ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
24.04.13р. Справа № 904/2567/13
За позовом Міського комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
до Комунального житлово-експлуатаційного Підприємства № 19, м. Дніпропетровськ
про стягнення 10 398,35 грн.
Суддя Петренко І.В.
при секретарі: Пономарьові Є.О.
Представники:
Від позивача: Синьогіна Я.В. - дов. від 06.03.13 р.
Від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач - міське комунальне підприємство "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ звернувся до господарського суду Дніпропетровської області до відповідача - комунального житлово-експлуатаційного Підприємства № 19, м. Дніпропетровськ про стягнення 10 398,35 грн., яка складається з суми заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 9 889,44 грн., суми заборгованості за пеню у розмірі 197,92 грн. та 3 % річних у розмірі 310,99 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням Договору № 138/02-09 від 01.11.2009 р. про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води.
24.04.13 р. представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог та докази її вручення відповідачу, та просить стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство № 19" Дніпропетровської міської ради, 49000, м. Дніпропетровськ, пр. ім. Газети "Правда", 17 ( р/р 26007050400236 у КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровська, МФО 305299, ЄДРПОУ 32495331) на користь Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради, 49081, м. Дніпропетровськ, вул. Артільна, 6-б (р/р 260023015872 в ВАТ "Ощадбанк", МФО 305482, код ЄДРПОУ 36639101) заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 10 581 (десять тисяч п'ятсот вісімдесят одна) грн. 65 коп., пеню у розмірі 197 (сто дев'яносто сім) грн. 92 коп., суму 3 % річних у розмірі 310 (триста десять) грн. 99 коп. та суму судового збору у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.
Представник позивача в судовому засіданні підтримує уточненні позовні вимоги та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, витребуванні судом документи не представив, про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.
Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).
Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
Справа розглядаєтьося за наявними у ній документами (ст. 75 ГПК України).
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
01.11.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 138/02-09 про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води.
Відповідно до предмету Договору, Позивачем надається теплова енергія в приміщення, що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Правди, 17 на потреби опалення без облікового приладу (розрахунковим способом) з листопада 2009 р. по червень 2010 р. включно.
Згідно із п.6.2., 6.3, 6.6. Договору, розрахунок за теплову енергію провадиться виключно у грошовій формі та в продовж 5-ти днів з дня отримання рахунка.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт.
Однак відповідач з листопада 2010 р. обов'язки по сплаті наданих послуг вчасно і в повному обсязі не виконував у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 17 339,26 грн.
В період з листопада 2010 р. по березень 2013 р. відповідач здійснив оплату у розмірі 6 757,61 грн.
Отже, станом на 24.04.13 р. заборгованість відповідача за відпущену теплову енергію становить 10 581,65 грн.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.
Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 10 581,65 грн.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 310,99 грн.
Згідно Рекомендацій ВСУ від 03.04.97р. № 62-97р. відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; отже умовно слід рахувати, що сума, яка підлягає стягненню з 1 по 15 числа місяця, індексується за цей період, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що розрахунок 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства.
При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 310,99 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.
За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.
Крім того, відповідно до п. 7.2.4. договору, у випадку несвоєчасного розрахунку, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5 % від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент несвоєчасної оплати, від суми невнесених платежів за кожен день прострочки.
На підставі вищевикладених норм, а також п. 7.2.4. договору позивачем була нарахована пеня у розмірі 197,92 грн., розрахунок якої також перевірений господарським судом.
При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у розмірі 197,92 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Докази сплати заборгованості сторонами не представлені.
Заборгованість відповідача підтверджується матеріалами справи.
На підставі вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином.
Судові витрати слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 16, 258, 267, 525, 526, 541-551, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20,193,216,217,230,231,233 Господарського кодексу України, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 1,2,12,21,32,34, 36,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство № 19" Дніпропетровської міської ради, 49000, м. Дніпропетровськ, пр. ім. Газети "Правда", 17 ( р/р 26007050400236 у КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровська, МФО 305299, ЄДРПОУ 32495331) на користь Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради, 49081, м. Дніпропетровськ, вул. Артільна, 6-б (р/р 260023015872 в ВАТ "Ощадбанк", МФО 305482, код ЄДРПОУ 36639101) заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 10 581 (десять тисяч п'ятсот вісімдесят одна) грн. 65 коп., пеню у розмірі 197 (сто дев'яносто сім) грн. 92 коп., суму 3 % річних у розмірі 310 (триста десять) грн. 99 коп. та суму судового збору у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп., про що видати наказ.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.
Суддя І.В. Петренко Повне рішення складено 25.04.13 р.
Судове рішення № 30900049, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 25.04.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 904/2567/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: