Постанова № 30903672, 17.04.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2013 р.Справа № 1570/1683/2012

Категорія: 8.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

при секретарі - Загоруйко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Юг" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Юг" до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України, Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2012 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Юг", звернувся з адміністративним позовом, в якому просив визнати дії Арцизької МДПІ при перевірці позивача у період з 28.09.2011 р. по 18.10.2011 р. протиправними, визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту САТ ДПС України (Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України) № 000077 від 09.02.2012 р., стягнення з Державного бюджету України на користь позивача понесених судових витрат у розмірі 2146 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що відповідачем застосовано до ТОВ «Агро-Юг» фінансові санкції відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995 р., яким встановлена відповідальність за виробництво алкогольних напоїв без ліцензії, без врахування тієї обставини, що позивач здійснює господарську діяльність з виробництва алкогольних напоїв на підставі ліцензії № 401 терміном дії з 09.10.2008 р. по 09.10.2013 р. Крім того, позивач зазначав що перевіркою встановлено неправомірне використання знаків для товарів та послуг при маркуванні виноробної продукції, а саме «КОМПАНІЯ», «СТАРОБЪЛГАРСКО (СТАРОБОЛГАРСЬКЕ)», «СВЕТИ ГЕОРГИ (СВЯТИЙ ГЕОРГІЙ)», оскільки вони не внесені до додатку до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв (виноробна продукція).

Позивач уважав, що невнесення товарного знаку у додаток до ліцензії не можна ототожнювати із фактом відсутності ліцензії на виробництво алкогольних напоїв. У зв'язку з чим просив задовольнити адміністративний позов.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31.07. 2012 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду ТОВ "Агро-Юг" подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її часткового задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Агро-Юг» зареєстроване Тарутинською районною державною адміністрацією за № 04056894Ю0010111 від 09.06.1995 р., перереєстровано 28.08.2003р., код ЄДРПОУ №20952731, місцезнаходження: Одеська область, Тарутинський район, с. Ламбрівка.

10.06.1995 р. за № 78 (перереєстровано 03.09.2003 р. № 849) позивача взято на облік як платника податків в Тарутинському відділі Арцизької МДПІ.

Господарська діяльність ТОВ «Агро-Юг», згідно ліцензії виданої Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України на виробництво алкогольних напоїв (виноробна продукція) серії АГ № 152871 № 401 з терміном дії з 09.10.2008 р. до 09.10.2013 р., пов'язана з переробкою, обробкою, зберіганням виноматеріалів.

Додатком до ліцензії № 401 серії ПВ № 000694 надано дозвіл на виробництво вин та зазначено перелік знаків для товарів та послуг які позивач може використовувати у виробництві алкогольних напоїв на підставі прав власності на знаки для товарів і послуг, а саме дозвіл власника свідоцтв № 45788 від 15.12.2004 р. «КНЯГИНЯ ЛИДИЯ», № 48290 від 15.03.2005 р. «РОДЕН КРАЙ», № 45785 від 15.12.2004 р. «ЧЕРВЕН ЛЪВ, № 49391 від 16.05.2005 р. «ТРИКАЙСКО».

Згідно ліцензійного договору на використання торговельної марки (знаку для товарів і послуг) б/н від 03.11.2008 р., укладеного між ОСОБА_3 (ліцензіар) та ТОВ «Агро-Юг»(ліцензіат), ліцензіар надає ліцензіатові виключну ліцензію на використання торговельної марки (знаків для товарів і послуг) «КОМПАНІЯ». Згідно п. 1.2 майнові права інтелектуальної власності ліцензіара на торговельну марку підтверджуються свідоцтвом на знак для товарів і послуг № 36831 виданим 15.01.2004 р.

Ліцензійним договором на використання торговельної марки (знаку для товарів і послуг) б/н від 03.11.2008 р., укладеного між ОСОБА_3 та позивачем, ліцензіар надав ліцензіатові виключну ліцензію на використання торговельних марок (знаків для товарів і послуг):

«СВЕТИ ГЕОРГИ», згідно п. 1.2 договору, майнові права інтелектуальної власності ліцензіара на зазначену торговельну марку підтверджуються свідоцтвом на знак для товарів і послуг № 50263 виданим 15.06.2005 р.;

«СТАРОБЪЛГАРСКО», згідно п. 1.2 договору, майнові права інтелектуальної власності ліцензіара на торговельну марку підтверджуються свідоцтвом на знак для товарів і послуг № 45784 виданим 15.12.2004 р.

З 28.09.2011 р. по 18.10.2011 р. на підставі направлень виданих Арцизькою МДПІ та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок співробітниками Арцизької МДПІ проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2011 р. За наслідками вказаної перевірки Арцизькою МДПІ був складений акт № 998/23-20952731 від 01.11.2011 р.

