Постанова № 30910067, 12.04.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2013 р. 10 год. 40 хв.Справа № 821/874/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Немченко В.В.,

за участю:

представників позивача - Козлова В.А., Сизової В.Ю.,

представника відповідача - Імшеницького А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Іріда"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Іріда" (далі - ТОВ "Іріда", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Херсоні, відповідач), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28 лютого 2013 р. № 0001361600 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 154 142,37 грн., в тому числі за основним платежем на 143 435,97 грн., та за штрафними санкціями на 10 706,40 грн. та № 0001372200 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 159 612,71 грн., в тому числі за основним платежем на 127 690,16 грн. та за штрафними санкціями на 31 922,55 грн.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені вимоги, пояснили, що відповідачем було проведено перевірку підприємства, складено акт, на підставі якого прийняті спірні рішення. Ці рішення є наслідком протиправної оцінки податковим органом господарських відносин ТОВ "Іріда" з ПП "А-Ліра" та Головною державною інспекцією України з безпеки судноплавства. Позивач вважає, що ТОВ "Іріда" виконало всі вимоги ПК України щодо декларування валових витрат та податкового кредиту по відносинам з названими контрагентами. Придбані у них паливно-мастильні матеріали та послуги використані в оподатковуваній господарській діяльності, вартість товарів та послуг сплачена постачальникам у безготівковому порядку.

На думку позивача, податковим законодавством України не передбачається відповідальність одного платника податків по зобов'язанням та порушенням законодавства іншими платниками податків, навіть коли вони є учасниками однієї господарської операції. ПП "А-Ліра" та Головна державна інспекція України з безпеки судноплавства були зареєстровані платниками ПДВ на момент здійснення господарських операцій, ця реєстрація була чинною і на момент подання позову до суду. З урахуванням цих обставин позивач просить визнати протиправними окремі висновки відповідача, наслідком яких було незаконне обчислення грошових зобов'язань з податку на прибуток та з ПДВ.

Представник відповідача проти позову заперечував, стверджує, що постачальник позивача приватне підприємство "А-Ліра" не знаходиться за юридичною адресою та не декларує наявність трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарських операцій з продажу паливно-мастильних матеріалів. Під час перевірки цього постачальника фактичне місце здійснення господарської діяльності не встановлене, документи бухгалтерського та податкового обліку ПП "А-Ліра" за місцем реєстрації не знаходяться. Документів на транспортування товарів (паливно-мастильних матеріалів) не надано. В зв'язку з цим, операції позивача з ПП "А-Ліра" спрямовані на отримання податкової вигоди з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання та діють з метою штучного формування податкового кредиту, без мети реального настання правових наслідків і тому не можуть бути враховані у складі витрат та податкового кредиту позивача.

Що стосується послуг, отриманих позивачем від Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства, то остання не була зареєстрована на момент надання послуг як платник ПДВ і не мала права видавати податкову накладну, а позивач, відповідно, враховувати її при формуванні податкового кредиту.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 15.02.2013р. № 1110/22-1/32725673 (далі - акт № 1110), складеного за наслідками планової виїзної перевірки позивача з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 30.09.2012р.

За податковим повідомленням-рішенням від 28.02.2013р. № 0001361600 позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток на 178 424,00 грн., у тому числі за основним платежем на 164 270,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 14 154,00 грн.

За податковим повідомленням-рішенням від 28.02.2013р. № 0001372200 позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 201 195,00 грн., у тому числі за основним платежем на 160 956,00 грн. та за штрафними санкціями на 40 239,00 грн.

Позивач оскаржує розмір визначених грошових зобов'язань частково.

На спірні суми грошових зобов'язань з податку на прибуток та з ПДВ вплинули порушення в частині формування витрат позивача за 2011 та 2012 роки у зв'язку з визнанням нікчемними та недійсними правочинів з придбання паливно-мастильних матеріалів у ПП "А-Ліра", та виключення із складу задекларованих витрат та податкового кредиту послуг з огляду теплоходу "Солигорск", наданих Головною державною інспекцією України з безпеки судноплавства.

Як слідує з акта перевірки, за юридичною адресою ПП "А-Ліра" знаходиться квартира у багатоповерховому будинку, даних про наявність трудових та матеріальних ресурсів немає, документів про здійснення господарської діяльності постачальником не надано.

Питання декларування у податковій звітності ПП "А-Ліра" продажу паливно-мастильних позивачеві у акті перевірки № 1110 відповідачем не досліджувалось.

Перевіркою ПП "А-Ліра" ДПІ у Скадовському районі, за місцем реєстрації постачальника, за актами перевірок від 15.06.2012р. № 82/22/34323178, від 13.07.2012р. № 90/15/34323178 встановлено порушення цим суб'єктом господарювання ст. ст. 203, 215, 216, 228, 626, 629, 655, 656, 658, 662, 664 Цивільного кодексу України під час вчинення правочинів з придбання та продажу товарів у 2010 - 2012 роках, у тому числі із продажу товарів позивачеві. Причиною такого висновку ДПІ було те, що ПП "А-Ліра" не знаходиться за місцем реєстрації, господарські операції не підтверджено первинними бухгалтерськими та податковими накладними, фінансово-господарська діяльність не підтверджується стовно врахування реального часу здійснення операцій, місця знаходження майна, наявністю трудових та матеріальних ресурсів, економічно необхідних для їх фактичного здійснення, що є порушенням визначеним в ст.ст. 234, 228 ЦК України

В спірному акті перевірки позивач зазначає, що ТОВ "Іріда" документувало операції із поставки, які не мали реальний характер. Встановлено відсутність поставок товарів, що свідчить про укладення угод без мети реального настання правових наслідків.

