Постанова № 30907830, 23.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року Справа № 5009/4165/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого Овечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,за участю представників:позивача -не з'явились,відповідача прокуратури -ОСОБА_6, -Гудименко Ю.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргузаступника прокурора Донецької областіна постановуДонецького апеляційного господарського суду від 19.02.2013у справі№5009/4165/12 за позовомБердянського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Бердянської міської радидофізичної особи-підприємця ОСОБА_6про відшкодування 65509,96 грн. шкоди, завданої злочином внаслідок незаконного рибного промислу ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.12.2012 (суддя Гончаренко С.А.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2013 (судді: Дучал Н.М., Склярук О.І., Ушенко Л.В.), в позові відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог.

Заступник прокурора Донецької області в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.1172 ЦК України, ст.ст.34,63 Закону України "Про тваринний світ" та ст.ст.38,43 ГПК України. Зокрема, скаржник вважає, що договором підряду від 25.11.2010 та талону №4 від 01.12.2010, на підставі яких ОСОБА_7 обіймав посаду бригадира прибережного лову ПП ОСОБА_6 та ним здійснювався вилов водних живих ресурсів під час виконання промислового лову, спростовується висновок апеляційного суду про те, що 07.12.2010р. з 9 год. до 16 год. завдання на вилов бичка механічною драгою відповідачем ОСОБА_7 (підряднику) не надавалося та ОСОБА_7, діючи у цей період поза межами трудових чи цивільно-правових відносин з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, самовільно, для своїх власних потреб та поза строками діючого завдання замовника здійснював лов бичка механічною драгою (браконьєрство). Крім того, на думку прокуратури, відповідач під час здійснення промислового лову 07.12.2010р. перебував на судні СМБ-40 та безпосередньо керував виловом водних живих ресурсів, що підтверджується матеріалами кримінальної справи, зокрема, свідченнями ОСОБА_7 Заявник також вказує на помилкове посилання суду першої інстанції на виправдувальний вирок у кримінальній справі №1-165/11, який скасовано 19.12.2011р., та на неправомірне залишення судами без задоволення клопотання прокуратури про витребування з Бердянського міськрайонного суду кримінальної справи №1-882/2011(801/72/2012) за обвинуваченням ОСОБА_7 по ч.1 ст.249, ч.1 ст.364 Кримінального кодексу України, в матеріалах якої містяться всі докази, що підтверджують завдання шкоди інтересам держави та розкривають характер відносин між підсудним ОСОБА_7 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, а саме оригінали документів, показання свідків та посадових осіб Азовдержрибоохорони.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників відповідача та прокуратури, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані рішення та постанова - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Запорізької області з наступних підстав.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про відмову в позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що:

Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів несуть особи, винні у незаконному вилученні об'єктів водних живих ресурсів із природного середовища. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати збитки, заподіяні ними внаслідок порушення вимог цього Тимчасового порядку, правил рибальства та інших нормативних і законодавчих актів з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, у порядку та розмірах, встановлених законодавством (п.п.52,54 Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою КМ України від 28.09.1996р. №1192).

Розрахунок збитків, заподіяних рибному господарству України юридичними та фізичними особами (підприємцями), у тому числі іноземними, унаслідок незаконного (з порушенням правил рибальства і охорони водних живих ресурсів) добування або знищення запасів водних живих ресурсів у територіальних та внутрішніх водах, на континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні України, здійснюється на підставі Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, затвердженої наказом Міністерства аграрної промислової політики України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 12.07.2004 за №248/273 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.11.2004 за №1446/1045 (далі - Методика).

Відповідно до п.1.3 Методики підставою та основними вихідними даними для розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству порушенням правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, можуть бути акти, рапорти, повідомлення, службові записки, фотографії та інші документи, складені посадовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства та посадовими особами їх територіальних органів, посадовими особами підприємств, установ та організацій, що здійснюють охорону, використання і відтворення тваринного світу, та громадськими інспекторами у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, та особами, що безпосередньо спостерігали ті або інші вияви спричинення збитків, прямі підрахунки і виміри, результати контрольних ловів, а також офіційні відомості науково-дослідних установ та організацій про стан сировинних запасів даного об'єкта промислу та інші аспекти спричинення збитків.

