Постанова № 30904789, 16.04.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

16 квітня 2013 року Справа № 823/911/13-а

11 год. 40 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

при секретарі - Лисенко С.С.,

за участю:

представників позивача приватного підприємства «Молеф» Морозова Л.Ф. - за посадою, ОСОБА_2.- за договором про надання правової допомоги,

представника відповідача державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби Івченко Я.В. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Молеф» до державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Молеф» звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про збільшення сум податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили суд його задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що відповідачем проведена позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з фізичними особами-підприємцями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за наслідками якої відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення про збільшення сум податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства.

Підставою для винесення таких рішень є завищення валових витрат та завищення податкового кредиту за господарськими операціями з фізичними особами-підприємцями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з тих підстав, що вони не мали фінансово-господарських можливостей для їх здійснення. Крім того, документи первинного бухгалтерського обліку складені з порушенням чинного законодавства, а тому не можуть бути підставою для їх включення при формуванні валових витрат та податкового кредиту. Однак позивач не погоджується з висновками податкового органу, оскільки здійснення господарських операцій підтверджується первинними бухгалтерськими документами - договорами купівлі-продажу на надання послуг, податковими та видатковими накладними, актами прийому-передачі товару, платіжними дорученнями про оплату товару. Розфасований контрагентами позивача товар в подальшому був реалізований іншим суб'єктам підприємницької діяльності.

Представник державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби проти позову заперечувала та просила суд залишити його без задоволення. В обґрунтування свого заперечення пояснила, що проведеною перевіркою встановлений факт завищення валових витрат та податкового кредиту внаслідок включення до його складу сум податку на додану вартість з придбання товару у контрагентів, діяльність яких є сумнівною або велася фіктивно, про що свідчить відсутність виробничих потужностей, трудових ресурсів та транспортних засобів, а тому взаємовідносини з ними проводилися без мети реального настання правових наслідків, а з метою заниження об'єкту оподаткування та ухилення від сплати податків. Як наслідок, відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення про збільшення сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства. Вважає дії державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби при прийнятті вказаних рішень законними та обґрунтованими.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, вивчивши наявні у справі докази суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що приватне підприємство «Молеф» зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код 21360122, та перебуває на обліку в державній податковій інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби як платник податків та інших обов'язкових платежів, та є платником податку на додану вартість (а.с. 58).

15.11.2012 р. державною податковою інспекцією у місті Черкаси Черкаської області проведена позапланова невиїзна документальна перевірка приватного підприємства «Молеф» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з контрагентами фізичними особами-підприємцями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за період з 01.04.2012 р. по 30.04.2012 р.(акт № 314/22-21/21360122 від 15.11.2012 р.) (а.с. 11-30).

Перевіркою встановлено, що між ПП «Молеф» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 були заключені договори про надання послуг від 14.09.2011 р. та купівлі-продажу товару від 10.10.2011 р. (а.с. 60, 61).

На виконання умов договорів фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 покупцю ПП «Молеф» надані: рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, акти прийомки-передачі товару (а.с. 67-80).

Угоди між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 про надання послуг з розфасовки мінеральних добрив були укладені 25.01.2012 р. та 20.02.2012 р. (а.с. 95, 96).

В підтвердження умов виконання цих угод позивачем до податкового органу були надані первинні документи бухгалтерського обліку, а саме: видаткові, податкові накладні та акти прийомки-передачі товару (а.с. 104-123).

В якості оплати товарно-матеріальних цінностей позивачем з фізичними особами-підприємцями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проведений безготівковий розрахунок, що підтверджено відповідними платіжними дорученнями (а.с. 66, 70, 74, 77, 107, 112, 116, 120, 124).

В свою чергу ПП «Молеф» реалізувало розфасоване контрагентами фізичними особами-підприємцями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мінеральне добриво ПП «Укртехпром-2001», ТОВ «Володимирське», ДСП «Комплекс», фермерському господарству «Елема», ПП «Елмон-спецсервіс», ПП «Агро успіх плюс», фермерському господарству «»Фермер», Холодноярській державній сортодослідній станції, ТОВ «Черкасибіохімзахист», виписавши при цьому видаткові та податкові накладні та отримавши кошти на рахунок за поставлений їм товар (а.с.87-90, 92-94, 127-130, 131-132, 134-136, 138-143, 145-154, 157-159, 162-164, 166-175, 178-180, 183-184).

