Постанова № 30909681, 17.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 квітня 2013 року 10:48 № 826/3742/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії:

головуючого судді Аблова Є.В.,

судді Амельохіна В.В.,

судді Федорчука А.Б.,

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Рудник Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити певні дії, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства за весь час перебування позивача на військовій службі та під час перебування його у запасі не забезпечив житлом.

У позовній заяві позивач просить визнати бездіяльність та неналежну діяльність Міністерства оборони України із забезпечення сім'ї позивача та його особистою квартирою незаконною; зобов'язати Міністерство оборони України забезпечити позивача та його родину постійним житлом; зобов'язати Міністерство оборони України забезпечити позивача та його родину службовим житлом на період відсутності постійного житла.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на обставини викладені в запереченнях проти позову.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, суд дійшов наступних висновків.

Позивач наказом начальника Генерального штабу Збройних сил України №339 від 31.08.05 р. звільнений з військової служби в запас за п. 67 пп. "в" (у зв'язку зі скороченням штату) з вислугою років 31 рік із правом залишенням на квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок житлового фонду МО України.

Відповідно до довідки №6160 від 02.07.12 р. ОСОБА_3 із складом сім'ї перебуває на квартирному обліку у ЖК гарнізону м.Київ.

Згідно ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.10.06р. №577, нею визначається організація забезпечення та надання житлових приміщень, в тому числі, особам, військовослужбовцям - звільненим в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, після звільнення та членів їх сімей.

Відповідно до листа Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України №227/10/14 від 3.01.13 р. видатки, які передбачені Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» на програму КПКВ 2101190 «Будівництво (придбання житла для військовослужбовців ЗСУ» 12,03 млн. грн..у т.ч: за загальним фондом 0 млн.грн; за спеціальним фондом 12,03 грн.

Згідно зі статтею 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення (частина перша). Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом (частина друга).

Таким чином, Міністерство оборони України можуть здійснювати купівлю житла, надавати компенсацію лише в межах бюджетних асигнувань, які щороку є недостатніми у зв'язку з недостатнім фінансуванням.

Разом з тим, відповідно до статті 95 Конституції України бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами (частина перша); виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків (частина друга); Держава прагне до збалансованості бюджету України (частина третя).

Конституційний Суд України, даючи офіційне тлумачення, зокрема статті 95 Конституції України, в Рішенні від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 зазначив, що однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості (пункт 1 резолютивної частини).

Даючи офіційне тлумачення частині третій статті 95 Конституції України, Конституційний Суд України в Рішенні від 27 листопада 2008 року №26-рп/2008 (справа про збалансованість бюджету) вказав, що наведене положення Основного Закону треба розуміти як намагання держави при визначенні законом про Державний бюджет України доходів і видатків та прийнятті законів, інших нормативно-правових актів, які можуть вплинути на доходну і видаткову частини бюджету, дотримуватися рівномірного співвідношення між ними та її обов'язок на засадах справедливого, неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами, територіальними громадами враховувати загальносуспільні потреби, необхідність забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя.

Таким чином, розробляючи проект Державного бюджету України на певний рік, Кабінет Міністрів України в межах свої дискреційних повноважень визначає розмір асигнувань для соціального забезпечення громадян, в тому числі військовослужбовців. Тому, в даному випадку, відповідач, залежне від надання коштів згідно з законом України про Державний бюджет з метою забезпечення житлом військовослужбовців.

Згідно з пунктом 8 статті 1 Закону 1 з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (не є конституційними) зміни, внесені пунктом 73 розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року №107-У!, якими пункт 8 статті 1 було викладено в новій редакції) особи, які звільнилися з військової служби і потребують поліпшення житлових умов, протягом трьох років після звільнення забезпечуються житловими приміщеннями у порядку, передбаченому законодавством або мають право на одержання кредитів на індивідуальне будівництво чи придбання житла з погашенням їх за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно листа Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України №227/8\1039 від 04.04.13 р. Департаментом з метою прискорення забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей підготовлено проекти законодавчих та нормативно-правових актів: постанову Кабінету Міністрів України від 08.10.2012 № 1036 "Про затвердження Порядку визначення розміру та надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належні їм для отримання жиле приміщення"; проект постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку кредитування будівництва та придбання житла для військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань"; Проект постанови Кабінету Міністрів України "Про Порядок спільного фінансування об'єктів незавершеного житлового будівництва Міністерства оборони України за рахунок юридичних і фізичних осіб та інших джерел"; Проект розпорядження Кабінету Міністрів України "Про погодження Переліку земельних ділянок військових містечок, на яких планується будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей із залученням небюджетних коштів".

Отже, враховуючи вищевикладене, суд не може погодитись з позивачем щодо бездіяльності та неналежну діяльність Міністерства оборони України із забезпечення сім'ї позивача та його особистою квартирою незаконною, оскільки відповідач діє в межах своїх повноважень та не може перебирати на себе повноваження інших органів центральної виконавчої влади України.

Згідно п. 4.1 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень військовослужбовці забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання згідно з чергою, яка визначається часом зарахування на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов (включення до Списків осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень або списків осіб, які користуються правом позачергового одержання житлових приміщень.

У квартирно - експлуатаційному органі на підставі Книг обліку складаються узагальнені списки осіб, які користуються правом першочергового та позачергового одержання житлових приміщень у межах гарнізону за датою зарахування на облік, а також за датою отримання пільг.

Як зазначено вище, позивач перебуває в черзі на отримання житла в загальній черзі гарнізону під №4300 та в черзі «позачергових» під №1413.

Законодавством не передбачено критеріїв для визначення порядку черговості забезпечення житлом, крім дати отримання відповідної пільги та постановки на чергу.

Таким чином, у суду відсутні підстави для зобов'язання надати позивачу житло без врахування існуючої у ЖК гарнізону м. Києва черги, оскільки у черзі перебувають і інші особи, які користуються такою самою пільгою на отримання житла, як і позивач.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання надати позивачу та членам його родини житла постійного та службового житла, оскільки такі дії спричинять порушення прав громадян, які знаходяться на квартирному обліку попереду позивача.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3- відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 19.04.13 р.

Головуючий суддя Аблов Є.В.

Суддя Амельохін В.В.

Суддя Федорчук А.Б.