Згідно приписів ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом.

Відповідно до положень ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Суд звертає увагу, що висновки про нікчемність правочинів зроблені ДПІ у м. Херсоні на підставі норм цивільного законодавства, які регулюють правовідносини, що пов'язані як з нікчемними так і з оспорюваними правочинами.

Надаючи правову оцінку правочинам, укладеним позивачем, відповідач перекручує норми чинного законодавства України, невірно їх тлумачить та застосовує. За відсутності фактів, що відповідно до законодавства свідчили б про нікчемність цих правочинів, чи судових рішень про визнання їх недійсними, висновки ДПІ у м. Херсоні, викладені в акті перевірки щодо зазначених правочинів є протиправними.

Суд не погоджується з висновком відповідача щодо підстав зменшення задекларованих позивачем витрат та податкового кредиту по операціям з ПП "А-Ліра".

Відповідно до приписів Податкового кодексу України підставою для формування витрат та податкового кредиту є використання придбаних товарів(послуг) в оподатковуваній господарській діяльності платника податків. Таке придбання має бути підтверджено бухгалтерськими та податковими накладними.

Під час перевірки відповідач фактично підтвердив, що операції з придбання товарів у ПП "А-Ліра" підтверджені податковими та бухгалтерськими накладними, а їх придбання пов'язане із здійсненням оподатковуваної господарської діяльності платника податків. Придбані паливно-мастильні матеріали використані для експлуатації суден, що здійснювали транспортні перевезення в інтересах позивача.

При оцінці обставин господарської діяльності позивача суд виходить з того, що позивач не є виробником чи експортером паливно-мастильних матеріалів і тому витрати на їх придбання для його діяльності були необхідними та такими, що пов'язанні з нагальними потребами його господарської діяльності.

Під час перевірки відповідач не довів, що для потреб господарської діяльності позивач використав паливно-мастильні матеріали, придбані у інших, ніж ПП "А-Ліра", постачальників. При цьому представники відповідача не заперечують того факту, що позивач здійснював господарську діяльність саме завдяки використанню паливно-мастильних матеріалів, припускаючи, що він їх міг придбати у інших постачальників, що не є доведеним.

Контролюючим органом не надано до суду належних доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, що інформація, яку місять документи, надані позивачем до суду на обґрунтування своїх вимог, не відповідають дійсності, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів в господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, про те, що позивач діяв без належної обачності й обережності, про наявність взаємопов'язаності позивача та його контрагента, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не могла бути одержана.

Суд вважає, що не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит порушення податкового законодавства іншими контрагентами по ланцюгу постачання.

Відповідач протиправно зменшив валові витрати та податковий кредит позивача по відносинам з ПП "А-Ліра", використавши при цьому висновки ДПІ у Скадовському районі, які можуть бути використані для застосування санкцій до ПП "А-Ліра", а не до позивача.

Причиною виключення із складу витрат послуг з огляду теплоходу "Солигорск", наданих Головною державною інспекцією України з безпеки судноплавства було те, що надання послуг задокументоване у ІV кварталі 2011 та у І кварталі 2012 року, а інспекція знята з обліку 12.12.2011 року. Тому відповідачем було зменшено податковий кредит позивача за грудень 2011 року та березень 2012 року по відносинам з Головною державною інспекцією України з безпеки судноплавства.

Позивач стверджує, що відповідно даних офіційних сайтів ДПС України анулювання свідоцтва платника ПДВ інспекції у 2011-2012 роках не здійснено, інспекція з ЄДРПОУ не виключена.

Суд, перевіривши інформацію, надану сторонами, щодо реєстрації Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства платником ПДВ, звертає увагу, що за даними, розміщеними на офіційному сайті ДПС України (sts.gov.ua), незважаючи на запис про зняття з обліку, Головна державна інспекція України з безпеки судноплавства була платником ПДВ на момент складення спірних податкових накладних та залишається платником ПДВ і на теперішній час. При цьому, на протязі цього часу індивідуальний податковий номер, номер свідоцтва платника ПДВ інспекції не змінювались.

На думку суду для убезпечення ризиків ведення господарської діяльності, у тому числі і для вирішення питань формування податкового кредиту, позивач мав користуватись будь-якою публічною інформацією, яка підтверджує необхідні відомості про постачальника товарів (послуг). Такою інформацією може бути офіційний сайт ДПС України (sts.gov.ua). Тому суд вважає правомірним включення до складу витрат та податкового кредиту позивача операцій з Головною державною інспекцією України з безпеки судноплавства у грудні 2011 та березні 2012 років.

Відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження своїх висновків, викладених в акті перевірки, що стосуються Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин суд повністю задовольняє позовні вимоги позивача.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Іріда" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби задовольнити повністю.

Визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 28 лютого 2013 р. № 0001361600 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 154 142,37 грн., в тому числі за основним платежем на 143 435,97 грн., та за штрафними санкціями на 10 706,40 грн.

Визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 28 лютого 2013 р. № 0001372200 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 159 612,71 грн., в тому числі за основним платежем на 127 690,16 грн. та за штрафними санкціями на 31 922,55 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Іріда" (ідентифікаційний код 32725673) судовий збір у сумі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні нуль копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17 квітня 2013 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8.2.6