Рішення № 30902453, 23.04.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2013 р. Справа № 915/393/13-г

За позовом : Заступника прокурора Миколаївської області

54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28

в інтересах держави в особі

Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Миколаївської обласної державної адміністрації

54003, м. Миколаїв, вул. Луначарського, 2

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранг"

54010, м. Миколаїв, вул. 7 Поперечна, 3/4

Про: дострокове розірвання договору та стягнення коштів в сумі 232 366,00 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Кецкало Р.Р., за довіреністю;

Від відповідача: не з'явився;

Прокурор: Круш Т.О.

СУТЬ СПОРУ:

Заступник прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Миколаївської обласної державної адміністрації 07.03.2013 року звернувся до господарського суду з позовом: розірвати договір купівлі-продажу нафтопродуктів №4779, укладений 22.12.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ранг" та Управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Миколаївської облдержадміністрації; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранг" на користь Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Миколаївської облдержадміністрації (р/р 35213005000084 в ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013) 232366 грн. попередньої оплати.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 4779 від 22.12.2010 р.; додаткової угоди № 1 до цього договору; платіжних доручень № 723, № 733, № 734 від 23.12.2010 р.; листа № 664/13-14-25 від 31.10.2012 р. до відповідача; норм ст.ст. 525, 651, 652 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та мотивовані наступним: у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ «Ранг» своїх обов'язків за договором, Управління Миколаївської ОДА має невикористані талони на бензин марки А-95 в кількості 12620 літрів, марки А-80 в кількості 2240 літрів, на дизельне паливо - 7220 літрів. При спробі отримати пальне було виявлено, що автозаправні станції ТОВ «Ранг» не працюють. Згідно зі специфікацією, яка є невід'ємним додатком до договору, вартість пального становить: бензин марки А-95 - 12620х10,90 грн.=137558,00 грн.; бензин марки А-80 - 2240х10,30 грн.=23072,00 грн.; дизельне паливо - 7320х9,80 грн.=71736,00 грн. Таким чином, загальна сума коштів для придбання пального, невикористаного внаслідок відмови ТОВ «Ранг» від виконання умов договору, становить 232 366,00 грн. Відмова ТОВ «Ранг» від виконання договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 4779 від 22.12.2010 р. є порушенням умов вказаного договору, оскільки пальне було придбане для використання в рамках програми з ліквідації надзвичайних ситуацій на території Миколаївської області та при його укладенні Управління Миколаївської ОДА розраховувало на те, що в будь-який момент можливо буде отримати пальне по належних йому талонах.

23.04.13 р. від прокурора та позивача до суду надійшла заява про зменшення суми позову. В даній заяві зменшено саме розмір заявленої до стягнення суми попередньої оплати. Так, остаточно заявники просять стягнути з відповідача 171 519,30 грн. попередньої оплати. Вимога про розірвання договору залишена незмінною.

Відповідно до приписів абз. 4 ст. 22 ГПК України, судом прийнято вказану заяву до розгляду.

Відповідач вимоги ухвал суду не виконав, відзив по суті спору не надав, свого представника в судове засідання двічі не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка канцелярії суду на зворотній стороні ухвали.

Отже, справу розглянуто на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

23.04.13 р. за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши учасників судового процесу, суд -

встановив:

22 грудня 2010 року між ТОВ «Ранг» (надалі - продавець) та Управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Миколаївської облдержадміністрації (надалі - покупець) було укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 4779, згідно з предметом якого продавець приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товар - продукти нафтоперероблення рідкі (ДК 23.20.1), талони на право безумовного отримання бензину А-80, А-95, дизельного пального у мережах АЗС Миколаєва, а покупець зобов'язався сплатити вказаний товар до 31.12.2010 р. (включно) - ціна за 1 літр товару: А-80 - 7,20 грн.; А-95-8,05 грн.; дизельне паливо - 7,35 грн.

Відповідно до умов п. 2.1 та пунктів 3.1, 3.2 договору товар вважається переданим продавцем і прийняти покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору. Товар передається покупцю протягом 2-х днів з моменту його повної оплати. Оплата одержаного товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на рахунок продавця. Покупець зобов'язаний сплатити повну вартість отриманого товару згідно видаткової накладної на товар до 31 грудня 2010 року (включно). З 31 грудня 2010 року, у випадку не проведення покупцем оплати, договір купівлі-продажу нафтопродуктів є розірваним. Договір та всі доповнення до нього є, включаючи документи бухгалтерського обліку втрачають свою юридичну силу, та сплаті не підлягають.

Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 цього договору та діє до повного використання (отоварювання) талонів (скреч-карт) на товар (за виключенням випадку розірвання договору за умовами п. 3.2) (п. 7.2 договору).

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов вищевказаного договору, відповідач згідно видаткових накладних (9 штук): № РНП-023420 від 22.12.2010 р. на 32200,00 грн., № РНП-023422 від 22.12.2010 р. на 36000,00 грн., № РНП-023423 від 22.12.2010 р. на 28800,00 грн., № РНП-023421 від 22.12.2010 р. на 8640,00 грн., № РНП-023426 від 22.12.2010 р. на 36770,00 грн., № РНП-023425 від 22.12.2010 р. на 36750,00 грн., № РНП-023419 від 22.12.2010 р. на 24150,00 грн., № РНП-023407 від 22.12.2010 р. на 45 240,00 грн., № РНП-023424 від 22.12.2010 р. на 51450,00 грн. - передав позивачу у власність товари на загальну суму 300 000,00 грн.:

бензин А-95- 12620 л (4000,0л+3000,0л+5620,0л.);

бензин А-80 - 10 200 л (5000,0л+4000,0л+1200,0л);

дизельне паливо - 17 003 л (5003,0л+5000,0л+7000,0л)

Місце схову товару - карточки АЗС.

Виконуючи взяті на себе умови договору, позивач на підставі вищенаведених накладних та рахунку-фактури № Р-00076733 від 22.12.2010 р. перерахував відповідачу за нафтопродукти 300 000,00 грн., що підтверджується копіями платіжним доручень: № 733 від 23.12.10 р. на 101590,00 грн., № 723 від 23.12.10 р. на 73440,00 грн., № 734 від 23.12.10 р. на 124970,00 грн.

Позивач стверджує, що на сьогоднішній день, з вини відповідача, Управління має невикористані талони на наступну кількість пального:

бензин А-95 - 12620 л.

бензин А - 80 - 2240 л.

дизельне паливо - 7320 л.

Як доказ наведеного, суду були надані для огляду оригінали невикористаних карток, копії яких містяться в матеріалах справи.

Позивач в своїй заяві про зменшення позову, здійснюючі розрахунок, вірно зазначає, що вартість пального за 1 л., відповідно до п. 1.5 договору становить: бензин А-95 - 8,05 грн., бензин А-80 - 7,20 грн. дизельне паливо - 7,35 грн.

Отже, за перевіреним судом розрахунком, загальна сума попередньої оплати, на яку відповідачем не передано позивачу нафтопродуктів складає 171 519,30 грн. (101590+16128+53801,30).

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до змісту п. 1 ст. 626 та ст. ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом п. 1 ст. 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 31.10.2012 р. звертався до відповідача з листом № 664/13-14-25, в якому повідомив останнього про кількість невикористаних (неотоварених) карток з причин того, що автозаправочні станції не працюють, та просив останнього повідомити яким чином він планує в подальшому виконувати зобов'язання щодо видачі пального за договором.

Відповідач це звернення отримав 01.11.2012 р. за вх. № 1119, але належним чином на нього не відреагував.

Відповідно до приписів ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Прокурор, звернувшись до суду з вимогою розірвати договір № 4779, цілком обґрунтовано зауважує на тому, що істотність порушення відповідачем умов даного договору полягає в тому, що закупівля нафтопродуктів здійснювалась відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» з метою виконання в межах місцевої бюджетної цільової програми ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на території Миколаївської області. При укладенні договору Управління розраховувало на можливість своєчасного отримання нафтопродуктів.

Внаслідок односторонньої відмови відповідача від виконання взятих на себе зобов'язань, Управління було фактично позбавлене того, на що розраховувало, що дає йому право на розірвання в судовому порядку укладеної угоди.

За приписами ст. 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Статтями 663, 664 ЦК України визначено, що товар має бути переданий покупцеві в строк встановлений договором, а у разі якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк - відповідно до положень ст.530 ЦК України. Обов'язок продавця передати товар вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцю за місцезнаходженням товару.

Відповідно до змісту пункту 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з пунктами 1.7, 1.9, 1.10 договору право власності покупця на товар виникає у покупця з моменту фактичного отримання товару покупцем. Відпуск товару з АЗС здійснюється за талонами. З моменту переходу до покупця права власності на товар до моменту його фактичного отримання пальне перебуває на відповідальному безкоштовному зберіганні продавця.

Можливість продажу нафтопродуктів за талонами (штрих-картками) передбачено пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами».

З наведених норм та обставин, суд вбачає правомірність заявлених вимог про розірвання договору та стягнення (повернення) з відповідача суми попередньої оплати саме в розмірі 171 519,30 грн.

Первісне ж посилання позивача при здійсненні розрахунку стягуваної суми, на специфікацію не відповідає фактичним обставинам та не приймається судом до уваги, оскільки, по-перше, наявність специфікації до договору купівлі-продажу № 4779 взагалі не передбачена; по-друге, ціна за 1 літр нафтопродуктів сторонами узгоджена в п. 1.5 договору № 4779; по-третє, відповідно до змісту договору № 4779 всі зміни і доповнення до договору оформлюються у вигляді додаткової угоди до цього договору. Додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід'ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані сторонами та скріплені їх печатками.

За приписами ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач, не заперечуючи по суті отриманих від позивача грошових коштів, не надав суду належних доказів поставки товару позивачу на одержану суму попередньої оплати.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а отже - задоволення їх в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 4779, укладений 22.12.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ранг" та Управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Миколаївської облдержадміністрації.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранг" (54010, м. Миколаїв, вул. 7 Поперечна, 3/4, код ЄДРПОУ 13863642) на користь Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Миколаївської обласної державної адміністрації (54003, м. Миколаїв, вул. Луначарського, 2, код ЄДРПОУ 14373101) - 171 519,30 грн. попередньої оплати.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранг" (54010, м. Миколаїв, вул. 7 Поперечна, 3/4, код ЄДРПОУ 13863642) на користь Державного бюджету України - 3430,38 грн. судового збору за розгляд майнової вимоги та 1147,00 грн. судового збору за розгляд немайнової вимоги.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 25 квітня 2013 року.

Суддя О.Г.Смородінова