За приписами пункту 1.4 Методики збитки відшкодовуються, у разі: загибелі риби (на всіх стадіях розвитку), інших водних живих ресурсів, а також їх незаконного вилучення з водних об'єктів; зменшення запасів риби, інших водних живих ресурсів при погіршенні умов їх існування і відтворення.

Наданий до матеріалів справи розрахунок збитків до протоколу №034433/034434 від 07.12.2010 здійснений за формулами, встановленими п.4 Методики для підрахування збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок загибелі чи незаконного вилучення риби, інших водних живих ресурсів (на всіх стадіях розвитку). Проте, з розрахунку не вбачається, станом на яку дату його складено, на який момент та на підставі яких документів було визначено використану під час здійснення розрахунку роздрібну ринкову ціну в регіоні на продукцію, виготовлену з 1 кг сировини риби, та які вихідні дані покладені в основу розрахунку.

За приписами ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 на виконання вимог п.1.2 Інструкції про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 11.11.2005 №623/404, був розроблений та затверджений Технологічний процес лову волокушею в Азовському морі, яким передбачено (технологічна операція №4), що в межах лову діє цивільно-правова угода від 01.12.2010 на лов водного біологічного ресурсу. Для досягнення високого фінансово-економічного результату роботи судна з урахуванням рекомендацій ПП "Група науково-промислових досліджень" №66 від 18.03.2010 лов піленгаса волоком здійснювати з 18 години 00 хвилин до початку світанку. Закінчення обов'язків бригадира (відповідального за лов) підрядника відбувається в момент останнього запису в Журналі на вилучення водного біологічного ресурсу, тобто цивільно-правових відносин в рамках угоди.

Таким чином, відповідно до технологічного процесу, розробленого та затвердженого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, та цивільно-правової угоди від 01.12.2010, відповідачем ОСОБА_7 було надано завдання на лов піленгаса волокушею з 18 години вечора і до початку світанку.

Проте, рапорт держінспектора від 07.12.2010 та акт обстеження транспортного засобу, приладь лову, добутої риби та морепродуктів від 07.12.2010 свідчать про виявлення держінспектором Азоврибохорони на судні СМБ 40, порушник ОСОБА_7, драги та риби-бичка о 15 год. 30 хв. та о 16 год. 30 хв. відповідно.

Крім того, за результатами службового розслідування (акт службового розслідування від 20.11.2012р.), проведеного Громадською організацією "Запорізька регіональна асоціація рибопромисловців, орендарів та власників землі "Приазов'я", членами якої є ОСОБА_6 та ОСОБА_7, комісія дійшла висновків, що ОСОБА_7 не порушував вимог Тимчасових правил рибальства в Азовському морі та вимог Технологічної інструкції під час лову піленгаса волокушею. ОСОБА_7 самовільно, на власний розсуд та для своїх власних потреб, поза строками діючого завдання здійснював лов бичка мехдрагою, що можна вважати браконьєрством, а не порушенням законного промислового лову в установлені угодою строки.

Отже, вірним є висновок суду першої інстанції, що, здійснюючи лов бичка механічною драгою в басейні Азовського моря 07.12.2010р., ОСОБА_7 діяв поза межами трудових та/чи цивільно-правових відносин з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, що унеможливлює застосування до останнього відповідальності у вигляді відшкодування шкоди відповідно до ст.1172 ЦК України.

Проте, колегія не може погодитися з передчасними висновками апеляційного суду з огляду на таке.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 63 Закону України "Про тваринний світ" порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні, зокрема, в: порушенні правил використання об'єктів тваринного світу; незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об'єктів тваринного світу; виготовленні, зберіганні, реалізації та застосуванні заборонених знарядь добування тварин, тощо. Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Пунктом 13.2 Режиму спеціального промислового рибальства в басейні Азовського моря у 2010 році, затвердженого наказом Державного комітету рибного господарства України від 26.07.2010 №267 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2010р. за №661/17956, дозволено ведення промислу бичків механізованими драгами в Азовському морі вздовж українського узбережжя від краю Бердянської коси до маяка острова Бирючий на відстані від берега до 30 миль на акваторії, обмеженій на заході лінією "мис Зюк - маяк острова Бирючий", на сході - лінією "край Бердянської коси - буй Єленінської банки (46 град. 35,7' пн.ш., 37 град. 24,3' сх.д.) - буй Железинської банки (46 град. 13,5' пн.ш., 37 град. 25,0' сх.д.)" та ручними драгами, волоками, ятерами вздовж українського узбережжя Азовського моря від Керченської протоки до краю Бердянської коси, на відстані від берега до 12 миль - до 30 листопада.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на незаконність здійснення посадовою особою ПП "ОСОБА_6" ОСОБА_7 (бригадиром та підрядником) 07.12.2010р. рибного добувного промислу та обумовлену цим наявність передбачених ст.1172 ЦК України підстав для відшкодування 65509,96 грн. шкоди, заподіяної державним інтересам внаслідок вчинення злочину працівником відповідача.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Як встановлено судами, 25.11.2010р. між ОСОБА_7 (підрядник) та ПП ОСОБА_6 (замовник) був укладений договір підряду, за умовами якого підрядник зобов'язується виконувати роботу бригадира та власними силами на свій ризик у відповідності до чинного законодавства організовувати вилов риби з акваторії Азовського моря в осінній період.

Відповідно до розділу 4 договору підряду від 25.11.2010 підрядник несе відповідальність в повному обсязі за порушення, що стались з його вини.

На підставі цивільно-правових угод від 01.12.2010 та від 04.12.2010, укладених між ФОП ОСОБА_6 та громадянином ОСОБА_7, останній прийняв до виконання наступні роботи: лов риби (з 06.12.2010р. по 31.12.2010р.), вихід в море (2 дні: 7 й 9) та перегін судна до місця промислу та назад, управління судном відповідно.

07.12.2010р. державним інспектором Азовдержрибоохорони відносно ОСОБА_7 складений протокол №034433/034434 про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано, що в квадраті 23-з Азовського моря 07.12.2010р. відповідальний за лов бригадир ПП "ОСОБА_6" ОСОБА_7 згідно талону №4 від 01.12.2010 на судні СМБ-40 ЯЗП 3188а здійснював промисловий лов з порушеннями, а саме: лов здійснював забороненим приладом лову - бичковою драгою замість вказаного в талоні приладу лову - волокуші; виловив рибу: бичок вагою 1041 кг. Використання бичкової драги в даний період заборонено. Розрахунок збитків буде здійснений згідно з Методикою розрахунку збитків (п.5 протоколу). Порушені ст.ст.34,63 Закону України "Про тваринний світ", п.п.9.8,11.10 Тимчасових правил промислового рибальства в басейні Азовського моря, п.п.6.2,6.3.1 Інструкції про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів, за що передбачена відповідальність за ст.85 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У порушника виявлені (п.6 протоколу): судно СМБ-40 ЯЗП 3188а; бичкова драга - 1 шт.; риба: бичок 1041 кг; промисловий журнал; талон №4 від 01.12.2010. З рапорту держінспектора Азовдержрибоохорони вбачається, що порушення виявлено близько 15 год. 30 хв.

Іхтіологом І категорії Бердянського територіального відділу Азовдержрибоохорони відповідно до Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 12.07.2004 №249/273 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.11.2004р. за №1446/10045, здійснений розрахунок збитків до протоколу №034433/034434 від 07.12.2010, розмір якого склав 65509,96 грн.

Постановою Бердянського природоохоронного міжрайонного прокурора від 04.01.2011 стосовно бригадира ПП "ОСОБА_6" ОСОБА_7 порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.249, ч.1 ст.364 Кримінального кодексу України.

Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23.05.2012 у кримінальній справі №1-882/2011 ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України у зв'язку зі зміною обставин. Цивільний позов Бердянського міжрайонного природоохоронного прокурора залишено без розгляду.

В обґрунтування недоведеності підстав для задоволення позову місцевий господарський суд послався на виправдувальний вирок у кримінальній справі №1-165/11 (а.с.63-73), хоча заявник у поданій касаційній скарзі вказує на його скасування 19.12.2011р., не наводячи жодних доказів з цього приводу.

Згідно з ч.3 ст.35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Таким чином, на відміну від рішення господарського суду чи рішення суду з цивільної справи, які набрали законної сили, вироком суду з кримінальної справи не можуть встановлюватися факти, що мають преюдиціальне значення, зокрема, факт завдання шкоди певною особою, розмір шкоди тощо, за винятком випадку, коли у вироку відображено результати розгляду цивільного позову до особи, визнаної винною у вчиненні злочину.

Згідно ст.28 КПК України (в редакції, чинній на момент винесення Бердянським міськрайонним судом Запорізької області вироку від 30.09.2011) особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.

Таким чином, відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином, має здійснювати передусім та особа, що у встановленому законом порядку визнана винною у вчиненні злочину. Вказане випливає також зі змісту розділу 4 договору підряду від 25.11.2010, згідно якого підрядник несе відповідальність в повному обсязі за порушення, що сталися з його вини.

30.09.2011р. Бердянським міськрайонним судом Запорізької області по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_7 винесено виправдувальний вирок, яким, зокрема, відмовлено Бердянському міжрайонному природоохоронному прокурору у задоволенні цивільного позову про стягнення з ОСОБА_7 65509,96 грн. шкоди, завданої рибному господарству України.

Наведеним спростовуються помилкові посилання прокуратури на ч.1 ст.1172 ЦК України в обґрунтування доводів щодо доведеності завдання державі шкоди внаслідок вчинення злочину ОСОБА_7 як працівником відповідача.

Разом з тим, вказаним вироком встановлено певні факти, які в розумінні ч.3 ст.35 ГПК України можуть мати преюдиціальне значення при вирішенні даного спору, а саме: спільне вчинення ОСОБА_7 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 07.12.2010р. дій по вилову риби (бичка та піленгаса) із застосуванням волокуші, а не забороненого в даний час знаряддя вилову риби - механічної драги; знаходження в цей день ОСОБА_7 на судні СМБ-40 ЯЗП 3188а в якості працівника відповідача - рибака, а не бригадира тощо (а.с.70-71). З

Натомість згаданим вироком не встановлено тих обставин, що 07.12.2010р. з 9 год. до 16 год. ОСОБА_7 самовільно, для своїх власних потреб та поза строками діючого завдання замовника здійснював лов бичка механічною драгою (браконьєрство), чим спростовуються передчасні посилання апеляційного суду в підтвердження цих обставин виключно на комісійний акт службового розслідування від 20.11.2012, проведеного Громадською організацією "Запорізька регіональна асоціація рибопромисловців, орендарів та власників землі "Приазов'я", членами якої є ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Вказані фактичні обставини, в свою чергу, можуть свідчити про те, що відповідач під час здійснення промислового лову 07.12.2010 року перебував на судні СМБ-40 та безпосередньо керував виловом водних живих ресурсів, а ОСОБА_7, будучи підрядником за умовами укладеного з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 договору підряду від 25.11.2010, цього ж дня, з врахуванням талону №4 від 01.12.2010, діяв на виконання завдання замовника (відповідача), в зв'язку з чим, на спірні правовідносини поширюється дія положень ч.2 ст.1172 ЦК України.

