Постанова № 30907920, 23.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року Справа № 5009/2090/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М. - доповідач,суддів:Акулової Н., Владимиренко С.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.2013ру справі№ 5009/2090/12 господарського суду Запорізької областіза заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Українське зерно"до боржникаТовариства з обмеженою відповідальністю "АПК, ЛТД"провизнання банкрутомза участю представників сторін: від боржника:Куліченко М.В., розпорядник майнавід кредиторів:ОСОБА_6, за довіреністю (ФО ОСОБА_7.) Дажджанюк О.І., за довіреністю (ТОВ "Інформаційно-консультаційний центр розвитку підприємництва у Печерському районі") Лисенко Г.О., за довіреністю (ПАТ "ВіЕйБі Банк")

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.09.2012р. за результатами попереднього засідання у справі № 5009/2090/2012 (суддя Кричмаржевський В.А.) визнано конкурсними кредиторами:

- Приватне акціонерне товариство "Балтик Майстер" у розмірі - 937 509,47грн. із четвертою чергою задоволення та 1073грн. судових витрат із першою чергою задоволення.

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" у сумі -1 076.025,86грн. із четвертою чергою задоволення, 12 604,53грн. із шостою чергою задоволення.

- ОСОБА_7 у розмірі - 2 685 000 грн. із четвертою чергою задоволення та 3 219грн. судових витрат, не пов'язаних з провадженням справи про банкрутство, із шостою чергою задоволення.

- Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя у сумі - 109 965,87грн. з другою чергою задоволення.

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-консультаційний центр розвитку підприємництва у Печерському районі" у розмірі - 30 000 000 грн. із четвертою чергою задоволення та 1 113грн. судових витрат із першою чергою задоволення.

- Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Восток" у розмірі - 1 602 286,74грн. із четвертою чергою задоволення.

- Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" у розмірі - 675грн. із четвертою чергою задоволення та 1 113грн. судових витрат із першою чергою задоволення.

- Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" у розмірі - 27 319 675 грн. 31 коп. з першою чергою задоволення.

- Працівників підприємства-боржника - 48 902,44грн. з другою чергою задоволення вимог по заборгованості із заробітної плати.

Затверджено реєстр вимог кредиторів.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.2013р. у справі № 5009/2090/2012 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" м.Київ, на ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.09.2012р. у справі №5009/2090/12 - залишено без задоволення.

Ухвалу господарського суду в частині визнання конкурсним кредитором Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на суму 5 099 065,35грн. - змінено.

Кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (04119 м. Київ вул. Зоологічна, 5, код з ЄДР - 19017842) у сумі 5 099 065,35грн. штрафних санкцій (пеня, штраф) - віднесено до шостої черги задоволення.

В іншій частині ухвалу залишено без змін.

Не погодившись з постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.2013р, Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування постанови суду апеляційної інстанції , з вимогою передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування заявлених вимог , скаржник посилається на те , що вимоги Банку щодо стягнення штрафу, пені, інфляції забезпечені заставою та повинні бути включені до першої черги вимог кредиторів. Також, посилається на те, що розпорядник майна Коліченко М.В. під час здійснення своїх повноважень діяв в порушення приписів ст.3 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , та судами попередніх інстанцій доводи Банку в цій частині прийняті до уваги не були. Крім того, скаржник вважає вимоги гром. ОСОБА_7 до боржника необґрунтованими та недоведеними належними та допустимими доказами . При цьому, заявник касаційної скарги звертає увагу суду на незаконні дії ОСОБА_7 щодо підроблення документів, а саме вимоги від 15.10.10р. до ТОВ "АПК, ЛТД". Також, скаржник заперечує проти визнання грошових вимог ТОВ "Інформаційно-консультативний центр розвитку підприємництва у Печерському районі", вважає їх недоведеними належними та допустимими доказами . Банк вважає заявлені гром. ОСОБА_7 та ТОВ "Інформаційно-консультативний центр розвитку підприємництва у Печерському районі" вимоги фіктивними.

