Постанова № 30909741, 19.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 квітня 2013 року № 826/4021/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзенбанк Аваль» до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції м. Києва за участю третіх осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування постанови та звільнення з-під арешту,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції м. Києва за участю третіх осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування постанови та звільнення з-під арешту, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідачем неправомірно накладено арешт на майно, яке перебуває в іпотеці у позивача чим позбавлено його права, що наданого Законами України «Про іпотеку», «Про заставу» та іншими нормами чинного законодавства України, задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У позовній заяві позивач просить суд: Постанову ВП №27763777 від 25.07.2011 року державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ м. Києва Позняк Н.В. про арешт майна боржника ОСОБА_1 та заборони його відчуження визнати такою, що порушує першочергові права ПАТ «Райффайзенбанк Аваль» та третіх осіб, зокрема ОСОБА_2; скасувати постанову ВП №27763777 від 25.07.2011 року державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ м. Києва Позняк Н.В. про арешт майна боржника та заборони його відчуження в частині арешту офісного приміщення АДРЕСА_1 та машиномісць НОМЕР_1 і НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_2.; звільнити з-під арешту майно боржника ОСОБА_1, яке знаходиться в іпотеці в ПАТ «Райффайзенбанк Аваль», а саме: офісне приміщення АДРЕСА_1 та машиномісця НОМЕР_1 і НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_2.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Треті особи просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

07.11.2006 між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №014/9408/74/48686, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" надало ОСОБА_1 кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 126226,00 дол. США, та договір іпотеки до кредитного договору №014/9408/74/48686 від 07.11.2006 зареєстрований в реєстрі за № 4336, предметом іпотеки відповідно до якого є житловий будинок, що знаходиться по вулиці Російській, 45-Б в Дарницькому районі міста Києва та підземний паркінг, що знаходиться по вулиці Російській, 45-Б в Дарницькому районі міста Києва, машиномісця підземного паркінгу № 28 та № 18.

Окрім того, як додаткове забезпечення виконання боргових зобов'язань ОСОБА_1 перед позивачем були укладені договори поруки №4334 від 07.11.2006р. між ПАТ «Райффайзенбанк Аваль» та ОСОБА_4 та №4335 між ПАТ «Райффайзенбанк Аваль» та ОСОБА_3І, та договір поруки ПАТ «Райффайзенбанк Аваль» та ОСОБА_2 від 06.07.2006р. №96-05/13/1079.

25.07.2011 Відділом державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою відкрито виконавче провадження № 27763777 з виконання Виконавчого листа № 2-1073/10 виданого 25.05.2011 Печерським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ОТП Банк" боргу в розмірі 1 329 728,34 грн. та постанову № 27763777 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення 1 329 728,34 грн.

При підготовці до укладення додаткової угоди до кредитного договору №014/9408/74/48686 від 07.11.2006р. позивачу стало відомо, що все майно ОСОБА_1, накладено арешт та заборону на відчуження.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 32317796 від 26.07.2011р., внесено запис № 11431193 від 26.07.211 щодо накладення обтяження - арешт нерухомого майна, на все нерухоме майно ОСОБА_1, в межах суми 1 329 728,34 грн. та Витягу з державного реєстру обтяжень рухомого майна № 32317811 від 26.07.2011р., що до нього внесено запис № 11431205 від 26.07.2011 щодо накладення обтяження - арешту рухомого майна, на все рухоме майно в межах суми 1 329 728,34 грн., підстава обтяження постанова про арешт майна боржника, ВП №27763777 від 25.07.2011р.,ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження»(далі -Закон 606-ХІV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частинами 1, 2 ст. 2 Закону № 606-ХІV зазначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 11 Закону № 606-ХІV).

Як вбачається з матеріалів справи, в межах виконавчого провадження № 27763777 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-1073/10 від 25.05.2011 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» боргу в розмірі 1 329 728,34 грн. постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві від 25.07.2011 р. накладено арешт на все майно ОСОБА_1 в межах суми стягнення.

Частиною 8 ст. 54 Закону № 606-XIV встановлено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ст.. 1 Закону України від 05.06.2003 р. № 898-IV "Про іпотеку" (далі - Закон № 898-IV) іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації (ст.. 3 Закону № 898-IV).

Відповідно до статті 16 Закону № 898-IV обтяження об'єкта незавершеного будівництва іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Частинами 1, 2 ст. 33 Закону № 898-IV передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

Таким чином, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення саме на предмет іпотеки.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що майно, а саме офісне приміщення АДРЕСА_1 та машиномісць НОМЕР_1 і НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_2 мають бути звільненим з-під арешту.

Згідно з частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 11,94, 158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову ВП №27763777 від 25.07.2011 року ВДВС Печерського РУЮ м. Києва про арешт майна боржника та заборони його відчуження в частині арешту офісного приміщення АДРЕСА_1 та машиномісць НОМЕР_1 і НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_2.

Звільнити з-під арешту майно боржника ОСОБА_1, яке знаходиться в іпотеці в ПАТ «Райффайзенбанк Аваль», а саме: офісне приміщення АДРЕСА_1 та машиномісця НОМЕР_1 і НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_2.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов