Постанова № 30907907, 24.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 року Справа № 5009/4271/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПолякова Б. М., суддівКоваленка В. М., Короткевича О. Є. (доповідач у справі), розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову та постановуДонецького апеляційного господарського суду від 13.02.2013 року Господарського суду Запорізької області від 21.11.2012 року у справі№ 5009/4271/12 за заявою доПриватного підприємства "Рембудкомплект-Плюс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксілайф" пробанкрутство

в судовому засіданні взяли участь представники : не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Запорізької області від 21.11.2012 року визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Оксілайф" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі № 5009/4271/12, призначено ліквідатора банкрута та зобов'язано ліквідатора вчинити певні дії, також зобов'язано Державну податкову службу у м. Києві здійснити перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксілайф".

Державна податкова служба у м. Києві та Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скагою на вказану постанову так як вважає, що при винесені вказаної постанови порушено вимоги ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та обмежує права податкового органу по здійсненню ними своїх повноважень.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2013 року (головуючий: Геза Т. Д., судді: Кододова О. В., Манжур В. В.) апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва та Державної податкової служби у м. Києві на постанову господарського суду Запорізької області від 21.11.2012 року залишено без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області від 21.11.2012 року - без змін.

Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва не погодилась з рішенням суду та звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2013 року та постанову господарського суду Запорізької області від 21.11.2012 року з посиланням на те, що рішення є необґрунтованими та винесеними з порушенням вимог законодавства.

Вищий господарський суд України ухвалою від 11.04.2013 року прийняв касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2013 року та постанову господарського суду Запорізької області від 21.11.2012 року у справі №5009/4271/12 до провадження та призначив касаційну скаргу до розгляду.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В апеляційних скаргах скаржники зазначають, що судом апеляційної інстанції прийнято необґрунтоване рішення, без врахувань ст. 33, 34, 43, ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи Приватне підприємство "Рембудкомплект-Плюс" звернулось до суду з заявою про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксілайф", з урахувань положень ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закон).

15.11.2012 року порушено провадження у справі №509/4271/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксілайф", з урахувань положень ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та зобов'язано заявника надати певні документи в тому числі довідку про неподання боржником податкових декларацій до податкових органів на момент розгляду справи та інші документи.

Постановою суду від 21.11.2012 року визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру відносно боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксілайф" з урахуванням вимог ст. 52 Закону.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення суду першої інстанції про наявність підстав для визнання боржника банкрутом в порядку ст. 52 Закону є обґрунтованим та таким, що прийнято з урахуванням всіх обставин справи.

Однак як вбачається з матеріалів справи Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва та Державна податкова служба в м. Києві звернулись з апеляційними скаргами на постанову господарського суду Запорізької області від 21.11.2012 року до суду апеляційної інстанції.

В своїй апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва зазначає, що згідно поданих до податкового органу податкових декларацій підприємство - боржника відобразило валовий дохід за 2009 рік в сумі 19 250 грн. та валових витрат - 17 942 грн., за 2010 рік валовий дохід - 45 108 грн., а валові витрати - 33 947, за 2011 рік дохід - 1 417, а витрати - 1 250, за 2012 рік дохід - 62 220 грн., а витрати 60 024 грн.

Державна податкова служба в м. Києві в своїй апеляційній скарзі також звертає на це увагу суду, долучає до апеляційної скарги копії вказаних декларацій та зазначає, що вказані факти свідчать про ведення боржником фінансово-господарської діяльності зі значними оборотними коштами. Окрім того вказує, що боржником 20.09.2012 року подано декларацію за серпень 2012 року.

Як свідчить зміст постанови суду апеляційної інстанції, якою апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва та Державної податкової служби в м. Києві залишено без задоволення, судом апеляційної інстанції не розглянуто по суті всіх викладених в апеляційних скаргах доводів та вимог.

Відповідно до статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно зі статтею 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми; а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

Відповідно до частини 2 статті 1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно з приписами статті 1119 ГПК України у разі, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом.

Виходячи із викладеного та враховуючи, що оцінка доказів і з'ясування обставин у справі на підставі статті 1117 ГПК України знаходяться поза межами компетенції суду касаційної інстанції, а прийнятий у справі судовий акт не можна вважати законними та обґрунтованими, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва у справі №5009/4271/12 задовольнити частково.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2013 року у справі №5009/4271/12 скасувати та передати справу на розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Головуючий Б. М. Поляков

Судді В. М. Коваленко

О. Є. Короткевич