Постанова № 30903271, 23.04.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

23 квітня 2013 р. справа № 820/2782/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Лишняк І.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - Атаманюк П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

ОСОБА_4 до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції прозобов'язання вчинити певні дії , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (далі - Дзержинський ВДВС ХМУЮ) про зобов'язання Дзержинського ВДВС ХМУЮ зняти арешт та заборону відчуження квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, накладені постановою державного виконавця Атаманюк П.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №35714036 від 17.12.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що не скасування обтяжень - арешту та заборони відчуження квартир, які належать позивачу на праві приватної власності, є перешкодою в реєстрації права власності, чим порушує права позивача щодо використання і розпорядження квартирами.

Представники позивача в судове засідання прибули, надали аналогічні викладеним у позовній заяві пояснення, позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, у зв'язку з відсутністю законодавчого врегулювання обов'язку відповідача щодо зняття арешту з майна у випадку повернення виконавчого документа за заявою стягувача.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, вивчивши матеріали виконавчого провадження, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 вересня 2012 року Дзержинський районний суд м. Харкова ухвалив рішення у справі № 2011/6600/2012 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, за участі третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ЗАТ «АТГ «Спецтехніка», яким звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором, що містить умови позики, поруки, іпотеки, укладеним 27 липня 2009 року в м. Харкові між фізичною особою ОСОБА_4, ЗАТ «АТГ «Спецтехніка», фізичною особою ОСОБА_5, який визнано дійсним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 жовтня 2011 року у справі № 2-912/11, яке набуло чинності, в рахунок сплати 3424000 гривень з повернення позики, шляхом визнання права власності за ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 48,6 кв.м., житловою площею 36,7 кв.м., та на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 122,6 кв.м., житловою площею 77,6 кв.м., та припинено право власності ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1 та на квартиру АДРЕСА_2. Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 06 грудня 2012 року у справі № 2011/6600/2012р. рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.09.2012р. залишено без змін, а отже набрало законної сили.

14 грудня 2012 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження та зупинено виконання заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.09.2012р. та ухвали апеляційного суду Харківської області від 06.12.2012р. до закінчення касаційного провадження у зазначеній справі.

11 лютого 2013 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-51811св12 заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.09.2012р. та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 06.12.2012р. залишено без змін.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.09.2012р., яким визнано право власності ОСОБА_4 на квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, набуло чинності, отже встановлені ним обставини не потребують доказування.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право власності є непорушним, кожен має право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Позивач звернувся до реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області із заявою про реєстрацію права власності на зазначені квартири.

Рішенням державного реєстратора реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Мельніченко О.Є. № 192471 від 31.01.2013р. ОСОБА_4 відмовлено у державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1, у зв'язку з реєстрацією обтяжень № 13392957 та № 13392930, накладених на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 35714036 від 17.12.2012р. державним виконавцем Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Атаманюк П.В.

Рішенням державного реєстратора реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Мельніченко О.Є. № 192010 від 31.01.2013р. ОСОБА_4 відмовлено у державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2, у зв'язку з реєстрацією обтяжень № 13392945 та № 13392930, накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 35714036 від 17.12.2012р. державним виконавцем Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Атаманюк П.В.

Відповідно до долученої в судовому процесі копії виконавчого провадження ВП №35714036, судом встановлено, що 17 грудня 2012 року постановою державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Атаманюк П.В. відкрито виконавче провадження № 35714036 з примусового виконання виконавчого листа № 2/2011/3637/2012 виданого 03.07.2012р. Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 800000 грн., встановлено боржнику семиденний строк на добровільне виконання рішення.

Постановою державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Атаманюк П.В. від 17.12.2012р. накладено арешт на все майно, яке належить боржнику ОСОБА_6 в межах суми звернення стягнення 800000 грн. та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_6 в межах суми боргу.

17 грудня 2012 року на підставі зазначеної постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 35714036 від 17.12.2012р. в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано арешт рухомого майна боржника в межах суми боргу, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна зареєстровано арешт всього нерухомого майна боржника в межах суми боргу та арешти квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.