Кредитор, фізична особа ОСОБА_7, у відзиві на касаційну скаргу та представник кредитора в судовому засіданні проти вимог та доводів скаржника заперечує, вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

Кредитор, ТОВ "Інформаційно-консультаційний центр розвитку підприємництва у Печерському районі", у відзиві на касаційну скаргу та представник кредитора у судовому засіданні вважає скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Кредитором , ПАТ "ВіЕйБі Банк", до суду подано заяву б/н від 22.04.13р. про зупинення провадження у даній справі до розгляду пов'язаних з нею справ №401/11043/12 (2/199/703/13), №401/11272/12 (2/199/727/13), №С2-206/1206/430, № С2-206/109/13-ц про визнання недійсними договорів, на підставі яких фізичною особою ОСОБА_7 та ТОВ "Інформаційно-консультаційний центр розвитку підприємництва у Печерському районі" заявлені грошові вимоги до боржника, ТОВ "АПК, ЛТД".

Дане клопотання судовою колегією відхилене з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Таким чином, результати розгляду означених скаржником справ не впливають на оцінку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Крім того, слід зазначити, що заявником до суду не подано доказів прийняття до провадження апеляційних скарг Банку, а, також, результатів судових засідань Самарського районного суду м.Дніпропетровська у справах № С2/206/430 та №С2-206/109/13-ц, що відбулися 26.03.13р., тобто, що до порушення касаційного провадження у даній справі.

Окрім означеного, представником кредитора, ПАТ "ВіЕйБі Банк", в судовому засіданні заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ст. 1118 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга у випадках, передбачених пунктом 1 частини першої статті 107 цього Кодексу, розглядається протягом одного місяця, а у випадках, передбачених пунктом другим частини першої статті 107 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття касаційної скарги до провадження Вищим господарським судом України.

Строк розгляду касаційної скарги, встановлений вищеозначеною статтею закінчився, клопотань щодо продовження цього строку жодною з сторін не заявлено.

Таким чином, колегія суддів відхилила означене клопотання скаржника в зв'язку з необґрунтованістю та закінченням строку розгляду касаційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами попередніх інстанцій , Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.06.2012р. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК, ЛТД" , розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Куліченка М.В.

За наслідками підготовчого засідання від 18.06.2012р., визнані вимоги ініціюючого кредитора -Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" у розмірі - 1 073 664,34грн. основної заборгованості з подальшим включенням до четвертої черги задоволення та 23 703,22грн. пені - до шостої черги.

В офіційному друкованому органі "Урядовий кур'єр" № 114 від 27 червня 2012 року ініціюючим кредитором здійснена публікація оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК, ЛТД".

До господарського суду з грошовими вимогами до боржника надійшли заяви кредиторів: УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, ТОВ. НВП "Восток", м. Дніпропетровськ, ПрАТ "Балтик Майстер", м. Київ, ФСС з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення, фізичної особи ОСОБА_7, м. Дніпропетровськ, ТОВ "Інформаційно-консультаційний центр розвитку підприємництва у Печерському районі", м. Київ, ПуАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", м. Київ, Запорізького міського центру зайнятості.

Розпорядником майна подано до господарського суду реєстр вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.09.2012р. за результатами попереднього засідання у справі № 5009/2090/2012 (суддя Кричмаржевський В.А.) визнано конкурсними кредиторами:

- Приватне акціонерне товариство "Балтик Майстер" у розмірі - 937 509,47грн. із четвертою чергою задоволення та 1073грн. судових витрат із першою чергою задоволення.

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" у сумі -1 076.025,86грн. із четвертою чергою задоволення, 12 604,53грн. із шостою чергою задоволення.

- ОСОБА_7 у розмірі - 2 685 000 грн. із четвертою чергою задоволення та 3 219грн. судових витрат, не пов'язаних з провадженням справи про банкрутство, із шостою чергою задоволення.

- Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя у сумі - 109 965,87грн. з другою чергою задоволення.

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-консультаційний центр розвитку підприємництва у Печерському районі" у розмірі - 30 000 000 грн. із четвертою чергою задоволення та 1 113грн. судових витрат із першою чергою задоволення.

- Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Восток" у розмірі - 1 602 286,74грн. із четвертою чергою задоволення.

- Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" у розмірі - 675грн. із четвертою чергою задоволення та 1 113грн. судових витрат із першою чергою задоволення.

- Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" у розмірі - 27 319 675 грн. 31 коп. з першою чергою задоволення.

- Працівників підприємства-боржника - 48 902,44грн. з другою чергою задоволення вимог по заборгованості із заробітної плати.

Затверджено реєстр вимог кредиторів.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.2013р. у справі № 5009/2090/2012 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" м.Київ, на ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.09.2012р. у справі №5009/2090/12 - залишено без задоволення.

Ухвалу господарського суду в частині визнання конкурсним кредитором Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на суму 5 099 065,35грн. - змінено.

Кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (04119 м. Київ вул. Зоологічна, 5, код з ЄДР - 19017842) у сумі 5 099 065,35грн. штрафних санкцій (пеня, штраф) - віднесено до шостої черги задоволення.

В іншій частині ухвалу залишено без змін.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в оскаржених частинах з наступних підстав.

Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Згідно зі ст.41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

За приписами ст. 5 вказаного Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, зокрема із заробітної плати, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Виходячи зі змісту ст. 14 Закону кредитор, подаючи до господарського суду відповідну заяву самостійно визначає розмір таких вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.

Відтак, грошові вимоги кредитора до боржника повинні бути підтверджені відповідними доказами.

При цьому , заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

За приписами ст.15 Закону, у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

Тобто, у справі про банкрутство завдання господарського суду у попередньому засіданні полягає в перевірці заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів на предмет їх відповідності чинному законодавству.

При цьому, господарський суд не зв'язаний висновками боржника і розпорядника майна за результатами розгляду кредиторських вимог та вправі перевіряти законність та обґрунтованість заявлених до боржника вимоги в повному обсязі.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Частиною 2 ст. 1 Закону України "Про заставу" визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до п. 6 ст. 14 Закону про банкрутство розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

За приписами ч. 2 ст. 15 Закону вимоги щодо сплати неустойки (штрафів, пені) відносяться до реєстру окремо та задовольняються у шосту чергу відповідно до черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої статтею 31 Закону.

Відповідно до ст. 31 Закону вимоги, забезпечені заставою відносяться до вимог першої черги.

Положеннями статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Отже, законодавцем встановлено, що штрафні санкції не входять до складу грошового зобов'язання, а лише враховуються в реєстрі, оскільки не впливають і не визначають неплатоспроможність господарюючого суб'єкта.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку щодо включення вимог Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" у сумі 5 099 065,35грн., які складаються з нарахованих штрафних санкцій (пеня, штраф), до реєстру вимог кредиторів шостої черги.

Як про це вже було позначено вище, завдання господарського суду у попередньому засіданні полягає в перевірці заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів на предмет їх відповідності чинному законодавству, які повинні бути підтверджені певними засобами доказування.

При цьому, господарський суд не зв'язаний висновками боржника і розпорядника майна за результатами розгляду кредиторських вимог та вправі перевіряти законність та обґрунтованість заявлених до боржника вимоги в повному обсязі.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Також, слід зазначити, що в межах провадження справи про банкрутство, суд, встановлюючи грошові вимоги кредиторів, виходить із дійсності правочину до визнання в установленому законом порядку його недійсним .

Так, як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, підтверджується матеріалами справи та не спростовано під час касаційного провадження, грошові вимоги конкурсних кредиторів, як то фізичної особи ОСОБА_7 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-консультаційний центр розвитку підприємництва у Печерському районі" обґрунтовані та доведені у встановленому Законом порядку .

Порушення, наведені у касаційній скарзі , щодо прийняття та визнання грошових вимог означених вище кредиторів, відповідного підтвердження під час касаційного провадження не знайшли. Від так, доводи та вимоги скаржника в цій частині визнані судовою колегією необґрунтованими та не доведеними.

Стосовно скарги Банку на неправомірні дії розпорядника майна Боржника арбітражного керуючого Куліченка М.В., колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ст. 13 Закону з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно п. 9 ст. 13 цього Закону розпорядник майна зобов'язаний: розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку; повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником; вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; скликати збори кредиторів; надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено справу про банкрутство; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; виконувати інші функції, передбачені цим Законом.

У відповідності до ч.10 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при здійсненні своїх повноважень розпорядник майна зобов'язаний діяти добросовісно, розумно, враховувати інтереси боржника та його кредиторів. Розпорядник майна несе відповідальність за неналежне виконання своїх повноважень відповідно до законодавства України.

Проте, ні судами попередніх інстанцій, ні під час касаційного провадження порушень наведених ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" встановлено не було, доводи Банку в цій частині є безпідставними та недоведеними.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, більш того стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскаржених судових актах, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди першої та апеляційної інстанцій відповідно до статей 43, 101 Господарського процесуального кодексу України розглядаючи справу, розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином з'ясували зміст зобов'язальних правовідносин сторін, дійшовши законних та обґрунтованих висновків за наслідками розгляду даного спору.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.2013р. по справі № 5009/2090/12 залишити без змін.

Головуючий суддя: М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко