Ухвала суду № 30901643, 17.04.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-14197/12/0170/6

17.04.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Горошко Н.П.,

суддів Щепанської О.А. ,

Кондрак Н.Й.

секретар судового засідання Бєлоглазова Ю.О.

за участю сторін:

представник позивача, Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Сімферополь АР Крим- Лемтюжнікова Наталія Володимирівна, довіреність № 01-15 від 04.01.13,

розглянувши матеріали справи № 2а-14197/12/0170/6 за апеляційними скаргами Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 07.02.2013

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим (вул. Дм. Ульянова, 10,м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95013)

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим (вул.Крилова, 7, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Сімферополь АР Крим суму не відшкодованих витрат на виплату та доставку пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 42713,49 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.02.2013 у справі № 2а-14197/12/0170/6 у задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим про стягнення - задоволені частково.

Стягнено з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Сімферополь АР Крим (95014, м. Сімферополь, вул. Крилова, 7, р/р 97178140200119 в Управлінні Держказначейства, м. Сімферополь, МФО 824026, ОКПО 25871960) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК (95013, м. Сімферополь, вул. Дм. Ульянова, 10, р/р 25607701101054, КРУ ВАТ "Державний Ощадний банк України", МФО 324805, ОКПО 22300458) не відшкодовані витрати на виплату основного розміру пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_15 за серпень 2012 року у сумі 845,85 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, позивач - Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційних скарг мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача у судовому засіданні 17 квітня 2013 року підтримала апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, не погодилася з апеляційною скаргою позивача.

Представник позивача у судове засідання 17 квітня 2013 року не з'явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач та відповідач підписали акт щомісячної звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за серпень 2012 року.

Розбіжності в розмірі 42713,49 грн. виникла, у тому числі, в результаті незгоди відповідача відшкодовувати виплату пенсії ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_15, з яких 801,11 грн.- основний розмір пенсії, 41,77грн.- щомісячна цільова грошова допомога, 2,97 грн. - витрати на виплату та доставку пенсій., 41742,61грн.- державна адресна допомога та 125,03 грн. витрати на виплату та доставку пенсії, що підтверджується списками осіб, яким призначені пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в м. Саки, не прийнятих до заліку за серпень 2012 року.

Відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі по тексту - Закон) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я.

Згідно із частиною 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та пунктом 5 частини 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

За змістом частини 2 статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 3 розділу ХІ (Прикінцеві положення) вказаного Закону відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпілі до набрання ним чинності та мали право на зазначенні страхові виплати і соціальні послуги.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Статтею 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Але, обов'язок Фонду відшкодовувати витрати позивачу, пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, навіть при відсутності особових справ в розпорядженні виконавчої дирекції фонду прямо передбачений Законом України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 2272-IIІ від 22.02.2001.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону, Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_15, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Будь-якими іншими законодавчими актами не передбачена необхідність отримання органами Пенсійного фонду України ще додаткових документів для виплати пенсії по інвалідності, крім акту про нещасний випадок, трудової книжки, довідки МСЕК, тому всі витрати, які понесені позивачем у зв'язку з виплатою таких пенсій являються обґрунтованими та підлягають відшкодуванню відповідачем.

Пунктами 6 та 7 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 №5-4/4 визначено, що Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Отже, відповідно до вимог Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.

Крім того, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги посилання відповідача щодо неможливого відшкодування коштів ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_14 та ОСОБА_4 у зв'язку з тим, що вони отримали травми за межами України, а саме в країнах СНД з огляду на наступне.

Статтею 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону. (Статтю 2 доповнено частиною другою згідно із Законом № 2272-111 від 22.02.2001)

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Підпунктом "а" статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до п. 3 розділу XI "Заключних положень" Закону № 1105 Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві зобов'язаний (у випадку ліквідації підприємств, установ, організацій без правонаступника) виплатити потерпілим і членам їх сімей усю заборгованість, що виникла до набрання чинності Законом № 1105.

Таким чином, після набуття Законом № 1105 чинності, всі витрати на виплату пенсій (у тому числі і за серпень 2012 року) повинні бути відшкодовані відповідачем незалежно від того чи ліквідовані підприємства на яких стався нещасний випадок на виробництві чи ні.

