Постанова № 30903789, 16.04.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/777/13-a

"16" квітня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

Головуючого судді Жука А.В.

секретар судового засідання: Шаблій Ю.П.

за участю:

представника позивача: Гаврилець О.В.

представника відповідача: Чайнюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільський центральний універмаг"

до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільський центральний універмаг" звернулось до суду з позовною заявою до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби (далі по тексту - Тернопільська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення - рішення №0000052230 від 08.01.2013.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів викладених в позовній заяві, вказавши, що оскільки ТОВ "Тернопільський центральний універмаг" не є продавцем (постачальником) електричної енергії для своїх орендарів, а лише отримує компенсацію за використану електричну енергію, як орендодавець, який придбаває таку електричну енергію у ВАТ "Тернопільобленерго". Таким чином, на думку позивача ним не здійснюється торговельна діяльність у пунктах продажу товарів, а отже і не повинно було придбавати торговий патент на такий вид діяльності. У зв'язку із цим представник позивача просив позов задовольнити та визнати протиправним і скасувати оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечила з мотивів викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов, просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

У період з 12.12.2012 по 20.12.2012 посадовими особами Державної податкової служби у Тернопільській області на підставі направлень на проведення перевірки №421/22-3, №422/22-3 від 11.12.2012 було проведено перевірку ТОВ "Тернопільський центральний універмаг", про що було складено акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв від 20.12.2012 (т. І а.с. 13-14).

Зокрема в акті відображено, що ТОВ "Тернопільський центральний універмаг" розрахункові операції за готівкові кошти при постачанні товару (продаж електроенергії) в 2011 та 2012 роках проводилися через реєстратор розрахункових операцій. Згідно пп. 14.1.191 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2012 постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. З метою застосування терміна "постачання товарів" електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром. TOB «Тернопільський ЦУМ» протягом 2011 та 2012 років здійснювалося постачання товарів (торгівля електроенергією) без придбання відповідного торгового патенту та оплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності. В 2011 році вартість патенту становила 376,00 грн. в 2012 році - 429,00 грн., а отже допущено порушення пп. 267.1.1. п. 267.1. ст. 267 розділу XII Податкового кодексу України.

26 грудня 2012 року ТОВ "Тернопільський центральний універмаг" в порядку п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України подало заперечення до акту перевірки (т. І а.с. 15-17).

За наслідками розгляду заперечень до акту перевірки ДПС у Тернопільській області надіслало 29.12.2012 на адресу ТОВ "Тернопільський центральний універмаг" лист "Про розгляд заперечення" №16513/10/22-311/398, в якому вказало, що не вбачає підстав для незастосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача у даній справі (т. І а.с. 18).

08 січня 2013 року Тернопільською ОДПІ на підставі акту перевірки №152/19/19/22/14050674 від 20.12.2012 було винесено податкове повідомлення - рішення форми "Р" №0000052230, яким згідно з п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ, п. 125.1 ст. 125 Податкового кодексу України ТОВ "Тернопільський центральний універмаг" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів", код платежу 5021080900, на суму 14809,00 гривень.

18 січня 2013 року ТОВ "Тернопільський центральний універмаг" звернулось зі скаргою на вказане податкове повідомлення - рішення до ДПС у Тернопільській області.

Рішенням ДПС у Тернопільській області "Про результати розгляду скарги" №1501/10/10-207/46 від 12.02.2013 податкове повідомлення - рішення №0000052230 від 08.01.2013 залишено без змін, а скарга - без задоволення.

22 лютого 2013 року ТОВ "Тернопільський центральний універмаг" звернулось зі скаргою на вказане податкове повідомлення - рішення до ДПС України.

Рішенням ДПС України "Про результати розгляду скарги" №3218/6/10-2415 від 11.03.2013 оскаржуване податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Не погодившись із оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням №0000052230 від 08.01.2013 ТОВ "Тернопільський центральний універмаг" оскаржило його до суду.

Як вбачається з акту перевірки №152/19/19/22/14050674 від 20.12.2012, посадовими особами податкового органу було встановлено порушення ТОВ "Тернопільський центральний універмаг" пп. 267.1.1. п. 267.1. ст. 267 розділу XII Податкового кодексу України, що виявилось у "постачанні товарів (торгівля електроенергією) без придбання відповідного торгового патенту та оплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності".

Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності: а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів; б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти; г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

Згідно положень пп. 14.1.246 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України торговельна діяльність для цілей розділу XII цього Кодексу - роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток;

Підпунктом 14.1.211 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу товарів визначено, що пункт продажу товарів для цілей розділу XII цього Кодексу - це:

- магазин, інша торговельна точка, що розташовані в окремому приміщенні, будівлі або їх частині, і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;

- кіоск, палатка, інша мала архітектурна форма, яка розташована в окремому приміщенні, але не має вбудованого торговельного залу для покупців;

- автомагазин, розвозка, інший вид пересувної торговельної мережі;

- лоток, прилавок, інший вид торговельної точки у відведеному для торговельної діяльності місці, крім лотків і прилавків, що надаються в оренду суб'єктам господарювання - фізичним особам та розташовані в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі - ринків усіх форм власності;

- стаціонарна, малогабаритна і пересувна автозаправна станція, заправний пункт, який здійснює торгівлю нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом;

- фабрика-кухня, фабрика-заготівельня, їдальня, ресторан, кафе, закусочна, бар, буфет, відкритий літній майданчик, кіоск, інший пункт ресторанного господарства;

- оптова база, склад-магазин, інші приміщення, що використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток;

Таким чином виходячи з системного аналізу зазначених положень Податкового кодексу України, законодавцем визначено, що платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності є суб'єкти господарювання, які, зокрема, здійснюють роздрібну та оптову торгівлю за готівку у пунктах продажу товарів, вичерпний перелік яких наведено в пп. 14.1.211 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, зокрема у магазині, іншій торговельній точці, що розташовані в окремому приміщенні, будівлі або їх частині, і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину.

Статтею 5 Податкового кодексу України визначено, що поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Тлумачення поняттю "роздрібна торгівля" надано в Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства, затвердженої наказом Державного комітету статистики України №327 від 24.10.2005, який видано відповідно до статті 14 Закону України "Про державну статистику", з метою удосконалення державних статистичних спостережень зі статистики роздрібної торгівлі та ресторанного господарства.

Зокрема п. 2.1 вказаної Інструкції передбачено, що роздрібна торгівля - вид економічної діяльності суб'єктів господарювання з продажу (без перероблення) населенню нових та вживаних товарів, призначених переважно для споживання громадянами (приватними особами) або домашніми господарствами, у магазинах, універсальних магазинах, лавках і кіосках, посилкових торгових фірмах, торговими посередниками тощо.

Відповідно до абзацу дванадцятого статті 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" оптова торгівля - діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб'єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам господарювання.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема договорами оренди приміщень (їх частин) укладених між ТОВ "Тернопільський центральний універмаг" (орендодавець) та іншими суб'єктами господарювання (орендарями), останні відповідно до умов укладених договорів зобов'язалися щомісяця компенсувати Орендодавцеві вартість спожитих Орендарями комунальних послуг, до складу яких входять, зокрема, і забезпечення приміщень електроенергією (електропостачанням). Розмір такої компенсації розраховується на підставі тарифів підприємств - постачальників відповідних комунальних послуг і показників загальних лічильників згідно фактично орендованої площі (на підставі показників індивідуальних лічильників Орендарів згідно тарифів постачальних організацій) протягом поточного місяця.

Крім того, вказаними договорами оренди передбачено, що Орендарі сплачують Орендодавцеві орендну плату та компенсацію за фактично використані комунальні послуги шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця або шляхом внесення готівки в касу Орендодавця.

Зазначені умови договорів оренди укладених ТОВ "Тернопільський центральний універмаг" відповідають загальним вимогам визначеним Господарським кодексом України та не суперечать нормам податкового законодавства.

Відповідно до п. 1.2. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України №72 від 19.02.2001 каса підприємства - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі та зберігання готівкових коштів, інших цінностей і касових документів.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін готівкові кошти отримані, як компенсація від орендарів за спожиту електроенергію, обліковувались через реєстратор розрахункових операцій в касі ТОВ "Тернопільський центральний універмаг".

Разом з тим, виходячи з норм чинного законодавства каса підприємства не є пунктом продажу товарів в розумінні розділу ХІІ Податкового кодексу України.

Крім того, відповідно до абзацу д) пп. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інші послуги з утримання виробничих приміщень включаються до складу загальновиробничих витрат, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Витрати на утримання основних фондів загальногосподарського використання (опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення) враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у складі адміністративних витрат, спрямованих на обслуговування та управління підприємством (абзац в) пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України).

В свою чергу ТОВ "Тернопільський центральний універмаг" отримує електричну енергію відповідно до умов Договору №160 про постачання електричної енергії від 26.07.2010 укладеного між позивачем по даній адміністративній справі та ВАТ "Тернопільобленерго", відповідно до умов якого ТОВ "Тернопільський центральний універмаг" виступає Споживачем електричної енергії.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Виконавцем згідно статті 1 вказаного закону є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу; власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку.

Таким чином, ТОВ "Тернопільський центральний універмаг" не є ні виконавцем, ні виробником житлово-комунальних послуг, а готівкові кошти які отримані позивачем протягом 2011 - 2012 року від орендарів за користування електроенергією, отримані як компенсація за спожиту електроенергію в приміщеннях за умовами договорів Оренди.

За наведених обставин, суд приходить до переконання, що ТОВ "Тернопільський центральний універмаг" не здійснював оптової або роздрібної торгівлі електричною енергією в пунктах продажу товарів в розумінні розділу ХІІ Податкового кодексу України.

Відповідно позивач не здійснював торговельну діяльність в пункті продажу товарів, в зв'язку з чим не є платником збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, а отже і не зобов'язаний придбавати торговий патент в порядку, як це передбачено ст. 267 Податкового кодексу України.

Посилання Тернопільської ОДПІ на пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром з метою застосування терміна "постачання товарів" суд вважає не обґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду, оскільки зазначена дефініція не спростовує відсутності у діяльності ТОВ "Тернопільський центральний універмаг" такого виду діяльності, як "торговельна діяльність у пунктах продажу товарів" в розумінні розділу ХІІ Податкового кодексу України.

Абзацом третім пункту 125.1 ст. 125 Податкового кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання, що проводять торговельну діяльність, здійснюють торгівлю готівковими валютними цінностями, діяльність у сфері розваг та надають платні послуги за здійснення діяльності, передбаченої статтею 267 цього Кодексу, без отримання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого підпунктами 267.6.4 - 267.6.6 пункту 267.6 статті 267 цього Кодексу (крім діяльності у сфері розваг), сплачують штраф у подвійному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше подвійного його розміру за один місяць.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідачем - Тернопільською ОДПІ не надано достатніх та беззаперечних доказів, щодо виявлення в ході перевірки ТОВ "Тернопільський центральний універмаг" здійснення останнім торговельної діяльності в пунктах продажу товарів, а так само необхідності придбання позивачем у справі торгового патенту на такий вид діяльності, у зв'язку з чим у Тернопільської ОДПІ були відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених п. 125.1 ст. 125 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.

Проаналізувавши наявні матеріали та обставини справи, подані сторонами докази, а також норми що діяли на час спірних правовідносин, суд прийшов до внутрішнього переконання про безпідставність, необґрунтованість та протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, в зв'язку з чим позов підлягає до задоволення, а податкове повідомлення - рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції рішення №0000052230 від 08.01.2013 підлягає до скасування.

Керуючись ст.ст. 35,70,71,79,86,128,153,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати винесене Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією податкове повідомлення - рішення форми "Р" №0000052230 від 08.01.2013.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

(постанова виготовлена в повному обсязі 22.04.2013)

Головуючий суддя Жук А.В.

копія вірна

Суддя Жук А.В.