Постанова № 30903278, 26.03.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2013 р. 12 год.12 хв.Справа № 821/269/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Кургузовій Т.М.,

за участю представників:

позивача - Довбенка О.В.,

відповідача - Імшеницького А.В.,

третьої особи - Грищенка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Кеп- Херсон" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірель Трейд" про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Приватне підприємство "Кеп-Херсон" (далі - позивач, ПП "Кеп-Херсон") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірель Трейд" (далі - третя особа, ТОВ "Мірель Трейд"), у якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 06 листопада 2012 року №0007942200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 37688,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 30150,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 7538,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на хибних, надуманих висновках ревізора-інспектора, що фактично стало підставою для помилкового збільшення підприємству грошового зобов'язання з податку на додану вартість. Позивач вказує, що при проведені перевірки ревізором-інспектором були використані надані позивачем до перевірки первинні документи, щодо яких не встановлено жодного зауваження та свідчить про дотримання з боку позивача вимог податкового законодавства при веденні бухгалтерського та податкового обліку на підставі належним чином оформлених первинних документів. Позивач вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах податкового законодавства, висновки податкового органу про недійсність задекларованих позивачем суми податкового кредиту 30 150,00 грн. у зв'язку з визнанням безтоварною господарську операцію між позивачем та ТОВ "Мірель-Трейд" при придбанні продуктів харчування через неможливість провести зустрічну звірку між контрагентом позивача ТОВ "Мірель-Трейд" та його постачальниками ТОВ "Укрхолод" та ТОВ "СТС Логістік Київ" та як наслідок визнання нікчемними угоди по ланцюгу постачання ТОВ "Укрхолод" та ТОВ "СТС Логістік Київ" - ТОВ "Мірель-Трейд" - ПП "Кеп-Херсон".

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірель Трейд" підтримав позовні вимоги ПП "Кеп-Херсон", оскільки вважає, що ДПІ у м. Херсоні, взявши за основу інформацію, викладену в акті перевірки ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС № 142/22-5/37688432 від 23.04.2012 p. щодо перевірки TOB «Мірель Трейд» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ при взаєморозрахунках з TOB «Укрхолод» та TOB «СТС Логістик Київ» не здійснив заходів з перевірки інформації, викладеної в даному акті. Зокрема, представник третьої особи, вказав, що в зазначеному акті міститься інформація про певні порушення в діяльності TOB «Укрхолод» та TOB «СТС Логістик Київ», проте щодо порушень з боку TOB «Мірель Трейд» не встановлено, а навпаки підтверджено відсутність будь-яких ознак фіктивного характеру діяльності, передбачених ст. 55-1 Господарського кодексу України. Додатково представником третьої особи було зазначено щодо намагання TOB «Мірель Трейд» в судовому порядку скасувати наказ на проведення перевірки, оскаржити дії по її проведенню та складанню акту перевірки, проте оскільки за наслідками даної перевірки ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС податкові повідомлення - рішення не були прийняті, тому у частині оскарження дій та складання акту перевірки провадження у справі було закрито, про що свідчать залучені до матеріалів справи копії судових рішень.

В судовому засіданні представник третьої особи підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач надав суду письмові заперечення, в яких зазначає, що в ході проведення перевірки позивача не було підтверджено реальність здійснення господарських операцій між ПП "Кеп-Херсон" та контрагентом - постачальником ТОВ "Мірель Трейд", оскільки актом вказаного контрагента встановлено нікчемність господарських операцій по ланцюгу постачання ТОВ "Мірель Трейд" - ТОВ "Укрхолод" та ТОВ "СТС Логістік Київ", що стало підставою для визнання операцій по придбанню ПП "Кеп - Херсон" у ТОВ "Мірель Трейд" товарів у грудні 2011 року такими, що не спрямовані на реальне здійснення господарських операцій, а отже є нікчемними. Відповідач вважає, що вказані обставини свідчать про завищення ПП "Кеп-Херсон" податкового кредиту на підставі отриманих від ТОВ "Мірель Трейд" податкових накладних, що призвело до заниження зобов'язань з податку на додану вартість в грудні 2011 року на суму 30 150,00 грн. та стало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти адміністративного позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представників сторін та третьої особи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, дослідивши норми законодавства, які регулюють дані правовідносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Кеп-Херсон" зареєстроване 23.03.1994 року виконавчим комітетом Херсонської міської ради, перереєстровано 06.12.2005 та перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Херсоні з 30.03.1994 р. за номером №800 та зареєстровано в якості платника податку на додану вартість з 10.07.1997 р., що підтверджується свідоцтвом №30489631.

Основним видом діяльності ПП "Кеп-Херсон" є посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту.

Для здійснення господарської діяльності позивач орендує складське приміщення загальною площею 960 кв. м. придатне для зберігання продовольчих товарів за адресою АДРЕСА_1 (договір суборенди від 01.01.2011 з ПП ОСОБА_6); майно розташоване в будівлі складу загальною площею 1134 кв. м. за адресою м. Херсон, вул.Паровозна, 4 (договір оренди нежитлового приміщення від 01.04.2011).

Судом встановлено, що відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу ДПІ від 18.10.2012 року №1093 та направлення від 18.10.2012 року №1267/22-4, податковим ревізором-інспектором ДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Кеп-Херсон" з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ "Мірель Трейд" та з контрагентами покупцями за грудень 2011 року, за результатами якої складено акт від 25.10.2012 року №2297/22-4/21288011 (далі - акт перевірки).

Як вбачається з акту перевірки, що за наслідками перевірки показників поданої до ДПІ декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року (від 19.01.2012 року за №9013891737), первинних документів ( податкових та видаткових накладних, банківських виписок, товарно-транспортних накладних), а також акту ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 23.04.2012 року №142/22-5/37688432 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Мірель Трейд" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при взаєморозрахунках з ТОВ "Укрхолод" та ТОВ "СТС Логістік Київ" за період з 01.11.2011 року по 31.12.2011 року" податковим органом були зроблені висновки про наступні порушення:

- ч.1 ст. 201, ч. 1-6 ст. 203, ст. 215, 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "Кеп - Херсон" при придбанні товарів у ТОВ "Мірель Трейд" у грудні 2010 року;

- п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає до сплати в бюджет на суму 30150,00 грн.;

- перевіркою неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій, встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства.

На підставі вказаних висновків податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення від 06 листопада 2012 року №0007942200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 37688,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 30150,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 7538,00 грн.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими положеннями податкового законодавства.

Спірні правовідносини у перевіряємому періоді були врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. за № 2755-VІ ( далі - Податковий кодекс України).

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 вказаного Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Відповідно до пункту 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 зазначеного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України підставами для формування податкового кредиту є у продавця - факт відвантаження товару та отримання коштів від покупця, а у покупця - наявність належно оформленої податкової накладної та фактична сплата грошових коштів продавцю, в сумі визначеній в податковій накладній.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП "Кеп - Херсон" (за договором - дистриб'ютор) та ТОВ "Мірель Трейд" (за договором - постачальник) було укладено дистриб'юторську угоду №Д10-026/08 від 01 вересня 2011 року, згідно умов якої постачальник надає продукцію торгових марок "Міkado", "Lorelle" ,"Reggia", "Agnesi" на умовах даної угоди для продажу покупцям на території м. Херсона та Херсонської області. Постачальник забезпечує дистриб'ютора продукцією належної якості, в необхідній кількості та по заздалегідь обумовленим цінам, а дистриб'ютор приймає продукцію та здійснює її оплату згідно умов угоди. Постачання товару здійснюється партіями за рахунок постачальника на адресу складу, зазначену дистриб'ютором. Дистриб'ютор здійснює приймання товару за кількістю та якістю у присутності водія в зоні приймання, дистриб'ютор зобов'язаний у відповідних графах товарно - транспортної накладної зафіксувати реальну дату та час прибуття автомобіля на відвантаження та відправлення автомобіля зі складу. Оплата здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 30 календарних днів з моменту виписки накладної, термін дії договору до 31.12.2011.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Мірель Трейд" було поставлено на адресу ПП "Кеп-Херсон" продукти харчування на загальну суму 181 676,12 грн., в тому числі ПДВ 30 164,04 грн., що підтверджується видатковими накладними та податковими накладними, перелік яких наведений на стор. 4 акту перевірки та додатково наданими позивачем до матеріалів справи.

Транспортування товару здійснювалось ПП ОСОБА_7 на замовлення вантажовідправника ТОВ "Мірель Трейд" на адресу ПП "Кеп-Херсон": АДРЕСА_1, де розташоване орендоване складське приміщення позивача загальною площею 960,0 кв. м., придатне для зберігання продовольчих товарів, згідно товарно-транспортних накладних, наданих до матеріалів справи та перелік яких описаний на стор. 5 акту перевірки. Оплата вартості товару здійснювалась в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками.

Факт наявності у ПП "Кеп-Херсон" товару на спірну суму ПДВ та його використання у господарській діяльності шляхом реалізації через роздрібну торгівлю трьом тисячам покупців не заперечується податковим органом, про що вказано на стор 11 акту перевірки. Зокрема, податковий орган підтверджує реальну наявність та зберігання продуктів харчування, отриманих від невстановлених джерел, тобто нібито поставлені TOB «Мірель Трейд» в грудні 2011 року, разом з товарами, придбаними у інших підприємств - постачальників в перевіряємому періоді. Одночасно, податковий орган робить висновок, що встановити походження товарів неможливо, як і неможливо дослідити який саме товар був реалізований у грудні 2011 року (придбаний за документами у TOB „Мірель Трейд" у перевіряємому періоді чи наявний станом на 01.12.11 р. у складських приміщеннях ПП "Кеп-Херсон", оскільки згідно листа ПП "Кеп-Херсон" від 12.10.12 р. № 196 (вх. №23408/10 від 12.10.12 р.), наданого на адресу ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС, товар відвантажений приблизно 3000 покупців.

Отже, суд зазначає, що між сторонами відсутній спір про наявність у позивача вищевикладених первинних документів: договорів, видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, розрахункових документів про сплату коштів за отриманий товар.

Проте, спір полягає у не підтвердженні на думку податкового органу товарності господарських операцій між ПП "Кеп - Херсон" та ТОВ "Мірель Трейд" через визнання нікчемними правочини, які були вчинені ТОВ "Мірель Трейд" з контрагентами - постачальниками ТОВ "Укрхолод" та ТОВ "СТС Логістік Київ", що відображено в акті перевірки ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 23.04.2012 року № 142/22-5/37688432 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість ТОВ "Мірель Трейд" при взаєморозрахунках з ТОВ "Укрхолод" та ТОВ "СТС Логістік Київ" за період з 01.11.2011 року по 31.12.2011 року". З дослідженого судом акту перевірки ТОВ "Мірель Трейд" встановлено, що стосовно контрагентів ТОВ "Укрхолод" ТОВ "СТС Логістік Київ" неможливо провести зустрічну звірку через відсутність за місцезнаходженням, складено службові записки щодо наявності ознак фіктивності та відсутності реального здійснення господарської діяльності, внаслідок чого встановлено порушення ТОВ " Мірель Трейд " ч.1, 2 ст.215, ч.2 ст.228, ч.1 ст.236 ЦК України щодо укладення нікчемних правочинів з контрагентами - постачальниками за період з 01.11.2011 р. по 31.12.2011 р., які є недійсними з моменту їх вчинення.

З посиланням на вказаний висновок акту перевірки ТОВ "Мірель Трейд" податковий орган вважає, що оскільки податковий кредит від TOB „Мірель Трейд", не підтверджується первинними документами, право власності на товар у ПП "Кеп - Херсон" відсутнє, отже господарські операції проводились лише з метою їх документування без фактичного здійснення, що призвело до заниження суми податку на додану вартість ПП "Кеп - Херсон" у грудні 2011 року, яка підлягає до сплати в бюджет, у розмірі 30 164,04 грн.

Суд не погоджується з вказаною позицією податкового органу, оскільки вважає, що факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ " Мірель Трейд " підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними, в той же час, акт перевірки не містить жодних зауважень щодо їх змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагента позивача станом на дату їх виписки.

