Постанова № 30908001, 25.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 року Справа № 5023/5152/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Грека Б.М., Палія В.В.

за участю представників: позивача - Пількевича В.В.

відповідача -

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства НАК "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Харківської області від 18 грудня 2012 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства НАК "Нафтогаз України" до Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення за договором купівлі-продажу природного газу №14/1905/11 від 30 вересня 2011 року суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляції в розмірі 5199,82 грн., 3% річних в сумі 1987,73 грн., 25998,11 грн. пені та 7% штрафу в розмірі 42032,60 грн. за неналежне виконання відповідачем умов цього договору.

Крім того, відповідач просив суд розстрочити виплату суми інфляційних витрат та 3% річних, заявлених позивачем до стягнення, строком на 12 місяців.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18 грудня 2012 року (суддя Жиляєв Є.М.) позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 12999,05 грн. пені, 21016,30 грн. штрафу, 3% річних в сумі 1987,73 грн., 5199,82 грн. збитків від інфляції, судовий збір. В іншій частині позову відмовлено. Розстрочено виконання рішення суду на 12 місяців зі сплатою у строки згідно графіку: січень 2012 року - 3567,70 грн., лютий 2013 року - 3567,70 грн., березень 2013 року - 3567,70 грн., квітень 2013 року - 3567,70 грн., травень 2013 року - 3567,70 грн., червень 2013 року - 3567,70 грн., липень 2013 року - 3567,70 грн., серпень 2013 року - 3567,70 грн., вересень 2012 року - 3567,70 грн., жовтень 2012 року - 3567,70 грн., листопад 2013 року - 3567,70 грн., грудень 2013 року - 3567,70 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2013 року рішення суду залишене без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, скаржник просить їх скасувати в частині відмови в задоволенні суми пені в розмірі 12999,06 грн. та 7% штрафу в розмірі 21016,30 грн. та наданні розстрочки строком на 12 місяців, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права та прийняти в цій частині нове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача цієї суми пені та відмови в надані розстрочки.

Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що 30 вересня 2011 року між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу природного газу №14/1905/11 з додатковими угодами до нього №1 від 30.09.2011 року, №2 від 11.10.2011 року.

Згідно умов укладеного договору постачальник (позивач) зобов'язався передати покупцю (відповідачу) в 4 кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобов'язався прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі та на умовах даного договору.

На виконання умов укладеного договору позивач протягом періоду жовтня-грудня 2011 року здійснив поставку покупцю (відповідачу) природного газу на загальну суму 675465,65 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними актами прийому-передачі природного газу (т.1, а.с.20-22).

Дослідивши належним чином всі наявні в матеріалах справи документи, господарські суди попередніх судових інстанцій правильно встановили той факт, що відповідачем було допущено прострочення термінів оплати за поставлений природний газ і станом на час прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного рішення сума основного боргу відповідачем була сплачена в повному обсязі.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає, що місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, вірно застосував норми матеріального права і обгрунтовано визнав такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 5199,82 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних в сумі 1987,73 грн.

У відповідності до ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

На підставі п.7.2 укладеного договору купівлі-продажу природного газу, у разі невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору щодо порядку проведення розрахунків, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити на користь постачальника пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф в розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Стаття 233 Господарського кодексу України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Взявши до уваги майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, враховуючи статус відповідача, який використовує придбаний газ виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, а також ступінь виконання боржником зобов'язань за укладеним договором, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правильно вважав за необхідне зменшити розмір стягнення з відповідача суми пені і штрафу на 50% та стягнув з відповідача на користь позивача 12999,05 грн. пені та 21016,30 грн. штрафу.

Крім того, пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду відстрочити або розстрочити виконання рішення при його прийнятті.

При цьому, суду слід враховувати приписи статті 121 Господарського процесуального кодексу про те, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Судова колегія вважає обгрунтованими висновки господарських судів попередніх судових інстанцій щодо задоволення заявленого відповідачем клопотання про надання розстрочити виплати суми інфляційних витрат та 3% річних, заявлених позивачем до стягнення, строком на 12 місяців.

За таких обставин, оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Харківської області від 18 грудня 2012 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2013 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий, суддя В.І. Дерепа

Судді Б.М. Грек

В.В. Палій