Рішення № 30900701, 08.04.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2013 р.Справа № 922/563/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

розглянувши справу

за позовом Заступника прокурора Центрального регіону з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерство оборони України м. Київ-168 до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, м.Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

прокуратури - Волик О.Г. за посв. (після перерви не з'явився)

позивача - Пономаренко В. І., за дов.

відповідача - Бутко Л. І., за дов.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Центрального регіону з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до суду з позовом про стягнення з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства на користь Міністерства оборони України основного боргу у розмірі 332 920,02 грн., пені в сумі 17 310,51 грн. та 3% річних в сумі 2 985,15 грн. за неналежне виконання умов договору від 23.05.2012 року №29-118/2629/ВП-2012.

В судовому засіданні 01.04.2013 року було оголошено перерву до 08.04.2013 року.

08.04.2013 року позивач звернувся до суду з погодженою із прокурором заявою про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства на користь Міністерства оборони України основного боргу у розмірі 376 969,13 грн., пені в сумі 3 560,36 грн. та 3% річних в сумі 2 602,10 грн.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд приймає заяву позивача про уточнення позовних вимог до розгляду.

Прокурор в призначене судове засідання після перерви не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив, в попередніх судових засіданнях позов підтримав у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги з урахуванням уточнень в повному обсязі та просить суд їх задовольнити. До справи надав письмові обґрунтування позовних вимог щодо стягнення пені та 3% річних з урахуванням дії мораторію.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу та пені визнав в повному обсязі.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

25 травня 2012 року між Міністерством оборони України (Учасник послуг, позивач по справі) та Харківським державним авіаційним виробничим підприємством (Замовник, відповідач по справі) був укладений договір про надання представництвом державного замовника послуг з контролю якості та приймання продукції № 29-118/2629/ВП-2012.

Згідно пунктів 1.1, 2.2.1. вказаного Договору Учасник (позивач) прийняв на себе зобов'язання щодо забезпечення підпорядкованим йому військовим представництвом № 118 (далі - Представництво) надання послуг Замовнику з контролю якості продукції та її приймання відповідно до вимог нормативно-технічної документації та умов, що вказані в договорах на постачання продукції Замовника, по мірі її пред'явлення останнім або за узгодженими графіками згідно затвердженого Переліку продукції, що підлягає контролю якості і прийманню Виконавцем.

Виконанням обов'язків з боку Виконавця згідно п. 4.5. Договору вважається здійснення Представництвом контролю якості та приймання продукції і складання "Акта про надання послуг з контролю якості та приймання продукції (виконання робіт)" (далі - Акт).

В свою чергу Замовник, згідно пунктів 5.1, 5.3 Договору зобов'язався оплатити Учаснику надані послуги у розмірі 1 % від виробничої собівартості прийнятої продукції, яка підлягає контролю. Розрахунки здійснюються шляхом проведення 50% попередньої оплати до оформлення супровідної документації та 50% оплати у 30-ти (тридцяти) денний термін після отримання Замовником затвердженого з боку Учасника Акту про надання послуг.

Отже - затверджений Сторонами Акт є остаточним документом, що підтверджує факт виконання обов'язків з боку Виконавця та являється підставою для фінансових розрахунків між Замовником та Учасником.

Як встановлено судом та підтверджено доданими до матеріалів справи доказами відповідач отримав від позивача акти про надання послуг з контролю якості продукції (копії актів містяться в матеріалах справи).

Проте, Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати наданих послуг по Договору виконав частково, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 376 969,13 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У разі якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги прокурора в сумі 376 969,13 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до п. 6.2. Договору, за порушення строків оплати послуг Замовник сплачує Учаснику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми затриманого платежу за кожний день затримки.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

За статтями 1 та 3 вказаного Закону, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Вказані норми є імперативними, стягнення неустойки (пені) у разі прострочення грошового зобов'язання може проводитись судом в межах розміру, визначеному законом.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, прокурором на підставі п.6.2 Договору відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання була нарахована пеня в сумі 3560,36 грн., враховуючи, що сума боргу в частині стягнення пені відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення суми боргу, суд вважає позовні вимоги прокурора в частині стягнення пені в сумі 3560,36 грн. обґрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. За таких обставин, позовні вимоги прокурора в розмірі 2 602,10 грн. 3% річних обґрунтовані, відповідають вимогам діючого законодавства та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов прокурора задовольнити.

Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (61023, м. Харків, вул. Сумська, 134, код ЄДРПОУ 14308894, р/р 26008125300012 в ПАТ "АКБ Базис", МФО 351760) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022, р/р 31256275210017 в Державній казначейській службі України, МФО 820172) - 376 969,13 грн. основного боргу, 3 560,36 грн. пені та 2 602,10 грн. 3% річних.

Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (61023, м. Харків, вул. Сумська, 134, код ЄДРПОУ 14308894, р/р 26008125300012 в ПАТ "АКБ Базис", МФО 351760) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код за ЄДРПОУ 37999654, МФО 851011, номер рахунку 31215206783003, банк отримувача ГУДКСУ у Харківській області, код класифікації доходів бюджету 22030001) - 7662,63 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.04.2013 р.

Суддя Прохоров С.А.

справа №922/563/13-г