Рішення № 30902231, 26.01.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.11 Справа№ 18/161 (2010)

За позовом: публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії "Відділення публічного акціонерного товариства Промінвестбанк у м. Миколаїв Львівської області" (надалі -Банк), м. Миколаїв,до відповідача:фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (надалі -Підприємець), м. Миколаїв,про: стягнення 68'000,00 грн.Суддя Т. РимЗа участю представників:позивача:Бачинський А.В. -довіреність від 09.06.2010 р.,відповідача:ОСОБА_1На розгляд господарського суду Львівської області подано позов публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії "Відділення публічного акціонерного товариства Промінвестбанк у м. Миколаїв Львівської області" до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення 68'000,00 грн. Ухвалою від 04.01.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 20.01.2011 р.

Позовні вимоги з урахуванням поданих уточнень обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов кредитного договору про відкриття кредитної лінії №78к-2008 від 24.03.2008 року не повернув суми отриманого кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 57'000,00 грн. Оскільки виконання зобов'язання, яке виникло між сторонами, було забезпечено заставою, просить стягнути зазначений борг шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі, просить відстрочити виконання рішення на 6 місяців у зв'язку із впливом світової економічної кризи, зменшенням обсягу транспортних послуг.

Позивач не заперечив проти відстрочення виконання рішення.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між Банком та Підприємцем укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №78к-2008 від 24.03.2008 року (надалі -Кредитний договір). За умовами цього договору Банк зобов'язується надати Підприємцю кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 230'000 (Двісті тридцять тисяч) гривень (ліміт кредитної лінії), на умовах, встановлених цим договором, далі кредит або кредитна лінія, а Підприємець зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.

Пунктом 3.2 Кредитного договору встановлено 16% річних за користування кредитом, а додатковою угодою №1 від 22.04.2008 року зазначену відсоткову ставку збільшено до 18%. Факт надання Підприємцю кредиту в сумі 68'000,00 грн. підтверджується банківською випискою.

Доказів належного виконання Кредитного договору в частині сплати основного боргу та процентів відповідачем суду не представлено, заборгованість визнано у повному обсязі. Заборгованість у сумі 57'000,00 грн. сторонами погоджено в акті звірки взаємних розрахунків від 19.01.2011 року.

Між сторонами у справі укладено договір застави від 25.03.2008 р. (надалі -Договір застави). Цей договір забезпечує виконання зобов'язання заставодавця (Підприємця) перед заставодержателем (Банком) за Кредитним договором, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі. Предметом застави є:

1) н/причіп бортовий E-Trouillet ST3380A, випуску 1997 року, шасі НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований Стрийським ВРЕВ ДАІ при ГУ МВС України у Львівській області 21.03.2008 року, що належить йому на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_7, вартістю 155'772,00 (сто п'ятдесят п'ять тисяч сімсот сімдесят дві гривні 00 копійок);

2) автомобіль марки Сідловий тягач E-Renault Magnum, випуску 2000 року, шасі НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить йому на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_6, виданого Стрийським ВРЕВ ДАІ при ГУ МВС України у Львівській області 21.03.2008 року, вартістю 311'545,00 (триста одинадцять тисяч п'ятсот сорок п'ять гривень 00 копійок).

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 4.2.1 Кредитного договору визначено, що відповідач зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням і у встановлений пунктом 2.2 цього договору строк остаточно повернути всі отримані в межах кредитної лінії суми кредиту шляхом перерахування коштів на погашення заборгованості.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Таким чином, оскільки відповідач прийняв грошові кошти (кредит), проте не повернув їх у повному обсязі, вимоги позивача про стягнення з відповідача 57'000,00 грн. заборгованості за отриманим кредитом є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Частиною 1 статті 20 Закону України "Про заставу" визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно з пунктом 3.2 Договору застави заставодержатель (Банк) набуває права на звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо забезпечений заставою кредит у повному обсязі не буде повернуто у строк не пізніше 24.03.2010 року.

Оскільки відповідач порушив умови Кредитного договору в частині повернення суми кредиту, то настають обставини, визначені пунктом 3.2 Договору застави в частині виникнення права на звернення стягнення на предмет застави.

Таким чином, вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Крім того, при прийнятті рішення суд враховує клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення та згоду на це позивача. Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймаючи рішення має право відстрочити виконання рішення. Суд враховує факт світової економічної кризи на господарську діяльність, факт часткового погашення заборгованості за Договором кредиту в сумі 138'400,00 грн. (довідка №05-10 від 18.01.2010 року), а тому вважає подане клопотання таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 589, 611, 625, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтею 20 Закону України "Про заставу", статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1, 81600; ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Миколаїв Львівської області" (адреса: бульвар Проектний, будинок 3, місто Миколаїв, Львівська область, 81600; ідентифікаційний код 09325459) 57'000,00 грн. заборгованості за кредитом шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а саме:

- н/причіп бортовий E-Trouillet ST3380A, 1997 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1;

- сідловий тягач E-Renault Magnum, 2000 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Відстрочити виконання рішення на шість місяців.

3. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1, 81600; ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Миколаїв Львівської області" (адреса: бульвар Проектний, будинок 3, місто Миколаїв, Львівська область, 81600; ідентифікаційний код 09325459) 680,00 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу

України.

Суддя Рим Т.Я.