ДПІ у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби був складений акт від 03.01.2012 р. № 1/17-2111/НОМЕР_1 про неможливість проведення зустрічної звірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 у зв'язку з його неявкою до відділу адміністрування податків з фізичних осіб, та відсутності у зв'язку з цим його пояснень та документації щодо господарських операцій з відвантаження продукції. У зв'язку з цим податковим органом зроблений висновок про те, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з підприємствами постачальниками та покупцями (а.с. 208-211).

19.07.2012 р. ДПІ у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби складена довідка про результати проведення зустрічної звірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 щодо документального підтвердження господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за період квітня 2012 року (акт № 122/17-417/НОМЕР_2 від 19.07.2012 р.) (а.с. 212-214).

При цьому зазначено, що звіркою фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з підприємствами покупцями та постачальниками за перевіряємий період у зв'язку з відсутністю товаротранспортних накладних та подорожній листів, які б свідчили про переміщення товару.

Таким чином перевіркою встановлено заниження ПП «Молеф» податку на прибуток в сумі 54956 грн. та податку на додану вартість у розмірі 50320 грн. в періоді, що перевірявся.

На підставі акту перевірки № 314/22-21/21360122 від 15.11.2012 р. державною податковою інспекцією у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби винесені податкові повідомлення-рішення: № 0005762301 від 30.11.2012 р. про збільшення сум грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства за основним платежем 54956 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 7644 грн. та № 0005772301 від 30.11.2012 р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 50320 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 12580 грн. (а.с. 31, 33).

Не погоджуючись з вказаними рішеннями ДПІ у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПІ у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби, державної податкової служби у Черкаській області та державної податкової служби України за наслідками розгляду яких податкові повідомлення-рішення від 15.11.2012 р. № 0005762301 та № 0005772301 залишені без змін, а скарги без задоволення (а.с. 42-57).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до вимог пункту 187.1. статті 187 Податкового кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За приписами пункту 198.1. статті 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За правилами пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно положення пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Відповідно до пункту 201.6. статті 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 201.7. статті 201 Податкового Кодексу визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (пункт 201.8. статті 201 Податкового кодексу).

Перевіркою державної податкової інспекції місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби підтверджено сплату позивачем сум податку на додану вартість за перевіряємий період, достовірність його нарахування та сплати, та законність формування податкового кредиту ,що підтверджується декларацією з податку на додану вартість та розшифровкою податкових зобов'язань з податкового кредиту в розрізі контрагентів за квітень 2012 р. (а.с. 195-202).

Вказана обставина підтверджується також документами, що були надані позивачем, а саме: податковими та видатковими накладними, оплатою придбаного товару та реалізованого товару, доказами подальшої поставки іншим контрагентам, що не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами перевірки.

Факт правомірності формування податкового кредиту позивачем, крім підтвердження його наданими суду доказами, не заперечується сторонами, зокрема представником відповідача.

З аналізу норм чинного законодавства та обставин справи суд приходить до висновку, що податкова накладна видана платником податку, який здійснює операції з постачання товарів, на вимогу покупця, та оформлена належним чином, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними, або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог чинного законодавства. Остання обставина не була предметом спору та визнається сторонами, а тому є достовірною. При цьому відповідальність суб'єкта господарювання наступає у випадку коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними вище документами, що в даному випадку виключається.

Відповідно до вимог пункту 135.1. статті 135 Податкового кодексу доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 135.2. статті 135 Податкового кодексу передбачено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Аналіз наведених положень Податкового кодексу свідчить про те, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені відповідними первинними документами, що відображають реальність господарської операції як підстави формування податкового обліку платника.

Щодо відсутності у контрагентів позивача фізичних осіб-підприємців ОСОБА_4 та ОСОБА_5 фінансово-господарських можливостей для здійснення комерційної діяльності, та її здійснення без мети реального настання правових наслідків, суд зазначає наступне.

