Ухвала суду № 30909764, 22.04.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"22" квітня 2013 р.Справа № 922/156/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

при секретарі судового засідання Ягнюк О.В.

за участю сторін:

представника кредитора (Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1) - не з'явився;

ліквідатора - арбітражного керуючого Косиневського М.А., ліцензія серія НОМЕР_3 від 24.02.2012р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з кредиторськими вимогами до банкрута (вх. №13949 від 12.04.2013р.)

По справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙТВІРТ", м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, сел. Комунар, Харківський район, Харківська область

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ініціюючий кредитор - товариство з обмеженою відповідальністю "РАЙТВІРТ" звернулося до господарського суду в порядку ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон) з заявою про порушення справи про банкрутство у відношенні фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (банкрут) на тій підставі, що боржник має безспірну суму заборгованості перед товариством з обмеженою відповідальністю "РАЙТВІРТ", яка є не погашеною протягом більш ніж трьох місяців в сумі 500 000, 00 гривень та є більшою ніж 300 мінімальних розмірів заробітних плат.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 січня 2013 року прийнято заяву товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙТВІРТ" до розгляду, порушено провадження у справі і призначено проведення засідання суду на 30 січня 2013 року об 12:40 годин, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та накладено арешт на все майно боржника, за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майна, що перебуває у заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

Постановою господарського суду Харківської області від 30 січня 2013 року визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований Виконавчим комітетом Харківської міської ради 03.04.2002р., номер запису в ЄДР 2 480 001 0001 055922 за місцем проживання: АДРЕСА_1 - банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Косиневського Максима Анатолійовича (ліцензія серія НОМЕР_3 від 24.02.2012 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_2).

Зобов'язано ліквідатора в п'ятиденний строк опублікувати в офіційному друкованому органі відомості про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закрити всі рахунки банкрута в установах банку і відкрити або переоформити один основний рахунок для проведення розрахунків з кредиторами, виконати інші дії, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, використання коштів боржника.

Встановлено строк для пред'явлення кредиторами вимог до боржника 60 днів з дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про визнання боржника банкрутом.

На виконання постанови господарського суду Харківської області від 30 січня 2013 року ліквідатором в офіційному друкованому органі газеті "Голос України" №29 від 13 лютого 2013 року було надруковано оголошення про визнання ФО-П ОСОБА_3 банкрутом.

12 квітня 2013 року на розгляд господарського суду Харківської області фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано заяву про визнання вимог до банкрута в сумі 10 000, 00 грн., а також, 1 073, 00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 квітня 2013 року прийнято заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з вимогами до банкрута до розгляду у судовому засіданні господарського суду, яке було призначено на 22 квітня 2013р. об 15:20 годин.

Ліквідатор в судовому засіданні повідомив про визнання вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в повному обсязі та надав клопотання про долучення до матеріалів справи повідомлення кредитору (вх. № 15374 від 22.04.2013р.) про результати розгляду його вимог до банкрута від 18.04.2013р. з доказами про отримання кредитором вказаного повідомлення.

Суд задовольняє клопотання ліквідатора та долучає відповідне повідомлення до матеріалів справи.

Представник кредитора в судове засідання не з'явився, але, до суду надійшло клопотання від кредитора про уточнення кредиторських вимог в частині визнання судових витрат, так як, в заяві фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про кредиторські вимоги до банкрута була допущена описка, а саме, помилково було вказано про визнання судових витрат в сумі 1 073, 00 грн. замість 1 147, 00 грн. та про здійснення розгляду кредиторських вимог 22.04.2013р. за відсутністю кредитора.

Ліквідатор не заперечував проти задоволення даного клопотання кредитора.

Суд, розглянувши вищезазначене клопотання вважає за можливе його задовольнити.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення ліквідатора суд встановив, що після публікації оголошення в газеті "Голос України" №29 від 13 лютого 2013 року про визнання господарським судом Харківської області Постановою від 30.01.2013р. у справі №922/156/13-г фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 банкрутом до господарського суду у встановлений судом строк надійшла заява від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Кредитор) про визнання кредиторських вимог до Банкрута в сумі 10 000, 00 грн.

Вимоги кредитора фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в сумі 10 000, 00 складаються із заборгованості за договором про надання послуг №26 від 01.10.2012р.

Судом встановлено, що ліквідатором правомірно визнанні вимоги кредитора в сумі 10 000, 00 грн. виходячи з наступного.

Так, 01.10.2012 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір про надання послуг №26.

Зазначений договір є дійсним на час розгляду справи, сторони або інші заінтересовані особи не заперечували проти його дійсності та судом даний договір не визнано недійсним, отже в силу ст. 204 Цивільного кодексу України діє презумпція правомірності правочину.

Частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до умов Договору ФОП ОСОБА_1 взяла на себе зобов'язання надати ФОП ОСОБА_3 за плату послуги по відновленню бухгалтерського обліку (п. 1.1. Договору).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначає, що замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до умов договору про надання послуг вартість послуг становить 10 000, 00 грн. (п. 3.1. Договору) та ФОП ОСОБА_3 зобов'язався здійснити оплату наданих послуг на протязі трьох банківських днів після підписання акта здавання - приймання наданих послуг (п. 4.2. Договору).

ФОП ОСОБА_1 виконала взяті на себе зобов'язання по Договору в повному обсязі, що підтверджується Актом здачі приймання робіт (наданих послуг) від 31.12.2012р.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 взяті на себе зобов'язання за договором про надання послуг не виконав та оплату за надані послуги не здійснив, тобто, заборгованість ФОП ОСОБА_3 перед ФОП ОСОБА_1 складає 10 000, 00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у редакції Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI господарський суд розглядає вимоги, заявлені кредиторами або боржником, у строки, передбачені частиною восьмою статті 91 цього Закону. За наслідками розгляду зазначених вимог господарський суд виносить ухвалу про порядок і розмір задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підтверджені належними та допустимими доказами, визнані ліквідатором, відповідають вимогам чинного законодавства, суд вважає за необхідне визнати вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до банкрута в сумі 10 000, 00 грн. (третя черга задоволення вимог кредиторів), а також 1 147,00 грн. витрат із сплати судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів із коштів, внесених на спеціальний банківський рахунок згідно ч. 2 статті 92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у редакції Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI.

Керуючись ст.ст. 91-92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання кредитора (фізичної особи-підприємця ОСОБА_1) про уточнення кредиторських вимог в частині визнання витрат про сплату судового збору в сумі 1 147, 00 грн. та про здійснення розгляду кредиторських вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до банкрута за відсутністю кредитора.

Визнати вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до банкрута в сумі 10 000, 00 грн. (третя черга задоволення вимог кредиторів), а також 1 147,00 грн. витрат із сплати судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів із коштів, внесених на спеціальний банківський рахунок.

Ухвалу направити кредиторам, банкруту.

Суддя Чистякова І.О.