Колегія також враховує, що сама по собі обставина розробки та затвердження фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 11.04.2010р. технологічного процесу лову волокушею в Азовському морі (а.с.43), за умовами якого ОСОБА_7 задля досягнення високого фінансово-економічного результату роботи судна рекомендовано здійснювати вилов піленгаса волокушею з 18 години вечора і до початку світанку, жодним чином не спростовує наявність завдання замовника на вилов іншої риби (бичка) в інший (денний) період (з 9 до 18 год.), оскільки це не заборонено ані укладеними між ОСОБА_7 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 договором підряду від 25.11.2010, цивільно-правовими угодами від 01.12.2010 та від 04.12.2010, ані талоном від 01.12.2010 №4, ані самим технологічним процесом.

Наведене не виключає наявність підстав вважати, що відповідач, будучи замовником за договором підряду, зобов'язаний відшкодувати завдану підрядником шкоду в силу приписів ч.2 ст.1172 ЦК України, оскільки промисловий вилов риби є об'єктивним наслідком виконання підрядником робіт за завданням замовника.

Відтак, касаційна інстанція визнає передчасним висновок судів попередніх інстанцій про те, що, здійснюючи лов бичка механічною драгою в басейні Азовського моря 07.12.2010р., ОСОБА_7 діяв поза межами трудових та/чи цивільно-правових відносин з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, що унеможливлює застосування до останнього відповідальності у вигляді відшкодування шкоди відповідно до ст.1172 ЦК України.

Водночас, відповідач не позбавлений права звернутися до підрядника з відповідними вимогами в регресному порядку.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій залишено поза увагою наступне.

Відповідно до ч.1 ст.38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Однак, судами в порушення приписів ст.ст.35,38 ГПК України помилково відхилено клопотання прокуратури про витребування з Бердянського міськрайонного суду кримінальної справи №1-882/2011(801/72/2012) за обвинуваченням ОСОБА_7 по ч.1 ст.249, ч.1 ст.364 Кримінального кодексу України, оскільки, не витребувавши матеріали вказаної справи, суди не перевірили чинність виправдувального вироку по кримінальній справі №1-165/11, яким встановлено певні факти, що мають преюдиціальне значення для даного спору, зокрема, щодо спільного вчинення ОСОБА_7 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 07.12.2010р. дій по вилову риби.

Крім того, як роз'яснено в абзацах 4 і 5 п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, в обґрунтування позовних вимог Бердянський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері посилається як на завдання державі шкоди внаслідок вчинення злочину працівником відповідача, так і на завдання державі шкоди його працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, а також на завдання державі шкоди підрядником, який діяв за завданням замовника. Проте, вказані підстави відповідальності за завдану шкоду мають різну правову природу та регулюються по-різному.

У зв'язку з цим, касаційна інстанція вважає за необхідне на підставі ст.11112 ГПК України доручити суду першої інстанції при новому розгляді справи надати прокурору та позивачу можливість уточнити предмет позову, встановити дійсні права та обов'язки сторін у спірних правовідносинах і з врахуванням приписів чинного законодавства вирішити спір відповідно до вимог закону.

Отже, наведене вище вимагає від суду касаційної інстанції встановлювати фактичні обставини справи, зокрема, щодо наявності чи відсутності завдання шкоди державі працівником чи контрагентом відповідача у заявленому розмірі, протиправної поведінки та вини порушника, причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями та шкодою, що безумовно виходить за межі перегляду справи в порядку касації (ч.2 ст.1117 ГПК України) та є підставою для скасування рішення і постанови з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з неповним встановленням та з'ясуванням судами обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до п.3 ст.1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вище процесуальні порушення, які були допущені судами першої та апеляційної інстанцій, неможливо усунути на стадії касаційного перегляду справи в силу недопустимості виходу касаційної інстанції за межі перегляду справи в порядку касації, оскільки відповідно до імперативних приписів ч.ч.1,2 ст.1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на вищенаведене, колегія вбачає підстави для часткового задоволення скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 25.12.2012 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2013 у справі№5009/4165/12 скасувати з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Головуючий, суддя В.Овечкін

Судді: Є.Чернов

В.Цвігун