Постанова № 30907925, 22.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2013 року Справа № 13/5026/1294/2012

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіПрокопанич Г.К.,суддівАлєєвої І.В., Євсікова О.О.,розглянувши касаційну скаргуРегіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаської областіна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 р. (головуючий суддя Чорногуз М.Г., судді Алданова С.О., Суховий В.Г.)на рішенняГосподарського суду Черкаської області від 16.10.2012 р. (суддя Скиба Г.М.) у справі№ 13/5026/1294/2012 Господарського суду Черкаської областіза позовомФонду державного майна України по Черкаської областідоТовариства з обмеженою відповідальністю "Хлібна нива"про зобов'язання звільнити приміщення та повернути його балансоутримувачу,за участю представників позивачаЯкимчук Ю.В.;відповідачане з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до ТОВ "Хлібна нива" про зобов'язання звільнити приміщення та повернути його балансоутримувачу.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 16 жовтня 2012 року у справі № 13/5026/1294/2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 р., в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з даними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційної інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 764 Цивільного кодексу України, п. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 34, 34 ГПК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників відповідача.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, місцевий та апеляційний господарські суди встановили наступне.

Регіональне відділення Фонду держаного майна України по Черкаській області (орендодавець) та ТОВ "Хлібна нива" (орендар) 30.10.2003 р. уклали договір оренди державного майна № 67 (далі - договір).

Згідно з п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме: лікеро-горілчаний цех площею 2.501 кв. м, вартістю 2.405.000 грн.; спиртосховище (частина) площею 53 кв. м, вартістю 105.400 грн.; ангар площею 570 кв. м, вартістю 111.200 грн. Майно знаходиться за адресою: Черкаська область, Кам'янський район, с. Косарі, вул. Кірова, та перебуває на балансі державного підприємства "Косарський спиртовий завод".

Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - серпень 21.453,80 грн.

Пунктом 11.1 договору встановлено, що договір укладено строком на десять років, він діє з 01 жовтня 2003 року до 01 жовтня 2013 року.

Сторони 01 жовтня 2003 року підписали акт прийому-передачі вищевказаного майна.

В зв'язку з реорганізацією державних підприємств спиртової промисловості (постанова Кабінету Міністрів України від 30.11.2010 р. № 779) договором № 3 від 27.05.2011 р. внесено зміни до договору та замінено первісного балансоутримувача на Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт".

Договором № 3 від 28 травня 2012 року сторони внесли зміни до п. 10.1 договору та виклали його в наступній редакції: "Цей договір укладено строком на 2 роки, що діє з 12 червня 2010 року до 11 червня 2012 року (включно)".

Листом від 30 березня 2012 року № 11-04-1192 орендодавець звернувся до орендаря з повідомленням про необхідність подати до регіонального відділення новий прорецензований звіт про вартість орендованого майна та попереджено орендаря, що в разі ненадання до 15 травня 2012 року необхідних документів договір оренди буде розірвано, а майно повернуто балансоутримувачу.

Позивач 15 травня 2012 року звернувся до відповідача з повідомленням, що 11 червня 2012 року закінчується строк дії договору оренди № 67, враховуючи відсутність інформації стосовно позиції балансоутримувача, а також дозволу органу управління державним майном Міністерства аграрної політики та продовольства України на пролонгацію, Регіональне відділення немає можливості продовжити дію зазначеного договору.

Листом № 159 від 21 травня 2012 року ТОВ "Хлібна нива" направило інформаційний запит до Регіонального відділення, в якому вказало про намір продовжити термін дії договору та просить повідомити про виконання умов договору.

Регіональне відділення ФДМУ по Черкаські області листом № 11-04-1859 від 25 травня 2012 року повідомило, що станом на 24 травня 2012 року заборгованість з орендної плати за договором відсутня, орендоване майно застраховано, проте мали місце порушення щодо терміну перерахування орендної плати та не виконано вимоги Регіонального відділення, зазначені в листі від 30 березня 2012 року № 11-04-1192, щодо необхідності подання довідки балансоутримувача про належне виконання умов зазначеного договору.

Позивач 25 травня 2012 року листом № 11-04-1857 направив запит до балансоутримувача - ДП "Укрспирт" щодо виконання орендарем умов договору в частині відшкодування витрат на утримання орендованого майна.

ДП "Укрспирт" листом від 12 червня 2012 року № 02-17-2/98/1 повідомило позивача про те, що наявна заборгованість з боку орендаря за комунальні послуги становить 42.282 грн. 88 коп., в тому числі мали місце порушення термінів сплати за комунальні послуги.