На підтвердження наявності у ТОВ "Мірель Трейд" необхідної інфраструктури та матеріально-технічних можливостей та реального здійснення з ПП "Кеп - Херсон" у грудні 2011 року господарської операції щодо реалізації продуктів харчування, ТОВ "Мірель Трейд" додатково надано до матеріалів справи копій наступних документів, а саме витягу з ЄДР щодо ТОВ "Мірель Трейд" станом на 19.02.2013; договору оренди складського приміщення №2 від 23.11.2011 р., з актами приймання-передачі приміщення та обладнання; договору оренди офісного приміщення №705 від 30.05.2011 з додатками; дистриб'юторської угоди №Д 10-026/08 від 01.09.2011 з додатками; видаткових накладних на поставку продукції торгових марок "Міkado", "Lorelle" ,"Reggia", податкових накладних, товарно-транспортних накладних та банківських виписок; штатного розкладу ТОВ "Мірель Трейд" на 2011 рік; табелів обліку використаного робочого часу за жовтень-листопад 2011; фінансових звітів суб'єкта малого підприємництва (баланс та звіт про фінансові результати) за 4 квартали 2012; звіти про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за листопад-грудень 2011; договору про надання послуг офіційними лікарями №283 від 15.08.2011; свідоцтва про реєстрацію промислових зразків "Мікадо" (етикетка та банка), виданих в Німеччині та в Україні; сертифікату, що підтверджує статус ТОВ "Мірель Компані" як офіційного дилера торгівельної марки "Мікадо"; договору співробітництва між ТОВ "Мірель Компані" та ТОВ "Мірель Трейд" від 20.05.2011 та інші, що знаходяться в матеріалах справи.

Суд додатково відмічає, що анулювань свідоцтв платника податку на додану вартість учасників угоди на час її реалізації та видачі податкових накладних судом не встановлено. Зокрема, відповідно до акту перевірки ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 23.04.2012 року №142/22-5/37688432 ТОВ "Мірель Трейд" зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Оболонської районної у м. Києві адміністрації за №10691020000027483 від 17.05.2011 року, та зареєстроване платником ПДВ згідно свідоцтва від 14.06.2011 року за №100340657, чинне на день підписання акту перевірки. Таким чином, на момент укладення договору та документального оформлення його виконання, ТОВ "Мірель Трейд" мало право на оформлення податкових накладних, види діяльності ТОВ "Мірель Трейд" відповідають змісту господарської операції з позивачем.

Отже, внаслідок дослідження первинної документації позивача та третьої особи судом встановлено, що господарські операції позивача відповідають наведеним критеріям оцінювання, підтверджені відповідними розрахунками, а тому, підстав вважати угоди, укладені між позивачем та ТОВ "Мірель Трейд" безтоварними не вбачається.

Доводи відповідача про нікчемність угоди, укладеної між позивачем та ТОВ " Мірель Трейд " суд не приймає до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсним чи не укладення вказаного правочину. Також, відповідачем в ході розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів нікчемності договору, укладеного позивачем з ТОВ "Мірель Трейд", фіктивної господарської діяльності контрагента позивача, безтоварності господарської операції, відсутність зв'язку укладеної угоди з господарською діяльністю позивача.

Слід зазначити, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".

Отже, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Суд зазначає, що доказів того, що зобов'язання між ПП "Кеп - Херсон" та ТОВ "Мірель Трейд" залишились невиконаними, що завдає шкоди інтересам Держави у сфері оподаткування, відповідач не надав.

Таким чином, судження відповідача про нікчемність укладених позивачем правочинів є помилковими, оскільки базуються лише на особистих припущеннях податкового органу, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочину та не реальність господарської операції між позивачем і його контрагентом не знайшла свого підтвердження здобутими по справі доказами, а інших фактичних мотивів в основу спірного податкового повідомлення-рішення не покладено, а також наявність у позивача та третьої особи належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, тому суд вважає, що податковим органом не доведено факт порушення ПП "Кеп-Херсон" п. l98.2, п. l98.3, п.198.6 ст.l98 Податкового Кодексу України.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення - рішення від 06 листопада 2012 року №0007942200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 30150,00 грн.

Оскільки визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 30150,00 грн. є неправомірним, а тому неправомірним є і застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 7538,00 грн., відповідно до п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 06 листопада 2012 року №0007942200, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ПП "Кеп-Херсон".

Керуючись ст.ст. 2-14, 71, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.11.2012 року №0007942200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 37688,00 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 30150,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 7538,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24 квітня 2013 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.1