Як відображено в акті перевірки № 998/23-20952731 від 01.11.2011 р. позивач використовував при маркуванні виноробної продукції алкогольних напоїв знаки для товарів та послуг не внесені в додаток до ліцензії, а саме: «СВЕТИ ГЕОРГИ», «СТАРОБЪЛГАРСКО», «КОМПАНІЯ».

На підставі зазначеного акту прийнято рішення про застосування фінансових санкції № 000077 від 09.02.2012 р. за порушення позивачем ст. 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме здійснення виробництва алкогольних напоїв без наявності ліцензії, та застосовано фінансову санкцію у відповідності до ст. 17 вищевказаного закону у розмірі 5440800,08 грн.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, підтверджуються матеріалами справи, а отже є встановленими.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до приписів ч. 8 ст. 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-BP додаток до ліцензії є її невід'ємною частиною та законодавець дозволяє суб'єктам господарювання використовувати у виробництві перелік знаків для товарів та послуг лише внесений у додаток до ліцензії, або на підставі рішень про прийняття заявок на реєстрацію знаків для товарів і послуг (на період до видачі свідоцтв на знаки для товарів і послуг), або на підставі дозволів інших власників знаків для товарів і послуг (якщо такі знаки зареєстровані після введення в дію цього Закону). Зазначена норма має імперативний характер та розширеному тлумаченню не підлягає. Врахувавши зазначене, суд першої інстанції вважав, що використання при маркуванні виноробної продукції знаків для товарів і послуг не внесених в додаток до ліцензії ототожнюється з виготовленням алкогольних напоїв без використання ліцензії, а отже відповідачі діяли у межах повноважень, що передбачені Конституцією України, нормами податкового законодавства під час проведення перевірки та винесення рішення про застосування фінансових санкцій № 000077 від 09.02.2012 р.

Проте з таким висновком погодитись не можна з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч .1 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»№ 481/95-ВР від 19.12.1995 р. за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Як зазначено у оскаржуваному рішенні, фактичною підставою для його прийняття є порушення позивачем ст. 3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", відповідно до якої виробництво алкогольних напоїв здійснюється суб'єктами господарювання незалежно від форм власності за умови одержання ліцензії, а саме виробництво алкогольних напоїв із знаками для товарів та послуг не внесеними у додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв ( а.с.11,т.1).

Згідно ст. 2 ч. 3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється суб'єктами господарювання незалежно від форм власності за умови одержання ліцензії.

Абзацом 25 статті 1 Закону України №481 визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Відповідно до частини 8 статті 3 Закону № 481/95-ВР одночасно з видачею ліцензії орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України, видає суб'єкту господарювання додаток до ліцензії, який містить перелік видів спиртів та алкогольних напоїв, які вправі виробляти суб'єкт господарювання, а також перелік знаків для товарів і послуг, які суб'єкт господарювання може використовувати у виробництві алкогольних напоїв на підставі прав власності на знаки для товарів і послуг, або на підставі рішень про прийняття заявок на реєстрацію знаків для товарів і послуг (на період до видачі свідоцтв на знаки для товарів і послуг), або на підставі дозволів інших власників знаків для товарів і послуг (якщо такі знаки зареєстровані після введення в дію цього Закону). Зміни або доповнення до додатка до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв вносяться органом, який видав ліцензію, протягом трьох робочих днів відповідно до заяви суб'єкта господарювання або власника знака для товарів і послуг та визначеного цим Законом порядку.

Частиною 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР передбачено, що у разі виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менше 8 500 грн.

При цьому, слід зазначити, що наведений у вказаній статті перелік підстав відповідальності є вичерпним та не підлягає довільному та розширеному тлумаченню.

Аналогічну правову позицію висловив Вищий адміністративний суду України в ухвалі від 28.08.2012 року у справі № к/9991/82080/11, номер судового рішення В ЄДРСРУ 25915951 та комітет Верховної ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної справи у листі №04-39/10-941 від 03.09.2012 року (а.с.135-136,т.2 ).

З огляду на приписи вищевказаної норми Закону, випливає, що додаток до ліцензії виконує функцію документа, який закріплює перелік видів спиртів та алкогольних напоїв, які має право виробляти суб'єкт господарювання, та містить перелік знаків для товарів і послуг, які можуть використовуватись суб'єктом господарювання при маркуванні вироблених алкогольних напоїв.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень вказував на те, що додаток до ліцензії є її невід'ємною частиною, а тому випуск позивачем продукції із знаками для товарів та послуг, не внесеними у додаток до ліцензії, є виробництвом продукції без наявності ліцензії.

Колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції, та вважає що такий довід відповідача є хибним з огляду на наведені норми, адже, ліцензія і додаток до неї виконують різні функції та є різними за своєю правовою природою документами: ліцензія засвідчує право на здійснення певного виду господарської діяльності - у даному випадку здійснювати виробництво алкогольної продукції, у той час як додаток до ліцензій визначає види алкогольних напоїв, які має право виробляти ліцензіат та закріплює перелік знаків для товарів і послуг, які можуть використовуватись при маркуванні продукції, тобто виконує посвідчувальну функцію з метою можливого способу захисту права позивача на промислову (інтелектуальну) власність та права ініціювання контролю щодо фальсифікації власної продукції суб'єктами господарювання та фізичними особами у розумінні приписів абз.2 ч.4 ст.11 та ч.2 ст.16 Закону України № 481.

Відповідно до абз.7 ст.1 Закону України № 481 алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць, які відносяться до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів під кодами 22 04, 22 05, 22 06, 22 08;

Згідно Гармонізованої системи опису та кодування товарів, затвердженої Законом України «Про Митний тариф України» №2371, до вищевказаних груп відносяться наступні товари:

22 04: вина виноградні , включаючи вина кріплені ; сусло виноградне, крім того що включено до товарної позиції 2009;

22 05: вермут та інше столове вино виноградне, з доданням рослинних або ароматичних екстрактів;

22 06: інші зброджені напої (сидр, перрі (грушевий напій), напій медовий); суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, в іншому місці не зазначені ;

22 08: спирт етиловий не денатурований з концентрацією спирту менш як 80 об.%; спиртові дистиляти та спритні напої, одержані шляхом перегонки , лікери та інші напої, що містять спирт.

Відповідно до абз. 19 ст.1 Закону України №481 незаконне виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів - виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії на цей вид підприємницької діяльності.

Як убачається із матеріалів справи, позивачем отримано ліцензію серії АГ № 152871 № 401 на виробництво алкогольних напоїв (виноробна продукція) терміном дії з 09.10.2008 р. до 09.10.2013 р. (а.с.68,т.1), а вироблені ним спірні напої з відповідним маркуванням відносяться до вищевказаних товарних груп Гармонізованої системи та кодування товарів.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що з огляду на наявність у позивача ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, підстави для застосування до нього фінансових санкцій у вигляді штрафу внаслідок встановлення факту виробництва позивачем алкогольних напоїв, які позначені знаками для товарів та послуг, не внесеними у додаток до ліцензії відсутні, а відтак, адміністративний позов в частинні визнання протиправним та скасування спірного рішення відповідача слід задовольнити.

Суд першої інстанції наведеного не врахував та помилково дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову в цій частині позовних вимог.

Стосовно вимоги позивача про визнання дій Арцизької МДПІ при перевірці позивача у період з 28.09.2011 р. по 18.10.2011 р. протиправними, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що дана вимога не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За змістом пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

На підставі п.п. 75.1.2, п. 75.1 ст 75, ст. 77 Податкового кодексу України та згідно плану-графіку проведення документальних планових перевірок видано наказ № 691 від 06.09.2011 р. «Про проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Агро-Юг» (а.с.143,т.1).

Пунктом 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України встановлено, що про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Матеріалами справи підтверджено, що Арцизькою МДПІ на адресу позивача було направлено повідомлення № 9531/10/23 від 07.09.2011 р. про проведення виїзної документальної перевірки з питань дотримання податкового та валютного законодавства.

Вказане повідомлення було отримане позивачем.

Також судом встановлено, що перевірка була проведена на підставі направлень на проведення перевірки та плану проведення комплексних документальних перевірок.

Відповідно до п.п.75.1.2. п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо правомірності дій Арцизької МДПІ при проведенні перевірки позивача є правильним, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись ст. 202 КАС України, постанова суду першої інстанції у вказаній частині позовних вимог підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою слід задовольнити позовні вимоги. В решті постанову суду слід залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 94, 95 КАС України з урахуванням часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ч. 5 ст. 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Юг" задовольнити частково, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2012 року у справі № 1570/1683/2012 - в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій - скасувати.

Ухвалити в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Юг" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту САТ ДПС України № 000077 від 09 лютого 2012 р. про застосування фінансових санкцій.

В решті постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2012 року у справі № 1570/1683/2012 суду залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Юг) (ідентифікаційний код 30212202, Одеська область, Тарутинський район, с.Ламбрівка, код ЄДРПОУ -20952731) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі - 22 квітня 2013 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян