Рішення № 30900108, 23.04.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2013 р. Справа №917/343/13-г

за позовом Приватного підприємства "Дистриб'юшн Компані", 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, буд. 64

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 39600, АДРЕСА_1

про стягнення 19 242, 82 грн.

Суддя Сірош Д. М.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 19242,82 грн. заборгованості по договору поставки № 211/0311 від 16.03.2011 р., з яких: 12697,62 грн. основного боргу, 4824,70 грн. пені.

Представник відповідача жодного разу в судове засідання не з'явився.

Ухвали суду про порушення провадження у справі від 27.02.2013 р., направлені на адресу, зазначену у позовній заяві (АДРЕСА_1) та на адресу: АДРЕСА_2, повернулися до суду з відміткою поштового відділення про те, що адресат не "розшуканий", не проживає.

Ухвала про відкладення розгляду справи справи від 26.03.2013 р., повернулася до суду з відміткою: "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

16.03.2011 p. між Приватним Підприємством "Дистриб'юшн Компані" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір поставки № 211/0311 (а. с. 29).

Відповідно до п. 1.1 договору поставки № 211/0311 від 16.03.11р. позивач поставляє, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти поставку та оплатити поставлений товар на умовах даного договору.

Асортимент та кількість товару визначається сторонами на момент поставки згідно з замовленням покупця та вказується у накладних.

Відповідно до пункту 2.1 та 2.3 договору ціна на товар встановлювалась на момент поставки в національній валюті України.

Загальна сума даного договору складається з сум, вказаних у накладних на кожну партію товару. Накладні є невід'ємною частиною на кожну партію товару.

Поставка товару позивачем підтверджується наступними накладними: №№ 2713, 2715 від 15.07.2011 р. на суму 680,59 грн., №№ 2808,2908, 2810 від 22.07.2011 р. на 422,44 грн., 2952, 2953,2954 від 29.07.2011 р. на суму 444,34 грн., № № 1317, 1318 від 05.08.2011 р. на суму 1064,47 грн., №№ 3230, 3231,3232 від 12.08.2011 р. на суму 1984,55 грн., №№ 3528, 3529,3530 від 26.08.2011 р. на суму 2595,20 грн., №№ 3646, 3647, 3648 від 02.09.2011 р. на суму 653,52 грн., №№ 3738,3781,3782 від 09.09.2011 р., №№ 3909, 3910 від 16.09.2011 р. на суму 1177,73 грн., №№ 4028, 402923 від 23.09.2011 р. на суму 1459,68 грн., №№ 4127, 4128 від 30.09.2011 р. на суму 2148,84, №№ 4245, 4246 від 07.10.2012 р. на суму 548,87 грн. (копії в матеріалах справи).

Згідно з п. 4.1 договору покупець зобов'язувався здійснювати попередню оплату за узгоджений до поставки товар.

Платня за партію товару може здійснюватися по узгодженню сторін з відстрочкою платежу на 21 календарний день від дати поставки (п. 4.2).

Як зазначає позивач, протягом усього часу існування правовідносин між "Дистриб'юшн Компані" та ФО-П ОСОБА_1, відповідно до п. 4.2 договору, плата за кожну партію товару здійснювалась відповідачем з відстрочкою платежу на 21 календарний день від дати поставки товару.

В порушення умов договору з грудня 2011 р. ФО-П ОСОБА_1 не виконував свої зобов'язання щодо оплати поставлених партій товару.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач підписав акт звірки взаємних розрахунків, що свідчить про визнання ним заборгованості за договором поставки № 211/0311 від 16.03.11р. у розмірі 12 697,62 грн.

Як вказує позивач, 30.03.2012 р. приватним підприємством "Дистриб'юшн Компані" була направлена претензія на адресу ФО-П ОСОБА_1 з вимогою про погашення заборгованості.

Проте, відповідач борг не сплатив.

31.10.2012 р. ПП "Дистриб'юшн Компані" знову звернулося до ФО-П ОСОБА_1 з проханням звірити взаємні розрахунки та погасити заборгованість перед ПП "Дистриб'юшн Компані" в сумі 12 697 грн. 62 коп.

ФО-П ОСОБА_1 повторно підписав акт звірки взаємних розрахунків (а. с. 50 - 51) та визнав існуючу заборгованість за договором поставки №211/0311 від 16.03.11р у розмірі 12 697,62 грн., але розрахунків знову не здійснив.

Таким чином, станом на момент подання позову сума боргу відповідача складає 12 697,62 грн.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на викладене, слід дійти висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов'язань з боку відповідача щодо оплати за поставлений товар, і позовна вимога про стягнення основного боргу в сумі 12 697,62 грн. є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

З огляду на ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до протоколу розбіжностей до договору поставки (а. с. 47) в разі несвоєчасної оплати товару ФО-П ОСОБА_1 зобов'язувався сплачувати позивачу суму боргу з урахуванням суми встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також пеню в розмірі 0,07%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, діючої на період нарахування пені.

Таким чином, позивачем нараховано відповідачу за порушення умов договору пеню в розмірі 4 824,70 грн.

Судом здійснено перерахунок пені, заявленої до стягнення позивачем. При цьому, судом враховано вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського суду України.

Отже, до стягнення з відповідача підлягає 2 045,95 грн. пені.

З огляду на вищевикладене суд задовольняє позов частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. ст. 32-33, 43-44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (39600, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 від 30.08.2007 р.) на користь Приватного підприємства "Дистриб'юшн Компані" (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, буд. 64, код ЄДРПОУ 36410445, Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 359216 від 02.03.2009 р.) - 12697,62 грн. основного боргу, 2045,95 грн. - пені, 1447,66 грн. судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. В частині стягнення 2778,75 грн. пені у позові відмовити

Суддя Сірош Д. М.