 р.