Враховуючи, що всі страхові випадки з особами, витрати на виплату пенсій яким не приймаються до відшкодування відповідачем, сталися у 70-80х роках минулого століття за межами України (на території колишніх радянських республік), визначити їх місцезнаходження не видається можливим, крім того можливість звернення управління за відшкодуванням витрат на виплату пенсії безпосередньо до підприємств, на яких стався нещасний випадок, законодавством не передбачена.

Крім того, відповідно до п.2 Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 №5-4/4, цей Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків) Пенсійному фонду України (далі - Пенсійний фонд) витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Стосовно незгоди відповідача відшкодування стягнених коштів витрачених на виплату пенсій ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_2, ОСОБА_13, ОСОБА_7 та ОСОБА_3, у зв'язку з тим, що їх відомості про особу, з якої стався нещасний випадок, або якій встановлена інвалідність не співпадають з відомостями про особу якій призначена та виплачується пенсія , судова колегія вважає необґрунтованими та такими що не відповідають нормам чинного законодавства з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 Закону № 1105, п. 1, 22 ст. 1 Порядку призначення і здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), затверджено постановою правління ФССНСП від 31.01.2002 № 7, ФССНСП фінансує пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання і пенсії в зв'язку з втратою годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Крім того, відповідач не наділений повноваженнями контролю за правильністю призначення пенсій, у той час як такими повноваженнями наділені органи праці і соціального захисту населення.

Отже, норми діючого законодавства України пов'язують право органів Пенсійного фонду України на відшкодування понесених витрат із призначенням і виплатою останніми (органами Пенсійного фонду) пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а також пенсій по втраті годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Відмовою від відшкодування відповідачем сум виплачених пенсій є помилки та виправлення у документах пенсійних справ вищезазначених осіб.

Однак, матеріалами справи встановлено, що зазначені документи, у тому числі, в сукупності з іншими, є підставою для нарахування, виплати пенсій та відповідають вимогам чинного законодавства.

Щодо суми, пред'явленої Фонду соціального страхування від нещасних випадків до відшкодування виплачених пенсій по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві, сума зазначена в щомісячних спільних актах (щомісячного звірення особистих справ пенсіонерів, що мають право на одержання пенсії в зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійного захворювання), підписаних відповідальними особами Управління ПФУ у Центральному районі м Сімферополя і Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання у м. Сімферополі АРК і в доданих до акта списках осіб, яким призначена пенсія по інвалідності і по втраті годувальника, в внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Таким чином, відповідач повинен відшкодувати позивачу суму основного розміру пенсії ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_15, за серпень 2012 року в розмірі 801,11 грн., щомісячної цільової грошової допомоги в розмірі 41,77грн. та понесені позивачем витрати на виплату та доставку основного розміру пенсії по інвалідності 2,97 грн., що підтверджується розрахунком суми позовних вимог, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно відшкодування державної адресної допомоги, то судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.08 № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Згідно п.4 вищевказаної постанови виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Відповідно до п.4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 №5-4/4 відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: 1) сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; 2) щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; 3) допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; 4) сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Зазначений перелік витрат, які підлягають відшкодуванню є вичерпним.

Таким чином, відшкодування витрат на адресну державну допомогу до пенсії зазначеним Порядком не передбачені, а джерелами їх відшкодування є джерела виплати зазначених пенсій.

Отже, дія Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який визначає обов'язки саме органів Пенсійного фонду України.

Адресна допомога не включається до основного розміру пенсії, оскільки Постановою Кабінета Міністрів України від 26.03.2008 № 265 визначено, що вона є додатковою допомогою до пенсії. Не відноситься адресна допомога також і до щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття.

Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру, крім інших видів виплат, у тому числі цільової допомоги на прожиття, з урахуванням приписів Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265.

Таким чином, відсутні як правові підстави, так і порядок відшкодування відповідачем суми адресної допомоги.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність обов'язку у Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Сімферополь АР Крим відшкодовувати витрати, що понесені позивачем у зв'язку з виплатою щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" та поштових витрат на виплату та доставку зазначених сум.

Виходячи з вищенаведеного суд першої інстанції дійшов до обґрунтованих висновків про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 159, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Сімферополь АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.02.2013 у справі № 2а-14197/12/0170/6 - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.02.2013 у справі № 2а-14197/12/0170/6 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 квітня 2013 року.

Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко

Судді підпис О.А.Щепанська

підпис Н.Й. Кондрак

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко