Постанова № 30910115, 25.04.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

25 квітня 2013 року Справа № 823/890/13-а

11 годин 50 хвилин

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого – судді Трофімової Л.В.,

за участі секретаря – Левчука А.С.,

представників: позивача – не з’явився, відповідача - не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області (далі – УПФУ в м. Умані та Уманському районі Черкаської області) до закритого акціонерного товариства «Трудовий колектив «Уманьхліб» (далі – ЗАТ «Трудовий колектив «Уманьхліб») про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,

ВСТАНОВИВ:

УПФУ в м. Умані та Уманському районі Черкаської області, звернувшись до суду з адміністративним позовом, просить стягнути з ЗАТ «Трудовий колектив «Уманьхліб» заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за листопад 2012р. - січень 2013р. у сумі 373 941 грн. 96 коп. та заборгованість зі сплати штрафу та пені у сумі 24 440 грн. 68 коп.

У подальшому (заява від 25.04.2013р.) позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 125 370 грн. 88 коп.

Позивач свого представника у судове засідання не направив, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі. Із наданої заяви вбачається, що УПФУ в м. Умані та Уманському районі Черкаської області позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі. З надісланого письмового заперечення на адресу суду вбачається, що відповідач частково визнає первісні розміри позовних вимог УПФУ в м. Умані та Уманському районі Черкаської області, а саме визнає заборгованість у сумі 147 276 грн. 99 коп.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Абзацом тридцять четвертим статті 1 Закон України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страхові внески це - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Частиною 12 статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Спеціальним законом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-VI (далі за текстом – Закон №2464-VI).

За змістом статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) це - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За приписами статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а згідно пункту 4 цієї ж статті - подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Відповідно до статті 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідач зареєстрований як суб'єкт господарювання виконавчим комітетом Уманської міської ради Черкаської області 12.01.2001р.

Страхувальники зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний місяць (п. 3.1. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 р. №22-2 (надалі за текстом - Порядок).

Відповідно до частини 8 статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

За пунктом 2.2. розділу 2 Порядку звіт подається, зокрема, на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач самостійно визначив та подав до УПФУ в м. Умані та Уманському районі Черкаської області звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з листопада 2012р. по січень 2013р. Згідно із зазначеними звітами загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті становить 373 941 грн. 96 коп.

На день розгляду справи по суті заборгованість відповідача зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становить 122 836 грн. 31 коп. (клопотання позивача від 25.04.2013р.).

Статтею 25 Закону №2464-VI передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

З огляду на викладені вище положення Закону №2464-VI за порушення платіжної дисципліни позивачем прийнято рішення: від 18.12.2012р. №448 та від 08.01.2013р. №22 про нарахування штрафу у сумі 21 339 грн. 60 коп. та пені у сумі 10 214 грн. 89 коп.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача зі сплати штрафних санкцій та пені становить 2 534 грн. 57 коп. (клопотання позивача від 25.04.2013р.).

Таким чином станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом України становить 125 370 грн. 88 коп.

За змістом ст. 25 Закону №2464-VI рішення територіального органу Пенсійного фонду про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом. У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти робочих днів, а також не повідомив у цей строк територіальний орган Пенсійного фонду про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом. Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску. Територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Відповідач рішення про нарахування фінансових санкцій та пені за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки органів Пенсійного фонду сум єдиного внеску не оскаржив, визначені у них суми штрафу та пені у повному розмірі не сплатив.

Щодо заперечень відповідача про визнання заборгованості у сумі 147 276 грн. 99 коп., то суд зазначає, що останні стосуються первісного розміру позовних вимог УПФУ в м. Умані та Уманському районі Черкаської області, а саме: про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 398 382 грн. 64 коп. Суд наголошує на тому, що у подальшому позивачем зменшено розмір позовних вимог, а саме: УПФУ в м. Умані та Уманському районі Черкаської області просить стягнути з ЗАТ «Трудовий колектив «Уманьхліб» заборгованість у сумі 125 370 грн. 88 коп. У цьому контексті суд вказує на те, що розмір уточнених позовних вимог є меншим за суму заборгованості, що визнається відповідачем, тому заперечення відповідача судом не беруться до уваги.

За таких обставин, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем – суб’єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Трудовий колектив «Уманьхліб» (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Піонтковського, 3, ідентифікаційний код 31275189) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Тельмана, 4, ідентифікаційний код 37908064) заборгованість у сумі 125 370 (сто двадцять п’ять тисяч триста сімдесят) грн. 88 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі у порядку, передбаченому ст.ст. 185-187 КАС України.

Суддя Л.В.Трофімова