21 грудня 2012 року до Дзержинського ВДВС Харківського МУЮ надійшла заява стягувача, в якій, враховуючи факт примирення сторін та вирішення спору мирним шляхом, стягувач просить закрити провадження № 35714036 та повернути йому виконавчий лист № 2/2011/3637/2012 від 03.07.2012р., виданий Дзержинським районним судом м. Харкова.

21 грудня 2012 року за виконавчим провадженням № 35714036 державним виконавцем Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Атаманюком П.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, в якій зазначено, що згідно заяви стягувача, на підставі п.1 ч.1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий лист № 2/2011/3637/2012, виданий 03.07.2012р. Дзержинським районним судом м. Харкова, повернуто стягувачу, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Виконавчий документ повернутий стягувачу до спливу строку на добровільне виконання судового рішення, що позбавляє боржника обов'язку сплачувати виконавчий збір, стягнення за виконавчим документом не проводилось.

Державний виконавець Дзержинського ВДВС Харківського МУЮ Атаманюк П.В. в судовому засіданні пояснив, що запис про припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення суду формується в бланку постанови автоматично і не має юридичних наслідків, не є підставою для скасування обтяжень квартир, які містяться в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі - Закон України №606-XIV) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.

Згідно п. 7 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів.

Абзацом 2 пункту 4.11.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. № 74/5 зі змінами та доповненнями, визначено, що виконавчий документ, який прийнятий державним виконавцем до виконання, і за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві за його письмовою заявою. Інші підстави повернення виконавчого документа стягувачеві, визначені абзацами третім - сьомим пункту 47.11.1 Інструкції.

Відповідно до пункту 4.11.5 Інструкції про проведення виконавчих дій повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав, передбачених абзацами третім - сьомим пункту 4.11.1 цієї Інструкції, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строків, установлених п. 3.3. цієї інструкції. Отже Інструкція про проведення виконавчих дій не передбачає повторного пред'явлення до виконання виконавчого документа, повернутого стягувачеві на підставі його заяви згідно абзацу другого п. 4.11.1 Інструкції.

Отже, оскільки стягувач за виконавчим провадженням звернувся із заявою про повернення виконавчого документу у зв'язку з примиренням та вирішенням спору мирним шляхом, а державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», то відсутні підстави для подальшого забезпечення примусового виконання виконавчого документа, необхідність накладення арешту та заборони відчуження квартири, право власності на які визнано за позивачем, відпала.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», наслідком закінчення виконавчого провадження є зняття арешту та скасування інших заходів примусового виконання рішення.

Законом України «Про виконавче провадження» не врегульовано питання зняття арешту з майна боржника у разі повернення виконавчого документу без виконання на вимогу стягувача, проте відповідно до ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» арешт з майна чи коштів боржника може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому законом.

Статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення суду. Арешт на майно боржника може накладатися, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Як вбачається з матеріалів справи, судовим рішенням за ОСОБА_4 визнано право власності на квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, які до цього належали ОСОБА_6, боржнику за виконавчим провадженням Дзержинського ВДВС Харківського МУЮ № 35714036. На час звернення з адміністративним позовом до суду і розгляду справи судом, зазначені квартири обтяжені арештом та забороною відчуження на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 35714036 від 17.12.2012р. державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Атаманюк П.В.

З огляду на наведене, позивач не має змоги в повній мірі реалізувати своє право власності на квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, у зв'язку з існуванням зареєстрованого публічного обтяження на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 35714036 від 17.12.2012р. державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Атаманюк П.В.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність зняття арешту та заборони відчуження квартирАДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, накладені постановою державного виконавця Атаманюк П.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №35714036 від 17.12.2012 року, з метою усунення перешкод для повноцінної реалізації права власності на вказане майно ОСОБА_4

Згідно ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішень, своєчасно.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Отже, суд присуджує позивачу всі здійснені документально підтверджені судові витрати в розмірі 68,82 грн.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Зобов'язати Дзержинський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції зняти арешт та заборону відчуження квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, накладені постановою державного виконавця Атаманюк П.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №35714036 від 17.12.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, м. Харків, вул. Плеханівська, 29, 61001) на користь ОСОБА_4 (вул. Академіка Павлова, буд. 148 "а", кв. 35, м. Харків, 61146, код НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 68,82 грн. (шістдесят вісім гривень 82 копійки).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 25.04.2013 року.

Суддя Біленський О.О.