Вказана обставина не може впливати на податковий облік підприємства при умові не доведення стороною товарності здійснення нею операцій та реальності спірних правовідносин.

За умови фактичного виконання сторонами спірних господарських операцій, порушення контрагентом податкового законодавства не можуть бути причиною позбавлення позивача права на податкову вигоду за умови відсутності доказів недобросовісності ПП «Молеф» як платника податків.

Крім того на заперечення представника державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про те, що основним документом, який підтверджує надання послуг з перевезення товару є товаротранспортна накладна і вказаний документ є підставою для віднесення ПДВ до складу податкового кредиту підприємства, суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. № 363 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568, затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила).

Відповідно до пункту 1 Правил подорожній лист - первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктами 11.1. та 11.3 Правил передбачено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Відповідно до листа Державної адміністрації автомобільного транспорту України від 21.04.2010 р. N 1802-04/09/19-10 на сьогоднішній день відсутні нормативно-правові акти, що регулюють питання заповнення первинної транспортної документації, а тому рекомендовано керуватись положеннями Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої спільним наказом Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України від 7 серпня 1996 року № 228/253, яка на момент виникнення спірних правовідносин втратила чинність.

Перевіркою державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби підтверджено сплату позивачем сум податку на додану вартість за перевіряємий період, достовірність його нарахування та сплати, та законність формування податкового кредиту.

Вказана обставина підтверджується документами, що були надані позивачем, а саме податковими деклараціями з податку на додану вартість, що були предметом перевірки відповідачем, податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями на оплату товару, що не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами перевірки.

З аналізу норм чинного законодавства та обставин справи суд приходить до висновку, що податкова накладна видана платником податку, який здійснює операції з постачання товарів, на вимогу покупця, та оформлена належним чином, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними, або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог чинного законодавства. Остання обставина не була предметом спору та визнається сторонами, а тому є достовірною. При цьому відповідальність суб'єкта господарювання наступає у випадку коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними вище документами, що в даному випадку виключається.

Проте суд зазначає, що відсутність одного з обов'язкових реквізитів податкової накладної за наявності інших доказів не заперечує факту здійснення господарської операції суб'єктами підприємницької діяльності.

З наведеного суд приходить до висновку про безпідставність твердження представників відповідача про неправомірність включення до податкового кредиту сум, не підтверджених податковими накладними, дані яких не дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Визначення терміну «господарська операція» міститься у статті 1 Закону № 996-XIV, відповідно до якого господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, обов'язковою ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського та податкового обліку є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до положень цієї статті первинні документи бухгалтерського обліку повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. за № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Суд дослідив надані позивачем копії видаткових та прибуткових накладних по господарським операціям з фізичними особами-підприємцями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо купівлі-продажу товару та надання послуг та прийшов до висновку про фактичне здійснення господарських операцій з придбання позивачем товару в періоді, що перевірявся.

Отже, судом встановлено, що позивач виконав вимоги статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» щодо документального оформлення фактів здійснення господарських операцій та вимоги статті 7 Закону № 168/97-ВР та в підтвердження правомірності формування податкового кредиту за квітень 2012 року за податковими накладними, виданими його контрагентами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надав всі передбачені діючим законодавством України документи.

З підстав викладеного та наданих доказів суд приходить до висновку про правомірність дій позивача щодо формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних у відповідних звітних періодах, та протиправності дій державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби по складенню податкових повідомлень-рішень від 30.11.2012 р. № 0005762301 про збільшення суми податку на прибуток підприємства за основним платежем 54956 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 7644 грн. та № 0005772301 про збільшення суми податку на додану вартість за основним платежем 50320 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 12580 грн.

Відповідно до вимог частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 30.11.2012 р. № 0005762301 про збільшення суми податку на прибуток підприємства за основним платежем 54956 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 7644 грн.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 30.11.2012 р. № 0005772301 про збільшення суми податку на додану вартість за основним платежем 50320 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 12580 грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1255 (одну тисячу двісті п'ятдесят п'ять) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань

Повний текст постанови виготовлений 22 квітня 2013 року.