Постанова № 30907932, 24.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 року Справа № 5023/5670/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,суддів :Гончарука П.А., Кондратової І.Д.розглянувши касаційні скарги заступника прокурора Харківської області та КП "Харківські теплові мережі" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 11.03.2013 рокуу справі за позовомпрокурора Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради в особі КП "Харківські теплові мережі" до ДП "Управління по експлуатації адміністративних будинків податкових органів Харківської області" простягнення коштів За участі прокурора : Гудименко Ю.В.

В С Т А Н О В И В:

у грудні 2012 року прокурор Жовтневого району м. Харкова звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради, КП "Харківські теплові мережі", у якому просив стягнути з ДП "Управління по експлуатації адміністративних будинків податкових органів Харківської області" 181 586,43 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, яка виникла за період з лютого 2012 року по квітень 2012 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.01.2013 року позов задоволено та постановлено про стягнення з відповідача 181 586,43 грн. боргу.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2013 року рішення місцевого господарського суду скасовано та постановлено нове рішення про відмову в позові.

Постанову апеляційного господарського суду оскаржено в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 18.04.2013 року порушено касаційне провадження у справі за касаційними скаргами прокурора та позивача, у яких вони посилаються на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, і просить постанову апеляційного суду скасувати, залишивши в силі рішення господарського суду першої інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, думку прокурора, та не вбачаючи підстав для задоволення клопотання відповідача про припинення провадження у справі, судова колегія, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги вважає, що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приймаючи постанову про скасування рішення суду першої інстанції і відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що засновником - ДП "Управління по експлуатації адміністративних будинків податкових органів Харківської області" прийнято рішення про ліквідацію та внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а тому заявлені до нього вимоги безпідставні, так як випадку ліквідації юридичної особи чинним законодавством передбачено інший порядок заявлення вимог кредиторів до боржника.

Проте погодитись з наведеними апеляційним господарським судом мотивами відмови у позові не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, відносини сторін врегульовані тимчасовим договором № 7132 від 01.04.2004 року, за умовами якого КП "Харківські теплові мережі" зобов'язалось постачати ДП "Управління по експлуатації адміністративних будинків податкових органів Харківської області" теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а останній сплачувати вартість цієї енергії за встановленими тарифами.

Пунктом 6.3 зазначеного договору встановлено, що відповідач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує позивачу вартість, зазначеної в додатку 1 до договору кількості теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію споживач здійснює не пізніше 5 банківських днів з часу отримання рахунку на оплату.

Перевіряючи дотримання кожною із сторін взятих на себе зобов'язань судом встановлено, що за період з лютого 2012 року по квітень 2012 року позивач поставив відповідачу теплову енергію у гарячій воді на загальну суму 181 586,43 грн., що підтверджується актами, які підписані та скріплені печатками сторін, оплату якої відповідач не здійснив, чим порушив свої зобов'язання по договору № 7132 від 01.04.2004 року, а тому з огляду на зазначене та враховуючи, що прийняття рішення про ліквідацію не виключає право вимоги до такої особи, суд першої інстанції правомірно задовольнив позов, і підстав для скасування рішення місцевого господарського суду за наведених апеляційним господарським судом мотиві не було.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2013 року скасувати, а рішення господарського суду Харківської області від 24.01.2013 року залишити без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

І.Д. Кондратова