Орендар 13 липня 2012 року отримав від орендодавця лист № 11-04-2549 від 09 липня 2012 року про припинення дії договору у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено, та відсутністю дозволу Міністерства аграрної політики України на продовження зазначеного договору оренди. Також повідомлено орендаря про необхідність протягом десяти днів з дати отримання даного повідомлення сплатити за фактичний час перебування на орендованих площах, повернути майно балансоутримувачу та надати до Регіонального відділення акти повернення майна.

У відповідь на вищевказаний лист орендар 16 липня 2012 року повідомленням №233 заперечив факт припинення договору, мотивувавши це тим, що Регіональне відділення порушило місячний строк, який дає право на звернення із заявою про припинення договору.

На даний час орендоване майно не повернуто та перебуває у користуванні ТОВ "Хлібна нива", що стало підставою звернення позивача до суду.

Частиною 1 ст. 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Пунктом 10.6 договору (зі змінами) сторонами погоджено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається поновленим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що позивач не надав належних та допустимих доказів припинення договору оренди майна, у позивача відсутні поважні причини пропуску місячного строку направлення орендарю вимоги про припинення дії договору. Також суди відзначили, що позивач не надав доказів про наміри подальшого використання спірного майна чи наявність інших претензій до відповідача стосовно належного використання спірного орендованого майна, та не враховує переважне право орендаря на продовження договору на використання орендованого майна.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками судів з огляду на таке.

Продовження договору оренди регулюється, зокрема, ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з якою у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Укладення договору оренди на новий термін регулюється, зокрема, ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з якою після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Враховуючи наведене, колегія суддів відзначає, що неповідомлення відповідача у встановлений ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строк про намір власника використовувати орендовані приміщення для власних потреб не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання звільнити приміщення, та, тим більше, не є підставою для висновку про те, що такий договір є продовженим, оскільки продовження договору оренди врегулюванні ч. 2 ст. 17 вказаного Закону.

Також ст. 17 вказаного Закону не встановлює такого правового наслідку як продовження договору в разі неповідомлення орендаря за три місяці про намір орендодавця використовувати орендоване майно для власних потреб.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься у п. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дії договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється (що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 03.06.2008 р. у справі № 2-11/9948-2007).

Господарськими судами встановлено і матеріалами справи підтверджено, що на дату закінчення строку договору оренди мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, про що свідчать листи позивача від 30 березня 2012 року № 11-04-1192, від 15 травня 2012 року № 11-04-1713 та від 09 липня 2012 року № 11-04-2549, в яких позивач повідомляв відповідачу про закінчення терміну дії договору оренди необхідність повернути балансоутримувачу орендовані приміщення.

Таким чином, термін дії договору оренди державного майна скінчився 11 червня 2012 року.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Оскільки факту погодження продовження строку дії спірного договору, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, судами встановлено не було, колегія суддів вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення, припинити провадження у справі.

Оскільки колегією суддів встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування в цій справі, з'ясовані судами першої та апеляційної інстанції з достатньою повнотою, але допущено помилки в застосуванні норм матеріального права, через що висновки суду першої і апеляційної інстанції не відповідають цим обставинам, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню. Щодо позовних вимог колегія суддів приймає нове рішення про їх задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд справи судами попередніх інстанцій та за подання касаційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаської області задовольнити.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 16.10.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 р. у справі №13/5026/1294/2012 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібна нива" (вул. Кірова, 1, с. Косарі, Кам'янський район, Черкаська область, 20813, код ЄДРПОУ 32480414) звільнити орендовані приміщення (лікеро-горілчаний цех площею 2.501 кв. м, спиртосховище (частина) площею 53 кв. м, ангар площею 570 кв. м, що знаходяться за адресою: Черкаська область, Кам'янський район, с. Косарі, вул. Кірова) та передати їх за актом прийому-передачі Державному підприємству спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (вул. Гагаріна, 16, м. Бровари, Київська область, 07400, код ЄДРПОУ 37199618).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібна нива" (вул. Кірова, 1, с. Косарі, Кам'янський район, Черкаська область, 20813, код ЄДРПОУ 32480414) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаської області (бул. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21368158) 2.412,40 гр. судових витрат.

Видачу наказів доручити Господарському суду Черкаської області.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич суддіІ.В. Алєєва О.О. Євсіков